Рішення

від 29.07.2019 по справі 923/352/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2019 року Справа № 923/352/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., за участю секретаря судового засідання Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Ілліча", код ЄДРПОУ 05529538, вул. 40 років Перемоги, 28. с. Улянівка, Скадовського району Херсонської області,

до відповідача-1: Фермерського господарства "Соценко", код ЄДРПОУ 22730070, вул. Польова, 10, с. Андріївка Скадовського району Херсонської області,

відповідача-2: Виконавчого комітету Скадовської міської ради, код ЄДРПОУ 04059935, вул.Гагаріна,63, м. Садовськ, Херсонської області,

про визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора,

за участю представників:

від позивача: адвокат Бутенко Д.В., ордер серія ХС № 027950 виданий 03.06.2019, довіреність № 8 від 20.12.2008, директор Кальченко А.М., паспорт, Витяг з ЄДРЮО, ФОП та ГФ № НОМЕР_1 виданий 24.01.2019,

від відповідача-1: адвокат Бєла Є.Ю., ордер серія ХС № 110937 виданий 22.07.2019,

від відповідача-2: не з`явився,

в с т а н о в и в:

Позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Заповіт Ілліча", звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до відповідача-1 Фермерського господарства "Соценко" та до відповідача-2 Виконавчого комітету Скадовської міської ради про визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора.

Позивач у своїй заяві просить :

- Визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Скадовської міської ради Кучубеєвої М.О. від 10.10.2017 індексний номер 37494947 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_2 .

- Визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Скадовської міської ради Кучубеєвої М.О. від 10.10.2017 індексний номер 37492174 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_3 .

- Визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Скадовської міської ради Кучубеєвої М.О. від 09.10.2017 індексний номер 37478935 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_4 .

- Судові витрати по справі покласти на відповідача-1. Ухвалою від 07.05.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначив перше засідання по справі на 03 червня 2019 року на 10:00 год., запропонував Відповідачам, відповідно до ст. ст. 251, 252 ГПК України, негайно але не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали надати суду: відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, докази надіслання Позивачу копії відзиву, заперечення та доданих до них документів надати суду до 28.05.2019, запропонував Позивачу, відповідно до ст. ст.251, 252 ГПК України, не пізніше 31.05.2019 надати суду відповідь на відзив та докази надіслання Відповідачу відповіді на відзив та доданих до них документів.

Ухвалою від 03.06.2019 суд у зв`язку з першою неявкою відповідача-2 в судове засідання 03.06.2019, відповідно до п.2 ч.2 ст. 202, ч.1 ст.216 ГПК України постановив відкласти судове засідання для розгляду справи по суті на 12 липня 2019 року.

За результатами судового засідання 12.07.2019 розгляд справи було відкладено на 25.07.2019 року, у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання відповідачів 1,2.

Ухвалою суду від 25.07.2019 року, постановленою судом, не виходячи до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 Фермерського господарства "Соценко" про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні 29.07.2019 судом відхилено клопотання представника Відповідача про зупинення провадження у цій справі до розгляду іншої справи в суді апеляційної інстанції, в якій вирішуються подібні правовідносини.

Відповідач-2 письмового відзиву на позов не подав, участь представника в судових засіданнях не забезпечив, про причини суду не повідомив.

І. Стислий виклад позиції позивача.

У судовому засіданні 29.07.2019 представник позивача підтримав подану до суду позовну заяву (а.с. 4-10), з підстав зазначених у ній, просив позовні вимоги задовольнити повністю, суду пояснив таке.

Як стверджує позивач, у квітні 2018 року він дізнався про здійснення державним реєстратором Виконавчого комітету Скадовської міської ради Херсонської області таких записів щодо права оренди земельних ділянок:

1) 06.10.2017 державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 2,85 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), що виникло на підставі укладеного 01.10.2017 між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем Фермерським господарством "Соценко". Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37494947 від 10.10.2017;

2) 05.10.2017 державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 2,85 га (кадастровий номер НОМЕР_3 ), що виникло на підставі укладеного 01.10.2017 між орендодавцем ОСОБА_2 і орендарем Фермерським господарством "Соценко". Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37492174 від 10.10.2017;

3) 05.10.2017 державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 2,01 га (кадастровий номер НОМЕР_4 ), що виникло на підставі укладеного 01.10.2017 між орендодавцем ОСОБА_3 і орендарем Фермерським господарством "Соценко". Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37478935 від 09.10.2017.

Позивач вважає, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію вищевказаних прав оренди за новими договорами оренди протиправними і підлягаючими скасуванню з огляду на таке.

Позивач стверджує, що 20.01.2010 між Позивачем і ОСОБА_1 був укладений Договір оренди землі № 1, за умовами якого останній передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,85 га, яка з находиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Договір оренди зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Відділі Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області 22.04.2011 за № 652470004000287. Відповідно до п. 8 Договору оренди він укладений строком на 10 років, до 20.01.2020 року.

Також, 20.01.2010 між позивачем і ОСОБА_2 був укладений Договір оренди землі № 103, за умовами якого остання передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,85 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Договір оренди зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Відділі Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області 08.04.2011 за № 652470004000151. Відповідно до п. 8 Договору оренди він укладений строком на 10 років, до 20.01.2020 року.

Окрім того, 20.01.2010 між позивачем і ОСОБА_3 був укладений Договір оренди землі №119, за умовами якого остання передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,01 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Договір оренди зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Відділі Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області 08.04.2011 за № 652470004000197. Відповідно до п. 8 Договору оренди він укладений строком на 10 років, до 20.01.2020 року.

Позивач зазначив, що усі вище перелічені договори оренди укладені між позивачем і третіми особами на підставі типової форми, є ідентичними за своїми положеннями.

Позивач вважає, що, враховуючи підписання ним і вищевказаними фізичним особами, а також державну реєстрацію у відповідності до діючих на той час правових норм, Договори оренди набули чинності та діють до 20.01.2020 року. Договори не припинялися, не розривалися і не визнавалися судом недійсними, а тому були чинними на момент укладення і здійснення державної реєстрації прав оренди за договорами, укладеними між відповідачем-1 і фізичними особами - орендодавцями. Законним орендарем спірних земельних ділянок на даний час залишається саме позивач.

У 2018 році (після прийняття державним реєстратором оскаржуваних рішень) він продовжував обробляти земельні ділянки, а вказані вище орендодавці одержували орендну плату, що підтверджується відомістю № 1 на видачу готівки в рахунок земельного паю за 2018 рік. Тобто орендні відносини позивача з орендодавцями щодо спірних земельних ділянок тривали, що підтверджує дійсність договорів оренди землі.

Як вказує позивач, через неналежне виконання державним реєстратором своїх обов`язків під час розгляду заяв відповідача-1 про державну реєстрацію права користування спірними земельними ділянками та прийняття відповідних рішень факт існування державної реєстрації прав позивача на користування цими ж ділянками залишився поза увагою відповідача-2, що призвело до подвійної державної реєстрації права. Відповідач-2 неправомірно здійснив повторну реєстрацію права оренди на одні й ті самі земельні ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні й ті ж земельні ділянки було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок, а не з моменту, який визначили сторони договору.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

За наведених обставин і правових підстав Позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю, а судові витрати по справі повністю покласти на відповідача-1 за розрахунком та доказами, що надані до справи: - 5763,00грн. судового збору, 12000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу та 5900,00грн. витрат, понесених Відповідачем на прибуття директора в судові засідання (витрати на пальне, витати на добові директора та водія), а всього на суму 23 663,00грн.

ІI. Стислий виклад заперечень відповідача.

Представник відповідача 1 Фермерського господарства "Соценко" підтримала поданий до суду відзив на позовну заяву (а.с. 42-45), з підстав, зазначених у ньому, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, пояснивши наступне.

Відповідач вважає, що доводи позивача про неналежне виконання державним реєстратором його обов`язків під час розгляду заяви про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою та прийняття відповідного рішення і здійснення подвійної державної реєстрації права не відповідають дійсності та є безпідставними.

Представник Відповідача-1 стверджує, що для державної реєстрації за собою права оренди ним було надано державному реєстратору договори оренди землі, укладені між Позивачем та третіми особами, які припинені. Підставою для припинення договорів оренди з Позивачем були відповідні листи-претензії про припинення договорів оренди землі, що на підставі пунктів 39 договорів надіслані були Позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На думку представника відповідача-1 відповідальність за те, що право оренди за попередніми договорами оренди з Позивачем не було припинено і не внесено до державних реєстрів прав, мають нести фізичні особи як власники земельних ділянок та орендодавці. Відповідач не є відповідальним за дії власників земельних ділянок. В той же час, вважає, що Позивач попередньо мав би звернутися з позовом до загального суду про визнання недійсними договорів оренди громадян з Відповідачем-1, а лише після того звертатися з вимогою про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію спірних прав оренди.

Також, представник Відповідача-1 вважає, що Позивачем надано до справи не належні докази, зокрема копії договорів та інших доказів посвідчено з порушенням вимог законодавства, отже не мають братися судом до уваги.

Окрім того, вважає, що витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки договір від 02.05.2019 укладено не з адвокатом, а з юридичною особою, засновники якої не мають права надавати правничу допомогу, а адвокат надає допомогу на підставі вказаного договору.

ІІІ. Мотивувальна частина рішення.

3.1. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач є орендарем земельних ділянок на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Земельні ділянки належать громадянам України - їх власникам. Договори укладені, пройшли державну реєстрацію, запис про що здійснено у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок Відділу Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області, строком на 10 років - до 20.01.2020 (а.с. 22-27).

Зокрема, ці обставини підтверджуються наступними доказами. Договором оренди землі № 1 від 20.01.2010 між позивачем і ОСОБА_1 , за умовами якого останній передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,85 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Договір оренди зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Відділі Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області 22.04.2011 за № 652470004000287. Відповідно до п. 8 Договору оренди він укладений строком на 10 років, до 20.01.2020 року.

Договором оренди землі № 103 від 20.01.2010 між позивачем і ОСОБА_2 , за умовами якого остання передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,85 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Договір оренди зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Відділі Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області 08.04.2011 за №652470004000151. Відповідно до п. 8 Договору оренди він укладений строком на 10 років, до 20.01.2020 року.

Договором оренди землі №119 від 20.01.2010 між позивачем і ОСОБА_3 , за умовами якого остання передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,01 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Договір оренди зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Відділі Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області 08.04.2011 за № 652470004000197. Відповідно до п. 8 Договору оренди він укладений строком на 10 років, до 20.01.2020 року.

Спірні договори зареєстровані відповідно до правил, які діяли на момент укладення зазначених договорів, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, листом Відділу у Скадовському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 02.07.2019 № 29-21-0.33-48/116-19 (а.с. 65).

Відповідно до вказаного листа, згідно Книги записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі зареєстровані наступні договори оренди земельних ділянок:

- 22.04.2011 за № 652470004000287 укладений договір оренди між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем СТОВ Заповіт Ілліча щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,85 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області;

- 08.04.2011 за № 652470004000151 укладений договір оренди між орендодавцем ОСОБА_2 і орендарем СТОВ Заповіт Ілліча щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,85 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області;

- 08.04.2011 за № 652470004000197 укладений договір оренди між орендодавцем ОСОБА_3 і орендарем СТОВ Заповіт Ілліча щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,01 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області.

Отже, суд зазначає, що сумніви Відповідача-1 про те, що вказані договори оренди земельних ділянок, укладені між позивачем і громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не мають державної реєстрації у встановленому законом порядку, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідачем на надано до суду доказів припинення права оренди Позивача, отже суд відхиляє посилання Відповідача-1 на листи-претензії про припинення договорів оренди землі як на підставу припинення права оренди Позивача.

Таким чином, позивачеві належить право оренди спірними земельними ділянками, право на які не припинено у встановленому законом порядку.

В той же час, судом встановлено і це підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 17-21), відповідно до якого право оренди на земельні ділянки, право на які підтверджено позивачем, зареєстровано за відповідачем-1 - Фермерським господарством "Соценко". Державна реєстрація прав здійснена державним реєстратором Виконавчого комітету Скадовської міської ради Херсонської області Кучубеєвою Марією Олександрівною, а саме:

- 06.10.2017 державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 2,85 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), що виникло на підставі укладеного 01.10.2017 між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем Фермерським господарством "Соценко". Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37494947 від 10.10.2017;

- 05.10.2017 державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 2,85 га (кадастровий номер НОМЕР_3 ), що виникло на підставі укладеного 01.10.2017 між орендодавцем ОСОБА_2 і орендарем Фермерським господарством "Соценко". Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37492174 від 10.10.2017;

- 05.10.2017 державної реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 2,01 га (кадастровий номер НОМЕР_4 ), що виникло на підставі укладеного 01.10.2017 між орендодавцем ОСОБА_3 і орендарем Фермерським господарством "Соценко". Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37478935 від 09.10.2017.

Судом на підставі відзиву та пояснень представників відповідача-1 встановлено, що відповідачем-1 було подано для державної реєстрації права оренди: договори оренди землі, укладені між Позивачем та третіми особами, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства та не припинені, а також листи-претензії (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) про пропозицію припинення договорів оренди землі. Державний реєстратор на підставі огляду цих документів зробив висновок, що договори оренди землі, що укладені між Позивачем та громадянами - власниками земельних ділянок, - припинені. Відповідачем-1, не надано до суду доказів, які ним надавалися державному реєстратору, отже, заперечення на позов щодо попереднього припинення права оренди позивача до подання на реєстрацію своїх прав не підтверджено належними та допустимими доказами.

Отже, заперечення відповідача-1 на позов є безпідставними, спростовуються наявними у справі доказами.

Суд приходить до висновку, що державним реєстратором відповідача-2 здійснено реєстрацію прав оренди відповідача-1 без встановлення правових підстав, отже права позивача є порушеними та підлягають захисту.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (в редакції на час виникнення правовідносин оренди позивача) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ст. 20 цього Закону було передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення , переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 11 цього Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З огляду на положення пункту 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій відносяться до юрисдикції господарських судів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п`ята статті 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі .

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952-IV.

Згідно з частинами другою, третьою статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина перша статті 18 Закону).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону).

Частиною третьою статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом, відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно та наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

- під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Як встановлено судом, та підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 18-21), відповідач-1 подав державному реєстратору для реєстрації свого права відповідні договори, що укладені ним з фізичними особами в жовтні 2017 року, предметом яких були земельні ділянки, що перебувають в користування (оренді) позивача. На підтвердження факту припинення попередніх договорів оренди відповідачем-1 подано державному реєстратору "листи-претензії", зміст яких відповідачами суду не повідомлено.

Суд зазначає, що припинення господарського договору, зокрема договору оренди земельної ділянки шляхом надсилання до відома "листа-претензії" не відповідає закону.

Так, відповідно до приписів ст. 188 ГК України (Порядок зміни та розірвання господарських договорів) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За таких обставин та правових підстав "листи-претензії" не є доказом припинення права оренди орендаря.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 доказів припинення попередніх договорів, за якими право оренди належить позивачеві - не надано. Відсутність доказів припинення раніше укладених договорів оренди, таким чином, вказує на протиправність дій відповідача-1 щодо подачі на реєстрацію своїх прав оренди за новими договорами оренди, що призвело до подвійної реєстрації прав.

Судом встановлено, що договори оренди земельних ділянок, права на які заявлено відповідачем-1, не припинені на час розгляду цієї справи, є зареєстрованими в установленому законодавством порядку відповідним Відділом Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області.

Наявність такої суперечності між заявленими правами Фермерського господарства "Соценко" та вже зареєстрованими правами Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Ілліча" у розумінні пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Суд підкреслює, що правові приписи частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV, стосовно перевірки і встановлення державним реєстратором відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, кореспондуються з обов`язком заявника (тут у справі відповідача ФГ "Соценко"), надати до державної реєстрації дійсні права та докази, що їх підтверджують, діючи добросовісно. Зокрема, заявник зобов`язаний надати державному реєстратору докази наявності факту виконання умов попереднього правочину , з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. В свою чергу державний реєстратор перевіряє та запитує додатково інформацію, необхідну для такої реєстрації, у разі якщо відповідні документи не були подані заявником.

Однак через неправомірне заявлення Фермерського господарства "Соценко" прав оренди та неналежного виконання державним реєстратором його обов`язків під час розгляду заяви ФГ "Соценко" про державну реєстрацію права користування земельними ділянками та прийняття відповідного рішення факт існування реєстрації права СТОВ "Заповіт Ілліча" на користування цими же земельними ділянками залишилися поза увагою державного реєстратора, що призвело до подвійної державної реєстрації права.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

За таких обставин та правових підстав суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню. Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав оренди за відповідачем є незаконними та підлягають скасуванню.

Суд відхиляє доводи представника Відповідача-1 стосовно неналежності доказів, наданих Позивачем через неправильне їх посвідчення, оскільки під час судового засідання судом витребувано та оглянуто оригінали договорів оренди, звірено їх зміст з наявними у справі, отже належність доказів судом перевірена.

Відповідно до приписів ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно приписів статтей 76 - 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, суд приходить до висновку, що надані Позивачем докази до справи відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України (Розподіл судових витрат), у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача-1, як сторони, дії якої стали причиною виникнення спору, зокрема подвійної реєстрації права оренди. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує такі висновки: витрати пов`язані з розглядом справи; розмір витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; поведінка відповідача-1 під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань; дії відповідача-1, які стали причиною виникнення спору.

Згідно приписів ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Визначаючи розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню суд зазначає, що за уточненим розрахунком суми судових витрат, які поніс позивач, останній вимагає відшкодувати витрати по справі повністю покласти на відповідача-1, до яких відніс: - 5763,00грн. судового збору, 12000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу та 5900,00грн. витрат, понесених Відповідачем на прибуття директора в судові засідання (витрати на пальне, витати на добові директора та водія), а всього на суму 23 663,00грн.

Заслухавши заперечення представника відповідача-1 та перевіривши надані Позивачем докази суд приходить до висновку про часткове задоволення судових витрат Позивача за рахунок Відповідача-1 з наступних підстав.

Позивачем укладено договір № 16-Ю від 02.05.2019 про надання професійної правничої допомоги з юридичною особою ТОВ Мейсон Груп , як виконавцем (а.с. 31). За цим договором (п. 1.4.) послуги надає безпосередньо адвокат Бутенко Денис Володимирович.

Повноваження адвоката Бутенка Д.В. як представника підтверджено ордером серії ХС № 027950, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (а.с. 55).

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, визначено вартість послуг адвоката, у тому числі щодо представництва Позивача в суді першої та апеляційної інстанції.

Представник Відповідача-1 заперечила можливість компенсації послуг адвоката, оскільки послуги стосовно суду апеляційної інстанції не надавалися.

Вимога про компенсацію витрат на прибуття до господарського суду, включаючи транспортні витрати, добові на директора та водія не підтверджені належними доказами, отже судом не задовольняються.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи пояснення представників Позивача та заперечення представника Відповідача-1, докази, що надані позивачем і адвокатом, суд стягує на користь Позивача 5 763,00 грн витрат щодо сплати судового збору та суму 7 100,00грн. витрат з надання правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Ілліча" (код ЄДРПОУ 05529538, вул. 40 років Перемоги, 28. с. Улянівка, Скадовського району Херсонської області) до відповідача-1 Фермерського господарства "Соценко" (код ЄДРПОУ 22730070, вул. Польова, 10, с. Андріївка Скадовського району Херсонської області), відповідача-2 Виконавчого комітету Скадовської міської ради (код ЄДРПОУ 04059935, вул. Гагаріна, 63, м. Скадовськ, Херсонської області) про визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора, - задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Скадовської міської ради Кучубеєвої М.О. від 10.10.2017 індексний номер 37494947 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_2 .

3. Визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Скадовської міської ради Кучубеєвої М.О. від 10.10.2017 індексний номер 37492174 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_3 .

4. Визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Скадовської міської ради Кучубеєвої М.О. від 09.10.2017 індексний номер 37478935 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_4 .

5. Судові витрати покласти на відповідача Фермерське господарство "Соценко", код ЄДРПОУ 22730070, вул. Польова, 10, с. Андріївка Скадовського району Херсонської області.

6. Стягнути з Фермерського господарства "Соценко" (код ЄДРПОУ 22730070, вул. Польова, 10, с. Андріївка Скадовського району Херсонської області) на користь позивача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Ілліча" (код ЄДРПОУ 05529538, вул. 40 років Перемоги, 28, с. Улянівка, Скадовського району Херсонської області) 5 763,00грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 копійок) судового збору та 7100,00грн. (сім тисяч сто гривень 00 копійок) витрат з надання правничої допомоги.

Наказ видати в установленому порядку після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2019 року.

Суддя П.Д. Пригуза