Постанова

від 21.10.2019 по справі 923/352/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/352/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Клименко О.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кальченко А.Н. - директор;

від відповідача-1: Бєла Є.Ю., ордер;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства Соценко

на рішення Господарського суду Херсонської області від 29.07.2019 , ухвалене суддею Пригузою П.Д. у м. Херсон, повний текст якого складено 30.07.2019

у справі №923/352/19

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заповіт Ілліча

до відповідачів:

1) Фермерського господарства Соценко ;

2) Виконавчого комітету Скадовської міської ради;

про: визнання протиправним і скасування рішень державного реєстратора

В С Т А Н О В И В:

В травні 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Заповіт Ілліча звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства Соценко та Виконавчого комітету Скадовської міської ради про визнання незаконним і скасування рішень державного реєстратора Виконавчого комітету Скадовської міської ради Кучубеєвої М.О.:

від 10.10.2017 індексний номер 37494947 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий №6524784700:13:019:0007;

від 10.10.2017 індексний номер 37492174 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий №6524784700:13:019:0005;

від 09.10.2017 індексний номер 37478935 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий №6524784700:13:019:0016.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок неналежного виконання державним реєстратором своїх обов`язків під час розгляду заяв відповідача-1 про державну реєстрацію права користування спірними земельними ділянками та прийняття відповідних рішень, факт існування державної реєстрації прав позивача на користування цими ж ділянками залишився поза увагою, що призвело до подвійної державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одні й ті самі земельні ділянки суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялось.

Ухвалою від 25.07.2019, постановленою судом першої інстанції, не виходячи до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 Фермерського господарства Соценко про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні 29.07.2019 судом першої інстанції відхилено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цій справі до розгляду іншої справи в суді апеляційної інстанції, в якій вирішуються подібні правовідносини.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.07.2019 позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заповіт Ілліча задоволено у повному обсязі, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач-1 подав державному реєстратору для реєстрації свого права договори оренди, що укладені ним з фізичними особами в жовтні 2017 року, предметом яких були земельні ділянки, що перебувають в користування (оренді) позивача. В свою чергу, договори оренди земельних ділянок з позивачем, права на які заявлено відповідачем-1, не припинені на час розгляду цієї справи, є зареєстрованими в установленому законодавством порядку відповідним Відділом Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області.

За висновком суду, наявність такої суперечності між заявленими правами Фермерського господарства Соценко та вже зареєстрованими правами Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заповіт Ілліча у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Не погодившись з означеним рішенням суду, Фермерське господарство Соценко звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Херсонської області від 29.07.2019 по справі № 923/352/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначаючи що:

у зв`язку з невиконанням умов договорів оренди земельних ділянок, укладених позивачем з фізичним особами, останні реалізували своє право на припинення орендних правовідносин в односторонньому порядку. В судових засіданнях представником відповідача-1 неодноразово наголошувалось, що державному реєстратору були надані оригінали відповідних документів;

судом не вирішено питання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб - орендодавців спірних земельних ділянок, адже рішення у даній справі безпосередньо стосується їх прав та обов`язків;

фактично спірні правовідносини виникли між позивачем та власниками земельних ділянок, у зв`язку із невиконанням договорів оренди. Отже, існує спір про право, де сторонами мають бути як юридичні, так і фізичні особи, що виключає можливість розгляду даної справи за правилами господарського судочинства;

представлені в обґрунтування позовних вимог докази засвідчені ОСОБА_1 , який не є відповідальною особою підприємства позивача, а відтак не мав права посвідчувати документи, що свідчить про недопустимість та неналежність письмових доказів, які суд поклав в основу оскаржуваного рішення;

при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, судом було залишено поза увагою, що директор ТОВ Мейсон-Груп Корсун Р.А. не є адвокатом, представництво інтересів підприємства в суді здійснював ОСОБА_2 , який немає жодного відношення до ТОВ Мейсон-груп ; позивачем не було надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, апелянт зазначав, що судом першої інстанції не обґрунтовано обставин покладення всіх судових витрат лише на одного з відповідачів у справі.

Позивач згідно відзиву просив апеляційну скаргу Фермерського господарства Соценко залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, зазначивши, що:

право оренди позивача на спірні земельні ділянки не припинялось, що підтверджується чинним договорами оренди; фактом обробки земельних ділянок та сплатою орендних платежів; зверненням орендодавців до Скадовського районного суду Херсонської області з позовами про розірвання договорів оренди, укладених з позивачем, що свідчить про їх чинність на момент проведення спірної реєстрації;

рішення суду у даній справі не стосується прав та обов`язків власників земельних ділянок, оскільки в даному випадку оспорюється правомірність дій державного реєстратора. Апелянт не доводить яким чином скасування державної реєстрації прав погіршить матеріальне становище фізичних осіб - орендодавців;

твердження апелянта про непідвідомчість даного спору господарському суду є безпідставним, що підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 823/378/16;

документи, подані на підтвердження позовних вимог засвідчені ОСОБА_1 , повноваження на вчинення відповідних дій якого посвідчуються довіреністю.

позивачем представлено суду всі докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу та, оскільки, належним відповідачем у справі щодо скасування рішень державного реєстратора є особа право на майно якої оспорюється, суд правомірно поклав судові витрати на відповідача-1.

Відповідач-2 наданими процесуальними правами на подання відзиву на апеляційну скаргу, участь представника в судовому засіданні, не скористався, що з огляду на належне повідомлення останнього про час, дату та місце розгляду справи, у світлі приписів ст.ст. 263, 270 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для розгляду справи.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представники сторін висловились на підтримку власних доводів та заперечень, які викладені письмово. Додаткових пояснень згідно ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 представниками відповідачів не подано.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач, згідно укладених між ним та фізичними особами - громадянами України договорів оренди землі, є орендарем низки земельних ділянок на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, а саме:

за договором оренди землі № 1 від 20.01.2010, укладеним між позивачем і ОСОБА_3 , останній передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,85 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Договір оренди зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Відділі Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області 22.04.2011 за № 652470004000287. Відповідно до п. 8 Договору оренди він укладений строком на 10 років, до 20.01.2020;

за договором оренди землі № 103 від 20.01.2010, укладеним між позивачем і ОСОБА_4 , остання передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,85 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Договір оренди зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Відділі Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області 08.04.2011 за №652470004000151. Відповідно до п. 8 Договору оренди він укладений строком на 10 років, до 20.01.2020.

за договором оренди землі №119 від 20.01.2010, укладеним між позивачем і ОСОБА_5 , остання передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,01 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Договір оренди зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Відділі Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області 08.04.2011 за № 652470004000197. Відповідно до п. 8 Договору оренди він укладений строком на 10 років, до 20.01.2020.

Договори зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок в Відділі Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області, строком на 10 років - до 20.01.2020, що також підтверджується листом Відділу у Скадовському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 02.07.2019 № 29-21-0.33-48/116-19 (а.с. 65).

Наразі, згідно вказаного листа, Відділ у Скадовському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області повідомив, що за даними Книги записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі зареєстровані наступні договори оренди земельних ділянок:

- 22.04.2011 за № 652470004000287 укладений договір оренди між орендодавцем ОСОБА_3 і орендарем СТОВ Заповіт Ілліча щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,85 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області;

- 08.04.2011 за № 652470004000151 укладений договір оренди між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем СТОВ Заповіт Ілліча щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,85 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області;

- 08.04.2011 за № 652470004000197 укладений договір оренди між орендодавцем ОСОБА_6 Андріївною і орендарем СТОВ Заповіт Ілліча щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,01 га, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Скадовського району Херсонської області.

Разом з тим, за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 17-21), право оренди на земельні ділянки, користувачем (орендарем) яких є позивач, зареєстровано за відповідачем-1 - Фермерським господарством Соценко . Державна реєстрація прав здійснена державним реєстратором Виконавчого комітету Скадовської міської ради Херсонської області Кучубеєвою Марією Олександрівною, а саме:

- 06.10.2017 проведена державна реєстрація права оренди на земельну ділянку площею 2,85 га (кадастровий номер 6524784700:13:019:0007), що виникло на підставі укладеного 01.10.2017 між орендодавцем, ОСОБА_3 , і орендарем, Фермерським господарством Соценко , договору оренди землі. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37494947 від 10.10.2017;

- 05.10.2017 проведена державна реєстрація права оренди на земельну ділянку площею 2,85 га (кадастровий номер 6524784700:13:019:0005), що виникло на підставі укладеного 01.10.2017 між орендодавцем, ОСОБА_4 , і орендарем, Фермерським господарством Соценко , договору оренди землі. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37492174 від 10.10.2017;

- 05.10.2017 проведена державна реєстрація права оренди на земельну ділянку площею 2,01 га (кадастровий номер 6524784700:13:015:0016), що виникло на підставі укладеного 01.10.2017 між орендодавцем, ОСОБА_5 , і орендарем, Фермерським господарством Соценко , договору оренди земді. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37478935 від 09.10.2017.

Позивач зазначає, що є належним землекористувачем, який на законних підставах володіє і користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що підтверджується вищенаведеними договорам оренди землі та відомостями на видачу готівки в рахунок земельного паю за 2018 рік (типова форма 25) (а.с. 22-30), у той час, як одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про визнання незаконним і скасування рішень державного реєстратора Виконавчого комітету Скадовської міської ради Кучубеєвої М.О. від 10.10.2017 індексний номер 37494947 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий № 6524784700:13:019:0007; від 10.10.2017 індексний номер 37492174 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий № 6524784700:13:019:0005; від 09.10.2017 індексний номер 37478935 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки кадастровий № 6524784700:13:019:0016.

Згідно з ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладання позивачем договорів оренди землі), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Станом на момент набуття позивачем права оренди спірних земельних ділянок (20.01.2010) діяв Порядок ведення Поземельної книги та Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 (надалі Порядок № 1021).

Цей Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги - документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб`єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь. Поземельна книга є власністю держави (п.1 Порядку № 1021).

У пунктах 6 та 8 вказаного Порядку ведення поземельної книги зазначено, поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства Центр державного земельного кадастру (далі - Центр кадастру) в районах, містах обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києві та Севастополі, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система). Автоматизована система є інформаційною системою, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, а також про кількісний облік земель та їх якість. Поземельна книга у паперовому вигляді зберігається у територіальному органі Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки.

Одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів).

Відповідно до п. 4 Порядку ведення Книги записів, книга записів відкривається та ведеться: у паперовому вигляді - територіальним органом Держкомзему; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства Центр державного земельного кадастру (далі - Центр кадастру) в районах, містах обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києві та Севастополі, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система). Автоматизована система є інформаційною системою, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, а також відомості про кількісний облік земель та їх якість. Книга записів у паперовому вигляді зберігається у територіальному органі Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки.

Додатком до Порядку ведення Поземельної книги передбачено, що Поземельна книга містить, зокрема, Розділ 4 Земельна ділянка. Оренда, суборенда . У даному розділі вказуються відомості про орендодавця, орендаря, підставу виникнення права, відомості про договір оренди земельної ділянки, зокрема, номер договору та строк його дії, а також відомості про державну реєстрацію цього договору.

Згідно пункту 8 Порядку ведення Книги записів Записи із зазначенням дати вносяться до розділів Книги записів у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держкомзему, яка має вищу освіту за спеціальністю землевпорядкування та кадастр і уповноважена в установленому Держкомземом порядку вести державний реєстр земель на рівні району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києва та Севастополя (далі - посадова особа). Запис завіряється підписом посадової особи. Не завірений зазначеним підписом запис вважається недійсним. Внесення відомостей до Книги записів в електронному вигляді здійснюють оператори протягом трьох днів починаючи з дати внесення записів до Книги записів у паперовому вигляді. Відповідальність за відповідність відомостей Книги записів в електронному вигляді відомостям Книги записів у паперовому вигляді несе керівник оператора. Структура Книги записів в електронному вигляді, форма передачі відомостей територіальними органами Держкомзему операторам для внесення відомостей до неї, порядок взаємодії територіальних органів Держкомзему та операторів під час ведення Книги записів затверджуються Держкомземом.

Колегія суддів враховує, що договори оренди землі від 20.01.2010, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, містять відмітку про їх реєстрацію Відділом Держкомзему у Скадовському районі Херсонської області від 22.04.2011 за №652470004000287, від 08.04.2011 за № 652470004000151, від 08.04.2011 за № 652470004000197, підпис особи, якою проведено державну реєстрацію, скріплено печаткою установи.

Твердження апелянта щодо неможливості дослідження поданих позивачем копій договорів оренди землі, в якості доказу, в силу їх неналежного засвідчення, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно ст. ст. 13, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Письмовими доказами за змістом ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визнаються документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Представлені позивачем копії договорів оренди землі від 20.01.2010 засвідчені штампом Згідно з оригіналом юрист Р.А. Корсун , містить підпис особи та скріплені печаткою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заповіт Ілліча .

За змістом ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

З робочої копії технічного звукозапису судового засідання від 25.07.2019 (СД-диск Д8000007) вбачається, що 25.07.2019 в судовому засіданні судом в присутності представників позивача та відповідача-1 оглянуто оригінали представлених позивачем копій договорів оренди землі від 20.01.2010.

Інформація щодо реєстрації договорів оренди від 20.01.2010 також підтверджуються листом Відділу у Скадовському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 02.07.2019 № 29-21-0.33-48/116-19, наданому на адвокатський запит представника позивача.

Належних доказів підроблення відповідних записів у Книзі реєстрації сторонами не надано.

За вказаних обставин, колегія судів вважає, що при оцінці поданих доказів у їх сукупності, судом першої інстанції дотримано вимог процесуального законодавства.

У відповідності до п. 11 Порядку ведення Книги записів, дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Таким чином, з моменту внесення записів (записи датовані 08.04.2011 та 22.04.2011) про державну реєстрацію договорів оренди землі від 20.01.2010 до розділу Книги записів, останні вважаються такими, що зареєстровані в порядку, визначеному законодавством.

При цьому, колегією суддів відхиляються доводи заявника апеляційної скарги про те, що станом на момент проведення державної реєстрації права оренди за Фермерським господарством Соценко , вказані договори оренди землі від 20.01.2010 на підставі поданих власниками земельних ділянок листів-претензій розірвані в односторонньому порядку, оскільки відповідних доказів реалізації орендодавцями права на односторонню відмову від договорів оренди, так само як доказів подання відповідних документів державному реєстратору, матеріали справи не містять.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 відповідачам запропоновано надати документи, подані державному реєстратору Виконавчого комітету Скадовської міської ради для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, вид іншого речового права - право оренди щодо спірних земельних ділянок (для огляду в судовому засіданні); письмові пояснення щодо встановлення при перевірці документів, наданих Фермерським господарством Соценко , обставин направлення / вручення листів - претензій власників земельних ділянок про відмову від договорів, укладених з позивачем, в односторонньому порядку та обставин реєстрації припинення права користування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Заповіт Ілліча щодо спірних земельних ділянок.

Проте, станом на момент розгляду справи будь-яких пояснень з приводу окреслених питань відповідачами подано не було.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що договори оренди землі від 20.01.2010, укладені між позивачем та фізичними особами - орендодавцями набрали чинності 08.04.2011 та 22.04.2011 відповідно, та станом на прийняття державним реєстратором оскаржуваних рішень були діючими.

З 01.01.2013 почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачена викладеним у новій редакції Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) визначено, що порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень включає, зокрема, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Отже, до повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення у заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Державний реєстратор в силу свого правового статусу має обов`язок з виконання в повному обсязі усіх залежних від нього дій задля надання учасникам обороту нерухомості державних гарантій охорони та захисту їх прав на нерухомість. Ця обставина, у свою чергу, має позитивно впливати на весь оборот об`єктів нерухомого майна й захищеність прав його учасників, оскільки мінімізує ризики державної реєстрації прав на нерухоме майно або їх обтяжень з помилками.

Тобто, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити, зокрема, інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав, у тому числі, з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, зокрема, повинен запитувати інформацію про наявність чи відсутність державної реєстрації у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 1 січня 2013 року.

Аналогічна правова позиція у подібній справі була висловлена Верховним судом України в постанові від 29.09.2015 у справі № 21-760а15.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Аналогічний висновок міститься і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №823/378/16.

Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, щодо якої заявлене право вже зареєстровано за іншою особою, є передбаченою у ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо незалучення в якості третіх осіб орендодавців спірних земельних ділянок, оскільки: по-перше, предметом позову у даній справі є визнання незаконним і скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав Фермерського господарства Соценко , оскаржувані рішення стосуються речових прав Фермерського господарства Соценко , а не фізичних осіб -землевласників; по-друге, скаржником не зазначено яким чином матеріальне становище вказаних фізичних осіб погіршиться.

Так само не приймаються до уваги аргументи скаржника щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процес України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

В даному випадку, оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельних ділянок з особою, яка не заперечує законності дій та рішень державного реєстратора з реєстрації за нею аналогічного права на ці ж земельні ділянки, що свідчить про приватноправовий характер цього спору.

Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16 та інші).

У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Враховуючи викладене, належним відповідачем у даній справі є Фермерське господарство Соценко , а справа, з огляду на суб`єктний склад сторін, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягуючи судовий збір лише з відповідача-1, суд першої інстанції керувався правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, згідно з яким належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Адвокатська діяльність згідно ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання професійної правничої допомоги № 16-Ю від 02.05.2019, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Заповіт Ілліча та Товариством з обмеженою відповідальністю Мейсон Груп містить положення щодо порядку обчислення та визначення вартості послуг (Розділ 3 Договору).

Протоколом погодження договірної ціни від 02.05.2019 сторонами було узгоджено загальну вартість послуг з урахуванням витратних матеріалів. Вказаний протокол містить детальний опис видів послуг (робіт) та їх вартість.

Згідно додаткової угоди № 1 від 26.07.2019 до договору № 16-Ю про надання професійної правничої допомоги від 02.05.2019 сторони, у зв`язку із перевищенням погодженого часу надання і обсягів послуг, змінили та виклали п. 3.1 Договору в новій редакції: вартість послуг складає 12000 грн. (дванадцять тисяч гривень) без ПДВ .

На підтвердження оплати вартості наданих послуг позивачем до матеріалів справи долучені копії платіжних доручень № 316 від 06.05.2019 та № 366 від 26.07.2019.

Згідно п. 1.4 Договору послуги надає безпосередньо адвокат Бутенко Д.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №478, виданого 29.04.2010 Херсонською обласною КДКА.

Адвокат Бутенко Д.В. веде адвокатську діяльність через Товариство з обмеженою відповідальністю Мейсон груп , що не суперечить положенням Господарського процесуального кодексу України, та безпосередньо приймав участь в судових засіданнях у даній справі, як представник позивача.

Наявні докази у своїй сукупності спростовують твердження заявника апеляційної скарги про недоведеність обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом даної справи.

За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Фермерського господарства Соценко залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 29.07.2019 у справі №923/352/19 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Соценко залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 29.07.2019 у справі №923/352/19 залишити без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.11.2019, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у період 22.10.2019, 25.10.2019, 01.11.2019 у відпустці та з 28.10.2019 по 31.10.2019 у відрядженні, а також перебуванні судді - члена колегії Діброви Г.І. у відрядженні з 28.10.2019 по 31.10.2019.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Г.І. Діброва

Г.П. Разюк