Ухвала

від 29.07.2019 по справі 300/632/19

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 300/632/19

Провадження № 1-кс/300/250/2019

У Х В А Л А

29.07.2019 року смт. Воловець

Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання начальника Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070090000172 від 25.07.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України,

в с т а н о в и л а :

Начальник Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

В заявленому клопотанні зазначено, що 25.07.2019 року о 02 годині 11 хвилин в черговій частині Воловецького ВП зареєстровано повідомлення від інспектора роти №3 УПП у Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про те, що 25.07.2019 року ним на посту патрульної поліції у с.Н.Ворота Воловецького району зупинено автомобіль марки "MERCEDES" моделі 416 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який перевозив одяг різного виду без відповідних документів.

25.07.2019 року відомості про дану подію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019070090000172 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

25.07.2019 року з метою перевірки даного повідомлення було проведено огляд місця події, під час якого вилучено автомобіль марки "MERCEDES" моделі 416 д.н.з. НОМЕР_1 з вантажем та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Беручи до уваги вищенаведене та враховуючи, що тимчасово вилучене майно є речовими доказами по даному кримінальному провадженню, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, з метою проведення повного, всебічного, неупередженого, об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження, проведення технічної експертизи документу та трасологічної експертизи транспортного засобу, прокурор вважає за необхідне обмежити фактичного володільця вказаного транспортного засобу ОСОБА_6 у користуванні та розпорядженні ним на час проведення досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, наведених у такому.

Представник власника майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, вважає його безпідставним та необгрунтованим.

Заслухавши доводи прокурора, представника власника майна, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, слідчий суддя прийшла наступного висновку.

Згідно з ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з витягу з ЄРДР обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України стосуються того, що 25.07.2019 року о 02 годині 11 хвилин в черговій частині Воловецького ВП зареєстровано повідомлення від інспектора роти №3 УПП у Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про те, що 25.07.2019 року ним на посту патрульної поліції у с.Н.Ворота Воловецького району зупинено автомобіль марки "MERCEDES" моделі 416 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який перевозив одяг різного виду без відповідних документів.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Клопотання прокурора про накладення арешту на майно не містить обгрунтування мети та підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна у відповідності до вимог ст.170, 171 КПК України.

Твердження прокурора про те, що транспортний засіб міг зберегти на собі сліди вчинення злочину не містить жодної конкретизації: які саме сліди та яке значення такі можуть мати в рамках кримінального провадження.

Не доведено прокурором, що арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки постанови про визнання тимчасово вилученого майна речовими доказами в кримінальному провадженню слідчому судді не надано.

Крім цього, в клопотання відсутній перелік вантажу, що належить арештувати, його вид, кількість, тощо, що свідчить про невиконання прокурором вимог п.2 ч.2 ст.171 КПК України.

У порушення вимог передбачених ст. 170 КПК України прокурор у клопотанні не посилається на наявність будь-яких даних про те, що існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі чи відчуження автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та вантажу.

Не вмотивовано прокурором і доводи про те, що лише шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні буде проведено повне, всебічне, неупереджене та об`єктивне досудове розслідування, а також про те, що обмеження власника майна у користуванні, володінні та розпорядженні ними буде відповідати завданням кримінального провадження, не призведе до порушення прав фізичних чи юридичних осіб на вільне володіння своїм майном.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні слід відмовити.

У відповідності до положення ч.3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст.170-172, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и л а :

У задоволенні клопотання начальника Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070090000172 від 25.07.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України- відмовити.

У відповідності до ч.3 ст.173 КПК України негайно повернути ОСОБА_6 все тимчасово вилучене майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом 5 днів після її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено о 14-00 годині 29.07.2019 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1