Рішення
від 24.07.2019 по справі 520/2963/19
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"24" липня 2019 р. № 520/2963/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Мадевська Е.Д.

представник позивача - Гріго І.В.,

представника позивача - Зюба А.В. ,

представника відповідача - Лютянського М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "НОВА" (61093, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 88/90, код ЄДРПОУ: 35701461) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "НОВА", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати, видані Головним управлінням ДФС у Харківській області:

1. Рішення від 14.02.2019 №00002601307 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, в розмірі 255,00 грн.;

2. Рішення від 14.02.2019 № 00002561307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в розмірі 2003,72 грн.;

3. Рішення від 14.02.2019 № 00002551307 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (за грудень 2016 року), в розмірі 170,00 грн.

4. Вимогу про сплату боргу від 14.02.2019 №Ю-00000171307 зі сплати єдиного внеску в розмірі 3289,56 грн.,

5. Податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. № 00002591307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з військового збору, пені в розмірі 1242,60 грн., з яких 650,07 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 484,87 - за штрафними санкціями, 107,66 грн. пені;

6. Податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. №00002581307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 14910,95 грн., з яких 7800,74 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 5818,31 - за штрафними санк ціями, 1291,90 грн. пені;

7. Податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. №00002571307 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн.;

8. Податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. № 00000551402, про застосування адміністративного штрафу в розмірі 510,00 грн. за порушення п.44.3, 44.5 ст.44 Податкового кодексу Укра їни;

9. Податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.02.2019 р. № 00000541402, яким застосовано штраф в розмірі 2474,00 грн. (10% від суми ПДВ) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за листопад, грудень 2016 року;

10. Податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.02.2019 р. № 00001531410, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 16 690 297,9 грн.;

11. Податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000531402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 313 190,00 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 250 552,00 грн., 62 638,00 грн. штрафних санкцій;

12. Податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 7 466 468,75 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 6 049 071,00 грн., 1 417 397,75 грн. штрафних санкцій в повному обсязі.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення, податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Представники позивача в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що оскаржувані позивачем рішення, податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Судом встановлено, що В період з 19.11.2018 року до 07.12.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області (далі - ГУДФС) була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ТПК НОВА , код платника 35701461, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 на підставі наказу від 12.10.2018 року №7679 зі змінами, внесеними відповідно до наказу від 02.11.2018 №8184, наказу від 29.11.2018 №8948 про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки.

За результатами зазначеної перевірки ГУДФС складено акт № 5194/20-40-14-02-08/35701461 від 14.12.2018 року яким встановлено порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6049071 грн., у т. ч. за 2015 р. на суму 379480 грн., за 2016 р. на суму 2281715 грн., за 2017 р. на суму 2405719 гри., за перше півріччя 2018 р. на суму 982157 грн.

- п. 198.1, п. 198.3, ст.198, ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 250552 грн, в т.ч. у березень 2016 року на суму 150552 грн, за грудень 2016 року в сумі 100000,00 грн.

- п. 201.10 ст. 201, п.120'.1 ст. 120і Податкового кодексу України, у зв`язку з чим застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 2474 грн.

- п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, незабезпечення зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.

- п. 2.8, п. 3.5 Положення №637 та п. 15 р., п. 27 р. III Положення №148 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, а саме: 8345148,95 *2=16690297,90 грн.

- п. 176.2(6) ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями в довідці за формою № 1-ДФ про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь платника податку, та сум утриманого з них податку у перевіряємому періоді за 2 кв. 2016р., за 1 кв. 2017р., 3-4 кв. 2017р., 2 кв. 2018р. надані недостовірні дані по суми нарахованого та сплаченого доходу при відшкодуванні сум по авансовим звітам за ознакою доходу 127 (згідно з довідником ознак) по гр. ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ).

- абз. г.), п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст.164, п.п. 168.1.1, п. 168.1, ст.168, п.п. 176.2. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не нарахування та негіерерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку у вигляді суми нарахування грошового відшкодування витрат за придбання товару в загальній сумі 43337,38 грн,, в тому числі за 2016 р. в сумі 455,75 грн., за 2017р.-31837,03 грн., за 2018р.- 11044,60 грн. За результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 з урахуванням вимог п. 164.5 ст.164 Податкового країни ТОВ "ТПК "НОВА" нараховано податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 7800,74 грн., в тому числі за 2016р. в сумі 82,04 грн., за 2017р. - 5730,67 грн., зо 2018 р.- 1988,03грн.

- п.1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.4 п.16 1 підрозділу 10 розділу XX, абз. г,), п.п. 168.1.1, п. 168.1, ст. 168, п.п. 176.2. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору із загального місячного (річного оподатковуваного доходу платників податку у вигляді суми нарахування грошового відшкодування витрат за придбання товару в загальній сумі 43337,38 грн., в тому числі за 6 р. в сумі 455,75 грн., за 2017р.-31837,03 грн., за 2018р. - 11044,60 грн. За результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.5 гі.54.3 ст.54 з урахуванням вимог п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України ТОВ "ТПК "НОВА" нараховано військового збору в загальній сумі 650,07 в тому числі за 2016р. в сумі 6,84 грн., за 2017р. - 477,56 грн., за 2018р. - 165,67 грн.

- п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-У1 від 08.07.2010 із змінами та доповненнями, п.3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 11.04.2016 № 441), а саме: звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Додаток 4) за грудень 2016р., по строку - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, ТОВ "ТПК "НОВА" фактично до Центральної ОДНІ ГУ ДФС у Харківської області не надано.

- п.1 ч.1.ст. 4, п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-УІ (далі - Закон № 2464), а саме - заниження бази нарахування єдиного внеску за грудень 2016 р. на суму 14952,54 грн., що призвело до заниження суми єдиного внеску за грудень 2016р. у сумі 3289,56 грн.

- ч.1 п.2 ст.6, ч.1 ст.7, ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зі змінами та доповненнями від 08 липня 2010 року N2464 зі змінами та доповненнями , перевіркою встановлено несвоєчасне відображення донарахованого та/або доутриманого єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилок, допущених в попередніх звітних періодах (додаток № 1 до акту перевірки), а саме: у серпні 2017р. на суму 3273,0 грн.

- неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань єдиного внеску. Відповідно до ч.11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-УІ за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, застосовуються штрафні санкції у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийнято:

1) рішення від 14.02.2019 №00002601307 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, в розмірі 255,00 грн. (отримано 14.03.2019);

2) рішення від 14.02.2019 № 00002561307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в розмірі 2003,72 грн. (отримано 14.03.2019);

3) рішення від 14.02.2019 № 00002551307 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (за грудень 2016 року), в розмірі 170,00 грн. (отримано 14.03.2019);

4) вимогу про сплату боргу від 14.02.2019 №Ю-00000171307 зі сплати єдиного внеску в розмірі 3289,56 грн. (отримано 14.03.2019),

5) податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. № 00002591307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з військового збору, пені в розмірі 1242,60 грн., з яких 650,07 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 484,87 - за штрафними санкціями, 107,66 грн. пені (отримано 14.03.2019);

6) податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. №00002581307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 14910,95 грн., з яких 7800,74 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 5818,31 - за штрафними санкціями, 1291,90 грн. пені (отримано 14.03.2019);

7) податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. №00002571307 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн. (отримано 14.03.2019);

8) податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. № 00000551402, про застосування адміністративного штрафу в розмірі 510,00 грн. за порушення п.44.3, 44.5 ст.44 Податкового кодексу України (отримано 15.03.2019);

9) податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.02.2019 р. № 00000541402, яким застосовано штраф в розмірі 2474,00 грн. (10% від суми ПДВ) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за листопад, грудень 2016 року (отримано 15.03.2019);

10) податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.02.2019 р. № 00001531410, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 16 690 297,9 грн. (отримано 15.03.2019);

11) податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000531402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 313 190,00 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 250 552,00 грн., 62 638,00 грн. штрафних санкцій (отримано 15.03.2019);

12) податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 7 466 468,75 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 6 049 071,00 грн., 1 417 397,75 грн. штрафних санкцій (отримано 15.03.2019).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Щодо рішення про застосування штрафних санкцій від 14.02.2019 № 00002601307, № 00002561307, № 00002551307, вимога про сплату боргу від 14.02.2019 №Ю-00000171307, податкові повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. № 00002591307, №00002581307, податкові повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. №00002571307, податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.02.2019 р. № 00000541402, податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.02.2019 р. № 00001531410, податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000531402

Судом встановлено, що в розділі 3.1.4.2. Акту перевірки "Своєчасність, достовірність, повнота нарахування, утримання та сплата податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків-фізичних осіб" відповідач зазначає, що по рахунку №3721 "Розрахунки з підзвітними особами" за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 року встановлено нарахування витрат директору ТОВ "ТПК "НОВА" ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) за товар в загальній сумі 43 337,38 грн. згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження та під звіт №№ Н-00000024 від 15.04.2016 на суму 260,82 грн., Н-00000027 від 16.05.2016 на суму 194,93 грн., Н-00000001 від 05.01.2017 на суму 382,50 грн., Н-00000005 від 13.02.2017 на суму 147,70 грн., Н-00000009 від 16.02.2017 на суму 643,04 грн., Н-00000008 від 16.02.2017 на суму 27000,00 грн., Н-00000014 від 27.02.2017 на суму 140,00 грн., Н-00000015 від 02.03.2017 на суму 171,30 грн., Н-00000016 від 06.03.2017 на суму 161,27 грн., Н-00000032 від 15.08.2017 на суму 2790,00 грн., Н-00000034 від 18.09.2017 на суму 143,22 грн., Н-00000035 від 12.10.2017 на суму 258,00 грн., Н-00000005 від 09.05.2018 на суму 10545,00 грн., Н-00000004 від 04.05.2018 на суму 499,60 грн.

Враховуючи вище викидане відповідачем робиться висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку від роботодавця на відрядження або під звіт за умови дотримання усіх вимог, встановлених п.170.9 ст.170 ПКУ. Разом з тим, якщо підзвітною особою (працівником) придбання товарів (робіт, послуг) здійснено не за рахунок попередньо виданих юридичною особою (роботодавцем) коштів під звіт, то дохід, виплачений такій підзвітній особі за реалізовані (продані) товари, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

З огляду на такий висновок відповідачем на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 з урахуванням п.164.5 ст.164 ПКУ нараховано податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 7800,74 грн., в т.ч. за 2016 - 82,04 грн., за 2017 - 5730,67 грн., за 2018 - 1988,03 грн., а також штрафні санкції в розмірі 5818,31 грн., пеня - 1291,9 грн., та винесено податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 №00002581307 на загальну суму 14 910,95 грн.

Суд зазначає, що Національний банк України висловив свою позицію у Листі від 14.09.2016 р. №18-0005/76945, в якому зауважив, що між працівником та його роботодавцем у разі придбання товарів підприємству працівником виникають цивільно-правові відносини (але без укладання договору доручення). Тому такі особи повинні керуватися вимогами ст. 1159, 1160 ЦК України, що передбачають відшкодування витрат підприємством, якщо придбані товари (роботи, послуги) своєчасно та в повному обсязі були оприбутковані й відображені в бухобліку підприємства.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 1159, 1160 ЦК України, особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов`язана надати такій особі звіт про вчинення цих дій, а також має право вимагати відшкодування фактично понесених витрат.

Міністерство фінансів України у листі від 01.12.2016 р. №31-11170-16-29/34246 вказує, що у разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства та використання власних коштів у відрядженні до бухгалтерської служби подається у визначені законодавством строки Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, форму та Порядок складання якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 р. №841.

Також Міністерство фінансів України зазначило, що у випадку, коли керівник підприємства підтвердив доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат і затвердив зазначений Звіт, бухгалтерська служба, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, відображає в бухгалтерському обліку зобов`язання перед підзвітною особою, визнане підприємством, за кредитом субрахунку 372 Розрахунки з підзвітними особами рахунку 37 Розрахунки з різними дебіторами .

Враховуючи вище зазначені позицію суд приходить до висновку, що правовий статус коштів, виданих під звіт, та власних коштів, які витрачені в інтересах роботодавця, має тотожний характер, а томук кошти, видані під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за власні кошти особи, а також власні кошти працівника, витрачені для тих самих потреб та відшкодовані роботодавцем, мають однакову правову природу, тому повинні мати єдиний правовий режим оподаткування.

Відповідно до пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПК України, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт та розраховані згідно з п. 170.9 ст.170 цього Кодексу, який врегульовує оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.

Пп. б п. 170.9.1. ст. 170 ПК України передбачає, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 цього пункту строку, є особа, яка видала таку суму, а саме під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за власні кошти особи, яка їх видала, у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Аналізуючи вище вказане, суд зазначає, що оподаткуванню в даному випадку підлягає лише сума перевищення, позитивна різниця між виданою під звіт сумою та фактично витраченою, за умови її неповернення роботодавцю. У разі відшкодування документально підтверджених фактичних витрат сума перевищення взагалі не утворюється.

