Постанова

від 29.07.2019 по справі 5006/5/38-8б/2012

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р. Справа № 5006/5/38-8б/2012

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

Секретар судового засідання - Соляник Н.В.

за участю:

від апелянта - Вінецька Н.В.

від банкрута - арбітражний керуючий Острик С.Ю.

від кредиторів - Юнаш А.Б. (АТ "ОТП Банк")

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції з господарським судом Запорізької області (69001, вулиця Гетьманська, 4, м.Запоріжжя)

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область (вх.№1423 Д/2 )

на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.02.2019 (суддя -Тарапата С.С., постановлену в м. Харків, повний текст складено 05.03.2019),

за результатами розгляду заяви засновника ПП "О`ФІЛ" ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область

про визнання результатів аукціону недійсними

у справі №5006/5/38-8б/2012

за заявою: кредитора (заявника) Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ

до боржника Приватного підприємства "О`ФІЛ", м.Маріуполь, Донецька область

про банкрутство

У судовому засіданні апеляційної інстанції 10.07.2019 оголошено перерву до 29.07.2019 о 15:45 годині.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.02.2019 у справі № №5006/5/38-8б/2012 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 № б/н від 14.06.2018 про визнання результатів аукціону недійсними.

Відмовлено у задоволенні клопотання організатора аукціону ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" № б/н від 19.07.2018 про забезпечення судових витрат.

Відмовлено у задоволенні клопотання АТ "ОТП Банк" №200-12.4.7.735 від 09.10.2018 про закриття провадження у справі.

Відмовлено у задоволенні клопотання АТ "ОТП Банк" №200-12-4-6/848 від 05.12.2018 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання результатів аукціону недійсними.

Відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_3 про стягнення на його користь з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 23850,00грн.

Відмовлено у задоволенні вимог ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" про стягнення на його користь з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 16575,00грн.

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 № б/н від 14.06.2018 про визнання результатів аукціону недійсними мотивована тим, що заявником ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його підготовки та проведення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що підготовка, проведення та оформлення кінцевих результатів аукціону здійснені з дотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону.

ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.02.2019 у справі №5006/5/38-8б/2012, в якій просив ухвалу суду першої інстанції в частині визнання результатів аукціону недійсними - скасувати, та прийняти в цій частині нове рішення, яким:

- визнати недійсними результати аукціону, проведеного ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" 12.03.2018 щодо продажу майна ПП "О`ФІЛ", а саме: комплексу з нежитлових будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 1 (лот №0213);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу з нежитлових будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений з фізичною особою ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні.

Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясуванні обставини, що мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Апелянт не погоджується з ринковою вартістю майна, визначеною у звіті про незалежну оцінку вартості об`єктів нерухомого майнового комплексу промислового призначення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та вважає її суттєво заниженою. Апелянт вважає, що суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Земля Плюс 2006 зменшено площу спірного об`єкту, не викликалося зацікавлених осіб та не досліджувався безпосередньо сам об`єкт на місці.

Також апелянт вважає, що суб`єктом оціночної діяльності використано лише один метод оцінки - прямої капіталізації та не використано порівняльний метод, тому оцінка майна не відповідає дійсності, проведена формально, без огляду предмета оцінки, без включення всіх об`єктів нерухомості, без наявності інформації про недавні продажі подібних об`єктів.

Апелянт також посилається на порушення ліквідатором приписів ч.1 ст.58 Закону про банкрутство та зазначає, що ОСОБА_1 не отримував жодних документів, а про продаж майна дізнався 21.04.2018 зі слів переможця аукціону - ОСОБА_3

ОСОБА_1 вважає, що фактично ліквідатор здійснив продаж майна банкрута, як цілісного майнового комплексу, загальною площею 1847,6 м 2 , як продаж майна частинами, що призвело до зниження його вартості.

До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання б/н від 18.04.2019 про призначення додаткової експертизи, в якому заявник просив призначити повторну експертну оцінку об`єктів нерухомості майнового комплексу промислового призначення із залученням Інституту судових експертиз.

Ліквідатор приватного підприємства О`ФІЛ арбітражний керуючий Острик С.Ю. заперечує щодо клопотання ОСОБА_1 про призначення додаткової експертизи та просить відмовити у його задоволенні. Вважає, що скаржник не визначився, що саме необхідно призначити - експертизу або оцінку; не зазначає вид експертизи та які питання необхідно поставити на вирішення експерту, а також, якій експертній установі необхідно доручити проведення судової експертизи; не визначено предмет експертного дослідження. Жодних заяв про призначення експертизи ОСОБА_1 під час розгляду спору в суді першої інстанції не подавалося, експертиза судом не призначалася.

Ліквідатор вважає, що сумніви у правильності результатів здійсненої ТОВ Земля Плюс 2006 оцінки є припущенням скаржника, оскільки жодних звітів суб`єктів оціночної діяльності, які б свідчили про те, що вартість спірного об`єкта нерухомого майна суттєво відрізняється та є більшою, до матеріалів справи не додано.

