Ухвала

від 24.07.2019 по справі 910/11749/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.07.2019Справа № 910/11749/18

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ейблст

Про заміну сторони виконавчого провадження

у справі № 910/11749/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових і промислових експертиз" ДоАкціонерного товариства "Перший Київський машинобудівний завод" простягнення 128 257,74 грн Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М.

Представники учасників судового процесу:

від ТОВ Ейблст : не з`явився;

від стягувача: не з`явився;

від боржника: не з`явився

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут фінансових і промислових експертиз звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод про стягнення 103 806,74 грн інфляційних втрат та 24 451,00 грн три відсотки річних, у зв`язку з простроченням виконання свого зобов`язання з погашення заборгованості згідно рішення суду по справі № 910/14602/13 від 05.12.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 по справі № 910/11749/18 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод (місцезнаходження:03680,м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2; код ЄДРПОУ 14308569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут фінансових і промислових експертиз (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40А; код ЄДРПОУ 31283274) 22 301,35 грн 3% річних, 94 883,54 грн інфляційних втрат та 1 757,78 грн судового збору.

18.01.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 910/11749/18 було видано наказ.

12.07.2019 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Ейблст надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 розгляд заяви призначено на 24.07.2019.

У судовому засіданні 24.07.2019 року представник заявника підтримав викладені заяві вимоги.

Представники заявника, стягувача та боржника у судове засідання 24.07.2019 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на положення частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, та приймаючи до уваги те, що стягувач та боржник не скористались наданим їм статтею 42 Господарського процесуального кодексу України правом подати письмові пояснення щодо поданої заяви з викладенням своїх аргументів, суд вважає можливим розглянути подану заяву за відсутності представників стягувача та боржника.

Розглянувши у судовому засіданні 24.07.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ейблст про заміну сторони її правонаступником та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що означена заява задоволенню не підлягаю з огляду на наступне.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Приписами частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну позивача (стягувача) з примусового виконання наказу господарського суду у справі на його правонаступника у зв`язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2019 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз (надалі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ейблст (надалі - новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги (цесія) № 2 (надалі - договір).

Згідно зазначеного договору, первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові та стає кредитором Публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Більшовик (код ЄДРПОУ 14308569) новим найменуванням, якого є Акціонерне товариство Перший київський машинобудівний завод (далі - боржник) у судовій справі № 910/14602/13 згідно рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2013 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року і набрало законної сили 24.02.2014 року та у судовій справі № 910/11749/18 згідно рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 року, яке набрало законної сили 17 грудня 2018 року.

Відповідно до п. 1.2. договору, новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/14602/13 включаючи але не виключно у розмірі 254 533 (двісті п`ятдесят чотири п`ятсот тридцять три) гривні 86 копійок, три відсотки річних у розмірі - 11 569 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 10 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 5 322 (п`ять тисяч триста двадцять дві) гривні 06 копійок, а всього у розмірі 271 425 (двісті сімдесят одна тисяча чотириста двадцять п`ять) гривень 02 копійки та по справі № 910/11749/18, включаючи але не виключно у розмірі 118 942 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок дві) гривні 67 копійок з яких: 22 301 (двадцять дві тисячі триста одна) гривня 35 копійок - 3 % річних, 94 883 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот вісімдесят три) гривні 54 копійки інфляційних втрат та 1 757 (одна тисяча сімсот п`ятдесят сім) гривень 78 копійок судового збору, а всього на суму включаючи але не виключно 390 367 (триста дев`яносто тисяч триста шістдесят сім) гривень 69 копійок.

Згідно п. 1.3. договору право вимоги за договором вважається переданим після укладення даного договору, підписання акту приймання - передачі права вимоги, передачі первісним кредитором новому кредитору оригіналів документів, передбачених п. 3.1. даного договору та повної сплати новим кредитором на користь первісного кредитора ціни відступлення, передбаченої п. 2.1. цього договору.

В свою чергу судом зазначається, що процесуальне правонаступництво врегульовано 52 ГПК України згідно з ч. 1 якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Закон України Про виконавче провадження у ч. 5 ст. 8 передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення, тому для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (статті 516 Цивільного кодексу України).

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Водночас правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Рішення суду має прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

При вирішенні питання щодо заміни сторони (стягувача) у справі іншою особою з`ясуванню підлягають фактичні обставини щодо заміни відповідної особи як кредитора у спірному матеріальному правовідношенні на певного правонаступника з дотриманням вимог як матеріального, так і процесуального права.

Проте, виходячи зі змісту договору про відступлення права вимоги № 2 від 27.03.2019, його предметом є уступка права вимоги за рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 910/11749/18, за яким з Акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод стягнутго 22 301,35 грн 3% річних, 94 883,54 грн інфляційних втрат та 1 757,78 грн судового збору .

При цьому, умовами договору новому кредитору надано право вимагати від боржника належного виконання рішення суду.

Тобто, сторони договору відступлення права вимоги передбачили здійснення заміни сгягувача на стадії виконавчого провадження шляхом укладення цивільно-правового договору без заміни кредитора у основному зобов`язанні, що не передбачено чинним законодавством.

Верховний Суд України в постанові від 19.08.2014 у справі №3-56гс14 зазичив, що заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Отже, при укладенні договору про відступлення права вимоги сторони у справі, яка переглядається, не замінюючи кредитора у зобов`язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 922/3535/15 від 10.07.2019.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для заміни стягувача у справі № 910/11749/18 на Товариство з обмеженою відповідальністю Ейблст , у зв`язку з чим відповідна заява підприємства задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 232, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні заяви з обмеженою відповідальністю Ейблст про заміну сторони його правонаступником.

2. Згідно з ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.07.2019.

Суддя О.М. Спичак