Ухвала

від 25.07.2019 по справі 910/22089/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволені заяви про відстрочку виконання рішення

м. Київ

25.07.2019Справа № 910/22089/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГОЛОВСПЕЦБУД"

до Київського національного університету будівництва і архітектури

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ББГ - Сервіс"

про стягнення 249 999,53 грн.

та

за зустрічним позовом Київського національного університету будівництва і архітектури

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГОЛОВСПЕЦБУД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ББГ - Сервіс"

про визнання договору підряду недійсним

Щодо розгляду заяви б/н б/д "Про відстрочку виконання судового рішення" Київського національного університету будівництва і архітектури

Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) (стягувача) Шайко С.В. (адвокат);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) (боржника, заявника) Кришмарел Ю.А. (адвокат);

від третьої особи не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 року первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" задоволено повністю, стягнуто з Київського національного університету будівництва і архітектури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" борг в розмірі 249 999,53 грн. та судовий збір - 3 750,00 грн. У задоволенні зустрічного позову Київського національного університету будівництва і архітектури судом було відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 року апеляційну скаргу Київського національного університету будівництва і архітектури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 року у справі № 910/22089/17 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 року у справі № 910/22089/17 скасовано частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: "В задоволенні первісного позову відмовити повністю. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю".

10.05.2019 року через відділ діловодства суду надійшла заява б/н б/д "Про відстрочку виконання судового рішення" у справі № 910/22089/17 Київського національного університету будівництва і архітектури, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду до 01.02.2020 року.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.05.2019 року заяву б/н б/д "Про відстрочку виконання рішення" передано на розгляд судді Пінчука В.І.

Розпорядженням В.о. керівника апарату № 05-23/1168 від 10.05.2019 року призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи, у зв`язку з відпусткою судді Пінчука В.І.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2019 року заяву б/н б/д "Про відстрочку виконання рішення" передано на розгляд судді Коткова О.В.

20.02.2019 року до Господарського суду міста Києва надійшов запит № 248/19 від 20.02.2019 року Північного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи № 910/22089/17 до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку із надходженням касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 року у справі № 910/22089/17 Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 року зі справи № 910/22089/17 скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2018 зі справи № 910/22089/17 залишено в силі, стягнуто з Київського національного університету будівництва і архітектури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 7500 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви б/н б/д "Про відстрочку виконання судового рішення" Київського національного університету будівництва і архітектури до повернення матеріалів справи № 910/22089/17 до Господарського суду міста Києва.

Додатковою постановою Верховного Суду від 13.06.2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто з Київського національного університету будівництва і архітектури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" 5000 грн. компенсації вартості витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/22089/17, в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Згідно інформаційної системи Господарського суду міста Києва "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що 25.06.2019 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 року розгляд заяви б/н б/д "Про відстрочку виконання судового рішення" Київського національного університету будівництва і архітектури у справі № 910/22089/17 призначено на 25.07.2019 року.

В судовому засіданні 25.07.2019 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) (боржника, заявника) надав усні пояснення щодо поданої заяви, подану заяву підтримує, вказуючи на те, що у відповідача відсутні кошти для оплати. Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) (стягувача) надав усні пояснення щодо поданої заяви про відстрочку виконання рішення, просив суд відмовити в її задоволені.

Розглянувши відповідну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви б/н б/д "Про відстрочку виконання судового рішення" Київського національного університету будівництва і архітектури у справі № 910/22089/17, виходячи з наступного.

Необхідність надання відстрочки виконання рішення суду заявник обґрунтовує тим, що Київський національний університет будівництва і архітектури є державною бюджетною установою, бюджет якої затверджується засновником - Міністерством освіти і науки України. Як вказує заявник, в бюджеті університету на 2019 рік не передбачено коштів на сплату непередбачених витрат, яким є рішення суду про стягнення боргу, тому відсутність цільових коштів в бюджеті ускладнює виконання рішення суду та робить неможливим його виконання у 2019 року. При цьому, заявник зазначає, що університет планує сплатити борг після отримання змін у бюджеті та вважає, що ступінь вини університету не є настільки суттєвою, що унеможливлює можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

В свою чергу, стягувач в заперечення проти задоволення поданої заяви посилається на те, що зазначені заявником підстави для надання відстрочки виконання судового рішення не носять особливий і надзвичайний характер, та не є такими виключними обставинами, які б давали підстави для надання останньому відстрочки виконання рішення суду, посилання заявника на відсутність грошових коштів не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Частино 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, тобто відсутність у боржника грошових коштів не є обставиною, яка може слугувати підставою для невиконання зобов`язання по оплаті.

Отже, подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає йому істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, відстрочення рішення допускається при наявності обставин, які суттєво ускладнюють виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З викладених норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Тобто, передбачена процесуальним законодавством можливість суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочити виконання рішення не є безумовною, адже передбачає доведення заявником дійсного існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За змістом ст.ст. 73, 74 Господарського просувального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

В ч. 5. ст. 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до п. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до п. 1. ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вже зазначалося судом вище, рішення Господарського суду міста Києва у даній справі ухвалено від 02.08.2018 року (рішення суду у даній справі залишене в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 року).

Тому в даному випадку, строк на який може бути надано відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 року у справі № 910/22089/17 не може перевищувати - 02.08.2019 року (сплив річного строку встановленого ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Водночас, заявник (боржник) у поданій заяві просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 року у справі № 910/22089/17 до 01.02.2020 року , тобто поза межами строку, встановленого вимогами ч. 5 ст. 331 ГПК України, що є підставою для відмови у відстроченні виконання судового рішення, оскільки згадана норма не ставить в залежність початок перебігу річного строку для відстрочення виконання судового рішення з моментом винесення рішення про таке відстрочення, а чітко встановлює, що такий строк не може перевищувати одного року саме з дня його ухвалення.

Відповідно до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової норми форми , форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

В той же час, заявником у поданій до суду заяві не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі та доказів того, що в разі відстрочки виконання рішення відповідна заборгованість дійсно буде погашена.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності активів, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви б/н б/д "Про відстрочку виконання судового рішення" Київського національного університету будівництва і архітектури у справі № 910/22089/17.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви б/н б/д "Про відстрочку виконання судового рішення" Київського національного університету будівництва і архітектури у справі № 910/22089/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 25 липня 2019 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 01 серпня 2019 року.

Суддя О.В.Котков