Постанова

від 31.07.2019 по справі 912/3376/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2019 м.Дніпро Справа № 912/3376/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Грачов А.С.,

представники сторін:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: Ришков В. О., довіреність №40/12/23/1 від 28.12.2018, представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Олександрійської міської ради Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі №912/3376/18 (суддя Вавренюк Л.С., повний текст рішення складено 02.05.2019)

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Украгромашсервіс", м.Олександрія, Кіровоградська область

до відповідача: Олександрійської міської ради Кіровоградської області, м.Олександрія, Кіровоградська область

про визнання незаконним та скасування пункту рішення та визнання права на розроблення технічної документації із землеустрою,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про:

- визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 31.08.2018 №564 щодо відмови Публічному акціонерному товариству "Украгромашсервіс" у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування будівель та господарських споруд площею 3,1371 га по АДРЕСА_1 ;

- визнання за Приватним акціонерним товариством "Украгромашсервіс" права на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для проведення державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 3,1371 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та призначена для обслуговування будівель та господарських споруд.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі №912/3376/18 (суддя Вавренюк Л.С.) позов задоволено частково:

- визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 31.08.2018 №564 щодо відмови Публічному акціонерному товариству "Украгромашсервіс" у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування будівель та господарських споруд площею 3,1371 га по АДРЕСА_1 ;

- з Олександрійської міської ради Кіровоградської області на користь Приватного акціонерного товариства "Украгромашсервіс" стягнуто 1 762 грн. судового збору та 3 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката;

в решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" є правонаступником Акціонерного товариства "Украгромашсервіс" і право користування земельною ділянкою площею 3,1371 по АДРЕСА_2 Кіндрата Рожнова, АДРЕСА_1 . Олександрії не припинено, а перейшло до позивача як до правонаступника.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що право постійного користування земельною ділянкою площею 3,1371 га зареєстроване в установленому законом порядку і відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" таке речове право визнається дійсним. Враховуючи перетворення Акціонерного товариства "Украгромашсервіс" в Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" останнє здійснює необхідні дії для проведення такої державної реєстрації саме за правонаступником, що спростовує доводи відповідача про необхідність вчинення всіх дій, які потрібні для проведення державної реєстрації права постійного користування в разі отримання його вперше.

Також місцевим господарським судом відхилені доводи відповідача про те, що позивач не входить в перелік осіб, яким може бути надано у постійне користування земельну ділянку відповідно до частини 2 статті 92 Земельного кодексу України, оскільки на стадії державної реєстрації права постійного користування, яке існує за позивачем як за правонаступником Акціонерного товариства "Украгромашсервіс" не здійснюється така перевірка.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що відмова відповідача у наданні дозволу позивачу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки не обґрунтована жодними правовими нормами, зазначена підстава не передбачена діючим законодавством, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією України, Законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами, тому пункт 1 рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 31.08.2018 №564 підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Водночас, місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання за позивачем права на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для проведення державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, оскільки таке визнання без отримання згоди відповідача означало б втручання у дискреційні повноваження Олександрійської міської ради, що відповідно до вищезазначених приписів Закону України "Про місцеве самоврядування" є неприпустимим.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Олександрійська міська рада Кіровоградської області звернулася до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі №912/3376/18 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" відповідно до статті 92 Земельного кодексу України не є суб`єктом, за яким на даний час може бути проведено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою. Апелянт зазначає, що Акціонерне товариство "Украгромашсервіс" ліквідоване, а Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" у зв`язку зі зміною законодавства не є суб`єктом права постійного користування земельною ділянкою.

Апелянт вважає правомірною відмову Публічному акціонерному товариству "Украгромашсервіс" у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування будівель та господарських споруд площею 3,1371 га по АДРЕСА_1 , оскільки, на думку апелянта, за приписами Земельного кодексу України позивач має право на оформлення права користування земельною ділянкою, а не права постійного користування нею.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2019 відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Олександрійської міської ради Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі №912/3376/18, розгляд скарги призначений у судове засідання на 31.07.2019.

01.07.2019 від Приватного акціонерного товариства "Украгромашсервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін; погоджується із висновками місцевого господарського суду відносно того, що здійснення державної реєстрації речового права (права постійного користування земельною ділянкою) за Приватним акціонерним товариством "Украгромашсервіс" як правонаступником юридичної особи, за якою таке право було зареєстроване у встановленому законом порядку, не є набуттям права у розумінні статті 92 та статті 116 Земельного кодексу України, які регулюють первинне набуття земельної ділянки у користування.

Також Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" просить стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області 3 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану із розглядом справи.

30.07.2019 від Приватного акціонерного товариства "Украгромашсервіс" надійшла (електронною поштою) заява про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерному товариству відкритого типу "Украгромашсервіс" на праві колективної власності на підставі Свідоцтва про власність від 06.04.1994 і Свідоцтва про державну реєстрацію від 28.05.1995 № 13772201 належать основні і допоміжні будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Реєстраційним посвідченням на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 11.07.1997.