Таким чином, власні кошти фізичної особи, які крім того вже оподатковані податком на прибуток фізичних осіб, витрачені в інтересах роботодавця, за умови заповнення звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та документального підтвердження, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи, відповідно до п. 165.1.11. ст. 165 ПК України.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 №00002581307 винесено відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що вище вказані аргументи стосуються й висновків відповідача, щодо порушення позивачем п.п.1.2., 1.3., 1.4. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, абз. г) п.п. 168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.176.2 "а" п.176.2 ст.176 ПКУ в частині ненарахування військового збору із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку у вигляді суми нарахування грошового вішкодування витрат за придбання товару на суму 43 337,38 грн., в результаті чого контролюючим органом нараховано військовий збір в розмірі 650,07 грн., в т.ч. за 2016 рік-6,84 грн., за 2017 - 477,56 грн., за 2018 - 165,07 грн., а також нараховано 484,87 грн. штрафних санкцій та 107,66 грн. пені

Враховуючи незаконність на необгрунтованість винесеного на підставі хибних висновків відповідача податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення форми "Д" від 14.02.2019 №00002591307 підлягає скасуванню.

Таким чином суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для повторного нарахування податку на доходи фізичних осіб при відшкодуванні фактично понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг), податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 №00002571307, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн. за порушення п.176.2 ст.176 ПКУ.

Щодо встановлено порушення позивачем п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме не подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, а також, як наслідок, порушення вимог п.1ч.1 ст.4, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме заниження бази нарахування єдиного внеску за грудень 2016 року на суму 14 952,54 грн., що призвело до заниження суми єдиного внеску у розмірі 3289,56 грн. за грудень 2016 року.

За вказаними висновками контролюючим органом прийнято:

1) рішення від 14.02.2019 №00002601307 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, в розмірі 255,00 грн.;

2) рішення від 14.02.2019 № 00002561307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в розмірі 2003,72 грн.;

3) рішення від 14.02.2019 № 00002551307 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (за грудень 2016 року), в розмірі 170,00 грн.;

4) вимогу про сплату боргу від 14.02.2019 №Ю-00000171307 зі сплати єдиного внеску в розмірі 3289,56 грн.

Вказані висновки відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки як було встановлено судом рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі №820/267/17, що набрало законної сили03.10.2017 судом визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкової декларації ТОВ "ТПК "НОВА" з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2016 року та додатки №№1,5 до неї, а також звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів за грудень 2016 року, визнати звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів за грудень 2016 року таким, що поданий платником податків ТОВ "ТПК "НОВА" у день його фактичного отримання 20.01.2017 року.

Відповідно, такий звіт за грудень 2016 року на суму 14 952,54 грн. є поданим вчасно, крім того сума нарахованого єдиного внеску, визначена цим звітом за грудень 2016 року в розмірі 3072,12 грн. (що складається з 2 889,26 грн. за загальною ставкою 22%, та 134,56 грн. за пільговою ставкою 8,41% за працівника-інваліда, ОСОБА_3 ), сплачена підприємством 16.01.2017 та 20.01.2017 відповідно в повному обсязі, що підтверджується випискою ПАТ "Альфа-Банк" по рахунку підприємства № НОМЕР_2 , а отже вищевказані висновки контролюючого органу щодо неподання звіту за 2016 рік та ненарахування єдиного внеску в розмірі 3289,56 грн. є таким, що не ґрунтуються на фактичних порушеннях, а тому рішення про застосування штрафних санкцій від 14.02.2019 №00002601307 на суму 255,00 грн., № 00002561307 на суму 2003,72 грн., № 00002551307 на суму 170,00 грн., вимога про сплату боргу від 14.02.2019 №Ю-00000171307 на суму 3289,56 грн., є такими, що винесені з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи вище викладені висновки суду, твердження відповідача про порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПКУ , а саме: несвоєчасна реєстрацію податкових накладних №52 від 18.11.2016 на суму ПДВ 23840,00 грн., №96 від 21.12.2016 на суму ПДВ 900,00грн. є також необґрунтованими, оскільки порушення реєстрації вищевказаних податкових накладних відсутнє, і, відповідно, повідомлення-рішення форми "Н" від 14.02.2019 р. № 00000541402, яким застосовано штраф в розмірі 2474,00 грн., є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо твердження відповідача про завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 10Б Декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7% на загальну суму 250 552,00 грн., в т.ч. за березень 2016 на суму 150 552,00 грн., за грудень 2016 в сумі 100000,00 грн., що сталося внаслідок завищення податкового кредиту - за рахунок формування надходжень у вигляді отримання товарів з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання документів "контрагента", що фактично не міг поставляти ТМЦ. По взаємовідносинах позивача з ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" (код ЄДРПОУ 40020970) та ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 40711450).

Суд зазначає, що як підставу вище зазначених висновків є твердження відповідача:

1) по ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ":

-перебуванням підприємства в процесі припинення з 29.08.2016;

- неподанням податкової звітності з квітня 2016 року;

- анулюванням свідоцтва платника ПДВ з 27.04.2017 року;

-відсутністю основних фондів;

- провадженням СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві досудового розслідування (№ 32017100060000104) за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, згідно матеріалів якого ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" створено з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017 рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання;

- не придбанням ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" по ланцюгу постачання комплектів заготовок ТР01;

2) по ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ":

- ненадання звітності з податку на прибуток, балансу, звітів про фінансові результати;

- наявність кримінального провадження № 32018120010000038 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212 КК України, згідно якого невстановлені особи з використанням реквізитів, печаток та банківських рахунків ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ" шляхом документування безтоварних господарських операцій в грудні 2016 року надали можливість ТОВ "ЕРЛАЙТ" (ЄДРПОУ 30487486) ухилитись від сплати податку на додану вартість;

- придбанням ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ" комплектів заготовок на двері у ТОВ "Антон Актив" (код ЄДРПОУ 40144066), яке, в свою чергу, такі комплекти заготовок не придбавало.

Судом встановлено, що між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ здійснювались на підставі укладеного 23.12.2016 року договору №122301. Даний договір був укладений Сторонами за взаємним бажанням та домовленістю у вигляді єдиного докумен ту, та у повній відповідності до вимог, передбачених ст. 6, ст. 213, ст.ст. 626-632, ст.ст. 638-640, ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

Поставка продукції (400 комплектів заготовок на двері загальною вартістю 600 000,00 грн.) на адресу ТОВ "ТПК "НОВА" була здійснена ТОВ "ГРАНТ КАПІТАЛ" відповідно до договору №122301 від 23.12.2016 року на підставі видаткової накладної №458 від 23.12.2016 року, ТТН №458 від 23.12.2016 року на умовах EXW, склад постачальника за адресою м. Київ, пров. Лабораторний, 1. Транспортування вказаної продукції здійснювалось засновником ТОВ "ТПК "НОВА" ОСОБА_2 власним автомобілем ГАЗ 33021, Р.Н. НОМЕР_3 .

