Ухвала

від 29.07.2019 по справі 913/587/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

29 липня 2019 року Справа № 913/587/18

Провадження №19/913/587/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» , м. Куп`янськ Харківської області

до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1824814 грн 94 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Рвачов О.О.

В присутності представників:

від стягувача - не викликався;

від боржника - не викликався ;

- розгляд заяви стягувача від 16.07.2019 про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником - Приватне акціонерне товариство «Інвестбудсервіс» у порядку ст. 336 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що стягувач звернувся до суду з вказаною заявою, яка обґрунтована наступним.

Так, рішенням Господарського суду Луганської області від 19.02.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» задоволений частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 1486371 грн 98 коп., 229429 грн 04 коп. пені, інфляційні нарахування в сумі 76241 грн 10 коп., 3 % річних у сумі 31787 грн 33 коп. та 27357 грн 44 коп. судового збору.

Рішення набрало законної сили 03.04.2019 та на його виконання видано відповідні накази від 10.04.2019 на суму 1851186 грн 89 коп. та 25898 грн 82 коп.

10.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієвим А.А. було відкрите виконавче провадження № 59523514 по виконанню наказу на загальну суму 1851186 грн 89 коп ..

Як зазначає стягувач, рішенням Господарського суду м. Києва від 01.09.2016 у справі № 910/1602/16 було стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Інвестбудсервіс» на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» 2116026 грн 43 коп. боргу, 1685962 грн 60 коп. інфляційних нарахувань, 157309 грн. 74 коп. процентів річних та 59389 грн 48 коп. судового збору. Усього 4018688 грн 25 коп .

Вказане рішення залишене без змін Київським апеляційним господарським судом та набрало законної сили 10.11.2016.

Стягувач додав до заяви копію постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника від 11.07.2019, якою накладено арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження на суму 2036822 грн. 38 коп., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк» , МФО 320478 ПрАТ «Інвестбудсервіс» .

Згідно зі ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження.

Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

У листі від 25.07.2019 стягувач подав клопотання про розгляд заяви без його участі.

ПрАТ «Інвестбудсервіс» у відзиві на заяву № 57/1.22.07.19 від 22.07.2019 проти її задоволення заперечує з посиланням на те, що відбулась заміна сторони виконавчого провадження, передбачена ст. 334 ГПК України, оскільки рішення у справі № 910/1602/16 приймалось на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестбудсервіс» , а зараз товариство має назву Приватне акціонерне товариство «Інвестбудсервіс» . Крім того, боржник посилається на факт оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів, прийнятих у ВП № 59523514 до адміністративного суду, а також те, що відсутні докази існування його заборгованості за наказом у справі № 910/1602/16.

ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» пояснення на заяву стягувача не надало, про день судового засідання повідомлено належним чином, у т.ч. через електронну пошту, що підтверджено документально.

Оцінивши доводи стягувача та надані ним докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заяви та її неповне задоволення з огляду на наступне.

Так, правове регулювання умов і порядку виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Як встановлено судом та не спростовано сторонами, в процесі виконання судового рішення у справі № 913/587/18 заборгованість не може бути погашена у зв`язку з відсутністю у боржника (ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» ) грошових коштів на власних рахунках.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Наведені приписи Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму Рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України № 475/97 від 17.07.1997 передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у Рішенні "Агрокомплекс проти України" (Заява № 23465/03) від 06.10.2011 (набуло статусу остаточного 08.03.2012) зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підгрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

У Рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява № 40450/04) від 15.10.2009 (набуло статусу остаточного 15.01.2010) Європейський суд з прав людини вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

У відповідності до ст. 53 Закону Закон № 1404-VIII виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи, зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належить боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Примусове списання це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом. (п. 1.38 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ).

При цьому необхідно зазначити, що під час вирішення заяви, поданої в порядку ст. 53 Закону № 1404-VIII суд повинен врахувати, що звернути стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, можливо лише за умови безспірності права боржника на такі грошові кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва А.А. знаходиться виконавче провадження № 59523514 по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 10.04.2019 № 913/587/18 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» - 1486371 грн 98 коп. боргу, 229429 грн 04 коп. пені, 76241 грн 10 коп. інфляційних нарахувань, 31787 грн 33 коп. 3% річних та 27357 грн 44 коп. судового збору (постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2019).

11.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієвим А.А. винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 ПрАТ «Інвестбудсервіс» в АБ «Укргазбанк» , МФО 320478 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження - 2036822 грн. 38 коп.

Вказана постанова прийнята приватним виконавцем у відповідності до ч. 10 ст. 59 Закону № 1404-VIII (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017), якою передбачено, що у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Разом з тим, на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2016 у справі № 910/1602/16 з Публічного акціонерного товариства «Інвестбудсервіс» на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» стягнуто 2116026 грн 43 коп. боргу, 1685962 грн 60 коп. інфляційних нарахувань, 157309 грн. 74 коп. процентів річних та 59389 грн 48 коп. судового збору. Усього 4018688 грн 25 коп.

У відповідності до ухвал господарського суду м. Києва від 11.10.2018 та 10.07.2019 по справі № 910/1602/16, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, наказ у цій справі був виданий 23.11.2016, а виконавче провадження № 56729514 відкрите Печерським районним ВДВС міста Київ постановою від 10.07.2018.

Публічне акціонерне товариство «Інвестбудсервіс» (ідент. код 32244833) змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Інвестбудсервіс» (ідент. код 32244833), що підтверджено інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на зазначене вище, господарський суд констатує наступну сукупність обставин, які мають значення для застосування такої виконавчої дії, як звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в іншої особи:

- арештовані грошові кошти у сумі 2036822 грн 38 коп. належать Приватному акціонерному товариству «Інвестбудсервіс» , яке має заборгованість перед боржником у цій справі Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» ;

- вказана заборгованість перед боржником підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили (справа № 910/1602/16), що свідчить про безспірність права на вказані кошти;

- боржник, Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» , в свою чергу, має заборгованість перед стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» у справі № 913/587/18 в сумі 1851186 грн 89 коп..

Щодо заперечень ПрАТ «Інвестбудсервіс» , викладених у відзиві від 22.07.2019 № 57/1.22.07.19, то суд їх відхиляє, оскільки вважає, що наявність адміністративного позову по оскарженню постанов приватного виконавця Чулієва А.А. не зупиняє проведення виконавчих дій, а зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його перетворенням (ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства"), а тому і немає підстав для правонаступництва.

Крім того, ПрАТ «Інвестбудсервіс» звертає увагу на те, що відсутні докази існування його заборгованості перед ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» , проте, суд виходить з того, що саме ПрАТ «Інвестбудсервіс» має повідомити суд про погашення боргу для унеможливлення подвійної сплати коштів. У відзиві ПрАТ «Інвестбудсервіс» таких обставин не вказало та доказів сплати боргу за рішенням суду № 910/1602/16 не надано.

Згідно зі ст. 336 ГПК України суд відмовляє в задоволенні заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Таких підстав для відмови суд також не знаходить, оскільки йдеться про виконавчий документ (наказ суду від 23.11.2016 № 910/1602/16), який пред`явлений до виконання, про що вказано в ухвалі господарського суду міста Києва від 11.10.2018.

За таких обставин заява стягувача від 16.07.2019 про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником - ПрАТ «Інвестбудсервіс» у порядку ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 336 ГПК України є обґрунтованою щодо звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 1851186 грн 89 коп .

Вимога в частині звернення стягнення на суми виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій - 185635 грн 49 коп. (арештовані кошти 2036822,38 грн - 1851186,89 грн) задоволенню не підлягає, оскільки обов`язок по сплаті цих збору та витрат під час виконання рішення суду покладається на боржника - ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» , а ПрАТ «Інвестбудсервіс» не є боржником у виконавчому провадженні № 59523514 в розумінні ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» .

Згідно з ч. 8 ст. 336 ГПК України у разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

На підставі викладеного, ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» , керуючись ст. ст. 234, 339, 341-344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в :

1. Заяву стягувача від 16.07.2019 про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником - Приватне акціонерне товариство «Інвестбудсервіс» задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на кошти в розмірі 1851186 грн 89 коп. (один мільйон вісімсот п`ятдесят одна тисяча сто вісімдесят шість гривень 89 копійок), які містяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк" (МФО 320478), що належать Приватному акціонерному товариству "Інвестбудсервіс" (код ЄДРПОУ 32244833, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4) в рахунок погашення боргу за наказом господарського суду Луганської області від 10.04.2019 у справі № 913/587/18, яким було стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» (код ЄДРПОУ 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГАТ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 37298527, місцезнаходження: 63701, м. Куп`янськ Харківської області, вул. Дзержинського, буд. 2-Б) 1486371 грн 98 коп. боргу, 229429 грн 04 коп. пені, 76241 грн 10 коп. інфляційних нарахувань, 31787 грн 33 коп. 3% річних та 27357 грн 44 коп. судового збору, усього 1851186 грн 89 коп.

3 . В задоволенні вимог про звернення стягнення на грошові кошти, які належать ПрАТ «Інвестбудсервіс» на суму 185635 грн 49 коп. основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 31.07.2019 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України

Суддя Н.М. Зюбанова