Рішення

від 31.07.2019 по справі 753/20304/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20304/18

провадження № 2/753/376/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Козін В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилаючи на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , та як власник житла отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов`язання по їх оплаті, чим спричинила позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, загальна сума заборгованості якої за період становить 6 404 грн. 37 коп., й складається із таких складових - заборгованість по внескам за обслуговування житла за період з червня 2015 року по вересень 2018 року - 5 547 грн. 78 коп., заборгованість за постачання холодної води та водовідведення за період з червня 2015 року по травень 2016 року - 675 грн. 84 коп., заборгованість по сплаті за водовідведення (стік) гарячої води - 180 грн. 75 коп. Окрім того, ним ставиться вимога про стягнення 764 грн. 65 коп. - індексу інфляції та 227 грн. 34 коп. - трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а всього - 7 416 грн. 36 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , діюча на підставі ордеру про надання правової допомоги від 09 липня 2019 року (а.с.156), позовні вимоги підтримала з тих же підстав та просила їх задовольнити, посилаючись на вимоги закону про належне виконання зобов`язань.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явивився, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду), надіслав відзив на позов.

Даний спір за правилом територіальної підсудності підсудний цьому суду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Вислухавши пояснення позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням відзиву відповідача на позов, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 26 жовтня 1996 року (а.с.26), та як власник житла отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов`язання по їх оплаті, чим спричинила позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, загальна сума заборгованості якої за період становить 6 404 грн. 37 коп., й складається із таких складових - заборгованість по внескам за обслуговування житла за період з червня 2015 року по вересень 2018 року - 5 547 грн. 78 коп., заборгованість за постачання холодної води та водовідведення за період з червня 2015 року по травень 2016 року - 675 грн. 84 коп., заборгованість по сплаті за водовідведення (стік) гарячої води - 180 грн. 75 коп. (а.с. 27, 28, 29, 30, 37, 38, 39, 40).

Положення ст.ст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов`язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, визначені законом або договором.

За період проживання відповідача у вказаній квартирі (перебування її у власності) позивачем, як обслуговуючою організацією, в указаний період щоденно надавались вказані житлово-комунальні послуги.

Відповідач щомісяця отримував від позивача рахунки на їх оплату із зазначенням суми, однак платежі здійснювалися не регулярно, що призвело до утворення заборгованості за вказаний період.

Відповідно до ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Окрім того, позивачем ставиться вимога про стягнення 764 грн. 65 коп. - індексу інфляції та 227 грн. 34 коп. - трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а всього - 7 416 грн. 36 коп., яка підлягає задоволенню із таких правових підстав.

Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом надана правова оцінка заперечень відповідача проти позову, та вважає, що останні не заслуговують на увагу, оскільки докази на спростування позовних вимог не надані, тому такі заперечення не можуть бути прийняті судом та покладені в основу рішення як такі, що спростовуються доказами, наданими позивачем по справі.

Посилання відповідача на відсутність між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг, як на підставу відмови у задоволенні позову, є безпідставним з огляду на наступне.

Так, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов`язок, а не право сторін, і відмова споживача від укладення договору у такому разі суперечить вимогам ч.3 ст. ст. 627, 630 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Разом із тим за змістом наведених норм закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користується ними, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що й відповідає спірним правовідносинам.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 жовтня 2012 року у справі 6-110цс12.

З-поміж такого, посилання відповідача як на підставу своїх заперечень на непогодження із застосовуваними позивачем тарифами на житлово-комунальні послуги, правилами нарахування тощо спростовується тим, що такі дії позивача ним не оскаржувались.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1, ч.7 ст. 141 ЦПК України.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 762 грн. 00 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 64, 66-68, 162 ЖК України, ст.ст. 526, 610, 625, 627, 630 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України , ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , на користь Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 , код ЄДПРОУ - 22882940, 7 416 грн. 36 коп. - заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, 1 762 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 9 178 (дев`ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 36 (тридцять шість) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: