Постанова

від 30.07.2019 по справі 820/568/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2019 року

Київ

справа №820/568/13-а

адміністративне провадження №К/9901/9508/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 (суддя Самойлова В.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 (головуючий суддя Курило Л.В., судді: Присяжнюк О.В., Русанова В.Б.) у справі за позовом Науково-виробничої фірми Сінтал`Д - товариство з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

НВФ "Сінтал`Д" - ТОВ звернулася до суду з позовом до ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, у якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.11.2012 №0002142201 та №0002152201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 постанову суду першої інстанції скасовано в частині, прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 в частині задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає про те, що суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги НВФ "Сінтал`Д" - ТОВ по відносинам з контрагентом ТОВ "Славутич". З таким судовим рішенням відповідач не погоджується. Податковий орган у касаційній скарзі наводить доводи, аналогічні обставинам, встановленим у акті перевірки.

У свою чергу, позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №820/568/13-а.

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2019 попередній розгляд справи призначено на 30.07.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне. Посадовими особами контролюючого органу у період з 07.09.2012 по 18.10.2012 проведено планову виїзну документальну перевірку НВФ "Сінтал' Д" -ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складено акт від 25.10.2012 №2356/22-106/14073681, згідно висновків якого відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства:

підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України - НВФ "Сінтал`Д" -ТОВ занижено податок на прибуток на суму 6'687'181,00грн., у т.ч. за 4 квартал на суму 6'339'793,00грн., за 1 півріччя 2012 року на суму 347388,00грн., та завищено від`ємне значення податку на прибуток на суму 18'603'741грн. за 2-4 квартали 2011 року, та як наслідок завищено від`ємне значення податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року на суму 3'920'639грн.;

підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 розділу ІV Податкового кодексу України у періоді з 01.07.2011 по 30.06.2012 податок на доходи фізичних осіб у бюджет перераховувався несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим нараховано штрафних санкцій у розмірі 25% у сумі 314122,37грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, НВФ "Сінтал`Д" - ТОВ подано до податкового органу письмові заперечення на акт перевірки.

Відповідач листом від 09.11.2012 №12950/10/22-110 повідомив, що, розглянувши заперечення на акт перевірки, дійшов до висновку щодо зменшення донарахованого зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 194026грн., у т.ч. за 2 квартал 2012 року у сумі 194026грн. по контракту від 27.05.2008 №08-05-0001/W, у іншій частині висновки акту перевірки залишено без змін.

За результатами перевірки ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.11.2012:

№0002142201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 6'531'495,50грн., з яких: за основним платежем - 6'493'155,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 38340,50грн.;

№0002152201, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартал 2011 року в сумі 18'603'741грн. та за 1 півріччя 2012 року в сумі 3'920'639грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Не погодившись з прийнятими податковим органом рішеннями, позивач звернувся до суду про їх скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 09.12.2014 рішення судів попередніх інстанцій скасовано та справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. Касаційним судом вказано, що судами попередніх інстанції не було досліджено господарську діяльність позивача, яка здійснювалась у спірний період, приймаючи до уваги, що договір купівлі - продажу сільськогосподарської продукції був укладений 21.05.2007 №10/2007-ПСЗ, а складання між сторонами актів зарахування однорідних вимог було вчинено лише 15.01.2010 та 29.11.2011. Зважаючи на наведене, касаційна інстанція дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 постанову суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2012 №0002142201 на загальну суму 6'502'979,50грн., у тому числі за основним платежем - 6'464'639,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 38340,50грн., податкового повідомлення рішення № 0002152201 від 14.11.2012 скасовано, прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції вказав, що з огляду на встановлені у справі обставини, відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення №0002152201 від 14.11.2012 та податкове повідомлення-рішення №0002142201 від 14.11.2012 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 6502979,50 грн., в тому числі за основним платежем - 6464639, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 38340, 50 грн., діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Разом з тим, суди вважали, що висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 135.5.4 пункту 135.5 Податкового Кодексу України та заниження валового доходу у сумі 38'311'915грн., у тому числі: за 2 квартал 2012 року на суму 923933 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 37'387'982грн. не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Суди дійшли висновку, що нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток за господарськими операціями НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ з ТОВ "Славутич" на підставі договору від 21.05.2007 №10/2007-ПСЗ відповідачем здійснено необґрунтовано, у зв`язку з чим, податкове повідомлення-рішення №0002142201 від 14.11.2012 в частині нарахування податкового зобов`язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 28516грн. є безпідставним.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, НВФ "Сінтал`Д" - ТОВ зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.03.1992, реєстраційна справа від 19.03.1992 №325 Статут НВФ "Сінтал`Д" -ТОВ (нова редакція) зареєстрований 19.07.2010, № запису 14801050015019994. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м.Харкова з 21.04.2002 за №655.

Відповідно до статті 4 Статуту НВФ "Сінтал`Д" -ТОВ (нова редакція), Sintal Agriculture Public Limited є єдиним учасником НВФ "Сінтал`Д" - ТОВ. Sintal Agriculture Public Limited є нерезидентом України, з місцезнаходженням зареєстрованого офісу Лампоусас 1, 1095 Нікосія, Республіка Кіпр.

НВФ "Сінтал`Д" -ТОВ (код 14073681), види діяльності за КВЕД-2010: 10.81: виробництво цукру, 35.11: виробництво електроенергії, 46.21: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.75: оптова торгівля хімічними продуктами, 62.09: інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, 68.20: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

У касаційній скарзі податковий орган вказує, що суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги НВФ "Сінтал`Д" - ТОВ по відносинам з контрагентом ТОВ "Славутич". З таким судовим рішенням відповідач не погоджується.

