Ухвала

від 23.07.2019 по справі 826/8582/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8582/18

УХВАЛА

23 липня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мідянки А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона - 2" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудпроект" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування приписів С-2205/5, С-2205/6, постанови від 05.06.2018 року про накладення штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

Приватного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона - 2" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудпроект" звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування приписів С-2205/5, С-2205/6, постанови від 05.06.2018 року про накладення штрафу.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт не приймав участі під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак подання апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення впливає на його права та інтереси.

Так, апелянт зазначає, що, саме, за результатами розгляду зверення ОСОБА_1 відповідачем проведено перевірку об`єкта будівництва Комплекс батаповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул .. Кургузова, 11а, в м. Вишгород , Київської області , за результатами якої складено акт перевірки Т - 22205/5 від 22.05.2018 року та винесено оскаржувані припис, а тому остання має право на звернення із апеляційною скаргою.

04.07.2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника Приватного акціонерного товариства Київська пересувна механізована колона - 2 про закриття провадження по справі.

Клопотання мотивоване, тим що ОСОБА_1 не є однією з тих осіб, про недотримання відстані від житлового будинку в„– 4 до фасадів будинків яких зазначено відповідачем в описі виявлених порушень за результатами перевірки. Земельна ділянка апелянта на якій знаходиться її будинок, не межує через місцевий проїзд з земельною ділянкою площею 2,8 га, яка орендується ПРАТ КИМК-2 по вуд Кургузова, 11а в м. Вишгород , для здійснення будівництва, та не належить до тих п`яти земельних лілянок, на яких знаходяться будинки першої лінії від будівництва , про недотримання відстані до яких зазначено в акті перевірки.Також, вказує, що земельна ділянка, на якій знаходиться будинок ОСОБА_1 , знаходиться на другій лінії від будівництва , ближче до 3-ї секції житлового будинку №4, запроектованої як 14-ти поверхова, і висота якої згідно додатку до експертного звіту щодо розгляду проектної документації про проекту від 119.12.2016 року № 2036-4299-16/УЕБ складає 40,7 м.

Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставин, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. При цьому, на відміну від ч. 1 ст. 5 КАС України, яка пов`язує право особи на звернення до адміністративного суду у тому числі із суб`єктивним критерієм, положення ч. 1 ст. 293 КАС України крізь призму юридичної визначеності та сталості судового рішення гарантують особі право на апеляційне оскарження виключно у випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

На переконання суду, рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваним рішенням не вирішувалося питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , а виключно надавалася оцінка правомірності індивідуальних актів, приписів про притягнення позивача до відповідальності та дотримання процедури такого притягнення.

Апелянтом не надано доказів, які б підтверджували порушення оскаржуваним рішенням його прав та інтересів та не вказано, яким чином скасування оскаржуваного рішення відновить його порушені права та інтереси (якщо такі мали місце).

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

У даному випадку, як було зазначено вище, рішення суду першої інстанції стосується прав та обов`язків вичерпного кола осіб - Приватного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона - 2" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудпроект", Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, а відтак, на думку суду апеляційної інстанції, не може свідчити про порушення охоронюваних законом прав та інтересів ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Згідно ч. 2 ст. 305 КАС України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

З урахуванням наведеного, з огляду на встановлену вище відсутність у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, суд приходить до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 248, 305, 321, 325 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання Приватного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона - 2" про закриття провадження- задовольнити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона - 2" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудпроект" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування приписів С-2205/5, С-2205/6, постанови від 05.06.2018 року про накладення штрафу - закрити .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма