Ухвала

від 31.07.2019 по справі 1740/2383/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6818/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Глушка І.В., Ільчишин Н.В., Макарика В.Я. у справі №1740/2383/18 за апеляційною скаргою Вараської міської виборчої комісії Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вараської міської виборчої комісії Рівненської області про визнання протиправними і скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа №1740/2383/18 (в суді апеляційної інстанції №857/6818/19) за апеляційною скаргою Вараської міської виборчої комісії Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 суддею-доповідачем у вищезазначеній справі визначено Глушка І.В., склад колегії суддів - Ільчишин Н.В., Макарик В.Я.

29 липня 2019 року позивачем - ОСОБА_1 заявлено відвід суддям Восьмого апеляційного адміністративного суду Глушку І.В., Ільчишин Н.В., Макарику В.Я. Заявник вказує, що дана колегія суддів підлягає відводу, оскільки вони прямо заінтересовані в результаті розгляду справи на користь апелянта. Покликається на наявність підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Зокрема, заявник не погоджується із ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 08.07.2019 постановленою Восьмим апеляційним адміністративним судом у зазначеному складі колегії суддів.

За таких обставин, просить задовольнити заяву про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Глушка І.В., Ільчишин Н.В., Макарика В.Я.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року зупинено провадження у справі №1740/2383/18 (апеляційне провадження №857/6818/19) до вирішення питання про відвід суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В., Макарика В.Я.

Згідно з ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву про відвід судді, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів , встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України .

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №1740/2383/18 за апеляційною скаргою Вараської міської виборчої комісії Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження рішення. При цьому, особою, яка подала апеляційну скаргу, було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Можливість поновлення пропущеного строку у разі його пропуску з поважних причин прямо передбачена Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним.

При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження колегією суддів враховано правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні у справі "Іліан проти Туреччини", з якого слідує, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відтак, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд виходив з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад судочинства, визначених ст. 129 Конституції України.

Заявляючи відвід суддям Глушку І.В., Ільчишин Н.В., Макарику В.Я. заявником не наведено та суду не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин, які б викликали сумнів у неупередженості зазначеному складу суду.

При цьому, колегія суддів враховує, що при повторному зверненні до суду із апеляційної скаргою відповідачем надано суду належні документи на підтвердження повноважень на підписання апеляційної скарги від імені Вараської міської виборчої комісії Рівненської області.

Відповідно до п.п.103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі Волкова О. проти України від 09.01.2013 року (остаточне 27.05.2013 року), Для того, щоб встановити, чи може суд вважатися незалежним у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій)… Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності… .

Оцінюючи в сукупності доводи заявника, апеляційний суд приходить до переконливого висновку про те, що зміст заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В., Макарика В.Я. та наведені в її обґрунтування обставини не містять даних, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності цих суддів, вказували на їх заінтересованість в результаті розгляду справи № 1740/2383/18.

Жодних інших підстав для відводу колегії суддів, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, заявником не зазначено.

Відтак, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали цій колегії суддів брати участь у розгляді даної справи, чи викликали сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 37, 38, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В., Макарика В.Я. у справі №1740/2383/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій А. Р. Курилець