Ухвала

від 05.08.2019 по справі 202/5152/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5152/19

Провадження № 1-кс/202/8311/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

5 серпня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12019040000000573 від 23.07.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись досуду звищевказаним клопотанням,старший слідчий СУГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_3 просить накласти арешт на виробничо-торгівельний комплекс за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1617764312101),який відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Самара», код ЄДРПОУ 42990721; тимчасово до скасування у встановленому порядку позбавити будь-яких осіб права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Заборонити вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо виробничо-торгівельного комплексу за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1617764312101).

Клопотання обґрунтовано тим, що невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, у період часу з 08.08.2018 року по 17.07.2019 року з використанням підроблених документів придбали право на майно та заволоділи чужим майном шляхом обману, а саме за підробленими документами без відому ОСОБА_5 , яка є єдиним спадкоємцем померлого власника об`єкта нерухомості - ОСОБА_6 , переоформили право власності на об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на інших осіб.

Так, відповідно до рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2009 року за ОСОБА_6 було визнано право власності на нерухоме майно - виробничо-торгівельний комплекс, загальною площею 11337,7 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 21.09.2009 року право власності на майно зареєстровано за ОСОБА_6 у КП «ДМБТІ» ДОР.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Спадщину після його смерті прийняла дружина ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час єдиним спадкоємцем є дочка померлого ОСОБА_5 .

08.08.2018 року державний реєстратор Чумаківської сільської ради ОСОБА_8 зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_10 . Вказаний договір начебто був підписаний ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_9 (покупець).

Відповідно до показань потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 , вказаний договір є підробленим, оскільки ОСОБА_6 не підписував такий договір, у самому договорі відсутня адреса об`єкта нерухомого майна, крім того невірно зазначено підставу набуття ОСОБА_6 права власності (зазначено договір купівлі-продажу майна від 10.03.2009 року, а фактично підставою набуття права власності було рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2009 року).

29.08.2018 року державний реєстратор ОСОБА_8 зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості за ТОВ «Солакс», код 42324836 на підставі акту прийому-передачі та протоколу від 28.08.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_9 увійшов до складу засновників ТОВ «Солакс» та передав об`єкт нерухомості до статутного фонду вказаного підприємства. Зазначений акт та протокол начебто були посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 .

Допитана у якості свідка приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 повідомила, що акт прийому-передачі та протокол ТОВ «Солакс» від 28.08.2018 року вона не посвідчувала, її підпис та печатка підроблені. Станом на 28.08.2018 року перебувала у відпустці за межами території України.

10.05.2019 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_12 зареєструвала об`єкт нерухомості по вул. Малиновського Маршала, 124 за ТОВ «НВО Самара» код 42990721 на підставі акту прийому-передачі від 13.05.20109 року, підписаного директором ТОВ «Солакс» ОСОБА_13 та директором ТОВ «Вуртон» (код 42293976) ОСОБА_14 (ТОВ «Вуртон» - єдиний учасник ТОВ «НВО Самара»).

17.07.2019 року нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_15 зареєструвала іпотеку та заборону на підставі договору іпотеки від 17.07.2019 року, укладеного між АТ АКБ «Конкорд» та ТОВ «НВО Самара».

У травні 2019 року на територію виробничо-торгівельного комплексу по вул. Малиновського Маршала, 124 прибула група чоловіків, які повідомили про зміну власника та захопили об`єкт нерухомості.

23.07.2019 року ОСОБА_5 звернулася із заявою до ГУНП в Дніпропетровській області про вчинений злочин.

Постановою слідчого від 26.07.2019 року виробничо-торгівельний комплекс за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Посилаючись на те, що вказане майно може бути пошкоджене, знищене чи відчужене, з метою збереження речового доказу виникла необхідність у накладенні на нього арешту.

В судове засідання слідчий не з`явився, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до частини 2 статті 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12019040000000573 від 23.07.2019 року за фактом заволодіння шляхом обману правом на майно виробничо-торгівельний комплекс, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою слідчого від 26 липня 2019 року виробничо-торгівельнийкомплекс заадресою:м.Дніпро,вул.Малиновського Маршала,124 визнаний речовим доказом.

За змістом частини першої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так,заприписамистатті 98КПКречовимидоказами єматеріальніоб`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу) , розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (частина четверта статті 170 КПК).

Відповідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання слідчого свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення і нерухоме майно - виробничо-торгівельний комплекс за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 був об`єктом кримінально протиправних дій, отже, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, щодо якого існує загроза відчуження чи розпорядження іншим чином, оскільки право власності на зазначене майно може бути у будь-який час переоформлено на інших осіб.

Отже,матеріали клопотанняслідчого доводятьнаявність правовихпідстав длянакладення арештуна виробничо-торгівельний комплекс, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124, власником якого відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Самара», код ЄДРПОУ 42990721.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна і не матиме тяжких наслідків, оскільки на сьогодні істина у кримінальному провадженні не встановлена та арешт майна носить тимчасовий характер.

Тому з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу необхідно накласти арешт на виробничо-торгівельний комплекс, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

У той же час відсутні законні підстави для позбавлення будь-яких осіб права користування вказаним майном, оскільки слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Слідчий суддявраховує,що відповіднодо статті204ЦК Україниправочин єправомірним,якщо йогонедійсність прямоне встановленазаконом абоякщо вінне визнанийсудом недійсним,а незаконністьнабуття ТОВ«НВО «Самара»права власностіна виробничо-торгівельний комплекс, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124, на сьогодні не встановлена.

Таким чином, у даному випадку позбавлення власника права користування майном, на яке накладено арешт, є неспівмірним із завданням кримінального провадження.

Крім того, не підлягає задоволенню вимога щодо заборони вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо виробничо-торгівельного комплексу за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124, оскільки застосування такої заборони не передбачено КПК України та само по собі накладення арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження майном, яке є об`єктом кримінального правопорушення, є достатнім способом забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи наведене, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт на виробничо-торгівельний комплекс, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського Маршала, 124 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1617764312101), який відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Самара», код ЄДРПОУ 42990721, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1