Акціонерне товариство ОТП Банк щодо клопотання ОСОБА_1 про призначення додаткової експертизи заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Акціонерне товариство ОТП Банк посилається на те, що справа розглядалася судом першої інстанції з травня 2018 по лютий 2019, однак ОСОБА_1 не скористався наданим йому правом на звернення до суду з клопотанням про призначення експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор приватного підприємства О`ФІЛ арбітражний керуючий Острик С.Ю. вважає, що ОСОБА_1 не має права на оскарження результатів аукціону, оскільки він не є ні кредитором, ні ліквідатором, ні учасником провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства О`ФІЛ та не виступає власником майна боржника.

Ліквідатор приватного підприємства О`ФІЛ посилається на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11.05.2016 у справі №2-1950/2006, на підставі якого виникло право власності ПП О`ФІЛ на комплекс за адресою: АДРЕСА_1, площею 1612,6 кв.м.

Крім того, ОСОБА_1 не доведено жодним чином, яким чином порушені його права та інтереси як засновника ПП О`ФІЛ внаслідок проведення оспорюваних торгів.

Щодо доводів апеляційної скарги, ліквідатор вважає їх необґрунтованими, оскільки Законом про банкрутство не передбачено обов`язку організатора аукціону письмово повідомляти саме засновника/учасника підприємства банкрута про проведення аукціону.

Ліквідатор вважає, що оскільки заставним кредитором, відповідно до положень ст.42 Закону про банкрутство, надано згоду на реалізацію заставного майна за ціною 236000,00 грн., ціна продажу є ринковою та об`єктивною, відображає позицію оцінювачів, ліквідатора, заставного кредитора та інших осіб. Разом з тим, апелянтом не надано жодних рецензій на звіт про незалежну оцінку вартості об`єктів нерухомого майнового комплексу промислового призначення, розташованого за адресою: Донецька область , м. Маріуполь, вул АДРЕСА_3 .

Ліквідатор посилається на реєстр прав власності на нерухоме майно та договір іпотеки №РСМ 102/210/2006 від 05.06.2006, іпотекодержателем за яким виступає АТ ОТП Банк , відповідно до якого площа нерухомого майна становить саме 1612,6 кв.м., тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

У відзиві на апеляційну скаргу переможець аукціону ОСОБА_3 вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

ОСОБА_3 посилається на те, що апелянтом не доведено необґрунтованість та невідповідність ринкової вартості об`єкта у сумі 236000,00 грн., а посилання ОСОБА_1 на висновок ПП Центр експертних послуг від 05.03.2012 з оцінкою нерухомості у сумі 1599162,00 грн. не можна брати до уваги, оскільки така оцінка проведена 5 років тому; ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів, які б підтверджували більшу вартість та можливість продажу майна банкрута за вищою ціною.

Крім того, посилання апелянта на невідповідність площі спірного об`єкту є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство ОТП Банк вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Акціонерне товариство ОТП Банк вважає, що оскільки заявник ОСОБА_1 в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не є ні кредитором, ні учасником провадження у справі про банкрутство ПП О`ФІЛ , ні власником майна банкрута, тому відсутні підстави для повідомлення фізичної особи про проведення аукціону. Крім того, АТ ОТП Банк вважає, що вищенаведене є підставою для закриття провадження у справі.

Акціонерне товариство ОТП Банк вважає, що твердження заявника про невідповідність загальної площі нерухомого майна, яке реалізоване на спірному аукціоні, не відповідає обставинам справи.

Зазначає, що ліквідатором дотримано вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час проведення оспорюваного аукціону. Крім того, АТ ОТП Банк , як заставодержатель вказаного майна, не оспорює правомірності проведених торгів.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 .М № б/н від 18.04.2019 на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.02.2019 у справі №5006/5/38-8б/2012, розгляд справи призначено на 10.07.2019.

У зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Плахова О.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

09.07.2019 від апелянта до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява про залучення до участі у справі його представника - ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.1 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтями 58-61 ГПК України встановлено вимоги та повноваження представників у суді.

Разом з тим, законодавством не передбачено вчинення окремих процесуальних дій задля залучення до участі у справі представника сторони, окрім встановлення факту підтвердження повноважень представника здійснювати у суді відповідні процесуальні дії від імені особи, інтереси якої він представляє.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 29.07.2019 о 15:45 годині.

Про дату, час та місце судового засідання учасники провадження повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

29.07.2019 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява (вх. №7042), в якій заявник апеляційної скарги просить суд долучити до матеріалів справи наступні додаткові докази, які не були надані до суду першої інстанції:

- копію довідки з Донбаської товарної біржі б/н, б/д;

- скриншоти оголошень з мережі інтернет від 30.08.2017, від 24.09.2017, від 08.11.2017, від 04.12.2017, ;

- копію довідки центра управління нерухомістю Ера від 23.07.2019;

- копію виписки з медичної картки стаціонарного хворого №2345/645 від 03.07.2019;

- копію направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) від 08.07.2019;

- копію протокола ВКК №99 від 08.07.2019.

