Постанова

від 25.07.2019 по справі 904/10676/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2019 Справа № 904/10676/17

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Подобєда І.М., Широбокової Л.П.,

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "М.А.К." на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 у справі №904/10676/17 (суддя Суховаров А.В., повне рішення складено 11.03.2019)

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "М.А.К.", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання договору укладеним в редакції позивача

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 у справі №904/10676/17 позов Дніпровської міської ради задоволено, визнано укладеним, з дня набрання судовим рішенням законної сили, договір між Дніпровською міською радою в особі департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "М.А.К." про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра на умовах, передбачених Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 29.07.2011 №5/14, в редакції, викладеній в резолютивній частині судового рішення;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо ненадання відповідачем як замовником забудови земельної ділянки позивачу для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об"єкта, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та належним чином оформленої копії звіту експертної організації, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту, щодо здійснення позивачем розрахунку величини пайової участі забудовника на підставі наявних у декларації від 04.03.2013 №ДП142130590287 показників загальної площі об"єкту, виходячи з нормативів одиниці створеної потужності об"єктів, щодо величини пайової участі забудовника в сумі 8112грн., а також щодо визнання відповідачем свого обов"язку з пайової участі у розвитку інфраструктури міста шляхом перерахування до цільового фонду міської ради коштів в загальній сумі 4800грн., що свідчить про переривання строку позовної давності, перебіг якого починається з 07.01.2016;

- не погодившись з прийнятим рішенням , ТОВ"М.А.К." подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про те, що 28.02.2019 суд не міг ухвалити рішення у даній справі, оскільки судове засідання відбулося 01.03.2019, про що зазначено у тексті рішення, про те, що суд при перегляді справи не приділив належної уваги доводам відповідача з приводу встановлення особи, права якої порушено - тобто сторони за договором, оскільки Дніпровська міська рада та фінансово-економічний департамент Дніпровської міської ради є різними юридичними особами, про те, що суд першої інстанції, посилаючись як на докази на листи Управління економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 22.06.2017 та 21.09.2017 не зазначив коли саме ці листи були направлені відповідачу та чи були ним отримані, про те, що відповідачем взагалі не було отримано проекту договору пайової участі, про те, що на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач вже виконав свої зобов`язання по сплаті коштів пайової участі на розвиток інфраструктури міста, про те, що відповідачем на підтвердження інформації про дотримання ним вимог кошторисної частини проекту надано належним чином оформлену копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 04.03.2013 №ДП142130590287, яка містить всі необхідні дані, про те, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 11250грн. та з урахуванням приписів ч.6 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайової участі не може перевищувати десять процентів загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для нежитлових будівель та споруд, що в даному випадку становить 1125грн., про те, що на момент звернення з позовом відповідачем виконано свій обов`язок стосовно участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету 4800грн., а також про те, що сплата коштів пайової участі не може бути аргументом для переривання строку позовної давності, оскільки вимоги позивача у даній справі стосуються саме укладення договору пайової участі, а не стягнення коштів;

- 24.07.2019 скаржником подані додаткові пояснення, в яких зазначено, що товариство виконало свій обов"язок, передбачений ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, до відповідного місцевого бюджету були перераховані кошти в загальній сумі 4800грн., вказана сума значно перевищує необхідну до сплати суму - 10 процентів від кошторисної вартості об"єкта, що в декларації від 04.03.2013 міститься інформація про надання позитивного звіту НКП ТОВ"Стеконік ЛТД" від 01.07.2009 по відповідності виконаного будівництва кіоску по АДРЕСА_1 .Прапорній, 3-к нормам та правилам, як позивач так і суд першої інстанції мали право на перевірку вказаної у декларації інформації, що товариством подано довідку стосовно кошторисної вартості будівництва павільйону, згідно з якою така вартість складає 11250грн., недостовірність зазначених відомостей не спростована позивачем, що об"єкт товариства згідно з декларацією відноситься до 2 категорії і відповідно до ч.3 ст.31 названого Закону не підлягає обов"язковій експертизі, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" (10.06.2017) об"єкти колишньої 2 категорії складності є об"єктами з незначними (СС1) наслідками і згідно з п.10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертиз, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 обов"язковій експертизі проект будівництва торгового павільйону не підлягав, а також, що виконавчий орган міської ради (позивач, його департамент) повинен був залучити відповідача на договірних засадах до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії міста;

- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації №ДП142130590287 зареєстрована 04.03.2013 та з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 22.08.2018 у справі №339/388/16-ц величина пайової участі, відповідно до ч.5 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначається в договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, на те, що відповідач як замовник будівництва торгового павільйону мав обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь та укласти такий договір до прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію, на те, що висновок суду про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності узгоджується з нормами чинного законодавства, на те, що товариством не надано для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта, тому департаментом економіки, фінансів та міського бюджету згідно з повноваженнями та відповідно до Порядку залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 29.07.2011 №5/14 здійснено розрахунок величини пайової участі, на те, що оскільки відповідачем жодного підтвердження кошторисної вартості будівництва, крім тієї, що визначена в декларації про готовність об`єкту до експлуатації не надано, відсутні підстави для здійснення розрахунку величини пайової участі за даними кошторисної вартості будівництва, зазначеній в декларації .

