Рішення

від 25.07.2019 по справі 404/8220/18

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/8220/18

Номер провадження 2/404/3859/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді -Панфілової А.В.

при секретарі - Проскурні О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до відповідача про стягнення основного боргу за договором позики в сумі 108 000,00 грн., штрафні санкції (пеня) за договором позики у сумі 49 293,37 грн., 3% річних в сумі 4 107,79 грн., інфляційні збитки у сумі 13 017,60 грн, 5000 грн моральної шкоди та судові витрати до яких віднесено1794,20грн. судового збору та 8000грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що 28 квітня 2017 року між, позивачем ОСОБА_1 , та відповідачем ОСОБА_3 , було укладено договір позики грошей у сумі 580 000,00 грн. Договір укладено у простій письмовій формі, що підтверджується розпискою від 28.04.2017 р.

Відповідно до вказаної розписки, написаної власноручно ОСОБА_3 у присутності свідків, відповідач взяв в борг грошові кошти в сумі 580 000,00 грн., які зобов`язався повернути двома платежами, а саме: 290 000,00 грн. або 75 тон пшениці врожаю 2017 року, яку сторони визначили як еквівалент частині отриманих грошових коштів, в строк до 31 серпня 2017 року, а також іншу частину боргу у сумі 290 000,00 грн. зобов`язався повернути в строк до 31 жовтня 2017 року. За прострочення виконання грошового зобов`язання до кінцевої дати, відповідач зобов`язався сплатити неустойку у формі пені в розмірі 36% річних за кожен день прострочення від суми неповернутих коштів.

Грошові кошти в сумі 580 000,00 грн. були передані відповідачу в день написання розписки в присутності двох свідків. Метою отримання коштів з пояснень позичальника було здійснення підприємницької діяльності з метою розвитку підприємства, оскільки він став директором та засновником ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА РОСТ-2008 (код ЄДРПОУ 35958637, місцезнаходження 27335, Кіровоградська обл., Олександрівський район, село Бовтишка, ВУЛИЦЯ ЛЕНІНА, будинок 17), основний із видів діяльності якого є вирощування зернових культур, бобових культур і носіння олійних культур.

31 серпня 2017 року відповідачем повернуто частину боргу в сумі 290 000,00 грн.

Іншу частину боргу у сумі 290 000,00 грн. відповідач не повернув у строк до 31 жовтня 2018 року, а згодом після неодноразових дзвінків та вимог почав виконувати свої грошові зобов`язання частково, а саме:

02.11.2017р. отримано в рахунок погашення боргу за розпискою від 28.04.2018 р. від відповідача 50 000,00 грн., сума боргу зменшилася до 240 000,00 грн.

24.11.2018р. отримано в рахунок погашення боргу за розпискою від 28.04.2018 р. від відповідача 50 000,00 грн., сума боргу зменшилася до 190 000,00 грн.

06.02.2018 р. отримано в рахунок погашення боргу за розпискою від 28.04.2018 р. від відповідача 82 000,00 грн., сума боргу зменшилася до 108 000,00 грн.

Таким чином, борг відповідача за вищевказаною розпискою становить 108 000,00 грн., який він відмовляється виконувати, мотивуючи відсутністю кошті.

Стверджується, що , ОСОБА_3 не виконав взяті на себе зобов`язання і не повернув вчасно борг, а тому у відповідності до положень ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Тому з відповідача необхідно в судовому порядку стягнути суму основного боргу у розмірі 108 000,00 грн.

У відповідності до положень ст.549 ЦК України з відповідача просить стягнути пеня у сумі 49 293,37 грн.

Згідно ч. 2 статті 625 ЦК України просить стягнути інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних у сумі 4 107,79 грн.; інфляційні збитки у сумі 13 017,60 грн.

Вказується, що внаслідок протиправних дій відповідача, а саме не повернення позики вчасно відповідно до розписки, враховуючи значний розмір заборгованості та прострочення повернення частини боргу, використання відповідачем вказаних грошових коштів для розвитку власного бізнесу та отримання з цього прибутку, завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що позивач позбавлена значної суми грошей, не може задовольнити свої матеріальні потреби, зазначені кошти є для істотним джерелом існування. Крім того, змушена займатися питанням про повернення коштів, відповідач не відповідає на телефонні дзвінки, не має бажання зустрітися для вирішення питання про повернення боргу. Все це віднімає багато часу, який би могла потратити з користю для себе чи своєї сім`ї та завдає багато незручностей.

На підставі викладеного, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи характер і обсяг душевних страждань, оцінила моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Відповідачем наднов відзив на позовну заяву з посиланням, що зі змісту розписки від 28.04.2017 вбачається, що відповідач отримав від позивачки в борг грошові кошти в сумі 580000,00 грн. в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При цьому відповідачем позивачу була видана розписка від 04.08.2016 в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , по якій відповідач отримав від позивачки грошову суму в розмірі 47030 дол. США за здачу в суборенду СФГ Дєдов (код ЄДРПОУ 20653891) 94,0597 га земель с/г призначення на 10 років шляхом укладення договорів суборенди №05/16 від 20.07.16, №07/16 від 20.07.16, №04/16 від 20.07.16, №06/16 від 20.07.16, що орендується ПП Рост-2008 (код ЄДРПОУ 35958637) у ОСОБА_6 .

Розпискою від 04.08.2016 передбачалося, що в разі, якщо орендодавець ОСОБА_6 припинить (розірве) договори оренди №05/15 від 25.03.15, №07/15 від 25.03.15, №04/15 від 25.03.15, №06/15 від 25.03.15 відповідач зобов`язувався компенсувати отримані грошові кошти у розрахунку 50 дол. США за 1 га за кожен рік не використаного права суборенди СФГ Дєдов (код ЄДРПОУ 20653891) з моменту розірвання ОСОБА_6 вищевказаних договорів оренди, на протязі двох місяців.

По розписці від 04.08.2016 грошова сума в розмірі 47030,00 дол. СІПА була сплачена позивачкою шляхом перерахування відповідачу коштів в сумі 949000,00 грн. та передачі 75 тон. пшениці.

Тобто, відповідач в інтересах ПП Рост-2008 (код ЄДРПОУ 35958637) прийняв кошти в сумі 949000,00 грн. та 75 тон. пшениці від позивачки, яка діяла в інтересах СФГ Дєдов (код ЄДРПОУ 20653891) як орендній плату по договорам суборенди №05/16 від 20.07.16, №07/16 від 20.07.16, №04/16 від 20.07.16, №06/16 від 20.07.16.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської обл. від 25.11.2016, яке набрало законної сили 25.01.2017 визнано недійсними договори оренди №05/15 від 25.03.15, №07/15 від 25.03.15, №04/15 від 25.03.15, №06/15 від 25.03.15, укладені між ПП Рост-2008 (код ЄДРПОУ 35958637) та ОСОБА_6 .

Тобто, договори суборенди №05/16 від 20.07.16, №07/16 від 20.07.16, №04/16 від 20.07.16, №06/16 від 20.07.16, укладені між ПП Рост-2008 (код ЄДРГГОУ, 35958637) та СФГ Дєдов (код ЄДРПОУ 20653891) припинилися - 25.01.2017.

Вказана обставина стала причиною для написання розписки від 28.04. 2017 по якій

грошові кошти в сумі 580000,00 грн. не передавалися, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю .

Судом встановлено наступні факти.

Сторони перебувають у договірних правовідносинах, щог регулюються Цивільним Кодексом України , а саме положеннями глави 71 ЦК України.

Договірні зобов`язання сторони підтвердили оригіналом розписки (а. с. 93) .

Відповідач спростовує факт отримання вказаної суми боргу згідно розписки від 28.04.17 року

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Частина перша та друга статті 207 ЦК України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно правової позиції, викладеної Верховним судом України в постанові № 6-63цс13 від 18 вересня 2013 року, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не пише факту укладення договору, але й факту передачі грошової сумі* позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежне від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦПК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із таких положень чинного законодавства і встановлених фактичних обставин, суд має достатні підстави вважати, що наявність у позивача оригіналу складеної відповідачем розписки свідчить про факт укладення між ними договору позики і підтверджує існування зобов`язання відповідача повернути отримані від позивача у борг кошти у визначений розпискою строк.

Згідно із ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін , свідків , суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, оскільки, відповідно до розписки борг відповідач мав повернути до 31.10.2017 року, відповідач взяте на себе грошове зобов`язання в передбачений розпискою строк не виконав, тим самим порушив умови договору та вимоги вище наведених норм закону.

Враховуючи ту обставину, що позивач як позикодавець має право вимагати повернення боргу, а відповідач як позичальник позику в установлений розпискою строк не повернув, таку суму боргу за невиконання грошового зобов`язання слід стягнути на користь позивача в примусовому порядку.

Крім цього, в силу ст.ст.625, 1050 ЦК України позивач має право на стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми, починаючи з дня прострочення повернення боргу, тобто з 28.04.2017 року і до 31.10.2017 року відповідно до заявлених вимог, що становитиме 281 календарних днів та інфляційні збитки в сумі 13017, 60 грн.

Три проценти річних від простроченої суми становитиме 4107,79 гривню (108000 х 0,03 х 218 : 365 днів у році).

На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір позики, за яким відповідач свої зобов`язання не виконав, у визначені строки гроші не повернув, тому відповідно до положень чинного законодавства з неї підлягає стягненню заборгованість за борговою розпискою і три проценти річних від простроченої суми.

В частині стягнення заборгованості по пені -49293,37 грн., суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні, оскільки відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Позивач стверджує, що зобов`язання з виплати пені виникло відповідно до умов договору між сторонами і це знайшло своє відображення у розписці. Але аналізуючи розписку , суд приходить до висновку , що мова в ній іде не про пеню, а про відсотки в розмірі 36 % річних за кожен день прострочки від неповернутої суми.

В частині відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., суд дійшов висновку щодо відмови, оскільки відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особо зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування .

Заслухавши пояснення позивача , щодо обґрунтування моральної шкоди , суд дійшов висновку , що позивач , надаючи позику у значному розмірі розуміла наслідки , які можуть настати для неї у разі невиконання договірних зобов`язань, законодавець визначив цілий ряд наслідків для боржника у випадку невиконання ним своїх грошових зобов`язань як компенсації позивачу втрат , пов`язаних з несвоєчасним виконанням зобов`язань боржниками. В цій частині суд визнає вимоги необґрунтованими та не доведеними.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Доводи та міркування відповідача , щодо обставин написання ним розписки , без отримання вказаних у ній сум коштів спростовано в суді як текстом ним же написаної розписки так і показами свідків, яких було допитано саме за клопотанням відповідача . Так само, відповідачем не заперечується факт часткового виконання зобов`язань згідно розписки та погашення частини заборгованості .

Згідно ст. ст.134,142 ЦПК України, відповідно до розміру задоволених висог позивача , суд стягує з відповідача на користь позивача 1251, 26 грн судового збору 5580грн витрат на правничу допомогу .

Враховуючи викладене та керуючись статтями 525-526, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.134-142, 265,268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН- НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН- НОМЕР_2 ) про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 108000 грн заборгованості за договором позики, 4107,79 грн -3% річних, 13017,60 грн.- інфляційних збитків , 1251, 26 грн судового збору та 5580грн витрат на правничу допомогу .

В іншій частині вимог відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01серпня 2019 року.

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда