Рішення

від 31.07.2019 по справі 140/1829/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1829/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Дистрибьюшин" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Дистрибьюшин" (далі - ТзОВ "Парк Дистрибьюшин", товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 30 травня 2019 року №1979 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Парк Дистрибьюшин".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 30 травня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області на підставі статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) - у зв`язку з ненаданням товариством пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують встановлені порушення даних на запит від 25 січня 2019 року № 2687/10/03-20-55-12, було винесено наказ №1979 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Парк Дистрибьюшин". Цим наказом визначено провести перевірку з метою дослідження питань правомірності формування показників податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість за період 3 01 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року тривалістю 5 робочих днів з 31 травня 2019 року.

Позивач вважає наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначив, що 06 лютого 2019 року товариство нарочно отримало запит ГУ ДФС у Волинській області від 25 січня 2019 року № 2687/10/03-20-55-12, на який 20 лютого 2019 року нарочно надало контролюючому органу детальні письмові пояснення від 18 лютого 2019 року №03-2019 щодо змісту господарських операцій, зазначених у запиті. До пояснень у повному обсязі надано запитувані документи. Вважає, що за таких обставин відсутні фактичні підстави для призначення перевірки. Позивач звертає увагу, що в запиті від 25 січня 2019 року №2687/10/03-20-55-12 контролюючий орган просив надати пояснення та їх документальне підтвердження за господарськими операціями з TзOB Виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдінг Україна" ЛТД та TзOB "Ледекс Україна", проте перевірку призначено не щодо дослідження питань правомірності формування показників податкової звітності за операціями з контрагентами, зазначеними у запиті, а за усіма операціями щодо усіх контрагентів за період з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року. Як вважає позивач, намагання відповідача провести документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності формування показників податкової звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за усіма господарськими операціями, тобто, не у межах питань, визначених у запиті, фактично підміняє планову документальну перевірку.

Також, на думку позивача, відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, обрав неналежну правову підставу для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності формування показників податкової звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість - підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. За цією підставою документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Однак у запиті відповідача не йдеться про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Запит обґрунтовано ймовірним порушеннями товариством порядку формування податкового кредиту. Якщо відповідачем було виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях товариства, то юридичною підставою документальної перевірки міг бути підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

З посиланням на висновки, викладенні в постановах Верховного Суду, зазначає, що оскаржуваний наказ не містить опису обставин податкового правопорушення; інформації, чому поданих разом з поясненнями документів недостатньо та яких саме документів не вистачає; містить виключно посилання на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, без зазначення конкретних підстав для проведення перевірки. Позивач зауважує, що повторно надав витребувані відповідачем документи разом з клопотанням від 18 лютого 2019 року №02-2019 про виключення з Переліку ризикових платників, що додатково підтверджує факт отримання контролюючим органом запитуваних документів.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 10 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.11-12 том 2). В обґрунтування своєї позиції вказав, що на виконання підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України ГУ ДФС у Волинській області проведено аналіз інформації, що міститься в інформаційній системі Податковий блок , даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних за березень 2017 року - грудень 2018 року, за результатами якого надісланий письмовий запит від 25 січня 2019 року №2687/10/03-20-55-12 "Про надання пояснень та їх документального підтвердження". Письмовий запит містив підставу надіслання, передбачену пунктом 73.3 статті 73 ПК України (отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи), перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також був скріплений печаткою ГУ ДФС у Волинській області.

На думку відповідача, надана платником податків відповідь від 18 лютого 2019 року №03-2019 не містила запитуваної інформації, оскільки, за результатами її комплексного аналізу контролюючий орган дійшов висновку про те, що така документація не спростовує виявлені факти, що свідчать про можливі порушення останнім податкового законодавства, та потребує подальшої перевірки. Надання неякісної, неповної відповіді є формою бездіяльності платника, що нівелює реалізацію норм податкового законодавства, якими надаються повноваження контролюючого органу отримувати інформацію від платників податків з метою здійснення податкового контролю, та свідчить про свідоме ігнорування позивачем свого обов`язку таку інформацію надавати.

Зазначає, що за таких обставин платником створено умови, які ускладнюють здійснення контролюючим органом податкового контролю.

Вважає запит від 25 січня 2019 року №2687/10/03-20-55-12 "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" правомірним, складеним з дотриманням вимог податкового законодавства, таким, що містить всі необхідні відомості, а наказ від 30 травня 2019 року №1979 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Парк Дистрибьюшн" - законним та обґрунтованим.

З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені позовні вимоги та не погоджується з позицією відповідача (а.с.20-25 том 2). Зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ та вирішуючи питання про призначення перевірки, не здійснив комплексної оцінки виявлених випадків ймовірних порушень крізь призму наданих ТзОВ "Парк Дистрибьюшин" пояснень та їх документальних підтверджень, про що свідчить факт відсутності в наказі опису виявлених порушень та переліку ненаданих документів. Товариство вважає, що висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач у відзиві, не стосуються даної справи, оскільки прийняті за інших обставин, та не відображають дійсної позиції Верховного Суду. Крім того, наведена судова практика, з урахування напрацьованих Верховним Судом загальних вимог, що ставляться до наказу про проведення позапланової перевірки, навпаки підтверджує протиправність наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Парк Дистрибьюшин" від 30 травня 2019 року №1979.

Відповідач правом подати заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Ухвалою суду від 03 липня 2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.16 том 2).

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

25 січня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області на адресу ТзОВ "Парк Дистрибьюшин" скеровано письмовий запит №2687/10/03-20-55-12 "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" (а.с.11-13 том 1). Посилаючись на підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України, контролюючий орган просив надати протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту пояснення та документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою) копії первинних, бухгалтерських та господарських документів, що підтверджують операції з контрагентами - ТзОВ Виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдінг Україна" ЛТД, ТзОВ "Ледекс Україна" за період з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року. Крім того, у даному запиті процитовано норми пункту 47.1 статті 47, абзацу четвертого пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України стосовно відповідальності платника податків за недостовірність інформації, наведеної у податковій звітності; про обставини, які засвідчують факт вручення запиту; про наслідки ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів наступного за днем отримання відповідного запиту.

20 лютого 2019 року ГУ ДФС у Волинській області отримало лист ТзОВ "Парк Дистрибьюшин" від 18 лютого 2019 року №03-2019 з поясненнями та їх документальним підтвердженням (засвідченими копіями документів за описом) стосовно здійснення господарської діяльності (інформації про працівників, офісних та складських приміщень, обладнання, транспортних засобів), а також щодо господарських операцій із ТзОВ Виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдінг Україна" та ТзОВ "Ледекс Україна" (а.с.14-20 том 1, а.с.31 том 1 - а.с.5 том 2).

30 травня 2019 року на підставі статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв`язку із ненаданням ТзОВ "Парк Дистрибьюшин" пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують встановлені порушення, на запит від 25 січня 2019 року № 2687/10/03-20-55-12, виконуючим обов`язки начальника ГУ ДФС у Волинській області прийнято наказ №1979 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Парк Дистрибьюшин" (а.с.21 том 1). Цим наказом встановлено провести з 31 травня 2019 року перевірку тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року з метою дослідження питань правомірності формування показників податкової звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Перевірка контролюючим органом не проведена, оскільки позивач, не погодившись із даним наказом та вважаючи його протиправним, не допустив перевіряючих до перевірки. Натомість звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати вищезазначений наказ протиправним та скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 19-1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Право контролюючого органу на отримання інформації кореспондується з відповідним обов`язком платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

У свою чергу, за змістом пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Цим же пунктом ПК України визначені вимоги до оформлення письмового запиту контролюючого органу. Зокрема, такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України також визначено підстави для запиту контролюючого органу. Так письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 73.2 та 73.3 статті 73 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок №1245), яким так само обумовлено вимоги до письмового запиту контролюючого органу про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.

Пунктом 10 Порядку №1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

З наведеного слідує, що вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Абзац шістнадцятий пункту 73.3 статті 73 ПК України встановлює обов`язок платника податків та інших суб`єктів інформаційних відносин подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Разом з тим, у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічне положення містить пункт 16 Порядку №1245.

Ненадання інформації, визначеної в запиті контролюючого органу, та її документального підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, складеного з дотриманням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим пункту 73.3 статті 73 ПК України має юридичні наслідки для платника податків - є підставою для здійснення документальної позапланової перевірки, право на проведення яких визначене статтею 75 ПК України.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, визначено пунктом 78.1 статті 78 ПК України. Цей перелік є вичерпним.

Відповідно до абзацу першого пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно зі пункту 81.1 статті 81 ПК України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

У спірному наказі зазначено, що його прийнято на підставі статті 75 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України - у зв`язку із ненаданням пояснень та документального підтвердження, які спростовують встановлені порушення даних, на запит від 25 січня 2019 року № 2687/10/03-20-55-12.

Підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України дає підстави для здійснення документальної позапланової перевірки у зв`язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, з наведеного слідує, що для проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України необхідно, щоб одночасно виконувалися такі умови:

1) контролюючий орган виявив факти (отримав податкову інформацію), які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

3) письмовий запит контролюючого органу відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України та пункту 10 Порядку №1245, тобто, відсутні підстави, які звільняють платника податків від обв`язку надавати відповідь на письмовий запит, оформлений з порушенням встановлених вимог. При цьому у запиті має бути зазначена інформація про конкретні порушення платником податків (податкового, валютного чи іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

Відтак, суду належить перевірити доводи позивача про відсутність підстав для прийняття оскаржуваного наказу, а також доводи відповідача про невиконання позивачем обов`язку надати пояснення та їх документальне підтвердження на запит та правомірність застосування наслідків невиконання цього обов`язку платником податків - призначення позапланової перевірки на підставі пункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

У даному випадку платник податків надав пояснення та їх документальне підтвердження на запит від 25 січня 2019 року №2687/10/03-20-55-12 протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Позивач стверджує, що отримав запит ГУ ДФС у Волинській області від 25 січня 2019 року №2687/10/03-20-55-12 нарочно 06 лютого 2019 року; пояснення з підверджуючими документами отримані контролюючим органом 20 лютого 2019 року. Ця обставина відповідачем не спростована.

Зі змісту письмового запиту ГУ ДФС у Волинській області від 25 січня 2019 року №2687/10/03-20-55-12 на адресу ТзОВ "Парк Дистрибьюшин" видно, що фактичною підставою для його надіслання контролюючим органом стали результати аналізу інформації, що міститься в інформаційній системі "Податковий блок", даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних за березень 2017 року - грудень 2018 року станом на 25 січня 2019 року. Так аналізом цієї інформації встановлено, що за березень 2017 року - грудень 2018 року ТзОВ Парк Дистрибьюшн здійснювало реєстрацію податкових накладних в адресу контрагентів на реалізацію ваучерів, стартових пакетів Vodafone USIM карт, WiFi роутерів, скретч-карток, пакетів послуг, послуг з популяризації та просування, винагород за підключення абонентів на загальну суму 41008,6 тис. грн., в тому числі податок на додану вартість (ПДВ) 6651,2 тис. грн. Разом з тим, підприємство у жовтні - грудні 2018 року здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму ПДВ 6769 тис. грн., зокрема побутової техніки у ТзОВ Виробничо-комерційне підприємство Домініон Трейдінг Україна ЛТД на суму ПДВ 199,97 тис. грн. та освітлювальних приладів у ТзОВ Ледекс Україна у вересні 2018 на суму ПДВ 184,3 тис. грн. Контролюючий орган вважає, що ці факти можуть свідчити про формування товариством паперового податкового кредиту та участь в схемах мінімізації. Про ризиковість операцій можуть свідчити такі дані: за даними фінансової звітності станом на 31 грудня 2018 року запаси ТзОВ Парк Дистрибьюшн становлять 1130,6 тис.грн., основні фонди відсутні, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги - 179,4 тис.грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 386,7 тис.грн.; підприємство не понесло значних витрат на транспортування придбаної побутової техніки; кількість працюючих на підприємстві становила в 2017 році: в першому кварталі - 3, в другому кварталі - 6, в третьому кварталі - 6, в четвертому кварталі - 9 осіб.

Для обґрунтування правових підстав, відповідач у запиті послався на норми ПК України, які дають йому право отримувати інформацію у платника податків - підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України; підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, які визначають обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючого органу інформацію та документи з обліку доходів, витрат, інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування, первинні документи тощо, а також пункт 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Отже, з наведеного слід дійти висновку, що відповідач правовою підставою для направлення письмового запиту від 25 січня 2019 року № 2687/10/03-20-55-12 вказав пункт 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до змісту пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Використання податкової інформації як привід для направлення запиту платнику податків є правомірним, разом з тим наявність такої інформації сама по собі не позбавляє податковий орган обов`язку дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту відповідного запиту. Норми податкового законодавства свідчать про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Реалізація пункту 73.3 статті 73 ПК України передбачає необхідність наведення податковим органом у запиті конкретних порушень, вчинених цим платником податків, а не лише вживання загальних формулювань та суто посилання на норми податкового законодавства.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі №813/1041/18.

У запиті від 25 січня 2019 року № 2687/10/03-20-55-12 ГУ ДФС у Волинській області просило позивача надати інформацію з приводу господарських відносин з контрагентами ТзОВ Виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдінг Україна" ЛТД та ТзОВ "Ледекс Україна" за період з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року; інші контрагенти у запиті не вказані. При цьому відповідач встановив такий перелік запитуваної інформації: підтвердження здійснення господарських відносин із зазначенням реквізитів укладених угод (контрактів), виписаних (оформлених) первинних бухгалтерських та господарських документів (накладних, довіреностей, актів прийому - передачі товарів, банківських виписок), в тому числі: сертифікатів походження товарів; документів про транспортування товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортних, залізничних або інших накладних на транспортування товару, шляхових листів); документів про проведення розрахунків за період з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року за придбані товарно-матеріальних цінностей (у безготівковій, готівковій, бартерній, вексельній формі), інформацію про стан розрахунків (наявність дебіторської/кредиторської заборгованоті); карток рахунків, в яких відображені взаєморозрахунки з вказаними контрагентами, карток складського руху придбаного товару, інформацію про залишки нереалізованих товарів, місце їх зберігання; інформацію щодо наявності власних складів, орендованих (суборендованих) у інших суб`єктів господарювання, наявності договорів оренди (суборенди) таких складів, на яких зберігаються нереалізовані товарно-матеріальні цінності.

Із долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що у відповіді від 18 лютого 2019 року №03-2019 на запит ГУ ДФС у Волинській області від 25 січня 2019 року №2687/10/03-20-55-12 позивач зазначив, що ТзОВ "Парк Дистрибьюшн" здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; статутний капітал товариства становить 150000,00 грн.; штатна чисельність працівників станом на 31 грудня 2018 року - 10 (наказ про затвердження штатного розпису, штатний розпис та інформація про працівників додаються). Також товариство пояснило, що використовує у власній комерційній діяльності офісні та складські приміщення інших суб`єктів господарювання та обладнання своїх працівників на підставі укладених договорів оренди, суборенди приміщень, договорів на використання автомобілів (копії цих документів також додано). Крім того, позивач надав пояснення щодо фінансово-господарських операцій із ТзОВ Виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдінг Україна" ЛТД на підставі договору постачання від 10 жовтня 2018 року № 10/10-2018, предметом якого є поставка товару (побутової техніки). Крім письмових пояснень про виконання умов договору, позивач надав видаткові накладні, платіжні доручення, сертифікати якості, декларації відповідності та висновки СЕС. На підтвердження обставин зберігання побутової техніки позивач надав копії договорів суборенди складського приміщення від 01 листопада 2018 року, укладеного між ТзОВ "Парк Дистрибьюшн" та ТзОВ "Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн", платіжних доручень з оплати послуг оренди, актів наданих послуг, а для підтвердження обставин перевезення придбаної продукції - копію договору перевезення вантажів від 03 січня 2019 року, укладеного із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , товарно-транспортних накладних, актів наданих послуг. Також позивач надав детальне пояснення та документальне підтвердження щодо фінансово-господарських операцій із ТзОВ "Ледекс Україна" (копії договору постачання від 26 вересня 2018 року №ЛУ422, видаткових накладних, платіжних доручень, декларацій про відповідність). Одночасно товариство повідомило ГУ ДФС у Волинській області про те, що придбана продукція на час надання відповіді зберігається в складських приміщеннях, оскільки підприємство не може здійснити її продаж через включення його до Переліку ризикових платників. Додатком до письмових пояснень від 18 лютого 2019 року № 3-2019 вказано засвідчені копії документів згідно з описом та зазначено, що у випадку необхідності надання додаткових пояснень чи документів, товариство надасть їх за першою вимогою.

Отже, наведене свідчить, що позивач надавав пояснення, первинні бухгалтерські документи, однак відповідач, вважаючи, що надана відповідь не містила запитуваної інформації, прийняв оскаржуваний наказ. Суд погоджується з позицією відповідача, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Лише якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Однак суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення законодавцем вказаного правила спрямоване на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку. В той же час, суб`єкт господарювання має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документального підтвердження.

Зазначені у відзиві доводи відповідача про те, що за результатами комплексного аналізу відповіді позивача контролюючий орган дійшов висновку, що така документація не спростовує виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, та потребує подальшої перевірки є необґрунтованими, оскільки зі змісту спірного наказу такого аналізу не вбачається. Відповідач не зазначив конкретних недоліків поданих ТзОВ "Парк Дистрибьюшн" пояснень або документів, а також обґрунтованих причин, чому цих документів є недостатньо для підтвердження чи спростування фактів щодо можливого порушення позивачем положень податкового законодавства, не конкретизував, яких саме документів не вистачає.

Отже, оскільки, як було встановлено судом та не заперечувалось відповідачем у справі, позивачем була надана відповідь на обов`язковий запит контролюючого органу, то відсутня фактична обставина прийняття оскаржуваного наказу - ненадання пояснень та їх документального підтвердження.

Суд також зауважує, що призначаючи перевірку з підстав ненадання відповіді на обов`язковий запит, контролюючий орган, зобов`язаний наводити конкретний підпункт та пункт статті 78 ПК України. Так у разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх виконання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України для призначення документальної позапланової виїзної перевірки дає підстави суду для висновку про необґрунтованість прийнятого наказу. Аналізуючи зміст спірного наказу, суд враховує, що такий не містить зазначення будь-якої податкової інформації, що свідчила б про можливі порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України законодавства. Натомість контролюючий орган обмежився лише загальними посиланнями на норми права та призначив перевірку за період діяльності з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року з метою дослідження питань правомірності формування показників податкової звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (без зазначення конкретних операцій за конкретний період та конкретних контрагентів, зазначених у запиті).

Отже, вказані обставини свідчать про недотримання контролюючим органом обов`язкових умов для призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України та недотримання встановлених ПК України процедур під час реалізації функцій, визначених податковим законодавством.

На підставі аналізу наведених вище норм законодавства та обставин у справі, перевірених наданими сторонами доказами, суд дійшов переконання, що відповідачем не доведено правомірності призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України у зв`язку із ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит, оскільки відповідь була надана ТзОВ "Парк Дистрибьюшн" у визначений законодавством строк, а відповідач не навів обґрунтування щодо недоліків пояснень позивача та їх документального підтвердження, перелік ненаданих документів, зміст виявлених порушень. Відтак, відповідно до частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб`єкта. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а наказ Головного управління ДФС у Волинській області від 30 травня 2019 року №1979 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Парк Дистрибьюшин" - визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1921,00 грн., що підтверджуються платіжним дорученням від 05 червня 2019 року №1393, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.2 том 1, а.с.7 том 2).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Дистрибьюшин" (45025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 6, кабінет 28, ідентифікаційний код юридичної особи 41136894) до Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4 ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Волинській області від 30 травня 2019 року №1979 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Парк Дистрибьюшин".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Дистрибьюшин" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судові витрати у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк