Постанова

від 24.07.2019 по справі 317/1093/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 317/1093/16-ц

провадження № 61-33674 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду : Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,

Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький Агробуд , Сонячна сільська рада Запорізького району Запорізької області;

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації , Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Кочеткової І. В., Гончар М. С., від 23 березня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України

у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися

до суду з позовами, які ухвалою суду були об'єднанні в одне провадження,

до товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький Агробуд (далі - ТОВ Запорізький Агробуд ), Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (далі - ТОВ ЗМБТІ ), Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсними, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивовані тим, що вони тривалий час працювали у Запорізькому райагробуді на різних посадах. ОСОБА_3 вказував, що у Запорізькому райагробуді за життя працював його батько ОСОБА_4 . Під час їх роботи на підприємстві відповідно до ордерів на житлові приміщення, виданих у 1993 році виконавчим комітетом Сонячної сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області, їм з урахуванням членів їх сімей було надано житло: ОСОБА_1 - квартиру в„– 1 , ОСОБА_2 - квартиру

в„– 2 у буд. АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 , батьку позивача ОСОБА_3 - будинок АДРЕСА_3 . Отримані житлові приміщення відносились до державного житлового фонду, але перебували у повному господарському віданні на той час орендного підприємства Запорізький райагробуд.

Позивачі вказували, що вони та члени їх сімей є наймачами вказаних житлових приміщень до теперішнього часу. Бажаючи здійснити

їх приватизацію, вони з'ясували, що будинки АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_1,

АДРЕСА_4 належать ТОВ Запорізький Агробуд на праві приватної власності на підставі рішення виконавчого комітету Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області від 15 січня 2004 року № 6, про що товариству видані відповідні свідоцтва про право власності.

Вважали, що вказане рішення виконавчого комітету Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області від 15 січня 2004 року № 6 в частині: щодо оформлення права приватної власності на житлові будинки, які розташовані у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_4, за ТОВ Запорізький Агробуд (пункт 3); щодо видачі свідоцтва про право власності на ці житлові будинки (пункт 4) та щодо реєстрації права власності на зазначені будинки за ТОВ Запорізький Агробуд (пункт 5), прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а також порушує їх права як наймачів житла на приватизацію квартир у житловому будинку.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 просили суд: визнати недійсним та скасувати вказане рішення виконавчого комітету Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області від 15 січня 2004 року № 6 в частині пунктів 3, 4, 5; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ Запорізький Агробуд на будинки АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 та зобов`язати передати ці будинку у комунальну власність Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалами Запорізького районного суду Запорізької області від 29 березня 2015 року позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 об`єднано

в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер № 317/1093/16-ц.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області у складі судді Мінгазова Р. В. від 23 червня 2016 року позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2

та ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсними та скасовано пункти 3, 4, 5 рішення виконавчого комітету Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області від 15 січня 2004 року № 6 Про скасування рішення № 138 та про оформлення права власності будинків у селищі Сонячне .

Скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ Запорізькій Агробуд на житловий будинок АДРЕСА_3 , відповідне свідоцтво про право власності

від 04 лютого 2004 року, видане Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області, та на житловий будинок АДРЕСА_1 , відповідне свідоцтво про право власності від 04 лютого 2004 року, видане Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області.

Зобов`язано ТОВ Запорізький Агробуд передати будинки АДРЕСА_1 ,

АДРЕСА_3

у комунальну власність Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що спірні житлові будинки, у яких розташовані квартири, де проживають позивачі, відносились до державного житлового фонду, існували на час створення ТОВ Запорізький Агробуд та не могли бути передані у власність цього товариства, яке не укладало угод про їх придбання, не отримувало їх у якості внесків до статутного фонду та не створювало їх. У зв'язку з цим суд, визнавши порушеним право позивачів на приватизацію, встановивши порушення вимог частини дев'ятої статті 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , Положення Про порядок передачі у комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій переданням цих будинків у приватну власність товариства, визнав недійсним та скасував оскаржуване рішення виконавчого комітету сільської ради, скасував реєстрацію права власності на ці будинку за ТОВ Запорізький Агробуд та зобов'язав товариство передати спірні будинку у комунальну власність Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області для подальшої приватизації позивачами.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Запорізький Агробуд задоволено. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ТОВ Запорізький Агробуд є правонаступником орендного підприємства Запорізький райагробуд, яке було створено відповідно до рішенням загальних зборів у 1990 році. Отже, Запорізький райагробуд, який збудував спірні будинки як замовник не було державним підприємством, а збудовані і прийняті ним на баланс житлові будинки ніколи не набували статусу державного житлового фонду. У зв'язку з цим положення частини 9 статті 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду щодо передачі спірних житлових будинків до комунальної власності не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення районного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження

у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Запорізького районного суду Запорізької області.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що спірні житлові будинки хоча і не відносилися до державного житлового фонду, проте згідно зі статтею 4 ЖК УРСР відносилися до громадського житлового фонду і порядок їх передачі

у комунальну власність був такий самий як і порядок передачі державного житлового фонду, який перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств й до такого висновку вірно дійшов районний суд. Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на

те, що під час реорганізації підприємства Запорізький райагробуд в ТОВ Запорізький Агробуд повинно було відбутись передання громадського житлового фонду до місцевої ради зі складанням відповідного акту, що не було зроблено. Також висновок апеляційного суду про те, що спірні житлові будинки є службовим житлом є невірним, оскільки згідно з актів приймання цих будинків до експлуатації їх цільове призначення було визначено як житлово-громадське.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ТОВ Запорізький Агробуд на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Посилання позивачів на постанову Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року № 1060 Про поетапну передачу у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності , згідно з якою передача громадського житлового фонду повинна була передавитись у комунальну власність в обов`язковому порядку, є помилковим, так як відповідно до пунктів 2 та 3 цієї постанови житловий фонд передається за згодою підприємств та на підставі винесеного рішення загальних зборів членів підприємства. Водночас жодного рішення про передачу спірного житла у комунальну власність не приймалось.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. (частина друга статті 1 Закону України Про приватизацію ).

Частиною дев`ятою статті 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду передбачено, що державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

У разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій,

у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад. (Пункт 9 статті 8 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3981-XII (3981-12)

від 22.02.94; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-IV ( 2453-15 ) від 03.03.2005; в редакції Закону N 500-VI ( 500-17 ) від 04.09.2008)

За змістом зазначеної норми закону передачі до комунальної власності

у певних обумовлених цією нормою випадках підлягає саме державний житловий фонд.

Судами встановлено, що як замовником, так і генеральним забудовником спірних житлових будинків, в яких знаходяться квартири, в яких проживають позивачі, виступало саме орендне підприємство Запорізький райагробуд, якому на баланс і були передані збудовані будинки.

18 листопада 2003 року ТОВ Запорізький Агробуд , як правонаступник орендного підприємства Запорізького райагробуду, звернулося до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області із заявою про реєстрацію за товариством права власності на житлові будинки АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_4 , які знаходяться на його балансі.

Згідно зі свідоцтвами про право власності на нерухоме майно та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ Запорізький Агробуд є власником спірних житлових будинків

АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , а форма власності зазначена як колективна (т. 1, а. с. 20, 30-31).

Отже, спірні житлові будинки з моменту їх будівництва відносились до колективної власності та ніколи не набували статусу державного

житлового фонду незалежно від того, що забудовник, якому належать

ці будинки, декілька разів здійснював реорганізацію, яка відбувалась з правонаступництвом щодо прав та майна правопопередника.

Зазначене також не заперечується позивачами.

За таких обставин апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши, що спірні житлові будинки, в яких знаходяться квартири позивачів, не відносяться та не відносилися до державного житлового фонду, а знаходяться на балансі ТОВ Запорізький Агробуд , яке є правонаступником орендного підприємства Запорізького райагробуду і форма іх власності колективна, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, так як положення частини дев`ятої статті 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду щодо передачі житлового фонду у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації не можуть бути застосовані у цьому випадку.

Доводи касаційної скарги про неврахування судом постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року № 1060 Про поетапну передачу

у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності , згідно з якою передача громадського житлового фонду повинна була передавитись у комунальну власність в обов`язковому порядку, є безпідставними, так як відповідно до положень цієї постанови житловий фонд передається за згодою підприємств та на підставі винесеного рішення загальних зборів членів підприємства. Проте таких

рішень загальних зборів членів підприємства про передачу спірного житла

у комунальну власність не приймалось.

Посилання касаційної скарги на те, що апеляційний суд невірно зазначив, що спірні житлові будинки віднесено до службового житла, є помилковими, так як апеляційний суд вказав протилежне, а саме, що згідно ордерів на житлові приміщення, наданих позивачами, не вбачається, що отриманні квартири віднесені до службового житла.

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Д. Д. Луспеник