Згідно картки рахунку 631 з контрагентом ТОВ "ГРАНТ КАПІТАЛ" за період 2016 рік, акту списання №Н-00000014 від 31.12.2016 вказані комплекти заготовок на двері були використані підприємством з 24.12.2016 до 31.12.2016 року для виробництва дверей металевих, які в подальшому були реалізовані наступним контрагентам:

а) ТОВ "Поліал-інжиніринг" згідно видаткової накладної №00000035 від 05.01.2017;

б) ТОВ "РЕНІ-ІСТЕЙТ" згідно видаткової накладної №00000017 від 06.01.2017;

в) ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров`я" згідно видаткових накладних №№ 00000030, 00000031, 00000032 від 11.01.2017; №№00000033, 00000034 від 12.01.2017;

г) ПрАТ "ЛЕКХІМ-Харків" згідно видаткової накладної №00000004 від 11.01.2017;

д) ПП "Сова" згідно видаткової накладної №00000005 від 12.01.2017;

е) ПП ПВКФ "Аліна-А" згідно видаткової накладної №00000006 від 12.01.2017;

є) ПП "НПП ЄВРОСЕРВІС" згідно видаткових накладних №№00000011, 00000012, 00000013 від 18.01.2017;

ж) ТОВ "ТЕХНОРМА" згідно видаткової накладної №00000020 від 04.01.2017;

з) ФОП ОСОБА_5 згідно видаткових накладних №№00000025, 00000026, 00000027, 00000028 від 04.01.2017;

і) ПП "ДОМ-2002" згідно видаткової накладної №00000039 від 03.01.2017;

ї) ТОВ "Фірма "ДОМ" згідно видаткової накладної №00000038 від 03.01.2017.

Таким чином, договір постачання № 122301 від 23.12.2016р. вказує та підтверджує наявність фінансово-господарських відносин між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ .

У зв`язку з постачанням ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ на адресу ТОВ ТПК НОВА продукції виробничо-технічного призначення та в підтвердження фактичних дій за договором № 122301 від 23.12.2016р., ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ була складені податкова накладна № 458 від 23.12.2016р, на суму 600 000,00грн., при цьому слід зазначити, що вказана податкова накладна зареєстрована ДФС України, що підтверджується відповідною кви танцією про реєстрацію №1 від 25.12.2016, реєстраційний номер документу №9250465822.

Оскільки ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ на умовах EXW за договором постачання № 122301 від 23.12.2016 була відвантажена на адресу ТОВ ТПК НОВА продукція виробничо-технічного призначення, а саме 400 комплектів заготовок на двері, TOB ГРАНТ-КАПІТАЛ та TOB ТПК НОВА була складена та оформлена належним чином видаткова накладна № 458 від 23.12.2016р, на суму 600000,00грн.

Перевезення продукції виробничо-технічного призначення, придбаної ТОВ ТПК НОВА у ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ , здійснювалось вантажним автомобілем ГАЗ-33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується товарно-транспортною накладною № 458 від 23.12.2016р.

При оформленні товарно-транспортної накладної № 458 від 23.12.216р., керівництво ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ керувались нормами, передбаченими Законом України Про автомобільний транспорт , оскільки цей закон регулює взаємовідносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органа ми виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспорт них засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємни цької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3). Також положеннями ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт чітко визначе но, що водію необхідно обов`язково мати окрім посвідчення водія, реєстраційних документів на транспортні засоби та й товарно-транспортну накладну на вантаж, а тому ТОВ ТПК НОВА ра зом з ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ була складена товарно - транспортна накладна № 458 від 23.12.216р., за якою співпрацівники підрозділів поліції мали можливість визначити походження продукції виробничо-технічного призначення, що перевозилась вантажним автомобілем ГАЗ-33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

TOB ВІТАРА-ГРУП та TOB ТПК НОВА були складені та оформлені належним чином від повідні видаткові накладні, а саме:

- видаткова накладна № 219 від 19.11.2016р, на суму 570000,00грн.;

- видаткова накладна № 220 від 19.11.2016р., на суму 475200,00грн.;

- видаткова накладна № 221 від 19.11.2016р., на суму 285600,00грн.;

- видаткова накладна № 222 від 19.11.2016р., на суму 570000,00грн.;

- видаткова накладна № 264 від 19.11.2016р., на суму 190320,00грн.

Переліченими видатковими накладними підтверджується факт відвантаження (видачі) ТОВ ВІТАРА-ГРУП продукції виробничо-технічного призначення, а також підтверджується факт отримання продукції ТОВ ТПК НОВА , особисто директором ОСОБА_2 .

Перевезення продукції виробничо-технічного призначення, придбаної ТОВ ТПК НОВА у ТОВ ВІТАРА-ГРУП , здійснювалось вантажним автомобілем MAN реєстраційний номер НОМЕР_4 , що підтверджується товарно-транспортною накладною № 111901 від 19.11.2016р.

Вантажний автомобіль ГАЗ-33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 використовується ТОВ ТПК НОВА у своїй підприємницькій діяльності на підставі рішення засновника ТОВ ТПК НОВА від 11.01.2016р., тобто у відповідності до норм, передбачених ст. 79, ст. 88, ст. 89 Госпо дарського кодексу України, ст. ст. 316 - 323 та ст. 325 Цивільного кодексу України, а також ст. 41, ст. 42 Конституції України. При цьому слід зазначити, що перевезення продукції вантажним авто мобілем ГАЗ-33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 здійснювались за власний рахунок директора ТОВ ТПК НОВА ОСОБА_2 , який є й засновником ТОВ ТПК НОВА і ці витрати не включа лись до витрат ТОВ ТПК НОВА .

Після надходження продукції виробничо-технічного призначення за договором постачання № 122301 від 23.12.2016р., уся продукція була взята на облік ТОВ ТПК НОВА , що підт верджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 ТМЦ: Комплект заготовок на двері за період з 23.12.2016 по 31.12.2016..

Також судом встановлено, що між ТОВ ТПК НО ВА та ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ була укладена додаткова угода № 1 від 27.12.2017р. до договору № 122301 від 23.12.2016р.

Згідно додаткової угоди № 1 від 37.12.2017р. до договору № 122301 від 23.12.2016р., ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ було надано право ТОВ ТПК НОВА на відстрочення ви конання своїх грошових зобов`язань перед ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ у вигляді оплати за отриману продукцію виробничо-технічного призначення до 31.12.2018 року на підставі відповідного рахунку.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що змісту зазначених вище документах вказує на реальний рух активів підприємства (а саме прийняття 400 комплектів заготовок на двері, їх оприбуткування, використання у виробництві, та подальша реалізація готової продукції, виготовленої із їх використанням), а також на те, що первинні бухгалтерські документи, складені за результатами здійснення поставки ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ" на адресу ТОВ "ТПК "НОВА" 400 комплектів заготовок на двері загальною вартістю 600000,00 грн. (ПДВ 20% - 100 000,00 ГРН.) є підтвердженням фактичних дій сторін господарського правочину у грудні 2016р. між ТОВ ТПК НО ВА та ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ за договором № 122301 від 23.12.2016р., спрямованих на реальну зміну руху активів підприємств.

Крім того, як зазначено в Акті перевірки, аналізом інформаційної системи "Архів електронної звітності" встановлено що постачальником підприємства ТОВ "ГРАНТ КАПІТАЛ" товари, в подальшому ланцюгу реалізовані на адресу ТОВ "ТПК НОВА" заготовки на двері , придбавались у ТОВ "Антон Актив" (код ЄДРПОУ 40144066).

Також судом встановлено, що між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ВІВАТ-ПРОМ було укладеного 08.02.2016 року договір №01080216. Даний договір був укладений Сторонами за взаємним бажанням та домовленістю у вигляді єдиного докумен ту, та у повній відповідності до вимог, передбачених ст. 6, ст. 213, ст.ст. 626-632, ст.ст. 638-640, ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

Поставка продукції виробничо-технічного призначення на адресу ТОВ "ТПК "НОВА" була здійснена ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" відповідно до договору №01080216 від 08.02.2016 року на підставі видаткової накладної № 64 від 28.03.2016р на 498 комплектів заготовок ТР01 загальною вартістю 441 028 грн. 00 коп.; видаткової накладної № 65 від 30.03.2016р на 522 комплектів заготовок ТР01 загальною вартістю 462 283 грн. 20 коп. Транспортування вказаної продукції здійснювалось засновником ТОВ "ТПК "НОВА" ОСОБА_2 власним автомобілем ГАЗ 33021, Р.Н. НОМЕР_3 .

Згідно картки рахунку 631 з контрагентом ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" за період 28.03.2016-26.05.2016, актів списання №Н-00000004 від 31.03.2016, №Н-00000006 від 31.05.2016, №Н-00000008 від 31.07.2016, №Н-00000009 від 31.08.2016 та №Н-00000010 від 30.09.2016 вказані комплекти заготовок ТР01 були використані підприємством з 28.03.2016 до 30.09.2016 року для виробництва 3 експериментальних партій комплектуючих гусеничної стрічки БМП-2 згідно договору підряду № 2015-0119-01 від 19.01.2015 та Специфікації №1 від 19.01.2015 року та 510 шт. траків з гребнями 765-35-сб104СБ згідно Специфікації №2 від 11.07.2016 вказаного договору Підрядник (ТОВ "ТПК "НОВА") виконав за завданням Замовника (ТОВ "ТД "ТПК НОВА") здійснивши їх відвантаження на умовах EXW (м. Харків, провул. Метизний, 10) на підставі:

видаткової накладної №Н-00000043 від 31.05.2016 року;

видаткової накладної №Н-00000069 від 02.07.2016 року;

видаткової накладної №Н-00000115 від 11.08.2016 року;

видаткової накладної №Н-00000124 від 12.09.2016 року;

видаткової накладної №Н-00000172 від 04.11.2016 року

Таким чином, договір постачання № 01080216 від 08.02.2016р. вказує та підтверджує наявність фінансово-господарських відносин між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ВІВАТ-ПРОМ .

У зв`язку з постачанням ТОВ ВІВАТ-ПРОМ на адресу ТОВ ТПК НОВА продукції виробничо-технічного призначення та в підтвердження фактичних дій за договором № 01020816 від 08.02.2016р., ТОВ ВІВАТ-ПРОМ були складені податкові накладні № 64 від 28.03.2016р, на суму 441 028,80 грн., №65 від 30.03.2016 на суму 462 283,20, вказані податкові накладні зареєстровані ДФС України, що підтверджується відповідними кви танціями про реєстрацію.

Оскільки ТОВ ВІВАТ-ПРОМ за договором постачання № 01080216 від 08.02.2016 була відвантажена на адресу ТОВ ТПК НОВА продукція виробничо-технічного призначення, а саме 28.03.2016р відвантаження 498 комплектів заготовок ТР01 загальною вартістю 441 028 грн. 80 коп., 30.03.2016р відвантаження 522 комплектів заготовок ТР01 загальною вартістю 462 283 грн. 20 коп., TOB ВІВАТ ПРОМ та TOB ТПК НОВА були складені та оформлені належним чином видаткові накладні № 64 від 28.03.2016р на суму 441 028,80 грн., № 65 від 30.03.2016р на суму 462 283,20 грн.,

Перевезення продукції виробничо-технічного призначення, придбаної ТОВ ТПК НОВА у ТОВ ВІВАТ-ПРОМ , здійснювалось вантажним автомобілем ГАЗ-33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

TOB ВІТАРА-ГРУП та TOB ТПК НОВА були складені та оформлені належним чином від повідні видаткові накладні, а саме:

- видаткова накладна № 219 від 19.11.2016р, на суму 570000,00грн.;

- видаткова накладна № 220 від 19.11.2016р., на суму 475200,00грн.;

- видаткова накладна № 221 від 19.11.2016р., на суму 285600,00грн.;

- видаткова накладна № 222 від 19.11.2016р., на суму 570000,00грн.;

- видаткова накладна № 264 від 19.11.2016р., на суму 190320,00грн.

Переліченими видатковими накладними підтверджується факт відвантаження (видачі) ТОВ ВІТАРА-ГРУП продукції виробничо-технічного призначення, а також підтверджується факт отримання продукції ТОВ ТПК НОВА , особисто директором ОСОБА_2 .

Перевезення продукції виробничо-технічного призначення, придбаної ТОВ ТПК НОВА у ТОВ ВІТАРА-ГРУП , здійснювалось вантажним автомобілем MAN реєстраційний номер НОМЕР_4 , що підтверджується товарно-транспортною накладною № 111901 від 19.11.2016р.

Вантажний автомобіль ГАЗ-33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 використовується ТОВ ТПК НОВА у своїй підприємницькій діяльності на підставі рішення засновника ТОВ ТПК НОВА від 11.01.2016р.

Перевезення продукції вантажним авто мобілем ГАЗ-33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 здійснювались за власний рахунок директора ТОВ ТПК НОВА ОСОБА_2 , який є й засновником ТОВ ТПК НОВА і ці витрати не включа лись до витрат ТОВ ТПК НОВА .

Після надходження продукції виробничо-технічного призначення за договором постачання № 01080216 від 08.02.2016р., уся продукція була взята на облік ТОВ ТПК НОВА , що підт верджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 ТМЦ: Комплект заготовок ТР01 за період 28.03.2016 по 30.09.2016.

