Ухвала

від 11.09.2020 по справі 202/5152/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5152/19

Провадження № 1-кс/202/6111/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

11 вересня 2020 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Самара» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019040000000573 від 23.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Самара» звернулося до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з клопотанням, в якомупросить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2019 року (справа № 202/5152/19) на виробничо-торгівельний комплекс, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617764312101) та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Самара».

Клопотання про скасування арешту обґрунтоване тим, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12019040000000573від 23.07.2019року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України,в рамкахякого булонакладено арештна вищевказанемайно.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 10 липня 2020 року кримінальне провадження № 12019040000000573 від 23.07.2019 року закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Отже, потреба в подальшому арешті майна відпала, накладеним арештом порушують права товариства як власника майна.

18 серпня 2020 року ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Самара» звернулося до Самарського районного суду міста Дніпропетровська з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року у відкритті провадження у цивільній справі було відмовлено у зв`язку із тим, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Самара» адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання в його відсутність.

Слідчий СУГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_3 в судовезасідання нез`явилася,також надалазаяву пророзгляд клопотанняв їївідсутність,у якійпроти задоволенняклопотання незаперечувала.Також слідчийнадала дляогляду всудовому засіданніматеріали кримінального провадження №12019040000000573 від 23.07.2019 року.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, а також надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим і підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000573 від 23.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме за фактом шахрайського заволодіння нерухомим майном, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 з використанням підроблених документів.

Ухвалою слідчого суддіІндустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2019 року за клопотанням слідчого бувнакладений арешт на виробничо-торгівельний комплекс, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617764312101), який відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Самара», код ЄДРПОУ 42990721, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 12019040000000573 від 23.07.2019 року, постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 10 липня 2020 року кримінальне провадження № 12019040000000573 від 23.07.2019 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

На час розгляду слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна постанова слідчого про закриття кримінального провадження не скасована, отже є чинною.

Між тим, питання про скасування арешту майна під час досудового розслідування не було вирішено.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 18.08.2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Самара» до Слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області про звільнення майна з-під арешту.

Ухвала мотивована тим, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

Розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує, що відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження і одним із таких заходів є арешт майна.

За положеннями частини 1статті 170 КПКУкраїни арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, частиною другоюстатті 170 КПКУкраїни визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(частина 3статті 170КПК України).

Згідно статті 98КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини другоїстатті 173 КПК Українислідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини першоїстатті 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пункті 52 постанови від 30.06.2020 року у справі № 727/2878/19, провадження № 14-516цс19, питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.

Слідчий суддя бере до уваги, що згідно з долученою до клопотання копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Самара» належить на парві власності виробничо-торгівельний комплекс А-5 площею 11337,7 кв.м., який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617764312101).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України також визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Як слідує зі змісту ухвали слідчого судді від 05.08.2019 року, накладаючи арешт на нерухоме майно, а саме виробничо-торгівельний комплекс, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124, слідчий суддя виходив того, що це майно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки могло бути набутим кримінально-протиправним шляхом, тобто є речовим доказом, і може бути відчужене, а тому обмеження права власності на етапі досудового розслідування відповідає завданню кримінального провадження.

В той же час Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Смирнов проти Росії»від 07.06.2007 року зазначив, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.

При цьомув своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Слідчий суддя звертає увагу, що на час розгляду клопотання про скасування арешту майна в силу правомірності правочину, встановленої статтею 204 ЦК України, будь-які об`єктивні підстави вважати право власності заявника набутим неправомірно відсутні.

Крім того, слід зауважити, що, вирішуючи питання про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя не повинен вдаватися до оцінки правомірності набуття права власності, а має визначити лише чи є підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи, що кримінальне провадження № 12019040000000573 від 23.07.2019 року, в рамках якого був накладений арешт на нерухоме майно, закрито постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 10.07.2020 року у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, зазначена постанова не скасована, тобто є чинною, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що на сьогодні у держави немає законних підстав для подальшого обмеження права власності чи володіння майном у порядку кримінального судочинства.

Тобто у зв`язку із закриттям кримінального провадження потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання можливо задовольнити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2019 року на нерухоме майно - виробничо-торгівельний комплекс, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617764312101).

На переконання слідчого судді, скасуванням арешту цього майна не будуть порушені чиї-небудь права, оскільки правових підстав для його подальшого перебування під арештом немає у зв`язку із закриттям кримінального провадження та в разі виникнення спору щодо права на це майно заінтересовані особи не позбавлені можливості вирішити цей спір у порядку цивільного чи господарського судочинства, в тому числі вимагати вжиття відповідних заходів забезпечення.

Керуючись ст. ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019040000000573 від 23.07.2019 року задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2019 року (справа № 202/5152/19) на виробничо-торгівельний комплекс, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617764312101).

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1