Постанова

від 29.07.2019 по справі 400/2755/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/2755/18 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Єщенко О. В., Коваль М.П.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Хан" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Хан" до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року Фермерське господарство "Хан" (далі - ФГ "Хан") звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № МК1810/432/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 1 листопада 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що направлення на проведення інспекційного відвідування обов`язково повинно містити найменування суб`єкта господарювання щодо його здійснюються заходи контролю, тоді як відповідач безпідставно в направленні зазначив лише місце (територію) інспекційного відвідування. Позивач також зазначає, що перевіряючими не доведено факту використання праці осіб, з якими не укладено трудовий договір, оскільки такі висновки відповідача ґрунтуються виключно на письмових поясненнях п`ятьох осіб, але ці пояснення не містять будь-яких ідентифікуючих даних. Окрім цього, постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно голови ФГ "Хан" закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, що на думку відповідача, має преюдиціальне значення для вирішення цієї справи.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог ФГ "Хан" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано штраф до ФГ "Хан" на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП України, що виразилось у допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ФГ "Хан", подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що всупереч діючому законодавству, інспекторами праці були взяті пояснення у невстановлених осіб, які знаходились у полі. При цьому відповідачем не надано будь-яких відомостей або документів та не зазначено на підставі чого інспекторами праці були зроблені висновки, що фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 знаходились та займались збиранням цибулі саме на земельних ділянках, які належать або орендовані ФГ "Хан". Пояснення брались інспекторами праці ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 без присутності представника ФГ "Хан", будь-якого направлення інспектори праці управління Держпраці у Миколаївській області особам у яких брались пояснення не надавали, на місце інспекційного відвідування, вказаного в направленні дані інспектори не виходили. А після цього інші інспектори праці - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за місцем інспекційної відвідування склали та підписали акт перевірки. Крім того, як на підставу для проведення перевірки відповідач посилається на наказ № 334 від 5 жовтня 2018 року, в якому зазначено що провести інспекційне відвідування згідно додатком, але до нього доданий додаток (копія) без номеру наказу та без дати.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з`ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 5 жовтня 2018 року № 334 та направлення № 695 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання, відповідач проведено інспекційне відвідування ФГ "Хан".

За результатами інспекційного відвідування був складений акт інспекційного відвідування від 8 жовтня 2018 року № МК 1810/432/АВ, зі змісту якого вбачається, що у ФГ "Хан" такі особи як ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допущені до роботи без належного оформлення з ними трудових відносин.

16 жовтня 2018 року позивачем подано заперечення на вказаний акт інспекційного відвідування, в якому зазначено, що вказані в акті особи не працюють у ФГ "Хан" .

18 жовтня 2018 року Управління Держпраці у Миколаївській області видано позивачу припис про усунення виявлених порушень

1 листопада 2018 року відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами МК1810/432/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою накладено на ФГ "Хан" штраф за порушення абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 558450 грн..

Крім того, за результатами перевірки працівниками Управління Держпраці у Миколаївській області за цим фактом був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП, та направлений для розгляду по суті до Новоодеського районного суду Миколаївської області.

16 січня 2019 року Новоодеським районним судом Миколаївської області провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_11 , громадянина України, за ч.3 ст. 41 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення від 1 листопада 2018 року №МК1810/432/АВ/П/ПТ.

Відповідно до ст.24 КЗпПУ при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи, що постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 16 січня 2019 року, яка набрала законної сили, провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_11 , який є директором ФГ "Хан", за ч.3 ст. 41 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення від 1 листопада 2018 року №МК1810/432/АВ/П/ПТ, апеляційний суд вважає це обставиною, що не потребують доказування.

Окрім цього, факт передчасного та помилкового висновку інспекторів управління Держпраці, вказує те, що до відзиву на позовну заяву відповідачем були надані копії пояснень, які отримані в ході інспекційного відвідування ФГ Хан 5 жовтня 2018 року вже іншими інспекторами праці ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від наступних осіб:

- ОСОБА_1 повідомив, що він не працевлаштований, з 04.10.2018 виконує роботу із збирання цибулі у ФГ Хан з режимом роботи з 7.00 год. до 18.00 год. у процесі збору цибулі йому надає розпорядження та контролює виконання ним роботи ОСОБА_11 , оплату за виконану ним роботу він отримав 04.10.2018 р. у розмірі 100,00 грн..."

Після проведення інспекційного відвідування, представником ФГ Хан було проведено опитування, внаслідок чого вищевказану фізичну особу встановити не вдалося.

- ОСОБА_2 повідомила, що вона не працевлаштована, з 05.10.2018 виконує і роботу із збирання цибулі у ФГ Хан з режимом роботи з 7.00 год. до 17.00 год. у процесі збору цибулі їй надає розпорядження та контролює виконання ним роботи ОСОБА_11 , оплату за виконану роботу у розмірі 200,00 грн. проводиться їй щодня..."

Після проведення інспекційного відвідування, представником ФГ ХАН було проведено опитування, та встановлено, що особа, яка назвалася ОСОБА_2 є ОСОБА_12 .

- ОСОБА_13 повідомила, що вона з 05.10.2018 виконує роботу із збирання цибулі у ФГ Хан з режимом роботи з 7.00 год. до 17.00 год., не працевлаштована у процесі збору цибулі їй надає розпорядження та контролює виконання ним роботи ОСОБА_11 , оплата за виконану роботу у розмірі 200,00 грн. проводиться щодня після виконання робіт..."-

- ОСОБА_4 , повідомив, що він не працевлаштований, з 05.10.2018 виконує роботу зі збирання цибулі у ФГ Хан з режимом роботи з 7.00 год. до 17.00 - 18.00 год., не є працевлаштований, заробітну плату не отримував ..."

Фізична особа, яка в поясненнях, які відібрані у ОСОБА_4 інспектором праці визначена як ОСОБА_14 , дійсно є ОСОБА_15 , який займається вирощуванням цибулі, але він не є співробітником ФГ "Хан".

- ОСОБА_5 повідомив, що він не працевлаштований, з 04.10.2018 виконує роботу помічника із збирання цибулі у ФГ ХАН з режимом роботи з 7.00 год. до 18.00 год., у процесі збору цибулі йому надає розпорядження та контролює виконання ним роботи ОСОБА_11 , оплата за виконану роботу у розмірі щоденно, за роботи протягом 04.10.2018 р. йому було сплачено 04.10.2018р... .

Слід зазначити, що в обґрунтування висновків акту перевірки, відповідач посилається лише на пояснення вказаних вище осіб.

При цьому відповідачем не надано будь-яких відомостей, або документів та не зазначено на підставі чого інспекторами праці були зроблені висновки, що вищезазначені фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ї ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 знаходились та займались збиранням цибулі саме на земельних ділянках, які належать або орендовані ФГ Хан .

До того ж, в суді першої інстанції були допитані в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , які підтвердили факт виконання робіт із збиранням цибулі, але зазначили, що їм не відомо кому належить поле, на якому вони працюють.

За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого абз.2 ч.2 ст.265 КЗпПУ, колегія суддів вважає не доведеним.

Разом з тим, ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є можливість одночасного притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч. 3 ст. 41 Кодексу України по адміністративні правопорушення за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено також Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України і частиною 3 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачено відповідальність для юридичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Штраф за частиною 2 статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів звертає увагу, що і стаття 265 КЗпП, і стаття 41 КУпАП були викладені в такій редакції Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014.

Вищезазначений закон передбачав введення статтею 265 КЗпП фінансових санкції для роботодавців - юридичних та фізичних осіб-підприємців, у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства.

Натомість стаття 41 КУпАП мала на меті запровадити штрафи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин; за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв`язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України Про засади запобігання і протидії корупції іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.

Тобто ключової відмінністю цих двох статей є суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ст. 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст. 41 КУпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин.

Однак, у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП і частини 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб`єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Позивач вважає, що притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення двічі суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність та одне й те саме правопорушення, для застосування ст. 61 Конституції України необхідно з`ясувати чи належить відповідальність, передбачена статтею 265 КЗпП України і статтею 41 КУпАП до одного виду.

Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд бере до уваги:

(а) мету відповідальності - покарання роботодавців за порушення законодавства про працю та легалізація фонду оплати праці;

(б) характер шкоди - шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику;

(в) вид стягнення - фінансова санкція у виді штрафу;

(г) суб`єкт, який притягує до відповідальності - державний орган;

(д) джерело сплати - штраф зараховується до державного бюджету.

Водночас диспозиції абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.3 ст.41 КУпАП в частині визначення правопорушення абсолютно тотожні: "фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)", а обставини, що послугували підставою їх встановлення для позивача - ідентичні.

Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, Суд дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у частині 2 статті 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у частині 3 статті 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності.

Аналогічна висновок щодо застосування норми права викладено у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року по справі № 814/2156/16.

Таким чином, аналізуючи наведені вище приписи законодавства, апеляційний суд зазначає, що постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2019 року, що набрала законної сили закрито провадження у справі про притягнення голови ФГ "Хан" ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності у вигляді допуску фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору.

Накладення позивача штрафу за те саме правопорушення також постановою Управління Держпраці у Миколаївській області № МК1810/432/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 1 листопада 2018 року є притягненням до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що є порушенням ст.61 Конституції України.

Отже, всупереч висновку суду першої інстанції позовні вимоги ФГ "Хан" підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладенні обставини, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що виразилось в неправильному застосуванні закону, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням постанови про задоволення позовних вимог ФГ "Хан".

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Хан" - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року скасувати та прийняти нове судове рішення.

Адміністративний позов Фермерського господарства "Хан" до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № МК1810/432/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 1 листопада 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39787411) на користь Фермерського господарства "Хан" (код ЄДРПОУ 32023159) судові витрати в розмірі 11684 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 50 коп..

Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Коваль М.П. Єщенко О.В.