Перевіряючи правомірність збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток, в частині віднесення до складу валового доходу сум простроченої кредиторської заборгованості позивача, і термін позовної давності для стягнення, суди виходили з наступного.

Пунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 вказаного Кодексу передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходів від операційної діяльності, яка визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань та інші доходи, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу (пункти 135.1, 135.4).

Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (підпункт 135.5.4).

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу (пункт 137.4).

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість, зокрема, визначається як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Порядок врегулювання безнадійної заборгованості визначається ст. 159 Податкового кодексу України.

Пунктом 159.3 статті 159 Податкового кодексу України визначено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість, за якою кредитор не звертається до суду або не вживає інших заходів, передбачених законодавством України, щодо її стягнення до закінчення строків позовної давності.

Відтак, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Судами з`ясовано та з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Славутич" та НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ укладено договір купівлі - продажу сільськогосподарської продукції від 21.05.2007 №10/2007-ПСЗ.

За договором купівлі - продажу сільськогосподарської продукції від 21.05.2007 №10/2007-ПСЗ НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ перед ТОВ "Славутич" станом на 15.01.2010 мало непогашену кредиторську заборгованість за відповідними договорами в сумі 170283,62грн.

Водночас, ТОВ "Славутич" мало непогашену кредиторську заборгованість перед НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ.

Згідно акту зарахування зустрічних однорідних вимог між НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ та ТОВ "Славутич" від 15.01.2010, вимоги ТОВ "Славутич" до НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ складають 170283,62грн. за відповідними договорами.

Враховуючи однорідний характер взаємних вимог НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ и ТОВ "Славутич", Сторони провели залік зустрічних однорідних вимог на суму 20899,15грн. Після зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 20899,15грн., заборгованість ТОВ "Славутич" перед НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ вважається погашеною в повному обсязі, а заборгованість НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ перед "Славутич" за договором №10/2007-ПСЗ від 21.05.2007 складає 149384,47грн.

Відповідно до акту зарахування зустрічних однорідних вимог між НВФ "Сінтал`Д" - ТОВ та ТОВ "Славутич" від 29.12.2011 вимоги ТОВ "Славутич" до НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ складають 149384,47грн. за договором №10/2007-ПСЗ від 21.05.2007, вимоги НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ до ТОВ "Славутич" складають 25402,00грн. за договорами: №1/2011-П від 18.01.2011 на суму 12000,00грн. в т.ч. ПДВ 20%; №10/2010-П від 29.12.2010 на суму 10000,00грн. в т.ч. ПДВ 20%; №2/2011-П від 29.03.2011 на суму 3402,00грн. в т.ч. ПДВ 20%.

Враховуючи однорідний характер взаємних вимог НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ і ТОВ "Славутич" за наведеними правовідносинами, Сторони провели залік зустрічних однорідних вимог, строк яких наступив, на суму 25402,00грн. Після зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 25402,00грн., заборгованість ТОВ "Славутич" перед НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ вважається погашеною в повному обсязі, а заборгованість НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ перед СТОВ "Славутич" складає 123982,47грн. за договором №10/2007-ПСЗ від 21.05.2007.

Відповідачем на адресу підприємства направлено лист від 16.10.2012 №11613/10/22-115 про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо виникнення кредиторської заборгованості по підприємству ТОВ "Славутич".

Позивач листом від 16.10.2012 №294 повідомив податковий орган, що кредиторська заборгованість НВФ "Сінтал`Д" - ТОВ перед ТОВ "Славутич" за договором від 21.05.2007 №10/2007-ПСЗ станом на 15.01.2010 склала 170283,61грн. Після зарахування зустрічних однорідних вимог згідно акту від 15.01.2010 на суму 20899,15грн. та акту від 29.12.2011 на суму 25402,00грн. кредиторська заборгованість складає 123982,47грн.

З актів зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.01.2010 та від 29.12.2011, укладених між НВФ "Сінтал`Д" - ТОВ і ТОВ "Славутич" вбачається, що кредиторська заборгованість в сумі 123982,47грн. перед ТОВ "Славутич" визнається НВФ "Сінтал`Д" - ТОВ.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу, тощо.

Отже, дією по визнанню боргу може бути дія по підписанню актів зарахування зустрічних однорідних вимог, в яких визначена сума заборгованості, і боржник її визнає.

Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Згідно з положеннями частини першої, другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання (частини перша, п`ята статті 261 Кодексу).

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Положеннями статті 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як правомірно враховано судами попередніх інстанцій, підписання Сторонами акту зарахування зустрічних однорідних вимог та відповідне відображення в обліку, є діями позивача, що свідчать про визнання боргу перед ТОВ "Славутич" у сумі 123982,47грн., що відповідно до приписів частин першої, третьої статті 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг позовної давності та він починає відраховуватись заново.

На основі вищевикладеного, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток за господарськими операціями НВФ "Сінтал`Д"-ТОВ з ТОВ "Славутич" на підставі договору від 21.05.2007 №10/2007-ПСЗ відповідачем здійснено необґрунтовано, у зв`язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 №0002142201 в частині нарахування податкового зобов`язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 28516грн. є безпідставним.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У межах вимог касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Пункт 1 частини першої статті 349 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2016 відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31219207026007, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання касаційної скарги у справі №820/568/13-а у розмірі 2752,80грн. (дві тисячі сімсот п`ятдесят дві гривні 80 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду