Постанова

від 24.07.2019 по справі 927/194/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. Справа№ 927/194/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

без повідомлення учасників справи,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрнафта в особі структурної одиниці Гнідинцівського газопереробного заводу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2019

у справі №927/194/19 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Укрнафта в особі структурної одиниці Гнідинцівського газопереробного заводу

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Чернігівгаз

про стягнення 19 319,70 грн

1. Зміст заяви та пояснення по суті

1.1. Публічне акціонерне товариство Укрнафта в особі структурної одиниці Гнідинцівського газопереробного заводу (далі - позивач, ПАТ Укрнафта ) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Чернігівгаз (далі - відповідач, ПАТ Чернігівгаз ) про стягнення 19 319,70 грн заборгованості.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом лютого - серпня 2016 року Гнідинцівським газопереробним заводом надавалися послуги із транспортування природного газу для забезпечення власних потреб та технологічних втрат/витрат відповідача, що підтверджується актами виконання послуг з транспортування природного газу та рахунками на оплату наданих послуг. В свою чергу, ПАТ Чернігівгаз , всупереч приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, за отриманий природний газ не розрахувалось.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнути з відповідача на свою користь 19 319,70 грн, а також понесені ним по справі судові витрати.

1.3. Відповідач проти позову заперечив, вказавши, що акти виконання послуг з транспортування природного газу підписані зі сторони ПАТ Чернігівгаз помилково. Також відповідач зазначав про відсутність в надісланих позивачем актах виконання послуг з транспортування природного газу посилань, на те, що послуги з транспортування надані в межах договору.

2. Обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

2.1. В матеріалах справи наявні акти виконання послуг з транспортування природного газу від 29.02.2016, від 31.03.2016, від 31.05.2016, від 30.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 31.01.2019, з яких від 29.02.2016, від 31.03.2016, від 31.05.2016 - підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками. Акти наданих послуг від 30.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 31.01.2019 зі сторони Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Чернігівгаз не підписані.

2.2. Відповідно до п. 2.1. Статуту ПАТ Укрнафта метою діяльності Товариства є видобуток нафти та газу, забезпечення споживачів продуктами переробки нафти та газу, виготовлення іншої продукції, що забезпечує потреби ринку енергоресурсів, впровадження винаходів та інших новацій в різні сфери господарської діяльності та міжнародного бізнесу; пошук та розвідка нових родовищ нафти та газу; переробка нафти й газу; проведення будь-яких видів виробничо-комерційної діяльності, не забороненої чинним законодавством України, з метою отримання прибутку.

2.3. В матеріалах справи також містяться подані позивачем технічні угоди про умови приймання-передачі природного газу від 05.02.2015 (яка діяла до 31.12.2016) та від 24.01.2017 (яка є чинною), укладені між ПАТ Укрнафта та ПАТ Чернігівгаз , якими визначено порядок приймання-передачі природного газу ПАТ Укрнафта до газопроводів ПАТ Чернігівгаз . Разом з технічними угодами позивачем надано акти приймання-передачі про транспортованих обсягів природного газу за період з лютого по серпень 2016 року, підписані позивачем та відповідачем.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2019 у справі №927/194/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

3.2. Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що між позивачем та відповідачем по справі договору з надання послуг на переміщення природного газу укладено не було, надані в якості доказу надання послуг з транспортування природного газу акти виконання послуг з транспортування природного газу, не є належними в силу ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останні не містять посилання згідно якого договору надано послуги з транспортування природного газу.

Також, суд першої інстанції зазначив, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи. Суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження існування між сторонами договору про транспортування природного газу, а тому відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивач не здійснював транспортування природного газу магістральними трубопроводами та/чи газотранспортною системою, а надавав послуги з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, а тому, на думку апелянта, цей вид діяльності не підпадає під ліцензування та обмеження, встановлені Законом України Про ринок природного газу та Кодексом газотранспортної системи. Скаржник вважає, що надані позивачем послуги врегульовані ст. 901 Цивільного кодексу України, яка регулює господарську діяльність з надання послуг.

Також, скаржник посилається на те, що між сторонами укладено технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу №640-р від 05.02.2015, якою визначено порядок приймання-передачі природного газу від Гнідинцівського ГПЗ ПАТ Укрнафта до ПАТ Чернігівгаз . Позивач зазначає, що у відповідності до умов технічної угоди між позивачем та відповідачем щомісячно підписувалися акти приймання-передачі протранспортованих обсягів природного газу, в які були включені також і обсяги послуг із транспортування природного газу для забезпечення власних потреб та технологічних втрат/витрат відповідача. При цьому, за твердженнями скаржника, послуги з транспортування природного газу надавалися Гнідинцівським ГПЗ ПАТ Укрнафта для ПАТ Чернігівгаз виходячи з потреби в цих послугах відповідача, у якого відсутній власний трубопровід для підключення до газотранспортної системи, щоб скористатися внутрішньопромисловими трубопроводами позивача з метою доставки придбаного у інших споживачів Варвинського та Прилуцького районів Чернігівської області.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає апеляційну скаргу безпідставною, та зазначає, що транспортування природного газу може здійснюватися лише на підставі та умовах договору транспортування природного газу. Натомість матеріали справи відповідного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, не містять. Крім того, відповідач стверджує, що в силу приписів Закону України Про ринок природного газу транспортування природного газу підлягає ліцензуванню, однак позивач не має відповідної ліцензії. На думку відповідача, доводи скаржника є безпідставними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а тому просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. 07.05.2019 позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 19.04.2019 у справі №927/194/19.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрнафта в особі структурної одиниці Гнідинцівського газопереробного заводу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2019 у справі №927/194/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Джерела права й акти їх застосування

7.1.Цивільний кодекс України

Відповідно до ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором

7.2. Господарський кодекс України

Згідно з ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України, транспортування продукції трубопроводами є окремим видом господарської діяльності, що регулюється зокрема нормами даного Кодексу.

7.3. Закон України Про ринок природного газу

Пунктом 45 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу; газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.

Відповідно до ст. 32 Закону транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

7.4. Закон України Про трубопровідний транспорт

Статтею 1 Закону визначено поняття магістральних та промислових трубопроводів (приєднані мережі), зокрема, магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо.

Відповідно до ст. 13 Закону діяльність, пов`язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об`єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі ліцензії. Ліцензії видаються в порядку, встановленому законодавством.

7.5. Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015

Відповідно до п. 4 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи, експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з п. 5 Кодексу газотранспортної системи, договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

7.6. Господарський процесуальний кодекс України

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

8.2. Доводи скаржника про те, що він не здійснював транспортування природного газу магістральними трубопроводами та/чи газотранспортною системою, а надавав послуги з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, судовою колегією відхиляються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача кошти на підставі складених актів виконання послуг саме з транспортування природного газу за період з лютого по серпень 2016 року. Колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником не доведено та матеріалами справи не підтверджується, що згідно зазначених актів Гнідинцівським газопереробним заводом ПАТ Укрнафта були надані послуги саме з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, а тому у суду відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин положення ст. 901 Цивільного кодексу України.

8.3. Також, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень Закону України Про ринок природного газу , Закону України Про трубопровідний транспорт та Кодексу газотранспортної системи транспортування природного газу є господарською діяльністю, що підлягає ліцензуванню, пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою, та здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.03.2018 у справі №927/670/17 та від 02.05.2018 у справі №920/352/17.

Натомість, матеріали справи не містять ліцензії позивача на право здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу, що, на переконання колегії, виключає можливість надання позивачем зазначених послуг Публічному акціонерному товариству Чернігівгаз . Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин у сфері транспортування природного газу. Крім того, надані позивачем акти, на підставі яких він просить стягнути з відповідача кошти, не містять посилання на договір, згідно з яким були надані послуги з транспортування природного газу, а відтак суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

8.4. Посилання скаржника на технічну угоду №640-р від 05.02.2015 судовою колегією не приймається, оскільки її наявність не спростовує того факту, що предметом спору є стягнення коштів саме на підставі актів виконання послуг з транспортування природного газу за період лютого - серпня 2016 року. Вказані акти не містять посилання на технічну угоду №640-р від 05.02.2015.

Також колегія суддів звертає увагу, що технічна угода №640-р від 05.02.2015 не є договором на транспортування природного газу, укладеним відповідно до умов чинного законодавства, а тому не може бути підтвердженням наявності між сторонами договірних правовідносин у сфері транспортування природного газу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. За вказаних обставин, враховуючи те, що позивачем в установленому порядку не доведено факт надання відповідачу послуг з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, а також те, що матеріали справи не містять укладеного між позивачем та відповідачем договору з надання послуг на переміщення природного газу, місцевий суд прийняв обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

9.2. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрнафта в особі структурної одиниці Гнідинцівського газопереробного заводу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2019 у справі №927/194/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2019 у справі №927/194/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство Укрнафта в особі структурної одиниці Гнідинцівського газопереробного заводу.

4. Матеріали справи №927/194/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко