Рішення

від 03.07.2007 по справі 3/157-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/157-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2007 р.                                                                              Справа № 3/157-07

за позовом    Колективного підприємства „Білоцерківський домобудівельний

                       комбінат”, м. Біла Церква

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія

                       „Коміс”, м. Вишневе

про                 стягнення 274 880,85 грн.

                                                                                                            Суддя  Коротун О.М.

Представники:

позивача      Забуга В.Г. –представник за довіреністю № юр/05-565 від 25.06.2007р.;

відповідача  не з'явився.

За згодою представника сторони в судовому засіданні 03.07.2007 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство „Білоцерківський домобудівельний комбінат” (далі –позивач) звернулося до господарського суду Київської області за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Коміс” (далі –відповідач) про стягнення 274 880,85 грн. заборгованості, з яких 263 940 грн. –основний борг та 10 940,85 грн. –пеня.

Позов обґрунтовано нездійсненням відповідачем робіт по договору підряду № 12-533 від 17.10.2006р., необхідністю стягнення пені, також позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2007 р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов'язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 08.05.2007 р. поважних представників.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2007 р. відкладено розгляд справи на 03.07.2007р., в зв'язку з неявкою відповідача.

Ухвалою голови господарського суду Київської області від 08.05.2007р. продовжено строк вирішення спору, тому справа розглянута у строк більший, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 03.07.2007р. позивач подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому державний реєстратор підтвердив адресу відповідача, вказану в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 03.07.2007 р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав та не обґрунтував суду першої інстанції неможливість виконання вимог суду з причин, що від нього не залежать, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать відмітки канцелярії суду на зворотних сторонах оригіналів згаданих документів та реєстри вихідної кореспонденції.

Також, в судовому засіданні 03.07.2007р. позивач подав заяву № юр/05-550 від 22.06.2007р. про зміну підстав позову, в якій змінив підставу позову по основній вимозі на ст. 1 212 ЦК України та змінив підставу стягнення пені на ст. 624 ЦК України.

В судовому засіданні 03.07.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених в позовній заяві з врахуванням поданої заяви про зміну підстави позову.

Справа розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника сторони, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Колективним підприємством „Білоцерківський домобудівельний комбінат” (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Коміс” (далі –відповідач) був укладений договір підряду № 12-533 від 17.10.2006р. (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач доручає, а відповідач приймає на себе виконання непередбачених робіт по благоустрою скверу по вул. Червоноармійська № 2-3 в м. Вишневе, згідно кошторисної документації. Влаштування пішохідних доріжок з ФЕМ –1 200 м2, посадка дерев (великогабаритних) –80 шт., влаштування газонів –800 м2.

Згідно п. 2.1. Договору, вартість робіт згідно узгодженої договірної ціни складає 263 940 грн., в тому числі ПДВ 43 990 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору позивач здійснює відповідачу попередню оплату в розмірі 100 % вартості робіт.

Позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 263 940 грн., про що свідчить оригінал платіжного доручення № 5452 від 21.11.2006р. на суму 131 970 грн. та оригінал платіжного доручення № 5556 від 24.11.2006р. на суму 131 970 грн., які наявні в матеріалах справи.

Згідно п. 4.1. Договору відповідач бере на себе зобов'язання виконати роботи, передбачені п. 1 Договору, у відповідності з проектно-кошторисною документацією: початок виконання робіт з дня отримання коштів від позивача. Закінчення –30 листопада 2006 року.

Відповідно до п. 9.1. Договору, договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2006 року, а в частині розрахунку –до повного виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

09.02.2007 року позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією за вихідним № юр/05-115, з вимогою повернути отримані кошти у сумі 263 940 грн. та сплатити пеню за порушення строків виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, претензія відповідачем залишена без відповіді.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів сплати залишку заборгованості суду не надано.

В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не  допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання,  які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних  умовах звичайно ставляться.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань не приступив до виконання робіт по благоустрою скверу вул. Червоноармійська № 2-3 в м. Вишневе, згідно кошторисної документації. Влаштування пішохідних доріжок з ФЕМ –1 200 м2, посадка дерев (великогабаритних) –80 шт., влаштування газонів –800 м2.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Оскільки відповідач порушив зобов'язання по Договору № 12-533 від 17.10.2006р., щодо виконання робіт по благоустрою скверу вул. Червоноармійська № 2-3 в м. Вишневе, згідно кошторисної документації. Влаштування пішохідних доріжок з ФЕМ –1 200 м2, посадка дерев (великогабаритних) –80 шт., влаштування газонів –800 м2 (не приступив до виконання), суд дійшов висновку, що позовні вимоги про повернення коштів в сумі 263 940 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем відповідно до п. 6.1. Договору та ст. 624 ЦК України нарахована пеня на суму 263 940 грн. за період з 01.01.2007р. по 30.03.2007р. в розмірі 10 940,85 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за Договором, винна сторона відшкодовує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Судом перевірено розрахунок позивача та виявлено допущені стороною помилки. В зв'язку з чим судом частково задовольняється позов та стягується з відповідача на користь позивача пеня у сумі 10 818,90 грн.

В зв'язку з чим, судові витрати по сплаті державного мита підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України господарський суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Коміс” (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 38, кв. 22, код ЄДРПОУ 34361344; р/р 26004053105493 у КРУ КБ „Приватбанк”, МФО 321842) на користь Колективного підприємства „Білоцерківський домобудівельний комбінат” (09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 194, код ЄДРПОУ 13724521; р/р 260021092 у Білоцерківській філії ВАТ „Райффазен банк Аваль”, МФО 321121) 263 940 грн. (Двісті шістдесят три тисячі дев'ятсот сорок грн. 00 коп.) основного боргу, 10 818,90 грн. (Десять тисяч вісімсот вісімнадцять грн. 90 коп.) пені, а також судові витрати: держмито у розмірі 2 747,59 грн. (Дві тисячі сімсот сорок сім грн. 59 коп.) та 117,95 грн. (Сто сімнадцять грн. 95 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

04.07.2007р.

Суддя