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ДП142130590287, а саме: "Будівництво торгового павільйону по вул.Прапорній, 3-к м. Дніпропетровськ", подану замовником - ТОВ "М.А.К.".

За результатами проведення позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області виявлено наявність декларації №ДП142130590287 від 04.03.2013 про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: "Будівництво торгового павільйону по вул. Прапорній, 3-к м. Дніпропетровськ", подану замовником - ТОВ "М.А.К.", що зафіксовано відповідним актом № 08-20/11 від 19.06.2015.

ТОВ"М.А.К." не зверталося до Дніпровської міської ради з питання щодо укладення договору про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Під час ревізії та відповідно до Порядку залучення, розрахунку та використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням міської ради від 29.07.2011 №5/14 проведено розрахунок розміру пайової участі відповідно до декларації за показниками створеної потужності, згідно з додатком №1 до акту ревізії величина пайової участі товариства складає 8112грн..

Листом №10/15-497 від 22.07.2015 департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради з посиланням на приписи ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ТОВ "М.А.К." запропоновано сплатити на користь міського бюджету визначену величину пайової участі.

Як пайову участь у розвитку інфраструктури міста Дніпро товариство сплатило на користь міського бюджету суму 4800грн..

Листами від 22.06.2017 та від 21.09.2017 Управління економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради звернулося до товариства з пропозицією укласти договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпро з одночасним направленням для ознайомлення та підписання двох примірників проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: "Будівництво торгового павільйону по вул. Прапорній, 3-к м.Дніпропетровськ", які підлягають поверненню до департаменту у двадцятиденний строк після отримання.

Внаслідок непідписання товариством направленого проекту договору та несплати ним залишку коштів в сумі 3312грн. Дніпровська міська рада звернулася з позовом у даній справі про визнання договору укладеним в редакції відповідної позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.14 Кодексу цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким встановлено обов`язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

За змістом ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.40 Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Ч.9 ст.40 Закону передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Тобто, ст.40 Закону встановлено обов`язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному цим законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування.

Такий договір має бути укладений в обов`язковому порядку у межах строку, встановленого ч.9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта в експлуатацію), встановлений саме для добровільного виконання стороною обов`язку, і невиконання такого обов`язку не звільняє замовника від укладення договору.

Перелік замовників об`єктів будівництва, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначений ч.4 ст.40 Закону.

Об`єкт: «Будівництво торгового павільйону по АДРЕСА_2 3-к АДРЕСА_3 Дніпропетровськ» , замовником якого є відповідач, не підпадає під дію ч.4 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Згідно з ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.187 Кодексу спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Ч.1 ст.649 Цивільного кодексу України передбачено, що розбіжності, які виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Згідно з ч.1 ст.638 Кодексу, яка кореспондується з ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Ч.ч.5, 6 ст.40 Закону передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання наведених вимог Закону Дніпропетровською міською радою 29.07.2011 прийнято рішення №5/14 "Про внесення змін до рішення міської ради від 21.03.2007 №6/11 "Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська", яким визначено механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

За приписами розділу 2 Порядку величина пайової участі визначається у гривнях, виходячи з розміру пайової участі, визначеного за нормативами одиниці створеної потужності, і не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва об`єктів. Нормативи одиниці створеної потужності (квадратний метр тощо) об`єктів визначені у додатку 1 до цього Порядку.

За умовами п.2.5 Порядку граничні розміри пайової участі у відсотках від загальної кошторисної вартості об`єктів визначені у додатку 3 до цього порядку та не перевищують встановленого законом розміру. Величина пайової участі із застосуванням норми щодо його граничного розміру встановлюється з урахуванням зонального коефіцієнта.

Загальна кошторисна вартість для розрахунку величини пайової участі повинна бути визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та не враховує витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Норма щодо граничного розміру пайової участі застосовується за умови надання замовником (забудовником) належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту.

У разі, якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона (величина пайової участі) визначається на основі нормативів одиниці створеної потужності відповідно до п.п.2.1 - 2.4 цього Порядку.

Щодо досліджуваної справи, то відповідачем як забудовником не було надано позивачу для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту.

Розрахунок величини пайової участі відповідача здійснено на підставі наявних у декларації від 04.03.2013 №ДП142130590287 показників загальної площі об`єкта, виходячи із нормативів одиниці створеної потужності (квадратний метр загальної площі) об`єктів, які визначені у додатку 1 до Порядку:

- загальна площа об`єкту нерухомості згідно з декларацією - 24 ,0 кв. м; норматив розміру пайової участі від одиниці створеної потужності за функціональним призначенням об`єкту (п. 1.2 додатку 1 до Порядку - павільйони, кіоски) - 338,0; одиниця потужності - 1 кв. метр загальної площі;

- зональний коефіцієнт території - 1,0 (найнижчий), оскільки відповідачем не надано документів, що містять інформацію про зональний коефіцієнт, який використовується для розрахунку плати за землю у поточному році (абз.3 п.2.1. Порядку).

З огляду на викладене величина пайової участі відповідача становить суму 8112грн. (24,0 х 338,0 х 1), що розрахована за формулою згідно з п.2.1. Порядку:

ПУ (пайова участь при новому будівництві) = Нф (норматив розміру пайової участі від одиниці створеної потужності за функціональним призначенням об`єкта) х П0 (кв.м -потужність об`єкта) х К3 (зонал. коеф.).

Таким чином, законодавцем визначено обов`язок відповідача щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, при цьому відсутність такого договору, укладеного з міською радою не позбавляє останню права на спонукання відповідача до укладення вказаного договору в судовому порядку.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для укладення договору в редакції позивача.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність ? це строк, у межа якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст.257 Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В ч.ч.1, 3 ст.264 Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як зазначено вище, декларацію про готовність об"єкта до експлуатації №ДП142130590287 зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 04.03.2013.

11.03.2013 вказана декларація була зареєстрована у структурному підрозділі Дніпропетровської міської ради - Центр дозвільних процедур "Єдине вікно" .

22.07.2015 фінансово-економічним департаментом міської ради на виконання вимог акту ревізії від 19.06.2015 було направлено відповідачу лист №10/15-497 про сплату коштів пайової участі по відповідному об"єкту.

04.08., 21.09, 05.11.2015 та 06.01.2016 відповідачем перераховано до цільового фонду міської ради кошти в загальній сумі 4800грн..

Як призначення платежу в платіжних документах відповідачем зазначено: "Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, вул.Прапорна,3-к".

Викладені обставини свідчать про визнання відповідачем свого обов"язку щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста та про переривання перебігу позовної давності, перебіг якої починається з 07.01.016.

У цьому зв"язку підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин відсутні.

Отже рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства. Вказане рішення слід залишити без змін.

Доводи скаржника щодо визначення кошторисної вартості будівництва за затвердженою проектною документацією в сумі 11250грн. та відповідно пайової участі в сумі 1125грн. визнані колегією суддів необґрунтованими.

Так, ч.1 ст.74 та ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На виконання положень наведених процесуальних норм та ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" скаржником не було надано позивачу для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об"єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та належним чином оформленої копії звіту експертної організації, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту будівництва.

Посилання скаржника на звіт НКП ТОВ"Стеконік ЛТД" від 01.07.2009 щодо відповідності виконаного будівництва нормам та правилам, які використовуються в будівництві є безпідставними, оскільки такий звіт скаржником в процесі розгляду справи не представлено. Докази надання звіту позивачу з метою проведення розрахунку та визначення граничного розміру пайової участі також не надані.

Стосовно доводів скаржника про неотримання ним листів міської ради від 22.06. та 21.09.2017 з пропозицією укладення договору слід зазначити, що останні були направлені товариству за адресами, вказаними у декларації про готовність об"єкта до експлуатації та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані листи згідно з копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (т.1, а.с.51, 52) повернуті відділенням поштового зв"язку.

Відомості щодо іншого місцезнаходження товариства в матеріалах справи відсутні.

Посилання скаржника на те, що сплата коштів пайової участі не може бути аргументом для переривання строку позовної давності є необґрунтованими, оскільки обов"язок товариства прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури міста має бути виконаним шляхом укладення відповідного договору та сплати пайового внеску.

Посилання скаржника на неможливість ухвалення господарським судом рішення 28.02.2019 внаслідок проведення судового засідання 01.03.2019 спростовуються представленим в матеріалах справи протоколом судового засідання від 28.02.2019 (т.2, а.с.74), згідно з яким в даному засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 у справі №904/10676/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 31.07.2019

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М.Подобєд

Суддя Л.П.Широбокова