Ухвала

від 31.07.2019 по справі 41/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.07.2019Справа № 41/189

За заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго

Про заміну сторони виконавчого провадження

у справі № 41/189

За позовомПублічного акціонерного товариства Київенерго ДоКомунального підприємства Житловик Простягнення 124 426,60 грн Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М.

Представники учасників судового процесу:

від КП Київтеплоенерго : не з`явився;

від стягувача: не з`явився;

від боржника: не з`явився

обставини справи:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Житловик" про стягнення 124 426,20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 припинено провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства "Житловик" заборгованості в сумі 8 311,58 грн. на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Житловик" (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Кіквідзе, 21, код ЄДРПОУ 05418023) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 87 878 (вісімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 68 коп. основного боргу, 16 537 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 76 коп. - інфляційних втрат, 2 744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн. 15 коп. - 3% річних, 1 154 (одну тисячу сто п`ятдесят чотири) грн. 72 коп. державного мита та 109 (сто дев`ять) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.05.2015 Господарським судом м. Києва видано наказ на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 17.04.2015 по справі № 41/189.

19.07.2019 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 розгляд заяви призначено на 31.07.2019.

Представники заявника, стягувача та боржника у судове засідання 31.07.2019 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на положення частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, та приймаючи до уваги те, що стягувач та боржник не скористались наданим їм статтею 42 Господарського процесуального кодексу України правом подати письмові пояснення щодо поданої заяви з викладенням своїх аргументів, суд вважає можливим розглянути подану заяву за відсутності представників стягувача та боржника.

Розглянувши у судовому засіданні 31.07.2019 року заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про заміну сторони її правонаступником та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що означена заява задоволенню не підлягаю з огляду на наступне.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Приписами частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну позивача (стягувача) з примусового виконання наказу господарського суду у справі на його правонаступника у зв`язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (статті 516 Цивільного кодексу України).

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

З врахуванням наведеного суд вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (заміну стягувача у виданому судом наказі до відкриття виконавчого провадження) як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2018 року між Публічним акціонерним товариством Київенерго (кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) Київтеплоенерго (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 (далі - договір № 601-18), відповідно до умов якого, в порядку та на умовах визначених договором, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн. станом на 01.08.2018 із урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів.

Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в Додатку № 1 до цього договору. Всі права переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами Додатку № 1 до цього договору (п. 1.2 договору № 601-18).

Відповідно до п. 1.3 договору № 601-18 з укладенням цього договору кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отримання боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення цього договору, у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії за Договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 до цього договору.

Відступлення права вимоги за додатковими грошовими зобов`язаннями (неустойки (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) до основних грошових зобов`язань, які вже є предметом судового розгляду або вже підтверджені судовими рішеннями як такі, що підлягають стягненню із споживача (споживачів), визначаються окремим договором.

Згідно з витягом з Додатку № 1 до договору, первісний кредитор відступив новому кредитору, зокрема право вимоги до Комунального підприємства Житловик заборгованості в сумі 135 058,45 грн.

Також 11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (далі - кредитор) та Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (далі - новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 603-18 (далі договір № 603-18), відповідно до якого ПАТ Київенерго відступило, а КП Київтеплоенерго набуло право грошової вимоги споживачів (юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перелік яких визначений у додатках до договорів про відступлення права вимоги від 11.10.2018 № 601-18, від 11.10.2018 № 602-18) теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов`язання перед кредитором оплатити неустойку (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та /або можуть бути нараховані та /або виникнути після дати укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачами обов`язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі що підлягають стягненню споживачів.

Перелік споживачів та склад вимог (неустойка (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) у вже розпочатих спорах та/або рішеннях суду та/або виконавчих провадженнях зазначаються у додатках № 1, № 2, № 3, № 4 до цього договору (п. 1.2 договору № 603-18).

Відповідно до п. 1.3 договору № 603-18, з укладенням договору № 603-18 та договорів про відступлення права вимоги від 11.10.2018 № 601-18, № 602-18, новий кредитор набуває право отримання/вимоги від споживачів, які визначені в Додатках № 1, № 2, № 3, № 4 до цього договору та вказаних договорів про відступлення права вимоги до споживачів додаткових сум стягнення у зв`язку з неналежним виконанням споживачами договорів/угод, укладених кредитором понад ті, що є предметом судового розгляду чи підтверджені судовими рішеннями, не допускаючи подвійного стягнення коштів з одного й того самого споживача за той самий борг та період його виникнення.

Згідно із пунктом 398 додатку № 3 до договору № 603-18 про відступлення прав вимоги від 11.10.2018, ПАТ Київенерго відступило, а КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго набуло право вимоги до Комунального підприємства Житловик (код ЄДРПОУ 05418023): № договору (особовий рахунок) 621747, дата рішення суду - 17.04.2015, № 41/189, дата наказу суду - 12.05.2015, 87 878,68 грн основного боргу, інфляційна складова боргу - 16 537,76 грн, 3% річних - 2 744,15 грн, судовий збір/державне мито 109,51 грн всього (без основного боргу) 19 391,42 грн.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про визнання недійсними укладених між Публічним акціонерним товариство Київенерго та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго Договору № 601-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 та Договору № 603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018.

Враховуючи умови договорів про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 та № 603-18 від 11.10.2018, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід прав вимоги), а саме відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, що виникло на підставі договору № 621747 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2007 та рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2015 у справі № 41/189 щодо сплати відповідачем на користь позивача 111 057 (сто одинадцять тисяч п`ятдесят сім) грн. 22 коп. основного боргу, 36 791 (тридцять шість тисяч сімсот дев`яносто одну) грн. 41 коп. - інфляційних втрат, 7 814 (сім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 37 коп. - 3% річних.

З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні стягувача - заміну сторони (стягувача) Публічне акціонерне товариство Київенерго на його правонаступника - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго в частині стягнення 87 878,68 грн основного боргу, інфляційної складової боргу - 16 537,76 грн, 3% річних - 2 744,15 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що за рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 у справі № 41/189 грн було стягнуто 109,51 грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Суд зазначає, що сплата витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу не є зобов`язанням в розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України та згідно із встановленими судом обставинами вона не була й не могла бути предметом відступлення за договором № 603-18 від 11.10.2018.

З огляду на вищевикладене суд вважає безпідставним здійснення заміни стягувача щодо стягнення зазначеної суми витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 910/9549/15 від 03.07.2019 та у справі № 916/65/18 від 21.01.2019.

Керуючись ст. ст. 232, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником у справі № 41/189 задовольнити частково.

2. Здійснити на стадії виконання судового рішення у справі № 41/189 заміну сторони (стягувача) Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34; ідентифікаційний код 00131305) його процесуальним правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) в частині вимог про стягнення 87 878 (вісімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 68 коп. основного боргу, 16 537 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 76 коп. - інфляційних втрат, 2 744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн. 15 коп. - 3% річних.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Згідно з ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.08.2019.

Суддя О.М. Спичак