Відповідно до Технічного паспорту до складу нежитлових будівель, які належать Акціонерному товариству відкритого типу "Украгромашсервіс" на праві колективної власності входять: літ. "А" адміністративний корпус, літ. "Б", "Б1", "ф", "х" побутові приміщення, літ. "В" склад № 3/3 4/2, літ. "Г" склад 2, літ. "Д" склад 3 3/2, літ. "И" склад 3/1, літ "У" склад 4, літ. "Ж-Ж4" склад 3а, гаражі, побутові приміщення, літ. "Р-П", склад № 1, гараж, літ. "Щ" бензоколонка, літ. "Я,Ю" залізничний тупик, літ N огорожа.

21.08.1997 Виконавчим комітетом Олександрійської міської ради прийнято рішення №494 "Про розгляд заяв підприємств", відповідно до якого Акціонерному товариству відкритого типу "Украгромашсервіс" надано в постійне користування для обслуговування будівель та господарчих споруд земельні ділянки, які перебувають у фактичному користуванні Акціонерного товариства відкритого типу "Украгромашсервіс" площею 3,1371 га по пров АДРЕСА_1 Рожнова АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення 22.08.1997 Акціонерному товариству "Украгромашсервіс" виданий Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 3,1371 по АДРЕСА_1 . Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за КР №216.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Акціонерного товариства відкритого типу "Украгромашсервіс", що зареєстровано за розпорядженням представника Президента України по Олександрійському району № 162 від 01.06.1994, Акціонерне товариство відкритого типу "Украгромашсервіс" засноване за рішенням засновників від 21.04.1994 шляхом викупу Орендного підприємства "Олександрійська спецбаза виробничо-технічного комплектування", здійсненого за рахунок персоніфікованого прибутку та майнових сертифікатів учасників.

24.05.2005 державним реєстратором Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області проведено державну реєстрацію змін до установчих документів. Статут Відкритого акціонерного товариства "Украгромашсервіс" зареєстровано у новій редакції.

14.12.2011 державним реєстратором Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, Статут Публічного акціонерного товариства "Украгромашсервіс" викладено в новій редакції замість Статуту відкритого акціонерного товариства "Украгромашсервіс", що був зареєстрований 24.05.2005, у зв`язку із приведенням у відповідність із вимогами Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до пункту 1.2 цього Статуту Публічне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Украгромашсервіс" (ідентифікаційний код 13772201), створеного шляхом викупу Орендного підприємства "Олександрійська спецбаза виробничо - технічного комплектування", здійсненого за рахунок персоніфікованого прибутку та майнових сертифікатів засновників.

14.12.2011 державним реєстратором Олександрійської районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Публічного акціонерного товариства "Украгромашсервіс" за №14371050013000172 щодо зміни повного та скороченого найменування юридичної особи.

02.10.2012 державним реєстратором міської ради м. Кропивницького проведена державна реєстрація змін до установчих документів Публічного акціонерного товариства "Украгромашсервіс" за № 14371050015000172.

Статут Приватного акціонерного товариства "Украгромашсервіс" викладено в новій редакції замість Статуту Публічного акціонерного товариства «Украгромашсервіс» , зареєстрованого державним реєстратором Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області 14.12.2011 за № 143710500013000172.

Згідно з пунктом 1.1 цього Статуту Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" (ідентифікаційний код 13772201) є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Украгромашсервіс" (ідентифікаційний код 13772201), яке у свою чергу є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Украгромашсервіс" (ідентифікаційний код 13772201), створеного шляхом викупу Орендного підприємства "Олександрійська спецбаза виробничо -технічного комплектування", здійсненого за рахунок персоніфікованого прибутку та майнових сертифікатів засновників.

Державна реєстрація таких змін до установчих документів (зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна органу управління, інші зміни, зміни складу або інформації про засновників) здійснена 02.10.2018, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного акціонерного товариства "Украгромашсервіс".

Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" зазначає, що як правонаступник Акціонерного товариства відкритого типу "Украгромашсервіс", має право постійного користування земельною ділянкою площею 3,1371 гектарів по АДРЕСА_1 , набутого цією юридичною особою в установленому законодавством порядку станом на 01 січня 2002 року згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 .

Водночас, листом № 154/10/06/2 від 02.04.2018 Олександрійська міська рада вимагала від позивача оформлення права користування земельною ділянкою площею 3,1371 га по АДРЕСА_1 на правах оренди.

У зв`язку з невизнанням відповідачем права позивача на постійне користування вказаною земельною ділянкою позивач розпочав здійснювати дії щодо формування земельної ділянки для подальшого проведення державної реєстрації свого речового права - права постійного користування земельною ділянкою відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України для надання земельній ділянці статусу об`єкта цивільних прав, зокрема, задля наступного проведення державної реєстрації права користування земельною ділянкою, вона повинна бути сформованою. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності або право користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Відповідно до пункту "г" частини 9 статті 55 Закону України "Про землеустрій" невід`ємною складовою частиною документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки користувачем є згода власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою.

Таким чином, згідно із встановленим порядком державної реєстрації земельних ділянок (внесення інформації про земельні ділянки до Державного земельного кадастру) щодо земельних ділянок державної або комунальної власності, право користування на які виникло до 2004 року, шляхом розроблення на замовлення землекористувача технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості), вимагається згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою державної чи комунальної власності.

26.07.2018 Публічне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" як правонаступник Акціонерного товариства відкритого типу "Украгромашсервіс" через центр надання адміністративних послуг у місті Олександрії звернулося до Олександрійського міського голови із заявою про надання товариству згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 3,1371 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та призначена для обслуговування будівель і господарських споруд, з метою внесення відомостей про вищевказану земельну ділянку до Державного реєстру земель та проведення державної реєстрації права постійного користування цією земельною ділянкою.

31.08.2018 на п`ятдесятій сесії сьомого скликання Олександрійської міської ради прийнято рішення № 564 "Про дозвіл на відновлення меж земельних ділянок", відповідно до пункту 1 якого міська рада вирішила відмовити у наданні Публічному акціонерному товариству "Украгромашсервіс" дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування будівель та господарських споруд площею 3,1371 гектарів по АДРЕСА_1 до надання доступу для проведення перевірки управлінню економіки міської ради та інспектору з праці.

Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" вважає, що Олександрійською міською радою відмовлено незаконно у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), оскільки жодним нормативно - правовим актом не передбачено умов, за яких розпорядник земель державної або комунальної форми власності може відмовити землекористувачеві у наданні такої згоди; окрім того, чинним законодавством не передбачено також право розпорядника землі державної або комунальної форми власності вимагати від землекористувача будь - які додаткові документи і матеріали або пов`язувати надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із проведенням будь - яких перевірок землекористувача, у тому числі перевірок управління економіки міської ради чи інспектора з праці тощо.

Предметом спору є визнання незаконним та скасування пункту рішення міської ради про відмову Публічному акціонерному товариству "Украгромашсервіс" у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування будівель та господарських споруд площею та визнання за товариством права на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для проведення державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки.

Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Право постійного користування земельними ділянками посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. У відповідності до цієї статті підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, Верховний Суд України в постанові від 21.02.2011 № 21-3а-11 встановив, що приписи підпункту "в" частини 1 ст. 141 Земельного кодексу слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №907/916/17.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до статті 25 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Так, Державний акт на право постійного користування землею від 22.08.1997 Серія НОМЕР_1 зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за КР № 216 відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинним і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (постанова Верховного суду України від 26.09.2011 № 6-14цс11, постанова Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 907/916/17).

Відповідно до пункту 6 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть їх мати на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Так, Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

При цьому, Конституційний Суд України вказав, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов`язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається "відповідно до закону", що є неконкретним у зв`язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, тому пункт 6 Перехідних положень Земельного кодексу України через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

Чинне законодавство не містить чіткого регулювання щодо порядку переоформлення права користування земельними ділянками, тобто приведення його у відповідність до діючої редакції Земельного кодексу України. Відтак, для господарюючих суб`єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на праві постійного користування земельною ділянкою, чітко не встановлений законом обов`язок та строк вчинення дій, що пов`язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.

Вказане зазначив Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 у справі №907/916/17.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою площею 3,1371 га зареєстроване в установленому законом порядку і відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" таке речове право визнається дійсним.

Водночас, враховуючи перетворення Акціонерного товариства "Украгромашсервіс" в Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" останнє здійснює необхідні дії для проведення такої державної реєстрації саме за правонаступником.

Так, Конституційний Суд України у рішенні № 5-рп/2005 від 22.09.2005 зазначив, що поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 Земельного кодексу України в аспекті вимоги переоформлення права користування земельною ділянкою не відповідає вимозі ясності і визначеності правової норми: зазначені положення припускають поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками.

Отже, здійснення державної реєстрації речового права - права постійного користування за правонаступником особи, за якою таке право було зареєстровано, не є набуттям права в розумінні частини 2 статті 92 та частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, оскільки такі положення застосовуються при первинному отриманні земельної ділянки у постійне користування.

З урахуванням наведеного спростовуються доводи апелянта про непідпадання позивача під перелік осіб, яким може бути надано у постійне користування земельна ділянка відповідно до частини 2 статті 92 Земельного кодексу України, оскільки на стадії державної реєстрації права постійного користування, яке існує за Приватним акціонерним товариством "Украгромашсервіс", як за правонаступником Акціонерного товариства "Украгромашсервіс", не здійснюється така перевірка.

У абзаці 5 частини 1 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" передбачено, що представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб`єкта господарювання відповідної заяви.

Згідно з частиною 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Матеріалами справи підтверджується, що Олександрійською міською радою порушений передбачений вказаними нормами місячний строк розгляду заяви позивача.

Окрім того, підстава для відмови у наданні дозволу Приватному акціонерному товариству "Украгромашсервіс" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки до надання доступу для проведення перевірки управлінню економіки міської ради та інспектору з праці не передбачена приписами частини 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтями 19 Конституції України та 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами. Рішення (акти) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні відповідати переліченому законодавству.

Згідно з приписами статті 21 Цивільного кодексу України та статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить законодавству і порушує цивільні права та інтереси.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що відмова Олександрійської міської ради у наданні дозволу Приватному акціонерному товариству "Украгромашсервіс" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки не обґрунтована жодними правовими нормами, зазначена підстава не передбачена діючим законодавством, Олександрійська міська рада діяла не у спосіб, що передбачений Конституцією України, Законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду та вважає правомірною відмову Публічному акціонерному товариству "Украгромашсервіс" у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування будівель та господарських споруд площею 3,1371 га по АДРЕСА_1 , оскільки Акціонерне товариство "Украгромашсервіс" ліквідоване, а Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" відповідно до статті 92 Земельного кодексу України не є суб`єктом, за яким на даний час може бути проведено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою та має право на оформлення права користування земельною ділянкою.

Апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта.

Матеріалами справи підтверджується, що 22.08.1997 Акціонерному товариству "Украгромашсервіс" виданий Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 3,1371 по АДРЕСА_1 . Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за КР №216.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 108 Цивільного кодексу України встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, викладеній в постанові від 21.02.2011 у справі №21-3а11.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" є правонаступником Акціонерного товариства "Украгромашсервіс" і право користування земельною ділянкою площею 3,1371 по АДРЕСА_1 не припинено, а перейшло до позивача, як до правонаступника, що спростовує доводи апелянта про припинення права користування земельною ділянкою у зв`язку із ліквідацією Акціонерного товариства "Украгромашсервіс".

У Рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 вказано, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

У протилежному випадку такі дії потягли б за собою порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною українського законодавства, оскільки право постійного користування землею за практикою Європейського суду входить до автономного поняття "майно".

Отже, до розроблення законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури переоформлення права постійного користування земельної ділянки на право власності або право оренди відсутні підстави змушувати особу, у якої є таке право, змінити його на право оренди земельної ділянки або перешкоджати перереєстрації такого права у зв`язку з правонаступництвом.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 31.08.2018 № 564 щодо відмови Публічному акціонерному товариству "Украгромашсервіс" у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування будівель та господарських споруд площею 3,1371 га по АДРЕСА_1 .

Водночас, місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання за Приватним акціонерним товариством "Украгромашсервіс" права на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для проведення державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 3,1371 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та призначена для обслуговування будівель та господарських споруд.

Відмовляючи у задоволенні позову у цій частині, місцевий господарський суд послався на те, що відповідно до пункту "г" частини 9 статті 55 Закону України "Про землеустрій" невід`ємною складовою частиною документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки користувачем є згода власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Згідно з частиною 1 та пункту а) частини 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (стаття 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень (стаття 20 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (стаття 21 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що виключно до повноважень Олександрійської міської ради віднесено вирішення питання щодо надання згоди на відновлення меж земельної ділянки користувачем і до надання такої згоди позивач не набув право на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для проведення державної реєстрації.

Визнання права на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для проведення державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки без отримання згоди відповідача означало б втручання у дискреційні повноваження Олександрійської міської ради, що відповідно до вищезазначених приписів Закону України "Про місцеве самоврядування" є неприпустимим.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо оскарження рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання права на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для проведення державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, тому відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду в цій частині не переглядається.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта - Олександрійську міську раду Кіровоградської області.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Украгромашсервіс" просить стягнути з відповідача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката Ковальової О.А.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частинами 4, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Приватним акціонерним товариством "Украгромашсервіс" підтверджено понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн. згідно платіжного доручення №624 від 24.06.2019 на підставі договору про надання правової допомоги від 24.06.2019.

Виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, апеляційний господарський суд задовольняє клопотання Приватного акціонерного товариства "Украгромашсервіс" про стягнення з Олександрійської міської ради Кіровоградської області 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Олександрійської міської ради Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі №912/3376/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2019 у справі №912/3376/18 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Олександрійську міську раду Кіровоградської області.

Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області на користь Приватного акціонерного товариства "Украгромашсервіс" 3 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, про що видати наказ.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 01.08.2019).