Ухвала

від 29.07.2019 по справі 540/1293/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

29 липня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1293/19

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161, 168 КАС України за позовною заявою Заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області до Самійлівської сільської ради Верхньорогачинського району Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Самійлівський дитячий садок "Колосок" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

01 липня 2019 року заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, діючи в інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Самійлівської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Самійлівський дитячий садок "Колосок", у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Самійлівської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області, що виразилась у невжитті заходів щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою під будівлею та спорудами Самійлівського дитячого садка "Колосок", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,40 га;

- зобов`язати Самійлівську сільську раду Верхньорогачицького району Херсонської області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та щодо державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами Самійлівського дитячого садку "Колосок", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,40 га в межах населеного пункту.

Ухвалою суду від 05.07.2019 року позовну заяву залишено без руху, надано заступнику керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області десятиденний строк на усунення недоліків.

29 липня 2019 року заступником керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області надано до суду заяву, якою недоліки позовної заяви усунуто.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі врегульовано статтею 171 КАС України. Зокрема, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви. ( ч. 8 ст. 171 КАС України).

Частиною 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, після одержання позовної заяви, з`ясовує, серед іншого, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Частиною 4 ст. 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо наявності у заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області адміністративної процесуальної дієздатності щодо звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 року по справі № 826/15338/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17.

Як вбачається зі змісту заяви від 29.07.2019 року, заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області обґрунтовує наявність підстав для звернення до суду з цим позовом посилаючись на те, що невжиття Самійлівською сільською радою, у порушення вимог Законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту" та Земельного кодексу України, заходів, спрямованих на оформлення права на земельну ділянку, на якій знаходиться Самійлівський дитячий садок "Колосок", що створює передумови для неправомірного розпорядження відповідною земельною ділянкою, формує ризики для нормального функціонування закладу та освітнього процесу, може призвести до негативних наслідків у вигляді нецільового використання вказаної земельної ділянки, а отже, порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Суддя вважає, що таке обґрунтування є сумісним з розумінням поняття "інтересів держави", у зв`язку з чим є підстави вважати, що позов має на меті захист "інтересів держави".

Разом з тим, представництво прокурором інтересів держави у суді можливе лише за одночасної наявності однієї з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в одному з двох випадків:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до мотивувальної частини позовної заяви та заяви від 29.07.2019 р., в обґрунтування подання позову прокурором як позивачем останній зазначив, що органом, уповноваженим державою організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за додержанням органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю є Держгеокадастр, проте його посадові особи не наділені повноваженнями звертатися до суду із вимогами, заявленими у цьому позові, у зв`язку з чим цей позов заявляє в інтересах держави прокурор як позивач.

Статтею 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1-2 статті 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування."

За змістом положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Крім того, згідно з абзацом 4 статті 15-2 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 155, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за додержанням органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції, а саме:

1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, спірна земельна ділянка є комунальною власністю, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови.

Спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгекадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.

Отже, як убачається із матеріалів цієї справи, зі змісту позовної заяви, аргументації про протиправність бездіяльності Самійлівської сільської ради, зазначеного предмета спору, характеру спірних правовідносин, прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в даній справі заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області наділений процесуальною дієздатністю на звернення до суду з відповідним позовом.

Аналогічний правовий висновок у подібних спірних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 05.02.2019 року по справі № 910/7813/18.

Зазначений спір згідно зі ст. 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про виклик в судове засідання представників сторін, тому суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив :

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області (місце знаходження 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Соборності, буд. 18, код ЄДРПОУ 04851120) до Самійлівської сільської ради Верхньорогачинського району Херсонської області (місце знаходження 74441, Херсонська область, Верхньорогачицький район, с. Самійлівка, просп. Центральний, буд. 8, код ЄДРПОУ 04401753), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Самійлівський дитячий садок "Колосок" (місце знаходження 74441, Херсонська область, Верхньорогачицький район, с. Самійлівка, просп. Центральний, буд. 4, код ЄДРПОУ 34944382) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Призначити судове засідання на 04 вересня 2019 р. о 13:30 годині в приміщенні Херсонського окружного адміністративного суду за адресою: м. Херсон, вул. Філатова, 29.

Викликати для участі в судовому засіданні учасників справи (їх представників).

Встановити відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам ст. 161 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, відповідач зобов`язаний одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів надіслати позивачу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Позивач має право протягом п`ятиденного строку з моменту отримання відзиву подати до суду відповідь на нього, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачу.

Відповідач має право протягом п`ятиденного строку з моменту отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Запропонувати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надати пояснення щодо позову або відзиву протягом п`яти днів з дня отримання їх копій. Роз`яснити третій особі, що у відповідності до вимог ст.165 КАС України в поясненнях слід викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову в порядку, встановленому ч.ч.2-4 ст.162 КАС України.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), а також Прокуратурі Херсонської області, в тому числі, на електронні адреси.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ks.court.gov.ua/sud2170/.

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена лише з підстав порушення судом правил підсудності безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення (підписання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя Дубровна В.А.

Інформація про процесуальні права осіб, які приймають участь у справі

Ст. 44 КАС України, права та обов`язки учасників справи

1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

2. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

3. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

5. Учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

9. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Ст. 47 КАС України, процесуальні права та обов`язки сторін

1. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

4. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

8. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.