В обґрунтування вказаної заяви представник апелянта у судовому засіданні 29.07.2019, посилаючись на приписи ч.3 ст. 269 ГПК України, зазначив, що:

апелянт ( ОСОБА_1 ) у період з 19.06.2019 по 02.07.2019 перебував на лікуванні у стаціонарі;

08.07.2019 ОСОБА_1 (апелянт у справі) за станом здоров`я був направлений на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК);

довіреність на ім`я адвоката Вінецької Н.В. представляти інтереси апелянта була вчинена лише 20.06.2019.

Вважає, що вищенаведені докази свідчать про винятковість обставин неможливості подання доданих до заяви додаткових доказів до суду першої інстанції, що не залежали від ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 29.07.2019 представник АТ ОТП Банк та арбітражний керуючий Острик С.Ю. заперечили у задоволенні заяви про долучення додаткових доказів, посилаючись на те, що судом першої інстанції заява ОСОБА_1 № б/н від 14.06.2018 про визнання результатів аукціону недійсними розглядалася протягом тривалого строку (з 25.06.2018 по 28.02.2019), заявник не був позбавлений можливості скористатися правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, та надати будь-які докази до суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вищезазначені докази подані поза межами передбаченого нормами Господарського процесуального кодексу України строку для їх подання.

Крім того, вищезазначені документи подані у копіях, які не засвідчені у порядку, встановленому статтею 91 Господарського процесуального кодексу України.

Вищезазначені документи не були предметом розгляду та не досліджувалися судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України, на яку посилається представник апелянта в обґрунтування зазначеної заяви, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2019 заявник, ОСОБА_1 , звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № б/н від 18.04.2019 на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.02.2019 у справі №5006/5/38-8б/2012.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 розгляд апеляційної скарги призначено на 10.07.2019.

Враховуючи, що винятковість підстав ненадання цих доказів до суду першої інстанції апелянт обґрунтовує своєю хворобою з 19.06.2019 по 02.07.2019, при цьому заява ОСОБА_1 про визнання результатів аукціону недійсними розглядалася судом першої інстанції протягом тривалого строку з 25.06.2018 по 28.02.2019, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що зазначені представником апелянта причини неможливості подання до суду першої інстанції доданих до заяви додаткових доказів не є винятковими, тому вищезазначені додаткові докази не приймаються судом апеляційної інстанції, про що постановляється протокольна ухвала Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2019.

Щодо клопотання Денисенка О.М. про призначення додаткової експертизи (повторної експертної оцінки об`єктів нерухомості майнового комплексу промислового призначення банкрута), судова колегія зазначає наступне.

За умовами частини 2 ст. 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об`єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової експертизи (повторної експертної оцінки об`єктів нерухомості майнового комплексу промислового призначення банкрута) у справі №5006/5/38-8б/2012.

Крім того, матеріали справи не містять клопотань інших учасників провадження у справі про банкрутство ПП О`ФІЛ про призначення судової експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що за ініціативою суду першої інстанції судова експертиза у справі №5006/5/38-8б/2012 не призначалася.

Щодо проведення повторної експертної оцінки об`єктів нерухомості майнового комплексу промислового призначення банкрута, судова колегія зазначає наступне.

Порядок здійснення оцінки майна банкрута, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, встановлюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 43 Закону про банкрутство, майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором.

Частиною 3 ст. 57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В матеріалах справи наявні докази проведення на замовлення ПП "О`ФІЛ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Острика С.Ю. суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Земля Плюс 2006" оцінки майна банкрута.

Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надано суду апеляційної інстанції права призначення експертної оцінки об`єктів нерухомості майнового комплексу промислового призначення банкрута за клопотанням засновника банкрута.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення додаткової експертизи (повторної експертної оцінки об`єктів нерухомості майнового комплексу промислового призначення банкрута) у справі №5006/5/38-8б/2012, про що постановлено протокольну ухвалу від 29.07.2019.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судових засіданнях представників апелянта, АТ ОТП Банк та арбітражного керуючого Острика С.Ю., обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

Згідно вимог ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року, положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цього Закону.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.06.2012 за заявою Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" порушена справа про банкрутство Приватного підприємства "О`ФІЛ", на підставі ст.ст. 1, 6, 7, 8, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2012 за результатами підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном ПП "О`ФІЛ", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Забродіна О.М. та встановлено дату проведення попереднього засідання суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.10.2012 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Донецької області від 08.01.2013 ПП "О`ФІЛ" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком до 08.07.2013, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Забродін О.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.02.2014 задоволено клопотання ліквідатора №02-01/1 від 29.01.2014, визнано організатора аукціону ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" учасником провадження у справі №5006/5/38-8б/2012.

У зв`язку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції матеріали справи №5006/5/38-8б/2012 були втрачені.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2016 відновлено втрачену справу №5006/5/38-8б/2012 про банкрутство ПП "О`ФІЛ" (код ЄДРПОУ 20366364) на стадії ліквідаційної процедури частково за наявними документами; припинені повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Забродіна О.М. за його заявою; ліквідатором по справі про банкрутство ПП "О`ФІЛ" призначений арбітражний керуючий Острик Сергій Юрійович.

25.06.2018 до господарського суду Донецької області надійшла заява власника майна банкрута Денисенка О.М. про визнання результатів аукціону недійсними.

ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недійсними результати аукціону, проведеного ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" 12.03.2018 щодо продажу майна ПП "О`ФІЛ", а саме: комплексу з нежитлових будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (лот №0213);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу з нежитлових будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , укладений з фізичною особою ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні.

Заява ОСОБА_1 обґрунтована:

- порушенням порядку проведення аукціону, а саме ч.3 ст.57 Закону про банкрутство, що полягає у неповідомленні засновника та власника майна банкрута про проведення спірного аукціону;

- порушенням процедури продажу майна, що полягає в недотриманні вимог закону щодо обов`язкових умов договору купівлі-продажу, а саме наданні ліквідатором та зазначенні недостовірних відомостей щодо стану, якісних та кількісних характеристик об`єкта продажу в оголошенні про проведення аукціону;

- незабезпеченням продажу майна за найвищими цінами.

Заявник вважав, що аукціон з продажу майна банкрута був проведений з порушеннями, а тому, відповідно до ч.3 ст.55 Закону України, "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" його результати повинні бути визнані в судовому порядку недійсними.

Отже, предметом спору є вимога про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, і як наслідок - визнання недійсним укладеного з переможцем за результатами такого аукціону договору купівлі-продажу, а також оформленого на ім`я переможця аукціону свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частинами 1, 2 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.

У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ч. 3 ст. 57 Закону).

Тобто, законодавець не визначає обов`язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, він вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна цілісним майновим комплексом вперше).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 21.06.2018 у справі №914/701/17.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

У вказаній нормі, законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Відтак, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (ч. 1 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Однак законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

Отже, саме на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого повторного аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами).

З урахуванням вищенаведеного, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом з першого по другий повторний аукціон відповідно до ст.66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, та буде більш ефективною.

У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить вжити заходів до погодження з комітетом кредиторів відповідно до ч.8 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" складу таких частин (лотів).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2018 у справі №914/701/17 та від 18.09.2018 у справі №15/293-б.

Статтями 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості. При цьому, про наведене зазначається у відповідному оголошенні. Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники (ч.4 ст.49 Закону про банкрутство).

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Відтак Закон про банкрутство надає повноваження ліквідатору у справі про банкрутство самостійно, у встановленому законом порядку визначати організатора аукціону, в разі виникнення під час проведення ліквідаційної процедури спору відносно визначення організатора аукціону, який визначається за конкурсом, господарський суд перевіряє порядок визначення ліквідатором організатора аукціону, в такому випадку організатор аукціону залучається судом до участі у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" між замовником та організатором аукціону укладається договір про проведення аукціону, за яким організатор аукціону зобов`язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.

Згідно з ч. 5 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", організатор аукціону, зокрема, опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів.

За приписами ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" організатор аукціону повинен провести аукціон протягом двох місяців з дня укладання договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред`являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.

Згідно вимог ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Підставами для визнання в судовому порядку аукціону та результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

До предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його підготовки та проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону); оформлення кінцевих результатів аукціону (стаття 50 Закону).

Між тим порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому.

Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких етапів.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.05.2018 у справі №22/63б, від 29.05.2018 у справі №904/720/14, від 10.10.2018 у справі №6/129-10.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Матеріалами справи підтверджується та учасниками судового процесу не заперечується і не спростовується, що ліквідатором виконано вимоги ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує.

Також, з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеного конкурсу на визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута - ПП "О`ФІЛ", попереднім ліквідатором ОСОБА_8 . переможцем конкурсу визначено ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім"

Як зазначено вище, ухвалою господарського суду Донецької області від 08.02.2014 задоволено клопотання ліквідатора №02-01/1 від 29.01.2014, визнано організатора аукціону ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" учасником провадження у справі №5006/5/38-8б/2012 про банкрутство ПП "О`ФІЛ".

Отже, обставини щодо дотримання порядку визначення організатора аукціону були досліджені та встановлені судом за результатами розгляду клопотання ліквідатора Забродіна О.М. про визнання ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" учасником провадження у даній справі.

Ухвала господарського суду Донецької області від 08.02.2014 в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.

З огляду на встановлені вищенаведеним судовим рішенням обставини, які в силу вимог ст.75 ГПК України не потребують доказуванню, відсутні підстави вважати недотримання ліквідатором вимог Закону щодо визначення організатора аукціону.

