Постанова

від 11.09.2019 по справі 910/6601/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2019 р. м.Київ Справа№ 910/6601/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Козир Т.П.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання - Короля Д.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 11.09.2019 року у справі №910/6601/19 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк Шевченко О.Б.

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019, повний текст якого складено та підписано 30.07.2019

у справі №910/6601/19 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери

до Акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк Шевченко О.Б.

про зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк Шевченко О.Б. (далі-відповідач) про зобов`язання відповідача включити кредиторські вимоги позивача у розмірі 345 000,00 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "ВТБ Банк".

Позовні вимоги обґрунтовані незаконними діями відповідача щодо відхилення кредиторських вимог позивача, що ґрунтуються на підставі договору про надання юридичних послуг №29/05-18 від 29.05.2018 та актах прийому-передачі наданих юридичних послуг від 04.09.2018, від 08.10.2018 та від 08.11.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі №910/6601/19 позов задоволено повністю, зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання повноважень ліквідатора Акціонерного товариства "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничий союз "Алексєєв, Боярчуков та партнери" у розмірі 345 000,00 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "ВТБ Банк", а також присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничий союз "Алексєєв, Боярчуков та партнери" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині основного боргу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи свої вимоги.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі №910/6601/19 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам ч.ч.1,2 ст.236 ГПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Крім того, скаржник стверджує, що ним правомірно було відхилено кредиторські вимоги позивача, оскільки останній не має статусу кредитора банку, а також кредиторські вимоги не підтверджені фактичними даними балансу банку.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/6601/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Козир Т.П., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.19 відкрито апеляційне провадження та розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк Шевченко О.Б. на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі №910/6601/19 призначено на 11.09.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 02.09.2019 по 16.09.2019, розпорядженням в.о. керівника апарату суду №09.1-08/3486/19 від 09.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/6601/19.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/6601/19, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 09.09.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Козир Т.П., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.19 апеляційну скаргу Акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк Шевченко О.Б. на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі №910/6601/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді - Козир Т.П., Куксов В.В. та розгляд справи №910/6601/19 ухвалено здійснити у раніше призначеному судовому засіданні 11.09.2019.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.09.2019, представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Скаржник наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з`явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 12 статті 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктами 1 частини 3 статті 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до п.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності скаржника.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 29.05.2018 року між сторонами був укладений договір про надання юридичних послуг №29/05-18 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов`язання надати банку на його запит юридичні послуги (далі - послуги), а банк зобов`язується прийняти послуги (їх результат) та оплатити їх вартість в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Перелік послуг, їх опис, строк надання послуг та їх ціна зазначається в додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що послуги надаються позивачем в чіткій відповідності зі Договором і чинним законодавством України. Послуги приймаються банком у порядку, передбаченому статтею 5 цього Договору.

Розмір та порядок оплати послуг визначається у відповідних додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п.5.1 Договору).

Пунктом 5.3 Договору сторони погодили, що підставою для оплати банком послуг є рахунок та підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих фірмою послуг (далі - Акт). Порядок оформлення, підписання та прийняття банком Акту визначається у відповідній додатковій угоді.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.07.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання (п. 9.5 Договору).

Крім того, 29.05.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору, за умовами якої позивач надає послуги банку щодо захисту прав останнього як конкурсного та заставного кредитора у справах про банкрутство боржників: ПАТ Веста-Дніпро (справа №904/1012/14), ТОВ Промислові енергетичні системи (справа №904/9322/14), ТОВ Техкомплект (справа №904/9479/14), ТОВ Веста Індастріал (справа №904/794/14) та ТОВ Рекуперація свинцю (справа №922/2303/16), у тому числі, шляхом заходів з контролю за ходом справ про банкрутство та вичерпністю і повнотою вжитих арбітражним керуючим, розпорядником майна покладених на нього обов`язків, направлення в адресу арбітражних керуючих, розпорядників майна запитів, скарг та заяв від імені банку та отримання відповідей на подані запити; заходів з недопущення зловживання іншими кредиторами чи розпорядником майна процесуальними та іншими правами, включаючи визнання та затвердження безпідставних (непідтверджених належним чином та недійсних) вимог інших кредиторів до боржників; заходів із захисту прав та законних інтересів банку після визнання боржників банкрутами, розгляду, визнання та затвердження його поточних вимог до боржників у обсязі та порядку, визначеному у відповідних заявах банка у справах про банкрутство; заходів із захисту прав та законних інтересів банка в ліквідаційній процедурі, шляхом повного та належного контролю діяльності ліквідатора боржників з формування ліквідаційної маси боржників, підготування майна боржників до продажу та вжиття заходів з безпосереднього продажу майна боржників й оформлення результатів аукціону, шляхом контролю за здійснення зазначених в цьому пункті заходів ліквідаторами боржників у повній відповідності з рішеннями прийнятими комітетом кредиторів відповідного боржника, банка, як заставного кредитора та заходів з недопущення відхилення ліквідаторами боржників від погодженого представницькими органами боржників і заставними кредиторами порядку продажу майна боржників, а банк зобов`язується прийняти юридичні послуги та оплатити позивачу їх вартість в порядку, строки та на умовах, визначених цією додатковою угодою №2.

Згідно з п.3.1 додаткової угоди № 2 від 29.05.2018 до Договору щомісячна вартість юридичних послуг за цією додатковою угодою № 2 становить 115 000,00 грн без ПДВ.

За умовами п.3.2 додаткової угоди № 2 від 29.05.2018 до Договору оплата вартості послуг, у розмірі, що визначений у п. 3.1 цієї додаткової угоди № 2 здійснюється щомісячно, на підставі рахунку-фактури позивача, протягом п`яти банківських днів з дати складання та підписання відповідного акту прийому-передачі наданих юридичних послуг за відповідний період надання послуг за цією додатковою угодою № 2.

У відповідності до п. 3.3 додаткової угоди № 2 від 29.05.2018 до Договору сторони зобов`язані, щомісячно, до 10 числа поточного місяця, за попередній місяць, в якому надавались послуги, скласти та підписати акт прийому-передачі наданих юридичних послуг. Акт прийому-передачі наданих юридичних послуг готується позивачем у двох примірниках та надається банку. Банк зобов`язується повернути позивачу один примірник підписаного акту приймання-передачі наданих юридичних послуг протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання. В разі, якщо протягом п`яти робочих днів з дня отримання акту приймання-отримання передачі наданих юридичних послуг, банк не надав позивачу вмотивованих заперечень стосовно надання юридичних послуг, а акт приймання-передачі наданих юридичних послуг з підписом уповноваженої особи та печаткою банка не було повернуто позивачу, вважається, що банк не має претензій та зауважень.

Позивач зазначає, що за наслідками надання юридичних послуг за додатковою угодою №2 до Договору, між сторонами були складені акти прийому-передачі наданих послуг від 04.09.2018, від 08.10.2018, від 08.11.2018 на загальну суму 345 000,00 грн, які не були оплачені банком, внаслідок чого, станом на 10.12.2018 загальна сума заборгованості за додатковою угодою № 2 до Договору становила 345 000,00 грн (а.с.18-20 т.1).

З огляду на що, 10.12.2018 позивач звернувся до банку із претензією щодо виконання умов Договору, яка отримана замовником 10.12.2018 за вх. № 10662/1-1, у якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 345 000,00 грн, у відповідь на яку, відповідач зазначив, що АТ ВТБ Банк не має фінансової можливості виконати умови Договору та перерахувати заборгованість в розмірі 345 000,00 грн та запропонував звернутись до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк для включення вимог в чергу, що передбачена ч.1 ст.52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.21-22, 27 т.1).

В подальшому, позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк із заявою про визнання та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів ТОВ Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери на загальну суму 345 000,00 грн, яка отримана відповідачем 11.01.2019 (а.с.23-26 т.1).

Проте, відповідач листом № 2102/1-2 від 04.04.2019 відхилив кредиторські вимоги позивача, оскільки вказані кредиторські вимоги не підтверджені фактичними даними балансу банку (а.с.28 т.1).

Позивач зазначає, що такі дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк є незаконними, порушують права кредитора, в зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Оскільки зазначені дії відповідача є незаконними та порушують права кредитора, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що кредиторські вимоги у розмірі 345 000,00 грн підтверджені належними доказами та відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача включити зазначені кредиторські вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Внаслідок укладення зазначеного вище Договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Колегія суддів проаналізувавши умови Договору вважає, що останній за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм Глави 63 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1.2 Договору сторонами визначено, що перелік послуг, їх опис, строк надання послуг та їх ціна зазначається в додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

29.05.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору, за умовами якої позивач надає послуги банку щодо захисту прав останнього як конкурсного та заставного кредитора у справах про банкрутство боржників: ПАТ Веста-Дніпро (справа №904/1012/14), ТОВ Промислові енергетичні системи (справа №904/9322/14), ТОВ Техкомплект (справа №904/9479/14), ТОВ Веста Індастріал (справа №904/794/14) та ТОВ Рекуперація свинцю (справа №922/2303/16), у тому числі, шляхом заходів з контролю за ходом справ про банкрутство та вичерпністю і повнотою вжитих арбітражним керуючим, розпорядником майна покладених на нього обов`язків, направлення в адресу арбітражних керуючих, розпорядників майна запитів, скарг та заяв від імені банку та отримання відповідей на подані запити; заходів з недопущення зловживання іншими кредиторами чи розпорядником майна процесуальними та іншими правами, включаючи визнання та затвердження безпідставних (непідтверджених належним чином та недійсних) вимог інших кредиторів до боржників; заходів із захисту прав та законних інтересів банку після визнання боржників банкрутами, розгляду, визнання та затвердження його поточних вимог до боржників у обсязі та порядку, визначеному у відповідних заявах банка у справах про банкрутство; заходів із захисту прав та законних інтересів банка в ліквідаційній процедурі, шляхом повного та належного контролю діяльності ліквідатора боржників з формування ліквідаційної маси боржників, підготування майна боржників до продажу та вжиття заходів з безпосереднього продажу майна боржників й оформлення результатів аукціону, шляхом контролю за здійснення зазначених в цьому пункті заходів ліквідаторами боржників у повній відповідності з рішеннями прийнятими комітетом кредиторів відповідного боржника, банка, як заставного кредитора та заходів з недопущення відхилення ліквідаторами боржників від погодженого представницькими органами боржників і заставними кредиторами порядку продажу майна боржників, а банк зобов`язується прийняти юридичні послуги та оплатити позивачу їх вартість в порядку, строки та на умовах, визначених цією додатковою угодою №2.

Відповідно до п.2.1 Договору послуги надаються фірмою в чіткій відповідності зі Договором і чинним законодавством України. Послуги приймаються банком у порядку, передбаченому статтею 5 цього Договору.

У відповідності до п. 5.3 Договору підставою для оплати банком послуг є рахунок та підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих фірмою послуг (далі - Акт). Порядок оформлення, підписання та прийняття банком Акту визначається у відповідній додатковій угоді.

Згідно із п. 3.3 додаткової угоди № 2 від 29.05.2018 до Договору сторони зобов`язані, щомісячно, до 10 числа поточного місяця, за попередній місяць, в якому надавались послуги, скласти та підписати акт прийому-передачі наданих юридичних послуг. Акт прийому-передачі наданих юридичних послуг готується позивачем у двох примірниках та надається банку. Банк зобов`язується повернути позивачу один примірник підписаного акту приймання-передачі наданих юридичних послуг протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання. В разі, якщо протягом п`яти робочих днів з дня отримання акту приймання-отримання передачі наданих юридичних послуг, банк не надав позивачу вмотивованих заперечень стосовно надання юридичних послуг, а акт приймання-передачі наданих юридичних послуг з підписом уповноваженої особи та печаткою банка не було повернуто позивачу, вважається, що банк не має претензій та зауважень.

При цьому, щомісячна вартість юридичних послуг за додатковою угодою №2 становить 115 000 грн без ПДВ (п.3.1 додаткової угоди № 2 від 29.05.2018 до Договору).

Як свідчать матеріали справи та не спростовано скаржником, між сторонами було складено та підписано без заперечень та зауважень акти прийому-передачі наданих юридичних послуг від 04.09.2018 на суму 115 000,00 грн, від 08.10.2018 на суму 115 000,00 грн та від 08.11.2018 на суму 115 000,00 грн, тобто позивачем надано, а відповідачем відповідно прийнято послуги на загальну суму 345 000,00 грн (а.с.18-20 т.1).

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідачем відповідно до вимог ст. ст.76, 77 ГПК України не надано належних та допустимих доказів сплати заборгованості за отримані послуги у розмірі 345 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи в даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, а також оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в загальній сумі 345 000,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про облікування за відповідача зазначеної заборгованості.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 27 листопада 2018 року №796-рш/БТ Про віднесення Акціонерного товариства ВТБ БАНК до категорії неплатоспроможних та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 листопада 2018 року № 3180 Про запровадження тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві ВТБ БАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку у АТ ВТБ БАНК запроваджено тимчасову адміністрацію.

Так, процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження, а також здійснення тимчасової адміністрації і ліквідації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

В подальшому, на підставі рішення Правління Національного банку України від 18 грудня 2018 року № 849-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства ВТБ БАНК та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2018 року № 3392, Про початок процедури ліквідації АТ ВТБ БАНК та делегування повноважень ліквідатора банку розпочато процедуру ліквідації.

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 1 вказаного Закону унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

З дня початку процедури ліквідації банку:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав;

4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов`язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов`язаними з банком особами.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (частини 2 та 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів").

Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (частина 1 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною 4 вказаної вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Таким чином, враховуючи зазначені вище правові норми та прийняте виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 18 грудня 2018 року № 3392, Про початок процедури ліквідації АТ ВТБ БАНК задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Після початку процедури ліквідації банку задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону.

Як свідчать матеріали справи, 22.12.2018 позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк із Заявою про визнання та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів ТОВ Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери на загальну суму 345 000,00 грн, яка отримана останнім 11.01.2019 (а.с.23-26 т.1).

Проте, відповідач листом № 2102/1-2 від 04.04.2019 відхилив кредиторські вимоги позивача, оскільки вказані кредиторські вимоги не підтверджені фактичними даними балансу банку (а.с.28 т.1).

Викладенні у зазначеному листі доводи відхилення кредиторських вимог, фактично є аналогічними доводам апеляційної скарги.

В той же час, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, до заяви позивача із кредиторськими вимогами, ТОВ Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери було додано копії Договору, копії Актів прийому-передачі наданих послуг та копії претензій, що дозволяло відповідачу підтвердити фактичними даними заявлені позивачем кредиторські вимоги на загальну суму 345 000,00 грн (а.с.26 т.1).

Враховуючи вищевстановлене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання повноважень ліквідатора Акціонерного товариства ВТБ Банк Шевченка Олександра Володимировича включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Правничий союз Алексєєв, Боярчуков та партнери у розмірі 345 000,00 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства ВТБ Банк .

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 280-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк Шевченко О.Б. на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі №910/6601/19 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі №910/6601/19 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк Шевченко О.Б.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 16.09.2019.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.П. Козир

В.В. Куксов