Ухвала

від 30.07.2019 по справі 914/1431/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

30 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1431/18

Судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Вронської Г.О.

у справі №914/1431/18

за позовом заступника прокурора Львівської області

до Сколівської міської ради

про визнання укладеним договору оренди, визнання протиправним та скасування рішення,

1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.12.2018, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019, відмовлено в задоволенні позову Заступника прокурора Львівської області (далі - Позивач) до Сколівської міської ради (далі - Відповідач) про:

- визнання укладеним між прокуратурою Львівської області (далі - Прокуратура) і Відповідачем договору оренди нежитлового приміщення в м . Сколе по вул. Данила Галицького, 27 загальною площею 340,7 м 2 (далі - Приміщення) з 1 липня 2018 року на запропонованих Позивачем умовах;

- визнання протиправним та скасування рішення позачергової ХІХ сесії Сколівської міської ради №57 від 06.07.2018 "Про надання дозволу Сколівській міській раді на переселення" (далі - Рішення)

2. Судові рішення мотивовані тим, що Позивач не довів порушення прав чи охоронюваних законом інтересів Прокуратури щодо укладення договору оренди Приміщення, оскільки на момент вирішення спору строк розгляду Відповідачем пропозиції Прокуратури про укладення такого договору не закінчився.

3. Також суди виходили з того, що Рішення стосується виключно прав та інтересів Відповідача і територіальної громади міста Сколе як власника Приміщення та не порушує права чи законні інтереси Позивача.

4. Заступник прокурора Львівської області подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову.

5. Касаційна скарга мотивована посиланням на наявність у Прокуратури як у орендаря, який належним чином виконував свої обов`язки, переважного права на укладення нового договору оренди Приміщення.

6. Також скаржник посилається на положення Закону України "Про прокуратуру" щодо забезпечення місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування розташованих на їх території органів та установ прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди.

7. Скаржник зазначає, що за період оренди Приміщення у ньому за державні кошти збудований гараж, встановлене автономне опалення, замінена частина вікон і дверей, двічі проведений капітальний ремонт приміщення та фасаду, здійснювався благоустрій прилеглої території.

8. Крім того, скаржник вважає, що при прийнятті Рішення порушений Регламент Відповідача.

9. Постановою Верховного Суду від 30.07.2019 касаційна скарга Заступника прокурора Львівської області задоволена частково, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції скасовані, а справа передана на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

10. Постанова мотивована тим, що виходячи зі змісту норми частини 3 статті 91 Закону України "Про прокуратуру" та частини 1 статті 187 Господарського кодексу України договір оренди службових приміщень між місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування і органами прокуратури є обов`язковим на підставі закону.

11. З огляду на імперативний припис норми частини 3 статті 91 Закону України "Про прокуратуру", до предмета доказування у даній справі входять зокрема обставини щодо забезпечення розташованого на території Сколівської районної ради та Сколівської районної державної адміністрації Прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди взамін тих приміщень, в які надано дозвіл на переселення Відповідачу відповідно до Рішення.

12. У постанові зазначено, що судами не встановлювались та не перевірялись обставини щодо вчинення Відповідачем чи Сколівською районною державною адміністрацією конкретних дій на виконання їх обов`язку, визначеного частиною 3 статті 91 Закону України "Про прокуратуру", таких як, наприклад: пошук та пропозиція інших відповідних службових приміщень, складання проекту договору оренди чи вчинення сторонами інших дій, які б свідчили про реальний намір сторін укласти договір щодо конкретного іншого службового приміщення. Зокрема, судами попередніх інстанцій не досліджено всі зібрані у справі докази, а саме: листи, що складають переписку щодо забезпечення Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури приміщенням.

13. Крім того, у постанові йдеться про передчасну відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання укладеним договору оренди через неврахування того, що на момент звернення до суду з даним позовом попередній договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2016 №1 припинив свою дію; орендодавцем було прийнято Рішення, згідно з яким надано дозвіл на переселення Відповідача в нежитлове приміщення, яке є об`єктом зазначеного договору оренди; а суди не перевірили, чи Відповідачем було вжито заходів, спрямованих на виконання свого обов`язку, визначеного частиною 3 статті 91 Закону України "Про прокуратуру".

14. Я не погоджуюся з висновком суду касаційної інстанції про те, що оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

15. Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність відповідного суб`єктивного права (охоронюваного законом інтересу) у позивача та його порушення (невизнання або оспорювання) з боку відповідача. На позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

16. Згідно з закріпленим у статті 627 Цивільного кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України принципом свободи договору сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов на свій розсуд з урахуванням вимог законодавства.

17. Положеннями статті 649 Цивільного кодексу України та статей 181, 187 Господарського кодексу України передбачено вирішення судом переддоговірних спорів лише у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом, окрім розбіжностей, які виникли при укладенні договору на підставі правового акта органа державної влади тощо.

18. На мою думку, посилання на положення Прокуратури на передбачений статтею 91 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування забезпечити розташовані на їх території органи та установи прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди як підставу для задоволення позовних вимог про визнання укладеним договору оренди Приміщення у даній справі підлягає відхиленню. Адже наведеною правовою нормою не визначений конкретний обов`язок Відповідача укласти договір оренди саме щодо спірного у справі Приміщення.

19. При цьому вважаю за необхідне врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 22.01.2019 у справі №910/12224/17, якою скасовані судові рішення попередніх інстанцій і відмовлено в задоволенні позову Прокуратури міста Києва про визнання недійсними рішень Київської міської ради про повернення приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва із сфери управління державних установ і організацій, зокрема Прокуратури міста Києва.

20. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду, зробивши посилання на положення частини 3 статті 91 Закону України "Про прокуратуру" зазначила, що міськрада, яка від імені та в інтересах територіальної громади міста Києва відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, має право самостійно вирішувати питання щодо передачі об`єктів права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, зокрема передавати їх в оренду.

21. У зв`язку з наведеним я також погоджуюсь з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність порушення прав (охоронюваних законом інтересів) Прокуратури Рішенням, оскільки воно є актом індивідуальної дії, стосується виключно прав і інтересів Відповідача і територіальної громади міста Сколе як власника Приміщення та не передбачає виникнення чи припинення прав чи обов`язків у Прокуратури. Отож недотримання порядку прийняття Рішення (в разі його наявності) не може бути підставою для визнання його недійсним господарським судом за позовом особи, права якої таким рішенням не порушені.

22. Водночас, на мою думку, наявність чи відсутність з боку Відповідача певних порушень у публічно-правових правовідносинах з Прокуратурою, зокрема бездіяльності чи перешкоджання виконанню функцій Прокуратури, не є предметом розгляду в даній справі з огляду на визначену Господарським процесуальним кодексом України юрисдикцію господарських судів та завдання господарського судочинства.

23. Тому дослідження обставин вчинення Відповідачем чи Сколівською районною державною адміністрацією (яка не є учасником даної справи) конкретних дій щодо пошуку та пропозиції Прокуратурі інших службових приміщень, наміру сторін укласти договір щодо конкретного іншого службового приміщення не входить до предмету доказування у даній господарській справі.

24. При вирішенні господарсько-правового спору необхідно врахувати, що спеціальним законом, який регулює спірні у справі правовідносини, пов`язані з передачею в оренду комунального майна, є Закон України "Про оренду державного та комунального майна". Зокрема, статтею 9 зазначеного Закону визначений порядок укладення договору оренди.

25. Однак під час розгляду справи судами попередніх інстанцій Прокуратура не довела наявність у Відповідача обов`язку укласти договір оренди Приміщення за наслідками розгляду заяви Прокуратури відповідно до положень названого Закону. Навпаки, суди встановили, що Прокуратура звернулась до Відповідача з пропозицією переукласти договір оренди Приміщення вже після звернення з позовом у даній справі, і на момент вирішення спору строк розгляду зазначеної пропозиції не закінчився.

26. З огляду на зазначене я не вбачаю правових підстав для прийняття до уваги аргументів Прокуратури про наявність у неї як у орендаря, що належним чином виконував свої обов`язки, переважного права на укладення нового договору оренди Приміщення, адже з встановлених судами обставин не вбачається доведення Прокуратурою обставин щодо наміру Відповідача передати Приміщення в оренду іншій особі всупереч переважному праву Прокуратури.

27. Також безпідставним є посилання Прокуратури в касаційній скарзі на обставини здійснення нею в період оренди ремонту Приміщення тощо, адже вчинення орендарем наведених дій не визначено законодавством підставою для виникнення у власника орендованого майна обов`язку укласти новий договір оренди. Водночас застосування передбачених Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна" наслідків поліпшення Прокуратурою як орендарем переданого в оренду Приміщення не визначено предметом позовних вимог у даній справі.

28. У зв`язку з наведеним я погоджуюсь з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність Позивачем обставин порушення Відповідачем його цивільних (господарських) прав чи охоронюваних законом інтересів щодо укладення договору оренди Приміщення на момент звернення з позовом у даній справі, а також на момент вирішення спору судом першої інстанції.

29. Отже, на мою думку, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не спростував висновки судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Тому підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Суддя Г. Вронська