Постанова

від 22.07.2019 по справі 925/367/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2019 р. Справа№ 925/367/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - Юрко В.О., адвокат, ордер №96950 від 31.01.19;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства "Престиж Агролюкс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.06.2019 в частині відмови у прийнятті та повернення зустрічної позовної заяви у справі №925/367/19 (суддя Довгань К.І.) за позовом приватного акціонерного товариства "Укрзерноімпекс" до фермерського господарства "Престиж Агролюкс" про стягнення 245 643,39 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Приватне акціонерне товариство "Укрзерноімпекс" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з фермерського господарства "Престиж Агролюкс" 245 643, 39 гривень заборгованості за договором поставки №УМ 27/18Є від 07.02.2018 з яких: 176 000,00 грн. основного боргу, 3 891,71 грн. інфляційних, 15 275, 84 грн. 36% річних, 15275,84 грн. пені та 35 200,00 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.04.2019 прийнято вказану заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №925/367/19.

Відповідач, в свою чергу, звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним правочину щодо зарахування вимог, оформленого Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.04.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" та приватним акціонерним товариством "Укрзерноімпекс".

При цьому, відповідач також просив суд поновити строк для подання зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.06.2019 у справі №925/367/19 у прийнятті зустрічної позовної заяви відповідача відмовлено та повернуто її з доданими до неї документами; у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення у справі третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" відмовлено; у задоволенні клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження відмовлено; у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання відмовлено; у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі комплексної експертизи (судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи) відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 12 год. 00 хв. 20 червня 2019 року.

При прийнятті даної ухвали місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що заявлена відповідачем у зустрічному позові вимога не пов`язана із первісним позовом, а тому вказаний позов не є зустрічним.

Не погодившись з прийнятою ухвалою в частині відмови у прийнятті та повернення зустрічної позовної заяви, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.06.2019 у даній справі про відмову у прийнятті та повернення зустрічної позовної заяви, направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до провадження зустрічної позовної заяви.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на помилковість висновку суду першої інстанції про не пов`язаність зустрічної позовної заяви із первісною.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, проте надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неотриманням скаржником ухвали суду про призначення справи до розгляду, відповідно відсутністю можливості підготуватися до судового засідання, зайнятістю адвоката у кримінальному провадженні в м. Черкаси та відсутністю у скаржника іншого представника.

Відповідно до положень частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що у відповідних випадках неможливості явки в судове засідання представника учасника справи (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо) такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно ст.ст. 56, 60, 61 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.74-78 ГПК України).

Крім цього, Господарським процесуальним кодексом України також передбачена можливість участі в судовому засіданні не тільки представників товариств, а й їх керівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, апелянт не позбавлений можливості залучити іншого представника у судове засідання 22.07.2019 року, а доказів неможливості розгляду скарги без участі представника відповідача матеріали справи не містять.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018 року у справі №927/1091/17.

Крім того, судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Стосовно неотримання апелянтом ухвали та посиланнями скаржника на те, що з її текстом у ЄДРСР він ознайомився лише зранку 22.07.2019 (день призначеного судового засідання у даній справі), то колегія суддів зазначає, що апелянт, як заінтересована сторона мав проявити обачність та дізнатися про рух його апеляційної скарги завчасно.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

У будь - якому випадку відкладення розгляду справи є неможливим через сплив строку, встановленого ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду апеляційних скарг на ухвали суду.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.

Права та обов`язки учасників справи визначені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин першої - шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 176 Господарського процесуального кодексу Україн про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.

Згідно з частиною восьмою статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.04.2019 у справі №925/367/19 відповідачу встановлено строк для подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання вказаної ухвали.

Вказану ухвалу суду відповідачем отримано 10.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.38).

Із зустрічною позовною заявою відповідач звернувся до суду 07.06.2019, про що свідчить відбиток штампу органу поштового зв`язку на конверті, в якому до суду надійшла вказана заява (а.с.110).

Відповідач, звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, вказав, що строк на її подання ним було пропущено, у зв`язку з відсутністю у фермерського господарства "Престиж Агролюкс" коштів, необхідних для сплати судового збору за подання зустрічного позову.

Посилаюсь на вказані обставини відповідач просив місцевий господарський суд поновити строк для подання зустрічного позову.

Згідно з приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

В свою чергу, місцевий господарський суд без встановлення обставин дотримання чи пропуску відповідачем строку, встановленого процесуальним законом, для подання зустрічного позову, без розгляду клопотання відповідача про поновлення такого строку, перейшов одразу до з`ясування обставин пов`язаності вказаної зустрічної позовної заяви із первісним позовом.

Наведене є порушенням норм процесуального права, оскільки згідно з ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, а тому відповідно встановлення обставин дотримання учасниками судового процесу строків на вчинення процесуальних дій є першочерговим та повинно передувати з`ясуванню судом інших обставин, зокрема, пов`язаності зустрічного позову з первісним.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, згідно наведених положень, наслідком встановлення судом обставин подання зустрічної позовної заяви з порушенням вимог частини другої ст. 180 Господарського процесуального кодексу України (взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів) є повернення цієї заяви заявнику.

Натомість, місцевий господарський суд, встановивши обставини невідповідності зустрічної позовної заяви вимогам частини другої ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відмовив відповідачу у прийнятті цієї заяви та повернув її.

Колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України не передбаченого такого наслідку невідповідності зустрічної позовної заяви вимогам частини другої ст. 180 Господарського процесуального кодексу України як відмова у її прийнятті.

Таким чином, місцевим господарським судом також було допущено порушення і у вказаній частині.

Отже, оскільки місцевий господарський суд не встановив обставин дотримання чи пропуску відповідачем строку, встановленого процесуальним законом, для подання зустрічного позову, не розглянув клопотання відповідача про поновлення такого строку, висновок суду першої інстанції щодо не пов`язаності первісного та зустрічного позовів визнається колегією суддів передчасним.

Відповідно, враховуючи наведене, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви та її повернення є неправомірною з огляду на не вирішення питання щодо пропуску строку та його поновлення (продовження).

За наведених обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, справа підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову до розгляду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в межах оскарження даної ухвали із наведених у неї підстав, апеляційний суд позбавлений можливості самостійно встановити обставини щодо дотримання відповідачем процесуального строку на подання зустрічного позову, оскільки згідно ч. 3 ст.119 Господарського процесуального кодексу України заява про продовження строку розглядається судом, який його встановив, тоді як місцевий господарський суд це питання не розглянув.

Підпунктом в) п. 4 ч.1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фермерського господарства "Престиж Агролюкс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.06.2019 в частині відмови у прийнятті та повернення зустрічної позовної заяви у справі №925/367/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.06.2019 в частині відмови у прийнятті та повернення зустрічної позовної заяви у справі №925/367/19 скасувати.

3. Зустрічну позовну заяву фермерського господарства "Престиж Агролюкс" у справі №925/367/19 передати на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 29.07.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов