Ухвала

від 30.07.2019 по справі 826/10392/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 липня 2019 року

м. Київ

справа №826/10392/18

адміністративне провадження №К/9901/20720/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арго-УТН до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправними дій і бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

19 липня 2019 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник не додав документа про сплату судового збору.

Водночас, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Як встановлено частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Із змісту чинного законодавства вбачається, що термін майновий стан сторони не охоплює випадки, коли стороною у справі є держава, представником якої у цьому спорі є територіальний орган ДФС.

Згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

З вищевказаного вбачається, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік , станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 гривні.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацами першим, другим частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Полтавській області Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Арго-УТН (код ЄДРПОУ 37227503) від 19 серпня 2017 року №2028.

Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Арго-УТН на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2017 року по справі №757/43251/17-к та наказу Головного управління ДФС у Полтавській області Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Арго-УТН (код ЄДРПОУ 37227503) від 19 серпня 2017 року №2028 та оформлення результатів такої перевірки у формі Акта від 03 березня 2018 року №300/16-31-14-03-14/37227503.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 22 березня 2018 року №0003021403.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 06 червня 2018 року №0002991403.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 06 червня 2018 року №0003011403.

Позов в іншій частині залишено без задоволення.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1 240 448,00 грн (1762 грн * 350 * 200% = 1 233 400 грн - за вимогу майнового характеру, оскільки 1,5% ціни позову більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 1762 грн * 2 * 200% = 7 048 грн - за вимоги немайнового характеру).

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача 31219207026007

Код банку отримувача (МФО) 899998

Код класифікації доходів бюджету 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку 207

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору.

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Білоус