Згідно картки рахунку 631 по ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" підтверджується надходження товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" 28.03.2016 згідно прибуткової накладної №Н-00000016, 30.03.2016 згідно прибуткової накладної №Н-00000020. 26.05.2016 року підприємством була здійснена часткова оплата за поставлений товар в розмірі 600 000,00 грн. згідно банківської виписки БВ-0000029.

Картка рахунку 201 містить відомості щодо подальшого використання отриманих заготовок ТР01, а саме згідно актів списання № Н-00000004 від 31.03.2016 на 425 комплектів, № Н-00000006 від 31.05.2016 на 170 комплектів, № Н-00000008 від 31.07.2016 на 85 комплектів, № Н-00000009 від 31.08.2016 на 170 комплектів , № Н-00000010 від 31.09.2016 на 170 комплектів, тобто всі 1020 заготовок ТР01 були списані у виробництво.

Оприбуткування вказаних 1020 шт. заготовок на склад ТОВ "ТПК "НОВА" було оформлено відповідними прибутковими ордерами №28/3, №30/3.

Підтвердженням реального руху отриманого від ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" товару та його списання у виробництво є накладні-вимоги на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів № 31/3 від 31.03.2016 на 425 заготовок, № 31/5 від 31.05.2016 на 170 заготовок, №31/7-17 від 31.07.2017 на 85 заготовок, №31/8 від 31.08.2016 на 170 заготовок, №30/9 від 30.09.2016 на 170 заготовок.

Факт реальності здійснення операції з постачання ТОВ "ВІВАТ ПРОМ" на адресу ТОВ "ТПК "НОВА" комплектів заготовок ТР01 додатково підтверджується здійсненням часткової оплати за поставлений товар в розмірі 600 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 60 від 26.05.2016 .

Також судом встановлено, що між ТОВ ТПК НО ВА та ТОВ ВІВАТ ПРОМ була досягнута домовленість щодо відстрочення оплати поставленого товару в розмірі 303 312,00 грн.

Суд аналізуючи зміст вище вказаних документів приходить до висновку, що вони вказують а реальний рух активів підприємства (а саме прийняття 1020 комплектів заготовок ТР01, їх оприбуткування, використання у виробництві, та подальша реалізація готової продукції, виготовленої із їх використанням), а також на те, що первинні бухгалтерські документи, складені за результатами здійснення поставки ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" на адресу ТОВ "ТПК "НОВА" 1020 комплектів заготовок ТР01 загальною вартістю 903 312,00 грн. (ПДВ 20% - 15 552,00 ГРН.) є підтвердженням фактичних дій сторін господарського правочину у березні 2016р. між ТОВ ТПК НО ВА та ТОВ ВІВАТ-ПРОМ за договором № 01080216 від 08.02.2016р., спрямованих на реальну зміну руху активів підприємств.

Щодо посилання відповідача на інформацію з державного реєстру судових рішень по наявність кримінальних проваджень суд звертає увагу, що згідно із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі №816/809/17, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, або вироку не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Лише встановлення у ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може вважатися підставою для висновку про неправомірне формування ним витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

У даному випадку, у наданих матеріалах наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Віват-Пром та ТОВ Грант Капатал , які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов вказаних договірних відносин.

Суд вважає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 ст.198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Вищенаведені норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни, зокрема і фактичної сплати сум податків до бюджету, постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) контролюючим органом при проведенні перевірки не спростована, а навіть підтверджена (накладні, фактична наявність товару, його використання та отримання поштою тощо). Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у процесі перевірки не встановлені.

Будь-яких доводів з приводу того, що позивач був обізнаний зі станом виконання податкових зобов`язань, або отриманням товару від своїх контрагентів, постачальниками товару по ланцюгу поставок орган ДФС, у акті перевірки не наводить. Так само, як не наводить доказів і вирок суду, щодо обізнаності позивача у здійсненні контрагентом фіктивно підприємництва, тим більше, що податкові зобов`язання контрагентами позивача, а саме: ТОВ Віват-Пром та ТОВ Грант Капатал були належним чином задекларовані.

Згідно із висновком ВСУ, викладеним у Постановах від 27 жовтня 2015 року № 21-1555а15 та від 22 вересня 2015 року № 21-1526а15, обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Вказані висновки ВСУ, узгоджуються із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №814/328/15, згідно з яким, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат при обчисленні об`єкту оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети. Спірним питанням в межах даних правовідносин є достатність наданих Позивачем первинних документів в підтвердження здійснення ним господарських операцій по поставки товарів контрагентами позивача, надання ними транспортно-експедиційних послуг, вантажно-розвантажувальних робіт, послуг з перепродажної підготовки товарів, а також повнота цих первинних документів, чи утримують вони в собі необхідну інформацію про отримані Товариством товари/послуги, чи розкривають зміст господарських операцій, що свідчить про реальність їх здійснення.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Згідно із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 №820/4648/13-а твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем має досліджувати можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ. Право на віднесення сум до складу валових витрат при нарахуванні податку на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій. Сам факт неможливості проведення перевірки, звірки контрагентів платника податків засвідчує виключно неможливість їх проведення, та не є належним доказом який доводить або спростовує реальність вчинення господарських операцій.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд, враховуючи принцип верховенства права, презумпції правомірності дій платника податків, практику ЄСПЛ, як джерело права, вважає що наявні підстави для задоволення позову та вважає, що доводи позовної заяви ґрунтуються на доведеному факту надання та отримання товарів/послуг, здійснення господарських операцій із контрагентами, які спричинили реальні зміни у майновому стані платника податків не доведений наявними у справі належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами, здійснення позивачем та його контрагентом узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди, а також не надано жодного доказу на підтвердження того, що зміст укладених між позивачем, та його контрагентами правочинів, не відповідає дійсним намірам сторін, і що такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за наслідками відповідних фінансово-господарських операцій - не доведено належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами, зворотні твердження відповідача є помилковими та обґрунтованими припущеннями стосовно заниження податкового зобов`язання, відповідачем не доведено наявність підстав для призначення штрафної санкції.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Отже зазначених обставинах, суд приходить до висновку, що вищенаведені доводи відповідача не є законними підставами для висновку про визнання неправомірним включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по вищенаведеним взаємовідносинам, а отже в частині вище вказаних угод вимоги позивача є обґрунтованими.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ТОВ ТПК НОВА на підставі первинних бухгалтерських документів, цілком законно було віднесено до податкового кредиту суму податку на дода ну вартість в розмірі 100000,00грн., за грудень 2016 року по взаємовідносинах з ТОВ Грант Капатал та суму податку на дода ну вартість в розмірі 150552,00грн., за березень 2016 року по взаємовідносинах з ТОВ Віват-Пром , що в повній мірі відповідає відповідає вимогам, передбаченими п.п.198.1, п.п.198.2 та п.п 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000531402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 313 190,00 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 250 552,00 грн., 62 638,00 грн. штрафних санкцій по взаємовідносинам позивача з ТОВ Віват-Пром та ТОВ Грант Капатал винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавств ва України та підлягає скасуванню.

Також враховуючи вище викладені висновку суду висновки відповідача про заниження доходів по рядку 2240 "Інші доходи" у сумі 1 252 760,00 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 1 252 760,00 грн. внаслідок формування надходжень у вигляді отримання ТМЦ з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання документів "контрагента", що фактично не міг поставляти ТМЦ (по відносинам з ТОВ "ГРАНТ КАПІТАЛ" та ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ") та про непідтвердження витрат в сумі 31 023 188,00 грн., у т.ч. за 2015 рік на суму 2 108 222,00 грн., за 2016 р. на суму 11 423432,00 грн., за 2017 рік на суму 12 035 107,00 грн., за перше півріччя 2018 р. на суму 5 456 427,00 грн. внаслідок ненадання виробничих актів на списання сировини та матеріалів є також такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а отже податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402 в цій частині є таким, що винесено з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Щодо висновків відповідача про завищення витрат за 2017 рік на загальну суму 1 330 000,00 грн (по взаємовідносинам з ТОВ "МЕТАЛІСТ-ГКН").

Судом встановлено, що на підставі договору про надання послуг №Н-163-18 від 03.01.2017 року ТОВ Металіст-ГКН надало, а ТОВ ТПК НОВА прийняло послуги згідно із предметом договору та протоколом про встановлення договірної ціни до договору № Н-163-18 від 03 січня 2017 р. Актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2017 року сторонами підтверджено, що протягом 2017 року належним чином надано наступні послуги за договором:

Надання усних консультацій з правових питань, пов`язаних із господарською діяльністю Замовника

Складання договорів для супроводу господарської діяльності Замовника (договори поставки, надання послуг, виконання робіт), контроль підписання договорів, аналіз ризиковості контрагента (за загальнодоступними реєстрами), аналіз ризиків умов договорів, що пропонуються контрагентами тощо.

Складання претензій, скарг, що виникають у процесі господарської діяльності Замовника

Представництво інтересів Замовника перед третіми особами, участь у переговорах потенційними контрагентами, сприяння укладенню угод з постачальниками та покупцями, складання комерційних пропозицій.

- Проведення консалтингових заходів із залученням відповідних спеціалістів Замовника з питань:

-Новел податкового законодавства (5 заходів);

-Правил поведінки під час проведення перевірок контролюючими органами (2 заходи);

-Правил поведінки у разі проведення слідчих дій на підприємстві (2 заходи);

-Нюансів укладення договорів та правил оформлення первинних бухгалтерських документів (6 заходів);

- Надання правової допомоги з податкових питань (консультування з приводу оподаткування видів діяльності, правильності документального оформлення первинних бухгалтерських документів, складання податкової звітності, спірних питань оподаткування тощо), що виникають із господарської діяльності Замовника.

- Консультування з питань трудових відносин, укладення трудових договорів, договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами тощо

- Супроводження вирішення спорів: формування правової позиції, аналіз положень чинного законодавства зі спірних питань, складання процесуальних документів у господарських, адміністративних справах, учасником яких виступає Замовник.

Послуг надано протягом року на загальну суму 1 330 000,00 грн., що підтверджено підписаним сторонами актом з розшифруванням наданих послуг та витраченого часу. (т. 1 а.с 210-212)

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. В ч. 1 та ч. 2 ст. 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704. Крім того в п. 2.16 цього Положення зроблене застереження стосовно того, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Із долучених до матеріалів справи акту прийому-передачи наданих послуг не вбачається ходу виконання означених договорами робіт, останні не містять інформації щодо переліку, складу (кількості), обсягів та вартості виконаних робіт, не вказано періоду надання консультаційних та/або юридичних послуг, які роз`яснення поточного законодавства та які рекомендації по його застосуванню були надані; по яких локальних нормативних актах клієнта (положення, правила, процедури, посадові інструкції тощо) проведена експертиза і яка саме; по яких угодах, що укладалися позивачем, надані консультації; які підготовлені претензійні та позовні матеріали; які правові документи, необхідні для здійснення виробничої діяльності клієнта, розроблені, отримані і оформлені виконавцем; який причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними у звітах змін до діючого законодавства та господарською діяльністю підприємства-позивача; які рекомендації по його застосуванню з питань ведення податкового; відсутня інформація стосовно осіб, які надавали послуги та консультації, їх спеціальність, що в свою чергу унеможливлює встановлення зв`язку витрат на послуги з господарською діяльністю підприємства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані витрати не можуть бути віднесені на результати господарської діяльності позивача, оскільки відсутні самі обставини витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Наведені обставини свідчать про те, що вказаний акт прийому-передачі виконаних послуг не відповідають приписам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть бути прийняті в якості первинного документу бухгалтерського обліку на підтвердження правомірності формування витрат по операціям з контрагентами.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402 щодо вище вказаної угоди є необґрунтованими, доказів, які б спростовували доводи відповідача про правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом не встановлено, в зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Щодо твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.2.8., п.3.5. Положення №637 та п.15р., п.27 р. ІІІ Положення №148, а саме: у відомостях на виплату грошей відсутні підписи одержувачів готівкових коштів, що на думку відповідача є перевищенням ліміту залишку готівки, а саме:

- згідно ВКО №1201,1735 від 01.10.2016 на суму 410 870,76 грн.,

- згідно ВКО №1736,1202 від 02.10.2016 на суму 415 370,76 грн.,

- згідно ВКО №1817,1249 від 23.12.2016 на суму 775 520,76 грн.,

- згідно ВКО №1818 від 24.12.2016 на суму 775 520,76 грн.,

- згідно ВКО №1819 від 25.12.2016 на суму 775520,76 грн.,

- згідно ВКО №1250,1820 від 26.12.2016 на суму 1 020520,76 грн.,

- згідно ВКО №1821 від 27.12.2016 на суму 1 020 520,76 грн.,

- згідно ВКО №1252, 1823 від 29.12.2016 на суму 1 395 520,76 грн.,

- згідно ВКО №1825 від 31.12.2016 на суму 1 415 520,76 грн.,

- згідно ВКО №1 від 02.01.2018 на суму 340 262,11 грн., а всього на суму 8 345 148,95 грн.

Вище вказане твердження суд вважає необґрунтованим, оскільки як було встановлено судом згідно відповіді ТОВ "ТПК "НОВА" листом від 07.12.2018 року №03-07/12 на запит про надання копій документів, який, до речі, відсутній у ТОВ "ТПК "НОВА", окрім представлених до перевірки листів касової книги, видаткових касових ордерів, договорів фінансової допомоги за період з 01.01.2015 до 30.06.2018 підприємством було надано копії наступних документів: копії листів касової книги, видаткових касових ордерів за період з 01.01.2018 до 30.06.2018. на 129 арк.

Суд зазначає, що як вбачається з вище зазначеної відповіді, жодних копій видаткових касових ордерів за 2016 рік підприємством надано не було.

Відповідно до п. 85.2. ст.85 ПКУ платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

П. 85.4. цієї є статті зазначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

П. 85.8. ст. 85 ПКУ визначає, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Судом встановлено, що копії листів касової книги надавались ГУ ДФС у Харківській області лише за період з 01.01.2018 до 30.06.2018, а оригінали ВКО №1201,1735 від 01.10.2016 на суму 410 870,76 грн., ВКО №1736,1202 від 02.10.2016 на суму 415 370,76 грн., ВКО №1817,1249 від 23.12.2016 на суму 775 520,76 грн., ВКО №1818 від 24.12.2016 на суму 775 520,76 грн., ВКО №1819 від 25.12.2016 на суму 775520,76 грн., ВКО №1250,1820 від 26.12.2016 на суму 1 020520,76 грн., ВКО №1821 від 27.12.2016 на суму 1 020 520,76 грн., ВКО №1252, 1823 від 29.12.2016 на суму 1 395 520,76 грн., ВКО №1825 від 31.12.2016 на суму 1 415 520,76 грн., ВКО №1 від 02.01.2018 на суму 340 262,11 грн., а всього на суму 8 345 148,95 грн. складені з дотриманням вимог Положення №637, містять усі передбачені реквізити.

Також п. 113.3. ст.133 ПКУ встановлює, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Оскільки штрафні санкції, що накладаються за порушення правил ведення касових операцій, як-то перевищення ліміту залишку готівки, встановлено Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 2 червня 1995 року № 436/95, отже підстав для застосування передбаченої цим Указом штрафної санкції у ГУ ДФС у Харківської області відсутня, оскільки такий орган застосовує штрафні санкції, передбачені Податковим кодексом України та іншими законами України.

Суд зазначає, що ані Податковий кодекс, ані інші закони України не містять ні порядку ні розміру застосування штрафу за перевищення ліміту залишку готівки.

Крім цього П. 5.8. Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 №637 зазначає, що якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

П.53. Постанови Правління НБУ від 29.12.2017 №148 зазначає, що ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог цього Положення, уважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення).

Тобто вказаними нормативними документами допускається ситуація, за якою, ліміт каси встановлено не було, та встановлюються певні правила та нормативи, що діють за вказаних обставин.

З огляду на належним чином оформлені видаткові касові ордери, а саме:

- ВКО №1201,1735 від 01.10.2016 на суму 410 870,76 грн.,

- ВКО №1736,1202 від 02.10.2016 на суму 415 370,76 грн.,

- ВКО №1817,1249 від 23.12.2016 на суму 775 520,76 грн.,

- ВКО №1818 від 24.12.2016 на суму 775 520,76 грн.,

- ВКО №1819 від 25.12.2016 на суму 775520,76 грн.,

- ВКО №1250,1820 від 26.12.2016 на суму 1 020520,76 грн.,

- ВКО №1821 від 27.12.2016 на суму 1 020 520,76 грн.,

- ВКО №1252, 1823 від 29.12.2016 на суму 1 395 520,76 грн.,

- ВКО №1825 від 31.12.2016 на суму 1 415 520,76 грн.,

- ВКО №1 від 02.01.2018 на суму 340 262,11 грн., суд приходить до висновку, що понаднормового залишку готівки в касі підприємством допущено не було.

Враховуючи вище викладені висновки суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.02.2019 р. № 00001531410, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 16 690 297,9 грн. винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Щодо висновків відповідача про по порушення позивачем п.44.3, 44.5 ст.44 Податкового кодексу Укра їни та застосування адміністративного штрафу в розмірі 510,00 грн (Податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. № 00000551402) то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки як було встановлено в судовому засідання та не заперечувалось самим позивачем, що дійсно, де які первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Віват-Пром дійсно не збереглись з вини позивача та не були надані під час перевірки.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "НОВА" (61093, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 88/90, код ЄДРПОУ: 35701461) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати видані Головним управлінням ДФС у Харківській області:

- рішення від 14.02.2019 №00002601307 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, в розмірі 255,00 грн.;

- рішення від 14.02.2019 № 00002561307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в розмірі 2003,72 грн.;

- рішення від 14.02.2019 № 00002551307 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (за грудень 2016 року), в розмірі 170,00 грн.

- вимогу про сплату боргу від 14.02.2019 №Ю-00000171307 зі сплати єдиного внеску в розмірі 3289,56 грн.,

- податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. № 00002591307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з військового збору, пені в розмірі 1242,60 грн., з яких 650,07 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 484,87 - за штрафними санкціями, 107,66 грн. пені;

- податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. №00002581307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 14910,95 грн., з яких 7800,74 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 5818,31 - за штрафними санк ціями, 1291,90 грн. пені;

- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. №00002571307 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.02.2019 р. № 00000541402, яким застосовано штраф в розмірі 2474,00 грн. (10% від суми ПДВ) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за листопад, грудень 2016 року;

- податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.02.2019 р. № 00001531410, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 16 690 297,9 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000531402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 313 190,00 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 250 552,00 грн., 62 638,00 грн. штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 7 466 468,75 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 6 049 071,00 грн., 1 417 397,75 грн. штрафних санкцій в частині нарахування податку в сумі 135496,80 грн. та штрафних санкцій в сумі 33874 по взаємовідносинам з ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ", код ЄДРПОУ 40020970; штрафних санкцій в частині нарахування податку в сумі 90000,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 112500,00 по взаємовідносинам з ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 40711450; штрафних санкцій в частині нарахування податку в сумі 135496,80 грн. та штрафних санкцій в сумі 33874 по взаємовідносинам з ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ", код ЄДРПОУ 40020970; не підтвердження витрат на загальну суму 7466469, 00 грн.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 299 249,95 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 239 400,20 грн., 598 49,75 грн. штрафних санкцій залишити в силі.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 30 липня 2019 року.

Суддя Спірідонов М.О.

Дата ухвалення рішення24.07.2019
Оприлюднено31.07.2019
Номер документу83318922
СудочинствоАдміністративне
Сутьскасування податкових повідомлень-рішень

Судовий реєстр по справі —520/2963/19

Постанова від 30.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Постанова від 30.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 19.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 19.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 24.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 16.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Постанова від 04.12.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Постанова від 04.12.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 08.10.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 08.10.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні