Рішення

від 12.06.2007 по справі 5/067-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/067-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" червня 2007 р.                                                                              Справа № 5/067-07

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Узинського виробничого управління житлово –комунального господарства, м. Узин

про стягнення  20904,60 грн.

за участю представників:

позивача:Жигадло І. Г. –дов. від 29.12.06 р. № 377/10

відповідача:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі –Позивач) до Узинського виробничого управління житлово –комунального господарства (далі –Відповідач) про стягнення 20904,60 грн., з яких 7020,40 грн. пені, 3558,88 грн. 7% штрафу, 7982,36 грн. інфляційних та 2342,96 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 31.12.2003 р. на постачання природного газу для вироблення  теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, щодо здійснення розрахунків у визначені договором строки.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про що свідчить особистий підпис представника відповідача на бланку повідомлення про оголошення перерви від 22.05.2007 р., в судове засідання 07.06.2007 р. не з'явився, про причину своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі 31.12.2003 року було укладено договір                          № 06/03-3899ТЕ-17 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій (далі –Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю в 2004 році природний газ, а покупець (відповідач) зобов'язався  прийняти та сплатити за газ на умовах даного  Договору.

Відповідно до умов зазначеного Договору та додаткової угоди № 1 від 31.12.2003 року до договору позивач поставив відповідачу протягом січня –квітня, жовтня –грудня 2004 р. природний газ в об'ємі  2 961,766 тис. куб. м., на загальну  суму 621 970,86 грн., що підтверджується актами  передачі – приймання природного газу від 31.01.2004 р., 29.02.2004 р., 31.03.2004 р., 30.04.2004 р., 31.10.2004 р., 30.11.2004 р., 31.12.2004 р.

Згідно п. 6.1 Договору оплата за газ  повинна здійснюватись відповідачем грошовими коштами шляхом  перерахування на рахунок  позивача протягом місяця  поставки 100% вартості  фактично  спожитих та протранспортованих  обсягів газу.

Остаточний розрахунок за спожиті обсяги  газу здійснюється відповідачем на підставі  акту приймання  - передачі  природного газу до 10 числа наступного за звітним місяцем.

Пунктом  6.4 Договору передбачено, що в платіжних дорученнях відповідач повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості  у відповідача за даним договором позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору. Незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідач  свої зобов'язання за Договором  виконав повністю, що підтверджується виписками по рахунку та платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи. Однак, на протязі строку дії Договору відповідачем було порушено строки виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати за газ.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) % від суми заборгованості.

Судом встановлено, що відповідачем основний борг в розмірі 50841,15 грн. за поставлений газ сплачено 27.07.2006р. в порушення строків, зазначених у п. 6.1 Договору, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 7020,40 грн. пені, 3558,88 грн. 7% штрафу, 7982,36 грн. інфляційних та 2342,96 грн. три проценти річних, які передбачені п. 7.2 Договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних  від простроченої  суми, якщо інший  розмір  процентів  не встановлений  договором або законом. Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають                              7982,36 грн., три проценти річних з простроченої суми  складають                         2342,96 грн.

Розрахунок позивача трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 2342,96 грн. підлягає задоволенню.

Разом з тим, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі                        6900,37 грн. за період з 11.01.2005 р. по 26.07.2006р. В решті суми інфляційних втрат суд відмовляє.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 30.10.2005р. по 30.10.2006р., що за розрахунком позивача складає 7020,40 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що  штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно  до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та п. 7.2 Договору, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за 182 дні (шість місяців) виходячи з 0,1% від суми прострочення платежу і згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом складає суму в розмірі 2535,09 грн.

Таким чином, вимога щодо стягнення пені в сумі 7020,40 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 2535,09 грн. В решті стягнення суми пені суд відмовляє.

Також позивач на підставі п. 7.2 Договору  просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7 % за прострочення платежу понад тридцяти днів від суми заборгованості.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За розрахунком позивача штраф складає  3558,88 грн.

Розрахунок  штрафу відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи, тому вимога щодо стягнення штрафу підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та  витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Узинського виробничого управління житлово –комунального господарства (09161, Київська область, м. Узин, вул. Леніна, 20-а, код ЄДРПОУ 03346756) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 2535 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 09 коп. - пені, 3558 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп. - штрафу,  6900 (шість тисяч дев'ятсот) грн. 37 коп. - інфляційних втрат, 2342 (дві тисячі триста сорок дві) грн. 96 коп. 3% річних, 153 (сто п'ятдесят три) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита та 86 (вісімдесят шість) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Дата підписання рішення 09.07.2007р.

Суддя