ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2019 року Справа № 160/3507/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.
за участю:
представника відповідача Бохан О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВЧАЛЬНО-КУРСОВИЙ ЦЕНТР "ГРАНІТ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВЧАЛЬНО-КУРСОВИЙ ЦЕНТР "ГРАНІТ" (далі - ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень №ДН1558/1510/АВ/П від 28.03.2019 року, винесений головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Дуднік Ольгою Миколаївною;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1558/1510/АВ/ТД-ФС/352 від 18.04.2019 року, згідно з якою відповідачем на позивача накладений штраф в розмірі 2 628 990 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що в період з 18.03.2019 року по 19.03.2019 року відповідачем проведено інспекційне відвідування ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ", за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ДН1558/1510/АВ від 19.03.2019 року. Відповідачем зроблено висновок, що позивачем допущено до роботи 21 працівника без укладання трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. На підставі висновків акту перевірки відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень №ДН1558/1510/АВ/П від 28.03.2019 року, яким зобов`язано керівника ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ" усунути порушення частини 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України). В подальшому, у зв`язку з невиконанням припису, відповідачем прийнято постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 2 628 990 грн. Позивач не погоджується з виявленими порушеннями, оскільки інспектори праці, які проводили перевірку, вийшли за межі своїх повноважень, визначених законодавством. Інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору. Позивач зазначив, що чинне законодавство України не містить обов`язкових приписів стосовно того, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а я в яких - цивільно-правові договори на виконання певних робіт, послуг. За наявності факту надання послуг на підставі договору про надання послуг (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають, а тому висновки відповідача про наявність фактичних трудових відносин без оформлення трудових договорів з 21 особами є помилковими та безпідставними.
Ухвалою суду від 23.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
Представник ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надала до суду відзив на позов, у якому просила суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що під час здійснення інспекційного відвідування встановлено, що у позивача ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ" існують випадки укладання договорів про надання послуг, що мають ознаки трудових договорів, які повинні укладатись у відповідності до норм трудового законодавства. У зв`язку з чим, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України та накладено штраф у відповідності вимог абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Представник відповідача надала до суду відзив на уточнену позовну заяву, у якій підтримав доводи, викладені у первісному відзиві.
Представник позивача надав до суду відповідь на заперечення, у яких підтримав доводи, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача надала до суду заперечення на відповідь, у яких підтримала доводи, викладені у відзиві на позов та уточнений позов.
20.05.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30.05.2019 року, у зв`язку з неявкою учасників справи; 30.05.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 13.06.2019 року; 13.06.2019 року задоволено клопотання позивача про виклик свідка, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 27.06.2019 року; 27.06.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 09.07.2019 року.
В судовому засіданні 27.06.2019 року допитано в якості свідка - ОСОБА_1 , який є директором ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ". Свідок пояснив, що цивільно-правові договори укладені з 21 особами за спільною згодою з метою викладання певних предметів. Для відслідковування кількості годин викладання та тем лекцій ведеться журнал, згідно якого потім викладачам надається винагорода. Всі особи, які викладали у ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ" на підставі цивільно-правових договорів не є професійними викладачами, а мають профільну освіту і за законом можуть викладати. Надані цими особами послуги з викладання не носили постійний характер.
В судовому засіданні року 27.06.2019 року представник позивача позов підтримав, надав пояснення та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечувала та просила суд відмовити у його задоволенні. Після надання пояснень представниками сторін та допиту свідка, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 09.07.2019 року. В судове засідання 09.07.2019 року представник позивача не з`явився; неявка представника позивача не перешкоджає продовженню судового розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, допитавши свідка, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що в період з 18.03.2019 року по 19.03.2019 року інспекторами праці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, у присутності директора ОСОБА_1 , проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю - ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ".
За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН1558/1510/АВ від 19.03.2019 року, у висновках якого виявлені порушення позивачем частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України, частини 1 статті 21 КЗпП України.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що видом основної діяльності ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ" є професійно-технічна освіта.
З акту відомо, що протягом 2018-2019 років між ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ" та 21 особами було укладено цивільно-правові договори щодо виконання робіт (а.с. 44-103, т.1), які є типовими та у яких стосовно виконавців зазначено, наступне:
1) відповідно до пункту 1.1. договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати наступні види робіт (послуг): а) провести теоретичне навчання з вивчення нормативно-правових актів з охорони праці та професійно-технічне навчання при ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ", б) навчання проводити, керуючись програмами, наданими замовником, в) вести в установленій формі облік проведених занять, пройденого матеріалу, а також облік відвідувань та успішності слухачів в певний строк;
2) відповідно до пункту 1.2. замовник забезпечує виконавця приміщенням та методичними матеріалами, засобами навчання, необхідними для виконання робіт (надання послуг), передбачених цим договором;
3) пунктом 3.1. визначено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством;
4) пунктом 6.1 визначено термін дії договору.
Актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих робіт) (а.с.104-163, т.1) підтверджено виконання робіт у 2018-2019 роках 21 особами.
Дослідивши цивільно-правові договори, відповідачем зроблено висновок про те, що договорами на замовника як на штатного працівника покладено обов`язки викладача вищого навчального закладу, договором для виконавця як для штатного працівника передбачено матеріальну відповідальність та визначено виконання робіт постійного характеру. У договорах та актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не визначено обсяг виконуваних робіт (проведених навчань).
Таким чином, на думку перевіряючих, предметом укладених цивільно-правових договорів ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ" з фізичними особами є процес праці, а не кінцевий її результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично трудові функції в ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ", відповідно до визначеного виду виконуваної роботи.
Отже, ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ" застосовувало працю громадян без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням статті 24 КЗпП України.
28.03.2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис №ДН1558/1510/АВ/П про усунення виявлених порушень, в якому вказано про необхідність у строк до 05.04.2019 року усунути порушення частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України, частини 1 статті 21 КЗпП України - допуск працівників до роботи без належного оформлення трудових відносин.
18.04.2019 року відповідачем, на підставі висновків акту інспекційного відвідування №ДН1558/1510/АВ від 19.03.2019 року, винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН/1558/1510/АВ/ТД-ФС/352, якою на ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ" накладено штраф у розмірі 2 628 990 грн. за порушення частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України, частини 1 статті 21 КЗпП України.
Позивач, не погодившись з прийнятою постановою про накладення штрафу та з приписом про усунення порушень, звернувся до суду з цим позовом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, між ТОВ "НКЦ" ГРАНІТ", в особі директора - ОСОБА_1 , в період 2018-2019 років були укладені договори цивільно-правового характеру із наступними особами: ОСОБА_5 (№12/2 від 03.12.2018 року), ОСОБА_6 (№2/1 від 01.02.2019 року), ОСОБА_7 (№2/2 від 01.02.2019 року), ОСОБА_8 (№11/2 від 01.11.2018 року), ОСОБА_9 (№1/2 від 02.01.2018 року), ОСОБА_10 (№11/1 від 01.11.2018 року), ОСОБА_11 (№8/1 від 01.08.2018 року), ОСОБА_12 (№11/3 від 01.11.2018 року), ОСОБА_13 (№5/2 від 02.05.2018 року), ОСОБА_14 (№2/5 від 01.02.2018 року, №3/2 від 01.03.2018 року, №3/6 від 01.03.2018 року, №4/1 від 02.04.2018 року, №5/1 від 02.05.2018 року, №6/4 від 01.06.2018 року, №10/1 від 01.10.2018 року, №10/2 від 01.10.2018 року, №1/1 від 02.01.2019 року), ОСОБА_15 (№2/2 від 01.02.2018 року), ОСОБА_16 (№2/4 від 01.02.2018 року, №3/3 від 01.03.2018 року, №3/1 від 01.03.2018 року, №3/5 від 01.03.2018 року, №4/3 від 02.04.2018 року, №8/3 від 01.08.2018 року, №11/4 від 01.11.2018 року), ОСОБА_17 (№ 1/5 від 02.01.2018 року, № 2/3 від 01.02.2018 року, № 3/4 від 01.03.2018 року, № 3/7 від 01.03.2018 року, № 5/4 від 02.05.2018 року, № 6/5 від 01.06.2018), ОСОБА_18 (№1/1 від 02.01.2018 року, №3/8 від 01.03.2018 року, №6/6 від 01.06.2018 року, №7/5 від 02.07.2018 року, №8/2 від 01.08.2018 року, №12/4 від 03.12.2018 року), ОСОБА_19 (№ 1/5 від 02.01.2018 року, № 2/3 від 01.02.2018 року, № 3/4 від 01.03.2018 року, № 3/7 від 01.03.2018 року, № 5/4 від 02.05.2018 року, № 6/5 від 01.06.2018 року), ОСОБА_20 (№5/6 від 02.05.2018 року, №6/3 від 01.06.2018 року, №7/4 від 02.07.2018 року, №9/2 від 03.09.2018 року, №11/5 від 01.11.2018 року), ОСОБА_21 (№6/1 від 01.06.2018 року, №12/1 від 03.12.2018 року), ОСОБА_22 (№1/3 від 02.01.2018 року, №5/5 від 02.05.2018 року), ОСОБА_23 (№7/2 від 02.07.2018 року, №9/3 від 03.09.2018 року, №11/6 від 01.11.2018 року), ОСОБА_24 (№1/4 від 02.10.2018 року, №4/2 від 02.04.2018 року, №12/3 від 03.12.2018 року), ОСОБА_25 (№10/3 від 01.10.2018 року, №1/2 від 02.01.2019 року) (а.с. 44-103, т.1).
З тексту вищезазначених договорів вбачається, що вони за своєю структурою є типовими.
Так, відповідно до пункту 1 зазначених договорів, предметом останніх є надання робіт (послуг): а) проведення теоретичного навчання з вивчення нормативно-правових актів з охорони праці та професійно-технічне навчання при ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ", б) навчання проводиться, керуючись програмами, наданими замовником, в) ведення в установленій формі обліку проведених занять, пройденого матеріалу, а також обліку відвідувань та успішності слухачів в певний строк.
Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування. не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Згідно з пунктом 1.2 вказаних договорів, замовник забезпечує виконавця приміщенням та методичними матеріалами, засобами навчання, необхідними для виконання робіт (надання послуг), передбачених цим договором.
Приписами підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 за виконані роботи (надані послуги) замовник сплачує виконавцеві винагороду за домовленістю. Оплата здійснюється після закінчення повного курсу занять, прийняття екзамену, але не пізніше 20 днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Надані послуги не носили систематичного характеру, що вбачається з актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) з вказаними 21 особами, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.104-163, т.1).
Предметом наведених вище цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених позивачем з фізичними особами, є кінцевий результат виконання стороною (виконавцем) певного визначеного обсягу робіт - проведення навчання не на постійній основі, за що сплачується винагорода.
Крім того, всі працівники, які виконували роботу за цивільно-правовими договорами, мали основне місце роботи, що підтверджується довідками з місця роботи по кожному працівнику, які містяться в матеріалах справи (а.с. 170-194, т.1), а у позивача здійснювали викладацьку діяльність.
Даному факту не надано оцінку відповідачем при проведенні інспекційного відвідування.
Суд зауважує, що у разі надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про надання послуг (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації цього права. Виходячи з положень КЗпП України та ЦК України реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.
На підставі частини 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
З аналізу зазначеної норми права слідує, що трудовий договір характеризується зокрема тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов`язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов`язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.
За змістом частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).
Так, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, суд зауважує, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.
Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між підприємством і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрий визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.
Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.
Таким чином, суд приходить до висновку, що враховуючи предмет укладених договорів (викладацька діяльність) та поняття трудового договору, аргументи відповідача про трудовий характер відносин між позивачем та фізичними особами не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.
Отже, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, а саме наявність неоформлених трудових відносин із 21 особами, є необґрунтованими.
Також, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №820/1432/17, оскільки у справі №820/1432/17 судом було встановлено та роботодавцем не спростовано, що між суб`єктом господарювання та працівниками фактично підтверджена наявність трудових договорів.
В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "НКЦ "ГРАНІТ" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 21131 грн., що підтверджується квитанцією №МР_АВ100885Т0А_6791910 від 10.04.2019 року, платіжним дорученням №0947885405 від 13.05.2019 року.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 21131 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВЧАЛЬНО-КУРСОВИЙ ЦЕНТР "ГРАНІТ" (адреса: 50012, м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, буд.12; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38658037) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (адреса: 49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39788766) про визнання протиправними та скасування припису і постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ДН1558/1510/АВ/П від 28.03.2019 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1558/1510/АВ/ТД-ФС/352 від 18.04.2019 року.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВЧАЛЬНО-КУРСОВИЙ ЦЕНТР "ГРАНІТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 21131 (двадцять одна тисяча сто тридцять одна) гривня.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено 19 липня 2019 року.
Суддя М.В. Бондар
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2019 |
Оприлюднено | 01.08.2019 |
Номер документу | 83348844 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Врона Олена Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні