Постанова

від 31.07.2019 по справі 826/7915/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7915/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

31 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничо-книготорговельна компанія Самміт- Книга на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничо-книготорговельна компанія Самміт-Книга до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничо-книготорговельна компанія Самміт-Книга звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0027221404 від 09.06.2017, № 0027211404 від 09.06.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничо-книготорговельна компанія Самміт-Книга подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2019 без змін.

Заслухавши суддю доповідача, представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 12.05.2016 по 17.05.2017 співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-книготорговельна компанія Самміт-Книга з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з постачальником ПП Ахілес Груп (ЄДРПОУ 35735333) за період з 01.08.2015 по 30.09.2015, за результатами якої складений акт № 243/26-15-14-04-05/38716769 від 29.05.2017. (а.с. 15-28 т. 1)

Згідно з актом перевірки та наказом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 3253 від 04.05.2017, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є п.п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідачем в акті перевірки зроблені висновки про відсутність фактичного здійснення операцій з реалізації послуг з ПП Ахілес Груп у період з 01.08.2015 по 30.09.2015 і, як наслідок, вказано на порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ПК України.

Підставою для таких відомостей, як зазначено в акті перевірки, стала інформація з ІС Податковий блок про заведення ПП Ахілес Груп до картки суб`єктів фіктивного підприємництва, у зв`язку з відкриттям кримінального провадження за ст. 205 Кримінального кодексу України, відомості про пояснення громадянки ОСОБА_1 , відсутність у підприємництва основних засобів та незначна кількість працівників.

У ході перевірки, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві вручено директору ТОВ ВКК Самміт-Книга запит від 15.05.2017 № б/н, щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно проведення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах із контрагентом-постачальником ПП Ахілес Груп за період з 01.08.2015 по 30.09.2015.

Головним управлінням ДФС у м. Києві на адресу ТОВ ВКК Самміт-Книга було направлено запит від 20.02.2017 № 3650/10/26-15-14-04-05-14 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з постачальником ПП Ахілес Груп (код 38716769) за період з 01.08.2015 по 30.09.2015.

На запит ГУ ДФС у м. Києві, ТОВ ВКК Самміт-Книга надано лист-пояснення від 14.04.2017 № 4/14042017 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 18.04.2017 № 14587/10) про відмову у наданні інформації та первинних документів по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами.

В ході перевірки директору ТОВ ВКК Самміт-Книга Степуріну Івану Миколайовичу вручено запит від 15.05.2017, у відповідь на зазначений запит до перевірки надано пояснення директора від 16.05.2017 № 5/2017 щодо неможливості надання договору від 19.07.2015 № 1907-1 з додатками на 10 аркушах, укладений між ТОВ ВКК Самміт-Книга та ПП Ахілес Груп (а.с.38).

Так, податковий орган наголошує на тому, що з наявних первинних документів неможливо встановити хто і як, від імені контрагентів, реально міг здійснювати фінансово-господарську діяльність з реалізації продукції та надання послуг, що свідчить про те, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вимог, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем складені податкові повідомлення-рішення від 09.06.2017 № 0027221404 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 539 829,00 грн. (359886,00 грн. за основним платежем; 179943,00 грн. за штрафною санкцією); № 0027211404 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 4530,00 грн. за вересень 2015 року.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Виробничо-книготорговельна компанія Самміт-Книга звернулась до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, виходив з наступного:

- матеріали справи підтверджують позицію податкового органу щодо відсутності у підприємства контрагента основних засобів та незначну кількість працівників, які б могли виконати таку кількість роботи (об`єм господарської діяльності за виявлених обставин), які передбачені договорами про надання послуг, а наявні в матеріалах справи копії первинних документів позивача у сукупності дають підстави для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод;

- крім того, відповідно до актів виконаних робіт, надані послуги ПП Ахілес Груп включають в себе виготовлення друкованих матеріалів (каталоги продукції, футболки, брошури, рекламні книги, пакети, плакати, мисочки для фарбування, мірний стакан торгової марки L'OREAL PROFESSIONNEL) та їх розповсюдження в різних містах України, а саме - м. Київ, м. Харків, м. Одеса, м. Бровари, м. Запоріжжя, м. Дніпро, м. Кривий Ріг та інші, а враховуючи віддаленість точок розповсюдження, відсутність трудових ресурсів та основних засобів для виготовлення та транспортування вищезазначеного товару, зазначене в сукупності не дає можливості здійснити такого об`єму господарської діяльності за перевіряємий період;

- враховуючи обсяг та характер, наданих для ТОВ ВКК Самміт-Книга послуг та його контрагентів за перевіряємий період, що передбачають наявність відповідної кількості працівників та основних засобів контрагента - ПП Ахілес Груп не мали можливості здійснити такого об`єму господарської діяльності за викладених обставин;

- судом першої інстанції досліджено пояснення директора Приватного підприємства Ахілес Груп ОСОБА_1 , надані під час проведення допиту її як свідка, де вона повідомляє, що підприємницьку діяльність не здійснювала і жодних первинних документів про співпрацю з контрагентами не підписувала та зареєструвала дане приватне підприємство з метою отримання грошової винагороди.

Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступному.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. п. 14.1.27, п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єкт оподаткування податком на прибуток визначений у ст. 134 ПК України, як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зазначене дозволяє платнику податку формувати витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до положень п. п. а п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п. 198.6 ст. 198 ПК України, визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Так, згідно з п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 цього Закону).

Зі змісту акта перевірки слідує, що податковим органом зроблено висновок, що позивачем не надано документів, підтверджуючих реальність здійснення, отримання та подальше використання в господарській діяльності наведених у видаткових накладних товарно-матеріальних цінностей та в актах виконаних робіт та послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 15.09.2015 між ТОВ ВВК Самміт-Книга (замовник) та ПП Ахілес Групп (виконавець) укладено договір № 159-15 про надання послуг, згідно умов якого виконавець за дорученням замовника зобов`язується виконати послуги по виготовленню оригінал-макету книги История Искусства (Эротика), що включає підбір ілюстраційного матеріалу, придбання авторських прав та рішення ліцензійних питань по ілюстраціям, розробка дизайну книги, верстка, друкарська підготовка. (а.с. 40)

Відповідно до п. 1.2 даного договору замовник зобов`язується приймати й оплачувати такі послуги виконавця в порядку і на умовах, передбачених даним договором.

Крім того, між ТОВ ВВК Самміт-Книга (замовник) та ПП Ахілес Групп (виконавець) укладено договір про надання послуг № 1907-1 від 19.07.2015 згідно з яким, виконавець за дорученням замовника, зобов`язується виконати послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламно-інформаційних печатних матеріалів (виробництво та тиражування печатних матеріалів, розповсюдження).

Відповідно до актів виконаних робіт, надані послуги між ТОВ ВКК Самміт-Книга та ПП Ахілес Груп включають в себе виготовлення друкованих матеріалів (каталоги продукції, футболки, брошури, рекламні книги, пакети, плакати, мисочки для фарбування, мірний стакан торгової марки L'OREAL PROFESSIONNEL) та їх розповсюдження в різних містах України, а саме, м. Київ, м. Харків, м. Одеса, м. Бровари, м. Запоріжжя, м. Дніпро, м. Кривий Ріг та інші.

На підтвердження виконання вимог вказаного договору позивачем надано суду:

- договір про надання послуг № 159-15 від 15.09.2015 (а. с. 40-43 т. 1);

- договір про надання послуг № 1907-1 від 19.07.2015, додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4 до договору (а. с. 129-146 т. 1);

- акт виконаних робіт від 29.05.2015 (а. с. 44 т. 1);

- податкову накладну № 97 від 29.09.2015 (а. с. 45 т. 1);

- платіжне доручення № 7006 від 15.10.2015 (а. с. 46 т. 1);

- акти виконаних робіт (а. с. 47-60 т. 1);

- податкові накладні (а. с. 61-65 т. 1);

- платіжні доручення (а. с. 66-70 т. 1);

- оригінал-макет книги История Искусства (Эротика) (а. с. 190-250 т. 1, 1-250 т. 2, 1-197 т. 3)

Колегія суддів вважає цілком обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що враховуючи віддаленість точок розповсюдження (різні міста, що знаходяться на значній відстані, що потребує наявності транспорту), відсутність трудових ресурсів та основних засобів для виготовлення та транспортування продукції, не дає можливості здійснити такого об`єму господарської діяльності за перевіряємий період.

Крім того, матеріали справи підтверджують позицію податкового органу щодо відсутності у підприємства контрагента основних засобів та незначну кількість працівників, які б могли виконати таку кількість роботи (об`єм господарської діяльності за виявлених обставин), яка передбачена договором про надання послуг.

Щодо податкової інформації про постачальника ПП Ахілес Груп (ЄДРПОУ 35735333), слід зазначити таке:

- взято на податковий облік у ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві;

- стан платника 0 - платник податків за основним місцем обліку

- основний вид діяльності - 73.11-рекламні агентства;

- свідоцтво платника ПДВ № 200147369 анульовано 31.03.2017 за рішенням контролюючого органу, у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року;

- звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д 4) за період серпень 2015-вересень 2015 не подано;

- відповідно до фінансового звіту суб`єкта господарювання за 9 місяців 2015 рік від 26.10.2015 № 919493021 вартість основних засобів на кінець періоду становить 0 гривень;

- остання податкова декларація з податку на додану вартість подана в лютому 2016 року, з цього часу суб`єкт господарювання не звітує.

Згідно ІС Податковий блок встановлено, що ПП Ахілес Груп (ЄДРПОУ 35735333) заведено до картки суб`єктів фіктивного підприємництва, в результаті порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

Варто звернути увагу на пояснення директора Приватного підприємства Ахілес Груп ОСОБА_1 , надані під час проведення допиту її, як свідка, де вона повідомляє, що підприємницьку діяльність не здійснювала і жодних первинних документів про співпрацю з контрагентами не підписувала та зареєструвала дане приватне підприємство з метою отримання грошової винагороди.

У позовній заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю ВКК Самміт-Книга зазначає те, що всі посилання в акті перевірки базуються на підставі аналізу зібраної інформації, наявної в базах даних ГУ ДФС у м. Києві, співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагента позивача, що не може ставитись в провину саме позивачу та є індивідуальною відповідальністю саме ПП Ахілес Груп .

Слід зауважити, що, дійсно, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів.

Так, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому, не може володіти інформацією відносно виконання таким контрагентом податкових зобов`язань.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

У той же час, варто врахувати, що контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як вже зазначалось вище, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

При цьому, необхідно розуміти, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16.

Подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на переконання суду не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо господарської діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства, навіть за умови належного оформлення позивачем первинної документації, проте без можливості реально виконати контрагентом значний об`єм послуг з розробки, оформлення та виготовлення друкарських матеріалів (продукції), що у свою чергу, потребує наявності певної кількості трудових ресурсів (зважаючи на об`єм виготовленої продукції), місця для її зберігання, засобів для транспортування та професійної техніки для реалізації (виконання) умов укладених договорів.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця (замовника послуг), права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій та реальною можливістю їх виконати.

Стосовно долучених стороною позивача до матеріалів справи речових доказів, які на переконання Товариства з обмеженою відповідальністю ВКК Самміт-Книга підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентом щодо виготовлення продукції, колегія суддів зазначає, що надані речові докази, а саме, оригінал-макет книги История Искусства , футболка з нанесенням логотипу L'oreal, каталог продукції L'oreal демонстраційна брошура не підтверджують їх виготовлення саме ПП Ахілес Груп , оскільки не мають жодного маркування для співставлення виконавця даної продукції, накладу (кількості примірників), партії/номеру/дати замовлення.

Колегія суддів зазначає, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничо-книготорговельна компанія Самміт- Книга є видавником, має всі технічні можливості виконати зазначену в договорах роботу, проте під час розгляду справи стороною позивача не підтверджено необхідності укладання договорів про надання послуг з даним контрагентом, чиї виробничі можливості/потужності не дають можливості виконати зазначених об`єм роботи з кращим результатом та продуктивністю, аніж у позивача, що вказує на відсутність у позивача ділової мети, відповідно до п. п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничо-книготорговельна компанія Самміт- Книга - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 31.07.2019.