При цьому, що чинним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не визначено обов`язку в будь-якому випадку залучати організатора аукціону до участі у провадженні у справі про банкрутство шляхом прийняття відповідної самостійної ухвали господарського суду до початку продажу майна банкрута.

16.05.2013 між ПП "О`ФІЛ" в особі ліквідатора Забродіна О.М. (замовник аукціону) та ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" (організатор аукціону) укладений договір №32-1 про проведення аукціону, на підставі якого організатором аукціону розпочато продаж майна банкрута.

Після проведення 13.03.2014 аукціону з продажу майна банкрута, результати якого в судовому порядку не оскаржувалися, ліквідатором розпочато підготовку до наступного етапу продажу.

З метою дотримання мети ліквідаційної процедури, балансу інтересів кредиторів та боржника, відповідно до ст.57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором замовлено проведення експертної грошової оцінки майна банкрута на підставі укладеного з суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Земля Плюс 2006" договору від 06.11.2017.

06.11.2017 на замовлення ПП "О`ФІЛ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Острика С.Ю. суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Земля Плюс 2006", що діє на підставі сертифікату суб`єкта оціночної діяльності №748/15, виданого Фондом державного майна України 18.09.2015 (оцінщик Харпов В.О. , кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №867, видане Фондом державного майна України 27.12.2003, та зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів з 01.12.2006 згідно свідоцтва №4981), проведена оцінка майна банкрута.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості об`єктів нерухомості майнового комплексу промислового призначення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , ринкова вартість такого майна склала 236000,00грн.

Вказана ринкова вартість об`єктів нерухомості майнового комплексу промислового призначення у складі: основна будівля, літ.А-3, з прибудовами, літ.А1-1, літ.2-1, літ.А3-1, загальною площею 1592,9м 2 , - гараж, літ Б-1, загальною площею 19,7м 2 , розміщеного на відведеній земельній ділянці, фактичною площею 1713м 2 , стала початковою вартістю продажу майна на наступному аукціоні.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" № 2658-III.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною 4 статті 3 цього Закону встановлено, що процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Статтею 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III).

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

За змістом статей 12, 33 Закону України № 2658-III звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) і Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 711/650/13-ц (провадження № 61-1186св17) та постанові від 30.07.2018 у справі № 23/100-12.

Відповідно до статті 33 цього Закону спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Тобто ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем. У разі незгоди з вартістю майна, визначеною оцінювачем, заінтересована особа не позбавлена права оскаржити дії оцінювача у встановленому законодавством порядку.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.02.2018 у справі № 5023/5782/11, від 06.06.2018 у справі № Б-50/274-10 та від 04.06.2019 у справі №Б-39/189-08.

Крім того, пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України № 2658-III передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до статті 13 Закону № 2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності.

Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Отже, у випадку незгоди зі звітом про оцінку майна, який проведено суб`єктом оціночної діяльності, особа, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, має право звернутися з вимогою про рецензування звіту про оцінку майна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 2 частини 2 статті 4,ст.ст. 13 та 33 Закону України № 2658-III.

08.12.2017 між ПП "О`ФІЛ" в особі ліквідатора Забродіна О.М. (замовник аукціону) та ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" (організатор аукціону) укладена додаткова угода до договору №32-1 від 16.05.2013 про проведення аукціону.

За умовами п.1.1. вказаного договору, замовник доручає, а організатор аукціону бере на себе зобов`язання щодо проведення аукціону по реалізації майна ПП "О`ФІЛ", а саме: комплексу у вигляді нежитлових будинків загальною площею 1612,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно п.1.2. додаткової угоди, початкова ціна продажу, становить: 236000,00грн. (без ПДВ).

Судом встановлено, що згідно даних Реєстру прав власності на нерухоме майно та договору іпотеки №РСМ 102/210/2006 від 05.06.2006, площа об`єкту нерухомого майна становить саме 1612,6кв.м., тому посилання ОСОБА_1 на зазначення площі спірного приміщення, яка не відповідає дійсності, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

05.01.2018 на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України за номером 48442 організатором аукціону ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" на підставі заяви замовника аукціону опубліковані оголошення про проведення 12.02.2018 аукціону з продажу майна банкрута ПП "О`ФІЛ".

В оголошенні зазначено, зокрема, що аукціон проводиться у складі лоту №0210 без можливості зниження початкової вартості. Початкова вартість лоту становить 236000,00грн.

Характеристика майна - нерухоме майно: комплекс, за адресою - АДРЕСА_3 , загальною площею 1612,6кв.м. Кінцевим строком подачі заявок на участь в аукціоні та сплати гарантійного внеску визначено - 15.01.2018 о 17:00год.

Аукціон з продажу майнових активів банкрута, призначений на 12.02.2018, не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.

За вказаних обставин організатором аукціону 16.01.2018 прийнято рішення №0210 про визначення аукціону таким, що не відбувся.

Відповідне інформаційне повідомлення про визначення аукціону, призначеного на 12.02.2018, таким, що не відбувся, опубліковано організатором аукціону на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України 16.01.2018 за номером 48624.

31.01.2018 на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України за номером 49005 організатором аукціону ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" на підставі заяви замовника аукціону опубліковані оголошення про проведення 12.03.2018 аукціону з продажу майна банкрута ПП "О`ФІЛ".

В оголошенні зазначено, зокрема, що аукціон має статус повторного, проводиться у складі лоту №0213 без можливості зниження початкової вартості. Початкова вартість лоту становить 236000,00грн. без ПДВ.

Характеристика майна - нерухоме майно: комплекс, за адресою - АДРЕСА_3 , загальною площею 1612,6кв.м.

Кінцевий строк подачі заявок на участь в аукціоні та сплати гарантійного внеску - 05.03.18 о 17:00год.

З матеріалів справи вбачається, що після опублікування вказаного оголошення до організатора аукціону подано дві заявки на участь в аукціоні, а саме: заява ОСОБА_3 та заява ОСОБА_10 , яких на підставі рішення організатора аукціону, оформленого протоколом №1 від 05.03.18 станом на 18:00 год. визначено учасниками аукціону, призначеного на 12.03.18 по лоту №0213.

Як вже зазначалося, проведенню прилюдних торгів передує спеціально визначена розділом IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедура підготовки до аукціону, в тому числі, розгляд організатором аукціону заяв на участь в аукціоні та допуск учасників до участі у прилюдних торгах (ст.ст.60, 61 Закону).

Виходячи з положень статей 49, 60, 61, 70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для набуття статусу учасника аукціону з продажу майна банкрута, особа (фізична чи юридична), яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, повинна пройти процедуру реєстрації виконавцем аукціону (ліквідатором або залученим ним організатором аукціону) відповідно до вимог цього Закону та сплатити гарантійний внесок в розмірі десяти відсотків від початкової вартості майна, що є предметом продажу на аукціоні.

Отже, при вирішенні питання щодо правомірності проведення аукціону також перевіряється наявність заявок на участь в аукціоні та їх відповідність вимогам ст.60 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також чи індивідуально сплачувалися учасниками спірного аукціону реєстраційні та гарантійні внески за участь в аукціоні з продажу майна банкрута.

В матеріалах справи міститься заявка ОСОБА_10 на участь в аукціоні з продажу майна банкрута, що відбувся 12.03.2018, та відповідає вимогам, встановленим у ч. 1 ст. 60 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 2 ст. 70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону при реєстрації учасником аукціону, зараховується до ціни, що підлягає сплаті за придбане з аукціону майно боржника.

Сплата учасником аукціону №1 ОСОБА_3 реєстраційного та гарантійного внесків підтверджується копіями квитанцій №56 від 10.02.18 на суму 150,00 грн. та №57 від 10.02.18р. на суму 23600,00грн.

Сплата реєстраційного та гарантійного внеску учасником аукціону ОСОБА_10 23.02.18р., яка поряд з переможцем аукціону приймала участь у повторному аукціоні, підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

За результатами проведення повторного аукціону складено протокол №0213 від 12.03.2018 про проведення аукціону, відповідно до якого учасника №1 ОСОБА_3 визначено переможцем аукціону, який виявив бажання придбати майно за ціною 238360,00 грн.

Інформація щодо об`єктів продажу з аукціону, призначеного на 12.03.2018, наведена в оголошеннях від 31.01.2018, відповідає вимогам ст. 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом ч.1 ст.65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов`язаний провести повторний аукціон.

Умовами додаткової угоди до договору про проведення аукціону, укладеної 08.12.2017 між ліквідатором та організатором торгів, не визначено інший строк для проведення наступного етапу продажу майна з публічних торгів (аукціону), ніж встановлений Законом.

Матеріалами справи не підтверджено порушення організатором аукціону приписів ст.65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, судом не встановлено порушення організатором торгів строків проведення продажу майна з повторного аукціону.

Не зазначення в оголошенні відомостей про наявність згоди заставного кредитора на реалізацію майна, не є порушенням, яке може бути самостійною підставою для визнання аукціону недійсним.

Матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором надано організатору аукціону всю необхідну інформацію про майно із зазначенням його характеристик та технічного стану, а організатором аукціону надану інформацію відображено в оголошенні про проведення аукціону. Оголошення також містить фотографічні зображення об`єкту нерухомого майна, яке виставлялось на продаж.

Інформація про майно банкрута та його характеристики відповідають даним, що містяться в правовстановлюючих документах на таке майно, а також відомостям з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Організатором аукціону було забезпечено доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном як за його місцезнаходженням, так із його характеристиками шляхом отримання додаткової інформації безпосередньо у організатора аукціону, про що зазначено в оголошенні про проведення аукціону.

Згідно зі ст. 76 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особа, у власності якої перебувало майно до продажу на аукціоні, замовник та організатор аукціону не відповідають за недоліки майна, крім випадків їх навмисного приховування.

Доказів розміщення в оголошеннях про проведення аукціону з продажу майна банкрута завідомо неправдивих відомостей до матеріалів справи не надано, а відтак посилання заявника на не відповідність характеристик лоту є необгрунтованими.

13.03.2018 та 14.03.2018 за номером 49899 на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковані повідомлення про результати проведення 12.03.2018 повторного аукціону з продажу майна банкрута.

З оголошень про проведення аукціонів з продажу майна банкрута, розміщених фіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України, вбачається, що організатором аукціону було визначено як для сплати гарантійних внесків для участі в аукціоні, так і для сплати вартості придбаного майна, реквізити розрахункового рахунку організатора аукціону - ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" (р/р № НОМЕР_1 в ЗРУ ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 313399; код ЄДРПОУ 37149090).

Аналогічні реквізити рахунку для сплати вартості за придбане на аукціоні майно визначені і у протоколі про проведення аукціону.

Отже, саме на торгуючу організацію покладено обов`язок приймати гарантійні внески та кошти за придбане майно, які в подальшому повинні бути перераховані на банківський рахунок замовника.

Ціна продажу майна за лот №0213 в сумі 238360,00грн. сплачена переможцем аукціону з урахуванням розміру гарантійного внеску у відповідності до приписів ч.2 ст.70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про що зазначено в протоколі.

Факт повного розрахунку переможця аукціону ОСОБА_3 за придбане на аукціоні майно підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру №5908488706 від 15.03.2018 на суму 214760,00грн. з наступними реквізитами: р/р № НОМЕР_1 , ЗРУ ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 313399, отримувач - ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім", код ЄДРПОУ 37149090; призначення платежу - згідно протоколу №0213 від 12.03.2016 про проведення аукціону.

В матеріалах справи наявні докази перерахування організатором аукціону грошових коштів на рахунок банкрута.

Факт погашення кредиторських вимог за рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації заставного майна, заставним кредитором не заперечується.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", організатор аукціону, який не повернув гарантійного внеску або сплаченої ціни у встановлений строк, сплачує пеню в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від суми боргу за період прострочення.

Тобто, даною нормою передбачена можливість приймати організатором аукціону на свій рахунок кошти за реалізоване на аукціоні майно, а також відповідальність у випадку її не сплати у встановлений строк.

Крім того, сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Враховуючи викладене, чинним законодавством не встановлено заборони щодо надання права організатору аукціону приймати на рахунки організатора аукціону кошти за придбане майно від переможців аукціону та включення зазначених положень до умов договору.

Статтею 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

15.03.2018 між ПП "О`ФІЛ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Острика С.Ю. та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні).

16.03.2018 між ПП "О`ФІЛ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Острика С.Ю. (продавцем) та ОСОБА_3 (покупцем) підписаний акт, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв майно, реалізоване на відкритих торгах (аукціоні).

Завершення оформлення правочину купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону має альтернативу у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": законодавцем допускається нотаріальне посвідченням договору купівлі-продажу відповідно до ст.71 Закону про банкрутство, або видача нотаріального свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні відповідно до ст. 75 Закону про банкрутство.

Вимога нотаріального посвідчення правочину про відчуження нерухомого майна є обов`язковою згідно із ст. 657 ЦК України, а її недотримання має наслідком нікчемність такого правочину згідно з частиною другою ст. 215 ЦК України.

Разом з тим, обрання способу завершення оформлення правочину купівлі-продажу нерухомого майна шляхом видачі нотаріального свідоцтва про продаж майна з публічних торгів не означає нехтування сторонами їх обов`язку згідно із ст. 657 ЦК України та не може бути самостійною підставою визнання недійсним (нікчемним) правочину з відчуження майна з публічних торгів.

Аналогічний висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № Б11/009-12.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №154274260 від 24.01.2019 вбачається, що ОСОБА_3 вжито заходів щодо реєстрації права власності на придбане майно згідно акту прийому-передачі нерухомого майна від 16.03.2018 до договору купівлі-продажу від 15.03.2018.

Доводи апелянта про продаж майна банкрута не за найвищою ціною є необгрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що майно банкрута, продавалося у конкурентний спосіб шляхом проведення публічних торгів (аукціону) саме з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Разом з цим, згідно з ч.1 ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Визначення терміну "найвища ціна" зафіксовано у ч.6 ст.64 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за змістом якої, якщо протягом триразового оголошення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з третім ударом молотка оголошує переможцем учасника, який запропонував найвищу ціну.

Таким чином, під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасниками аукціону. Метою аукціону є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення.

Початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена.

Тобто ціна майна банкрута формується, виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу (аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 12.06.18р. у справі №905/1084/16).

Отже, надаючи оцінку усій сукупності дій ліквідатора з реалізації майна банкрута та дотримання ним обов`язку щодо обрання таких способів реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі, які забезпечують його відчуження за найвищою ціною, суд першої інстанції дійшов до висновку, що обраний ліквідатором спосіб продажу активів лотом №0213 є ефективним способом реалізації майна банкрута для задоволення вимог кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором було забезпечено проведення оцінки ринкової вартості предмету застави для визначення його початкової вартості на аукціоні. За висновком суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Земля Плюс 2006" ринкова вартість предмету застави становить 236000,00грн, що є нижчою, ніж ціна продажу цього майна на аукціоні - 238360,99 грн.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ОСОБА_1 не доведено, що спірний аукціон проведено з порушенням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з неправильним визначенням початкової вартості майна, яке реалізовано, та порушенням порядку реалізації. Доказів того, що при реалізації майна в іншому порядку ліквідатор отримав би за майно більшу вартість заявник до матеріалів справи не надав.

Враховуючи, що обов`язок доведення порушення порядку продажу майна за низькою ціною покладено на заявника, та те, що ОСОБА_1 не підтверджено належними та допустимими доказами доводів, викладених у заяві про визнання результатів аукціону недійсними, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Щодо доводів апелянта про не повідомлення ОСОБА_1 про проведення аукціону, то вони є необґрунтованими з огляду на наступне.

Чинним законодавством про банкрутство не передбачено прямого обов`язку організатора аукціону письмово повідомляти засновника/учасника підприємства банкрута про проведення аукціону.

При цьому, власником майна, відчуженого на спірному аукціоні, згідно рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11.05.2006 є безпосередньо ПП "О`ФІЛ".

З урахуванням вищенаведеного, підготовка, проведення та оформлення кінцевих результатів аукціону здійснені з дотриманням вимог "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку з чим судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону та скасування ухвали господарського суду Донецької області від 28.02.2019 у справі № №5006/5/38-8б/2012.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному процесуальному документів.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.02.2019 у справі №5006/5/38-8б/2012 в частині відмови у задоволенні заяви про визнання результатів аукціону недійсними, не підлягає задоволенню.

Ухвала господарського суду Донецької області від 28.02.2019 у справі №5006/5/38-8б/2012 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 № б/н від 14.06.2018 про визнання результатів аукціону недійсними підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що АТ "ОТП Банк" та арбітражний керуючий Острик С.Ю. вважають, що наявні підстави для закриття провадження на підставі приписів ст.231 ГПК України, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не має права на оскарження результатів аукціону, оскільки він не є ні кредитором, ні ліквідатором, ні учасником провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства О`ФІЛ .

Вищенаведені твердження АТ "ОТП Банк" та арбітражного керуючого Острика С.Ю. є не обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 113 Господарського кодексу України, приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

За приписами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновником (учасником) юридичної особи Приватного підприємства О`ФІЛ є ОСОБА_1 .

Прізвище, ім`я, по батькові, особи, яка уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особа, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори - ОСОБА_1 (керівник, підписант) та Острик Сергій Юрійович - голова комісії з припинення або ліквідатор.

Отже, єдиним засновником Приватного підприємства О`ФІЛ є ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Отже, введення процедури ліквідації означає перехід права управління і розпорядження майном від органів управління боржника до арбітражного керуючого, який в даній процедурі перебирає на себе повноваження тільки у частині управління і розпорядження майном банкрута.

При цьому правосуб`єктність боржника не обмежується, тобто учасники (засновники) не позбавляються своїх часток у статутному фонді, а лише втрачають управлінські функції.

У разі незгоди з організацією та проведенням аукціону зацікавлена особа має право оскаржити до суду рішення організатора аукціону про скасування аукціону, про анулювання результатів аукціону, про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів, а також результати аукціону.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.07.2018 у справі №910/7266/14.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що заявником обрано спосіб захисту порушеного права шляхом подачі заяви про визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута недійсними на підставі норм ст.ст.44, 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що узгоджується з приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, законодавець, встановивши почерговий характер проведення аукціонів з реалізації майна під час ліквідації: аукціон, повторний аукціон, другий повторний аукціон, які мають проводитися із законодавчо встановленими особливостями щодо формування початкової вартості, розширив коло зацікавлених щодо аукціону осіб.

З урахуванням принципу правової визначеності, будь-яка особа, що не приймала участь у аукціоні, який не відбувся, вправі розраховувати на проведення повторного, другого повторного аукціонів у межах законодавчо встановлених норм.

З огляду на зазначене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 231 ГПК України, для закриття провадження за заявою засновника ПП "О`ФІЛ" ОСОБА_1 про визнання результатів аукціону недійсними у справі №5006/5/38-8б/2012 про банкрутство Приватного підприємства "О`ФІЛ".

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.02.2019 у справі №5006/5/38-8б/2012 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецької області від 28.02.2019 у справі №5006/5/38-8б/2012 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.07.2019

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна