Рішення

від 22.07.2019 по справі 910/6601/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2019Справа № 910/6601/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничий союз "Алексєєв, Боярчуков та партнери"

до Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання повноважень ліквідатора АТ "ВТБ Банк" Шевченко О.В.

про зобов`язання вчинити дії.

Представники сторін:

від позивача: Кучерявий Д.В., довіреність б/н від 17.05.2019;

від відповідача: Бондаренко О.М., довіреність № 65 від 22.05.2019.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання повноважень ліквідатора АТ ВТБ Банк Шевченко О.В. про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконними діями відповідача щодо відхилення кредиторських вимог позивача, що ґрунтуються на підставі Договору про надання юридичних послуг № 29/05-18 від 29.05.2018 та Актах прийому-передачі наданих юридичних послуг від 04.09.2018, від 08.10.2018 та від 08.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2019.

11.06.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 24.06.2019 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання, з огляду на подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 22.07.2019.

У судове засідання 22.07.2019 представники сторін з`явились.

У підготовчому засіданні, призначеному на 22.07.2019, суд вчинив всі дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Частиною 6 статті 183 ГПК України передбачено, що якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Учасники справи у підготовчому засіданні 22.07.2019 надали письмову згоду на розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Зважаючи на наведене, за результатами підготовчого засідання, призначеного на 22.07.2019, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 22.07.2019 судом розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.07.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери (далі - фірма, позивач) та Акціонерним товариством ВТБ Банк (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про надання юридичних послуг № 29/05-18 (далі - Договір), відповідно до умов якого фірма бере на себе зобов`язання надати замовнику на його запит юридичні послуги (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти послуги (їх результат) та оплатити їх вартість в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Перелік послуг, їх опис, строк надання послуг та їх ціна зазначається в додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору послуги надаються фірмою в чіткій відповідності зі Договором і чинним законодавством України. Послуги приймаються замовником у порядку, передбаченому статтею 5 цього Договору.

Пунктом 5.1 Договору узгоджено, що розмір та порядок оплати послуг визначається у відповідних додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п. 5.3 Договору підставою для оплати замовником послуг є рахунок та підписаний сторонами Акт приймання-передачі наданих фірмою послуг (далі - Акт). Порядок оформлення, підписання та прийняття замовником Акту визначається у відповідній додатковій угоді.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.07.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання (п. 9.5 Договору).

29 травня 2018 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, за умовами якої фірма надає послуги замовнику щодо захисту прав останнього як конкурсного та заставного кредитора у справах про банкрутство боржників: ПАТ Веста-Дніпро (справа № 904/1012/14), ТОВ Промислові енергетичні системи (справа № 904/9322/14), ТОВ Техкомплект (справа № 904/9479/14), ТОВ Веста Індастріал (справа № 904/794/14) та ТОВ Рекуперація свинцю (справа № 922/2303/16), у тому числі, шляхом заходів з контролю за ходом справ про банкрутство та вичерпністю і повнотою вжитих арбітражним керуючим, розпорядником майна покладених на нього обов`язків, направлення в адресу арбітражних керуючих, розпорядників майна запитів, скарг та заяв від імені замовника та отримання відповідей на подані запити; заходів з недопущення зловживання іншими кредиторами чи розпорядником майна процесуальними та іншими правами, включаючи визнання та затвердження безпідставних (непідтверджених належним чином та недійсних) вимог інших кредиторів до боржників; заходів із захисту прав та законних інтересів замовника після визнання боржників банкрутами, розгляду, визнання та затвердження його поточних вимог до боржників у обсязі та порядку, визначеному у відповідних заявах замовника у справах про банкрутство; заходів із захисту прав та законних інтересів замовника в ліквідаційній процедурі, шляхом повного та належного контролю діяльності ліквідатора боржників з формування ліквідаційної маси боржників,підготування майна боржників до продажу та вжиття заходів з безпосереднього продажу майна боржників й оформлення результатів аукціону, шляхом контролю за здійснення зазначених в цьому пункті заходів ліквідаторами боржників у повній відповідності з рішеннями прийнятими комітетом кредиторів відповідного боржника, замовника, як заставного кредитора та заходів з недопущення відхилення ліквідаторами боржників від погодженого представницькими органами боржників і заставними кредиторами порядку продажу майна боржників, а замовник зобов`язується прийняти юридичні послуги та оплатити фірмі їх вартість в порядку, строки та на умовах, визначених цією Додатковою угодою № 2.

Згідно з п. 3.1 Додаткової угоди № 2 від 29.05.2018 до Договору щомісячна вартість юридичних послуг за цією Додатковою угодою № 2 становить 115 000 грн. без ПДВ.

За умовами п. 3.2 Договору оплата вартості послуг, у розмірі, що визначений у п. 3.1 цієї Додаткової угоди № 2 здійснюється щомісячно, на підставі рахунку-фактури фірми, протягом п`яти банківських днів з дати складання та підписання відповідного Акту прийому-передачі наданих юридичних послуг за відповідний період надання послуг за цією Додатковою угодою № 2.

У відповідності до п. 3.3 Договору сторони зобов`язані, щомісячно, до 10 числа поточного місяця, за попередній місяць, в якому надавались послуги, скласти та підписати Акт прийому-передачі наданих юридичних послуг. Акт прийому-передачі наданих юридичних послуг готується фірмою у двох примірниках та надається замовнику. Замовник зобов`язується повернути фірмі один примірник підписаного Акту приймання-передачі наданих юридичних послуг протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання. В разі, якщо протягом п`яти робочих днів з дня отримання Акту приймання-отримання передачі наданих юридичних послуг, замовник не надав фірмі вмотивованих заперечень стосовно надання юридичних послуг, а акт приймання-передачі наданих юридичних послуг з підписом уповноваженої особи та печаткою замовника не було повернуто фірмі, вважається, що замовник не має претензій та зауважень.

Як зазначає позивач, за наслідками надання юридичних послуг за Додатковою угодою № 2 до Договору, між сторонами складені акти прийому-передачі наданих послуг від 04.09.2018, від 08.10.2018, від 08.11.2018 на загальну суму 345 000 грн., які не були оплачені замовником, внаслідок чого, станом на 10.12.2018 загальна сума заборгованості за Додатковою угодою № 2 до Договору становила 345 000 грн.

10.12.2018 позивач звернувся до замовника із Претензією щодо виконання умов Договору, яка отримана замовником 10.12.2018 за вх. № 10662/1-1, у якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 345 000 грн., у відповідь на яку, відповідач зазначив, що АТ ВТБ Банк не має фінансової можливості виконати умови Договору та перерахувати заборгованість в розмірі 345 000 грн. та запропонував звернутись до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк для включення вимог в чергу, що передбачена ч. 1 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

22 грудня 2018 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк із Заявою про визнання та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів ТОВ Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери на загальну суму 345 000 грн., яка отримана відповідачем 11.01.2019.

У відповідь на вказану заяву, відповідач Листом № 2102/1-2 від 04.04.2019 відхилив кредиторські вимоги позивача, оскільки вказані кредиторські вимоги не підтверджені фактичними даними балансу банку.

Позивач зазначає, що такі дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк є незаконними, порушують права кредитора, в зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Пунктом 1.2 Договору сторонами визначено, що перелік послуг, їх опис, строк надання послуг та їх ціна зазначається в додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

29 травня 2018 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, за умовами якої фірма надає послуги замовнику щодо захисту прав останнього як конкурсного та заставного кредитора у справах про банкрутство боржників: ПАТ Веста-Дніпро (справа № 904/1012/14), ТОВ Промислові енергетичні системи (справа № 904/9322/14), ТОВ Техкомплект (справа № 904/9479/14), ТОВ Веста Індастріал (справа № 904/794/14) та ТОВ Рекуперація свинцю (справа № 922/2303/16), у тому числі, шляхом заходів з контролю за ходом справ про банкрутство та вичерпністю і повнотою вжитих арбітражним керуючим, розпорядником майна покладених на нього обов`язків, направлення в адресу арбітражних керуючих, розпорядників майна запитів, скарг та заяв від імені замовника та отримання відповідей на подані запити; заходів з недопущення зловживання іншими кредиторами чи розпорядником майна процесуальними та іншими правами, включаючи визнання та затвердження безпідставних (непідтверджених належним чином та недійсних) вимог інших кредиторів до боржників; заходів із захисту прав та законних інтересів замовника після визнання боржників банкрутами, розгляду, визнання та затвердження його поточних вимог до боржників у обсязі та порядку, визначеному у відповідних заявах замовника у справах про банкрутство; заходів із захисту прав та законних інтересів замовника в ліквідаційній процедурі, шляхом повного та належного контролю діяльності ліквідатора боржників з формування ліквідаційної маси боржників,підготування майна боржників до продажу та вжиття заходів з безпосереднього продажу майна боржників й оформлення результатів аукціону, шляхом контролю за здійснення зазначених в цьому пункті заходів ліквідаторами боржників у повній відповідності з рішеннями прийнятими комітетом кредиторів відповідного боржника, замовника, як заставного кредитора та заходів з недопущення відхилення ліквідаторами боржників від погодженого представницькими органами боржників і заставними кредиторами порядку продажу майна боржників, а замовник зобов`язується прийняти юридичні послуги та оплатити фірмі їх вартість в порядку, строки та на умовах, визначених цією Додатковою угодою № 2.

Відповідно до п. 2.1 Договору послуги надаються фірмою в чіткій відповідності зі Договором і чинним законодавством України. Послуги приймаються замовником у порядку, передбаченому статтею 5 цього Договору.

У відповідності до п. 5.3 Договору підставою для оплати замовником послуг є рахунок та підписаний сторонами Акт приймання-передачі наданих фірмою послуг (далі - Акт). Порядок оформлення, підписання та прийняття замовником Акту визначається у відповідній додатковій угоді.

Відповідно до п. 3.3 Договору сторони зобов`язані, щомісячно, до 10 числа поточного місяця, за попередній місяць, в якому надавались послуги, скласти та підписати Акт прийому-передачі наданих юридичних послуг. Акт прийому-передачі наданих юридичних послуг готується фірмою у двох примірниках та надається замовнику. Замовник зобов`язується повернути фірмі один примірник підписаного Акту приймання-передачі наданих юридичних послуг протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання. В разі, якщо протягом п`яти робочих днів з дня отримання Акту приймання-отримання передачі наданих юридичних послуг, замовник не надав фірмі вмотивованих заперечень стосовно надання юридичних послуг, а акт приймання-передачі наданих юридичних послуг з підписом уповноваженої особи та печаткою замовника не було повернуто фірмі, вважається, що замовник не має претензій та зауважень.

При цьому, згідно з п. 3.1 Додаткової угоди № 2 від 29.05.2018 до Договору щомісячна вартість юридичних послуг за цією Додатковою угодою № 2 становить 115 000 грн. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акти прийому-передачі наданих юридичних послуг від 04.09.2018 на суму 115 000 грн., від 08.10.2018 на суму 115 000 грн. та від 08.11.2018 на суму 115 000 грн.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивачем надано замовнику юридичних послуг на загальну суму 345 000 грн., які прийняті замовником без зауважень та заперечень, та у відповідності до узгоджених сторонами умов Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.2 Договору оплата вартості послуг, у розмірі, що визначений у п. 3.1 цієї Додаткової угоди № 2 здійснюється щомісячно, на підставі рахунку-фактури фірми, протягом п`яти банківських днів з дати складання та підписання відповідного Акту прийому-передачі наданих юридичних послуг за відповідний період надання послуг за цією Додатковою угодою № 2.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, замовник, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором та Додатковою угодою № 2, оплату отриманих послуг не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 345 000 грн.

10.12.2018 позивач звернувся до замовника із Претензією щодо виконання умов Договору, яка отримана замовником 10.12.2018 за вх. № 10662/1-1, у якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 345 000 грн., у відповідь на яку, відповідач зазначив, що АТ ВТБ Банк не має фінансової можливості виконати умови Договору та перерахувати заборгованість в розмірі 345 000 грн. та запропонував звернутись до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк для включення вимог в чергу, що передбачена ч. 1 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

На підставі рішення Правління Національного банку України від 27 листопада 2018 року №796-рш/БТ Про віднесення Акціонерного товариства ВТБ БАНК до категорії неплатоспроможних та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 листопада 2018 року № 3180 Про запровадження тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві ВТБ БАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку у АТ ВТБ БАНК запроваджено тимчасову адміністрацію.

Так, процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження, а також здійснення тимчасової адміністрації і ліквідації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

В подальшому, на підставі рішення Правління Національного банку України від 18 грудня 2018 року № 849-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства ВТБ БАНК та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2018 року № 3392, Про початок процедури ліквідації АТ ВТБ БАНК та делегування повноважень ліквідатора банку розпочато процедуру ліквідації.

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 1 вказаного Закону унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

З дня початку процедури ліквідації банку:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав;

4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов`язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов`язаними з банком особами.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (частини 2 та 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів").

Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (частина 1 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною 4 вказаної вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 18 грудня 2018 року № 3392, Про початок процедури ліквідації АТ ВТБ БАНК задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Після початку процедури ліквідації банку задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 грудня 2018 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк із Заявою про визнання та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів ТОВ Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери на загальну суму 345 000 грн., яка отримана відповідачем 11.01.2019.

У відповідь на вказану заяву, відповідач Листом № 2102/1-2 від 04.04.2019 відхилив кредиторські вимоги позивача, оскільки вказані кредиторські вимоги не підтверджені фактичними даними балансу банку.

Відхиляючи кредиторські вимоги позивача, відповідач послався на п. 2 ч. 2 ст. 49 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого, протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, до заявки позивача із кредиторськими вимогами, ТОВ Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери було додано копії Договору, копії Актів прийому-передачі наданих послуг та копії претензій, що дозволяло відповідачу підтвердити фактичними даними заявлені позивачем кредиторські вимоги на суму 345 000 грн.

Відтак, оскільки як встановлено судом, АТ ВТБ Банк було прийнято без зауважень та заперечень надані позивачем за Договором та Додатковою угодою № 2 послуги на загальну суму 345 000 грн., що відповідачем не спростовано, а відтак, оскільки вимоги позивача на суму 345 000 грн. підтверджені фактичними даними, що підтверджується матеріалами справи, відповідачем неправомірно відхилено такі вимоги позивача на суму 345 000 грн., в зв`язку з чим, вимога позивача про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання повноважень ліквідатора Акціонерного товариства ВТБ Банк Шевченка Олександра Володимировича включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери у розмірі 345 000 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства ВТБ Банк є обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання повноважень ліквідатора Акціонерного товариства "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничий союз "Алексєєв, Боярчуков та партнери" у розмірі 345 000 грн. (триста сорок п`ять тисяч) 00 коп. до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "ВТБ Банк".

3. Стягнути з Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26; ідентифікаційний код: 14359319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничий союз "Алексєєв, Боярчуков та партнери" (01001, м. Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 11, поверх 3; ідентифікаційний код: 42147839) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.07.2019

Суддя О.А. Грєхова