Ухвала

від 30.07.2019 по справі 202/5152/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5152/19

Провадження № 1-кс/202/8231/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

30 липня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12019040000000573 від 23.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчийСУ ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_2 звернулася зпогодженим ізпрокурором відділу прокуратуриДніпропетровської області ОСОБА_3 клопотанням,в якомупросить накласти арешт на виробничо-торгівельний комплекс за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1617764312101), який відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Самара», код ЄДРПОУ 42990721.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Аналіз наведених норми свідчить, що з метою забезпечення кримінального провадження, у тому числі збереження речових доказів, арешт накладається не на будь-яке майно, а щодо якого доведено існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

При цьому частиною другою статті 171 КПК Українивстановлені вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна.

Зокрема, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету арешту відповідно до положень статті 170 КПК Українита відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Клопотання слідчого про арешт майна вказаним вимогам не відповідає.

Так, у клопотанні слідчого не зазначено підстави арешту вилученого під час обшуку майна (документів) відповідно до положень статті 170 КПК України, а саме з клопотання не вбачається, що відносно цього майна існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо та з боку яких осіб.

У даному випадку клопотання слідчого про арешт майна зводиться до загального цитування положень статті 170 КПК України.

Відповідно дочастини третьоїстатті 172КПК Українислідчийсуддя,суд,встановивши,що клопотанняпро арештмайна поданобез додержаннявимог статті171цього Кодексу,повертає йогопрокурору,цивільному позивачута встановлюєстрок всімдесят двігодини дляусунення недоліків,про щопостановляє ухвалу.У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи наведене, клопотання слідчого про арешт майна необхідно повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин.

Керуючись ст. 172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про арешт виробничо-торгівельного комплексу за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1617764312101), подане у кримінальному провадженні № 12019040000000573 від 23.07.2019 року, повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_4