Рішення

від 18.07.2019 по справі 916/807/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/807/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Топольницькій Б.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Роман В.С. адвокат;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" про стягнення 300000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Студия анимационного кино Мельница звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Золота Іграшка 300000,00грн. суми компенсації та 30000,00грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Студия анимационного кино Мельница посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Золота Іграшка авторського права.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2019р. відкрито провадження у справі №916/807/19, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.04.2019р. о 12:00.

В підготовчому засіданні від 16.04.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 16.05.2019р. о 11:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання на 16.05.2019р. о 11:00.

В підготовчому засіданні від 16.05.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 06.06.2019р. о 11:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.05.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання на 06.06.2019р. о 11:40.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.05.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У підготовчому засіданні від 06.06.2019р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.06.2019р. закрито підготовче провадження та справу призначено по суті на 25.06.2019р. о 10:00.

В судовому засіданні було оголошено про початок розгляду справи по суті.

В судовому засіданні від 25.06.2019р. було оголошено перерву на 18.07.2019р. о 11:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання на 18.07.2019р. о 11:00.

В судовому засіданні від 18.07.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/807/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як зазначає позивач, ТОВ Студия анимационного кино Мельница є власником виключних прав на зображення персонажів та аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал Лунтик и его друзья , що підтверджується Прокатним посвідченням Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21.11.2006 року кіновідеофільм Лунтик и его друзья випущено в Російській федерації в 2006 році, а права на фільм належать ТОВ Студия анимационного кино Мельница на строк дії авторського права на твір та безстроковим Посвідченням національного фільму Міністерства культури Російської Федерації №10998 продюсером анімаційного фільму Лунтик и его друзья (перші 389 серій) є ТОВ Студия анимационного кино Мельница .

Позивач зазначає, що 08.10.2018р. представникам ТОВ Студия анимационного кино Мельница стало відомо, що в магазині Игрушки , який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88А, ТЦ Александровский , пропонується до продажу та розповсюджується контрафактний товар з зображенням персонажу аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу Лунтик и его друзья , а саме товар: Игрушка Лунтик в структурі якої відтворено персонаж Лунтик з мультиплікаційного серіалу Лунтик и его друзья , у кількості 2 штуки. На самих товарах міститься етикетка з зазначенням наступної інформації: найменування товару: Іграшка дитяча ІТЕМ:1411-105, фірма виробник: Huada Toy Co. Ltd, країна виробник: Китай, дата виготовлення: червень 2013 на замовлення: ТОВ " Золота Іграшка".

Позивач зазначає, що придбання контрафактних товарів в магазині Игрушки який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88А, ТЦ Александровский , підтверджується банківським чеком від 08.10.2018р. та накладною №1048. Окрім чеку та накладної, факт порушення може бути підтверджений відеофіксацією придбання товару в магазині Игрушки , який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88 А , ТЦ Александровский від 08.10.2018р., а також свідченнями представника ТОВ Студия анимационного кино Мельница .

Крім того, як стверджує позивач, 20.04.2018р. в інтернет-магазині http://goldentov.com.ua/ через який здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ "Золота Іграшка", вже було зафіксоване незаконне здійснення публічного показу (демонстрації), пропонування до продажу та розповсюдження контрафактного товару з зображенням персонажу аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу Лунтик и его друзья , а саме товару: Лунтик мягк., 8 шт/уп., в пак. 29 см (160 шт/ящ), код: 1411-105. Представником ТОВ Студия анимационного кино Мельница було замовлено контрафактний товар, що пропонувався до продажу відповідачем. Після погодження замовлення в телефонному режимі, було здійснено поставку (розповсюдження, реалізацію) контрафактного товару, за експрес - накладною № 20450070196709 до відділення Нової Пошти №118 за адресою м. Одеса, пр. Шевченка, 27. В експрес-накладній № 20450070196709 міститься наступна інформація: відправник: ФОП Терьохін Ігор Сергійович , тел: НОМЕР_2, доставка з післяплатою: грошовий переказ 240, додаткова інформація: ІТЕМ:1411-105 Лунтик. Оплата товару проводилась в формі післяплати "наложенний платіж", згідно з службовим та фіскальним чеком ТОВ "Пост фінанс" від 20.04.2018р., отримувачем коштів за експрес- накладною №20450070196709 є Терьохін Ігор Сергійович , який згідно з даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є засновником, керівником (підписантом) ТОВ Золота Іграшка . Окрім чеків та накладної, факт порушення може бути підтверджений відеофіксацією отримання замовлення у відділенні №118 Нової Пошти за адресою м. Одеса, пр. Шевченко 27 від 20.04.2018р. та свідченнями представника ТОВ Студия анимационного кино Мельница .

Позивач вказує, що на самому товарі міститься етикетка з зазначенням наступної інформації: найменування товару: Іграшка дитяча ІТЕМ:411-105, фірма виробник: Huada Toy Co. Ltd, країна виробник Китай, дата виготовлення, червень 2013р. на замовлення ТОВ " Золота Іграшка".

Позивач стверджує, що в експрес-накладній №20450070196709, на етикетці контрафактного товару та на сторінці сайту http://goldentov.com.ua (де і замовлявся товар) повністю співпадає назва придбаного товару, а саме зазначається артикул: 1411-105 , що дозволяє стверджувати, що саме цей товар пропонувався до продажу, розповсюджувався та публічно демонструвався відповідачем. Також на самому сайті http://goldentov.com.ua/ у розділі контакти, розміщено інформацію про суб`єкта підприємницької діяльності, а саме: ООО "Золотая игрушка" і на етикетці контрафактного товару зазначається: на замовлення ТОВ Золота Іграшка , що також дозволяє стверджувати, що саме цей товар пропонувався до продажу, розповсюджувався та публічно демонструвався відповідачем.

Як вказує позивач, представником ТОВ Студия анимационного кино Мельница було замовлено експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, згідно якого було зафіксовано пропонування до продажу та публічного показу на сайті http://goldentov.com.ua/ товару Лунтик мягк., 8 шт/уп., в пак. 29 см (160 шт/ящ), код: 1411-105. Також, експертним висновком було зафіксовано, що на самому сайті http://goldentov.com.ua/ у розділі контакти, зазначена наступна інформація: ООО Золотая Игрушка , г. Одесса ООО "Золотая игрушка" , рынок 7-й километр. Магазин-склад №267, пгт. Авангард, 67806. Украина, (067)9899106, ООО "Золотая игрушка" , рынок 7-й километр, Магазин-склад №523. пгт. Авангард, 67806, Украина, (093)9271923, ТМ "Золотая игрушка" ул. Бунина, 3, Одесса, 65014, Украина, Телефон: (099)640-2653, zolotaigrashka@goldentoy.com.ua.

Представник Правовласника звернувся з листом щодо припинення порушення авторського права та мирового врегулювання спору до ТОВ Золота Іграшка , зазначене підтверджується фіскальним чеком ОД УДППЗ "УКРПОШТА" та описом вкладення до листа від 26.06.2018р. Проте зазначений лист відповідачем було проігноровано, що і стало підставою для звернення з зазначеною позовною заявою до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до відповідача.

Як стверджує позивач, в структурі товару незаконно, без дозволу позивача, відтворено зображення персонажу "Лунтик", який є самостійною складовою частиною аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу Лунтик и его друзья , права на який належать ТОВ Студия анимационного кино Мельница .

Щодо розміру компенсації у сумі 300000,00грн. позивач зазначає, що відповідно до договору про надання Ліцензії на використання фільму від 01.01.2017р. ТОВ Студия анимационного кино Мельница (Ліцензіар) надала TOB Той-Хауз (Ліцензіату) виключну ліцензію на використання фільму Лунтик и его друзья . Пунктом 3.1. договору встановлено, що Ліцензіар надає Ліцензіату ліцензію на використання фільму таким шляхом, як на використання назви фільму, персонажів фільму і фрагментів з фільму, в тому числі використання персонажів при виробництві та розповсюдженні продукції (право на торгівлю супутньою продукцією), і постановці видовищних заходів на ліцензійній території з моменту вступу в силу договору і на весь термін дії виключного права на фільм. На використання фільму та/або персонажів фільму шляхом доведення до загального відома, тобто використання фільму та/або персонажів фільму таким чином, що будь-яка особа може отримати доступ до них з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором з моменту набрання чинності договору і на весь термін дії виключного права на фільм. Пунктом 3.2. договору передбачено, що ТОВ Той-Хауз вправі передавати на використання ліцензії на фільм третім особам (Субліцензіатам) на виключній або не виключній основі (укладати субліцензійні договори) в межах ліцензійного строку та ліцензійній території в межах умов, встановлених договором.

Як вказує позивач, додатком №1 до договору від 01.01.2017р. про надання ліцензії на використання фільму укладеного між ТОВ Студия анимационного кино Мельница (Лицензіар) та ТОВ Той- Хауз (Ліцензіат) узгоджено, що за використання ліцензії винагорода ліцензіара становить 50% від доходу Ліцензіата ( п. 1 додатку). Згідно додатку №2 до ліцензійного договору №26/01/2017 від 01.01.2017р. укладеного між ТОВ Той-Хауз та ТОВ С-Трейд було узгоджено фінансову угоду №1 від 01.01.2018р. Згідно п. 1 вказана фінансова угода укладається строком до 30.08.2018р. і містить умови використання ліцензії відповідно до договору, починаючи з дати підписання угоди. На кожний наступний термін використання ліцензії сторони укладають нову фінансову угоду. Пунктом 4 фінансової угоди встановлено, що відповідно до даних, наведених в таблиці №2 Угоди, ціна узгодженого сторонами тиражу продукції на період дії цієї угоди становить 50189265,89 рублів без ПДВ. Пунктом 6 фінансової угоди встановлено, що в якості ліцензійної винагороди Ліцензіат зобов`язується виплатити Ліцензіару мінімальну гарантовану суму (мінімальну гарантію), у розмірі 6022711,85рублів без ПДВ. Відповідно до таблиці 2 фінансової угоди, контрафактний товар, що пропонувався до продажу, демонструвався та розповсюджувався відповідачем, відноситься до товару що зазначається під пунктом 2 вищевказаної таблиці, а саме Игрушка мягко набивная на батарейках и без .

Позивач стверджує, що аналізуючи вищезазначені ліцензійні договори, з урахуванням п. 1. додатку №1 до договору від 01.01.2017р. про надання ліцензії на використання фільму укладеного між ТОВ Студия анимационного кино Мельница (Ліцензіар) та TOB Той-Хауз (Ліцензіат) Ліцензіар отримує мінімальну гарантовану грошову винагороду за використання фільму Лунтик и его друзья та тиражування його окремих охоронюваних елементів у розмірі 6022711,85 рублів (50% від прибутку Ліцензіата ТОВ Той-Хауз ) та з урахуванням валютного курсу Національного банку України становить 1242803,21грн.

Позивач зазначає, що враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що під номером 2 у таблиці №2 до фінансової угоди №1, наведена група товарів до якої можна віднести контрафактний товар, що реалізувався відповідачем, а саме група: Игрушка мягко-набивная, на батарейках и без можна свідчити про те, що станом на дату позову, сума винагороди яку б Товариство з обмеженою відповідальністю Студия анимационного кино Мельница змогло б одержати за звичайних обставин, за використання самостійних об`єктів авторського права, зображення персонажів, в т.ч. персонажу "Лунтик", з аудіовізуального твору Лунтик и его друзья , якби його права не були порушені 1242803,21грн. Зазначене в розрізі розрахунку суми позовних вимог становить 1242803,21грн. (мінімальна сума винагороди, яка була б сплачена, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання об`єктів авторського права) * 3 (потроєна сума винагороди за умисне порушення авторського права відповідно до п. г ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права ) = 3728409,63грн. компенсації за порушення майнових авторських прав. Зважаючи на значну суму винагороди, яку б позивач зміг би реально одержати за звичайних обставин, якби його права не були порушені і беручи до уваги неспроможність сплатити значний судовий збір, що буде відповідати повній сумі компенсації, керуючись принципами розумності, добросовісності і справедливості, позивач приходить до необхідності зменшення суми позовних вимог до 300000,00грн.

Крім компенсації позивач, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , просив стягнути з відповідача до Державного бюджету України штраф у розмірі 30000,00грн.

В судовому засіданні від 18.07.2019р. позивач звернувся до суду з заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача до Державного бюджету штрафу у розмірі 30000,00грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача компенсації за порушення авторського права у сумі 300000,00грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч.2-4 ст.426 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.435 Цивільного кодексу України первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Статтею 441 Цивільного кодексу України визначено, що використанням твору, в тому числі, є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що до об`єктів авторського права віднесено твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема аудіовізуальні твори.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про авторське право і суміжні права" частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Згідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер.

Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно статті 440 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

У відповідності до ч. 1 ст.31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Частиною другою статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст.431 Цивільного кодексу України).

Статтею 445 Цивільного кодексу України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

За приписами ч.1 ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Зі змісту ч.2 вищезазначеної статті вбачається, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов`язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката.

Таким чином, предметом доведення по справі про стягнення компенсації за порушення авторського права є, по-перше, належність позивачу авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, по-друге, додержання відповідачем вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами (п.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності").

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши умови Прокатного посвідчення Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21.11.2006 року кіновідеофільм Лунтик и его друзья випущено в Російській федерації в 2006 році, а права на фільм належать ТОВ Студия анимационного кино Мельница на строк дії авторського права на твір та безстрокове Посвідчення національного фільму Міністерства культури Російської Федерації №10998 продюсером анімаційного фільму Лунтик и его друзья (перші 389 серій), суд доходить висновку про наявність у позивача виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал Лунтик и его друзья та на його складові частини, в тому числі і на персонаж Лунтик , а отже, і наявність права захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом. Тобто, ТОВ Студия анимационного кино Мельница є власником виключних прав у повному обсязі які в силу статті 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" охороняються як твір відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що 08.10.2018р. представникам ТОВ Студия анимационного кино Мельница стало відомо, що в магазині Игрушки , який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88А, ТЦ Александровский , пропонується до продажу та розповсюджується контрафактний товар з зображенням персонажу аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу Лунтик и его друзья , а саме товар: Игрушка Лунтик в структурі якої відтворено персонаж Лунтик з мультиплікаційного серіалу Лунтик и его друзья , у кількості 2 штуки. На самих товарах міститься етикетка з зазначенням наступної інформації: найменування товару: Іграшка дитяча ІТЕМ:1411-105, фірма виробник: Huada Toy Co. Ltd, країна виробник: Китай, дата виготовлення: червень 2013 на замовлення: ТОВ " Золота Іграшка".

20.04.2018р. в інтернет-магазині http://goldentov.com.ua/ через який здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ "Золота Іграшка", вже було зафіксоване незаконне здійснення публічного показу (демонстрації), пропонування до продажу та розповсюдження контрафактного товару з зображенням персонажу аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу Лунтик и его друзья , а саме товару: Лунтик мягк., 8 шт/уп., в пак. 29 см (160 шт/ящ), код: 1411-105. Представником ТОВ Студия анимационного кино Мельница було замовлено контрафактний товар, що пропонувався до продажу відповідачем. Після погодження замовлення в телефонному режимі, було здійснено поставку (розповсюдження, реалізацію) контрафактного товару, за експрес - накладною № 20450070196709 до відділення Нової Пошти №118 за адресою м. Одеса, пр. Шевченка, 27. В експрес-накладній № 20450070196709 міститься наступна інформація: відправник: ФОП Терьохін Ігор Сергійович , тел: НОМЕР_2 , доставка з післяплатою: грошовий переказ 240, додаткова інформація: 1411-105 Лунтик . Оплата товару проводилась в формі післяплати "наложенний платіж", згідно з службовим та фіскальним чеком ТОВ "Пост фінанс" від 20.04.2018р., отримувачем коштів за експрес- накладною №20450070196709 є Терьохін Ігор Сергійович , який згідно з даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є засновником, керівником (підписантом) ТОВ Золота Іграшка . Окрім чеків та накладної, факт порушення може бути підтверджений відеофіксацією отримання замовлення у відділенні №118 Нової Пошти за адресою м. Одеса, пр. Шевченко 27 від 20.04.2018р. та свідченнями представника ТОВ Студия анимационного кино Мельница .

Таким чином, судом встановлено факт порушення ТОВ Золота Іграшка майнових авторських прав на персонаж Лунтик , як складовий частини аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья", шляхом розповсюдження товару, що містить зображення персонажу Лунтик .

Позивач наголошує на понесених ним збитках у вигляді неотримання суми ліцензійного платежу від виробника контрафактного товару посилаючись на укладений 01.01.2017р. між ТОВ Студия анимационного кино Мельница (Ліцензіар) та TOB Той-Хауз (Ліцензіату) ліцензійний договір за яким позивач надав TOB Той-Хауз виключну ліцензію на використання фільму Лунтик и его друзья . Додатком №1 до договору від 01.01.2017р. про надання ліцензії на використання фільму укладеного між ТОВ Студия анимационного кино Мельница (Лицензіар) та ТОВ Той- Хауз (Ліцензіат) узгоджено, що за використання ліцензії винагорода ліцензіара становить 50% від доходу Ліцензіата (п. 1 додатку). Згідно додатку №2 до ліцензійного договору №26/01/2017 від 01.01.2017р. укладеного між ТОВ Той-Хауз та ТОВ С-Трейд було узгоджено фінансову угоду №1 від 01.01.2018р. Пунктом 4 фінансової угоди встановлено, що відповідно до даних, наведених в таблиці №2 Угоди, ціна узгодженого сторонами тиражу продукції на період дії цієї угоди становить 50189265,89 рублів без ПДВ. Пунктом 6 фінансової угоди встановлено, що в якості ліцензійної винагороди Ліцензіат зобов`язується виплатити Ліцензіару мінімальну гарантовану суму (мінімальну гарантію), у розмірі 6022711,85рублів без ПДВ. Відповідно до таблиці 2 фінансової угоди, контрафактний товар, що пропонувався до продажу, демонструвався та розповсюджувався відповідачем, відноситься до товару що зазначається під пунктом 2 вищевказаної таблиці, а саме Игрушка мягко набивная на батарейках и без .

Аналізуючи вищезазначені ліцензійні договори, з урахуванням п. 1. додатку №1 до договору від 01.01.2017р. про надання ліцензії на використання фільму укладеного між ТОВ Студия анимационного кино Мельница (Ліцензіар) та TOB Той-Хауз (Ліцензіат) Ліцензіар отримує мінімальну гарантовану грошову винагороду за використання фільму Лунтик и его друзья та тиражування його окремих охоронюваних елементів у розмірі 6022711,85 рублів (50% від прибутку Ліцензіата ТОВ Той-Хауз ) та з урахуванням валютного курсу Національного банку України становить 1242803,21грн. (мінімальна сума винагороди, яка була б сплачена, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання об`єктів авторського права) * 3 (потроєна сума винагороди за умисне порушення авторського права відповідно до п. г ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права ) = 3728409,63грн. компенсації за порушення майнових авторських прав. Зважаючи на значну суму винагороди, яку б позивач зміг би реально одержати за звичайних обставин, якби його права не були порушені і беручи до уваги неспроможність сплатити значний судовий збір, що буде відповідати повній сумі компенсації, керуючись принципами розумності, добросовісності і справедливості, позивач приходить до необхідності зменшення суми позовних вимог до 300000,00грн.

Суд враховує, що, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, можливість стягнення з порушника надмірних грошових сум як компенсації за порушення авторського права спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу захисту компенсація перетворюється на джерело отримання суб`єктом авторського або суміжного права невиправданих додаткових прибутків та вважає обґрунтованим та достатнім суму компенсації заявлену позивачем у розмірі 300000,00грн.

Крім стягнення суми компенсації у розмірі 300000,00грн. у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача штраф до Державного бюджету України у розмірі 30000,00грн.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про відмову в позовних вимогах про стягнення штрафу у розмірі 30000,00грн.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 231 Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи, відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 30000,00грн., суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30000,00грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини Серявін проти України від 10.02.2010р.).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" компенсації за порушення авторських прав у сумі 300000,00грн., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, провадження у справі в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30000,00грн. підлягає закриттю у зв`язку із відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір у сумі 4500,00грн. покладається на відповідача.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надана копія договору №1У/М про надання правової допомоги від 31.07.2018р., копія додаткової угоди №2 до договору №1У/М про надання правової допомоги від 31.07.2018р., копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю Серія ОД №003160 від 17.01.2018р., копія квитанції №20 від 02.11.2018р. про оплату гонорару адвокату у сумі 7000,00грн., копія квитанції №19546726 від 19.02.2019р. про оплату гонорару адвокату у сумі 8000,00грн.

Враховуючи надання доказів в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у сумі 15000,00грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, п.4 ст. 231, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" про стягнення 300000,00грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" (65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 31, код ЄДРПОУ 34056061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" (193232, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, пр. Більшовиків, 34, корпус 2, літ. А, ІНН 7825124659, КПП 781101001, ОДРН 1037843046141) 300000,00грн. компенсації, 4500,00грн. судового збору, 15000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. Провадження у справі в частині стягнення штрафу у розмірі 30000,00грн. - закрити.

Повне рішення складено 29 липня 2019р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова