Ухвала

від 26.07.2019 по справі 585/4605/17

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №585/4605/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/309/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області, від 22 листопада 2018 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мокіївка, Роменського р ну., Сумської обл. та мешканець АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України, з призначенням покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні поданого в інтересах Державної екологічної інспекції в Сумській області задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 26947,61 грн.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_8 22 жовтня 2017 року, в обідній час, з метою здійснення порубки дерев, велосипедом приїхав до захисного лісового насадження Рігічанської сільської ради, наданого в постійне користування Роменському ДАП «Роменський агролісгосп», а саме, до дільниці № 3 обходу 10 кварталу № 60 виділу № 9 де, в порушення встановленого порядку охорони, раціонального використання та відновлення лісу, діючи незаконно, не маючи спеціального дозволу, здійснив самовільну порубку п`яти дерев, з них три дерева породи акації, одне дерево породи дуб та одне дерево породи клен, використовуючи при цьому бензопилу марки «Крафт СТ 5000, серії № СТ 18 05 88».

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, проведеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, від 23 липня 2008 року, № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», загальна сума збитків нанесених ОСОБА_8 державі, внаслідок вчиненої ним незаконної порубки дерев, становить 26947,61 грн., чим ОСОБА_8 заподіяв істотну шкоду.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 та прокурор у кримінальному провадженні подали на вирок суду апеляційні скарги в яких ставиться питання про скасування вироку суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, крім того, захисник у своїй апеляційні скарзі просить суд апеляційної інстанції у випадку відхилення доводів його апеляційної скарги про скасування вироку, змінити вирок та, застосувавши відносно ОСОБА_10 ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що у кримінальному провадженні відсутні докази вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України, оскільки, ні органом досудового розслідування, ні судом, не було спростовано доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що не всі дерева він спиляв, оскільки з 5 дерев 2 були зламані вітром, крім того, не було доведено наявність ознаки об?єктивної сторони злочину істотність шкоди.

Також захисник зазначає, що судом було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність ст. 65 КК України, оскільки суд у вироку не мотивував свого рішення в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання саме виді обмеження волі, а не будь якого іншого, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 246 КК України. Захисник вказує, що призначене ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі до відбуття реально, враховуючи особу обвинуваченого та ступінь тяжкості вчиненого злочину, є явно несправедливим внаслідок його суворості.

Прокурор свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було сформульовано обвинувачення у мотивувальній частині вироку відмінне від обвинувачення зазначеного в обвинувальному акті, що на думку прокурора свідчить про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, а саме ст. 374 ч. 3 КПК України.

Прокурор просить повторно дослідити матеріали кримінального провадження та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України, з призначенням покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Заслухавши суддю доповідача щодо суті вироку та поданих апеляційних скарг, думки захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 про підтримку апеляційної скарги захисника, прокурора ОСОБА_11 про підтримку апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні, дослідивши матеріали кримінального провадження та, піддавши аналізу мотиви апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.

Колегія суддів не може вважати вирок законним у зв`язку з допущенням судом при судовому розгляді істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

Так, відповідно до ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення з посиланням на докази в підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

У порушення вимог вказаного кримінального процесуального закону, суд першої інстанції, ухваливши обвинувальний вирок відносно ОСОБА_8 , у мотивувальній частині вироку зазначив про необхідність кваліфікації дій останнього за ст. 246 ч. 1 КК України, як незаконна порубка дерев у лісовому фонді, що заподіяло істотну шкоду, однак у обвинувальному акті органом досудового розслідування ОСОБА_8 було пред?явлено обвинувачення за ст. 246 ч. 1 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

Оскільки прокурором у кримінальному провадженні обвинувачення ОСОБА_8 у ході судового розгляду не змінювалося то суд, здійснюючи судовий розгляд в межах пред`явленого обвинувачення, не вправі був з власної ініціативи змінювати обвинувачення таким чином, що фактично призвело до порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки суд фактично замінив ознаки об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України, а саме, вид лісу чи лісового насадження де вчинена незаконна порубка дерев, що впливає на визначення функції лісу чи лісового насадження, що у свою чергу впливає на визначення такої ознаки об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України, як істотність шкоди.

Вказані недоліки складання судом вироку є істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, оскільки суд має проводити судовий розгляд, згідно ст. 337 КПК України, виключно в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, чого суд не дотримався.

Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги захисника про не спростування показів ОСОБА_8 про те, що з п`яти дерев, у незаконній порубці яких він обвинувачується, не всі дерева він спилював, оскільки він розпилював дерева які до цього були зламані.

З пояснень обвинуваченого ОСОБА_8 , наданих суду, вбачається, що він зазначав про розпилювання трьох акацій, дві з яких вже були зламані, як і дуб та клен, які взагалі були поламані та сухі.

Крім цього, допитаний судом свідок обвинувачення ОСОБА_12 лісник Роменського ДАП «Роменський агролісгосп», зазначив, що із 3 акацій 2 в середині були підтрухлі, клен був зламаний при буревії, а дуб надламаний.

На думку колегії суддів, суд, не надавши оцінку вказаним обставинам, допустив неповноту судового розгляду, оскільки з`ясування цих обставин є суттєвим для правильного вирішення справи, оскільки це може впливати на юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_8 , зокрема, пов`язану з незаконною порубкою лісу та викраденням чужого майна.

Колегія суддів також знаходить обґрунтованим і доводи апеляційної скарги захисника з приводу не встановлення судом доказів наявності в діях ОСОБА_8 такої ознаки об?єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України, як істотність шкоди.

В діях особи може бути наявним склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України, у разі вчинення особою незаконної порубки дерев, що призвело до настання істотної шкоди.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що відсутність настання істотної шкоди внаслідок вчинення особою незаконної порубки дерев виключає наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України, у діях особи, що вчинила порубку лісу.

При цьому колегія суддів також вважає необхідним зауважити, що істотність шкоди, пов`язаної з вчиненням незаконної порубки дерев, відповідно до редакції ст. 246 ч. 1 КК України, що діяла на час ухвалення судом вироку відносно ОСОБА_8 , не пов`язана з матеріальними збитками, які встановлені судом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, від 23 липня 2008 року, № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», оскільки, істотність шкоди при незаконній порубці дерев полягає: у знищені певних видів дерев у тій чи іншій місцевості, відновлення яких, шляхом їх вирощування, потребує значного часу; у погіршенні природного середовища внаслідок знищення дерев; у погіршенні, внаслідок втрати дерев, якісності захисних, водоохоронних і інших екологічних властивостей лісу; у складнощах відтворення заліснення в певній місцевості; у зниженні якості атмосферного повітря, зміні ландшафту місцевості, тощо.

Оскільки суд першої інстанції у ході судового розгляду не перевірив наявності у діях ОСОБА_8 такої ознаки об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 ч. 1 КК України, як настання істотної шкоди, то висновок суду про наявність у діях ОСОБА_8 складу вказаного кримінального правопорушення, колегія суддів знаходить передчасним.

За встановлених колегією суддів ряду істотних порушень судом вимог кримінально процесуального закону, неповноти судового розгляду, вирок суду відносно ОСОБА_8 , відповідно до ст. ст. 410; 412 ч. 1 КПК України, не може вважатись законним, а тому вирок суду підлягає до скасування.

Скасовуючи вирок суду за наведених підстав, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені судом першої інстанції порушення закону, шляхом ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції, оскільки для ухвалення законного та обґрунтованого вироку необхідно дослідити ряд доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції не може перебирати на себе функцію суду першої інстанції щодо тих чи інших обставин обвинувачення, у зв`язку з чим колегія суддів, виходячи з вимог ст. ст. 412 ч. 1; 407 ч. 1 п. 6; ст. 409 ч. 1 п. 3; 410 КПК України, вважає за необхідне призначити новий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_8 у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404; 405; 407; 409; 410; 412; 415; 418; 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні, задовольнити частково.

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області, від 22 листопада 2018 року, відносно ОСОБА_8 , скасувати у зв`язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду та неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність.

Призначити новий судовий розгляд матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ст. 246 ч. 1 КК України, у суді першої інстанції іншим складом суддів.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4