Справа № 2-3113/10
Категорія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильченка О. В. ,
при секретарі - Ковальчук О. М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Родовід Банк Шевченка Андрія Миколайовича на дії старшого державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бачинської Марії Вікторівни, заінтересована особа: ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В :
ПАТ Родовід банк звернулось до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бачинської Марії Вікторівни, а саме: винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. В скарзі заявник просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, визнати дії державного виконавця незаконними, зобов`язати державного виконавця відновити виконавче провадження.
Скаргу обґрунтовано посиланням на те, що 06.07.2010 року Подільським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по цивільній справі № 2-3113/10 за позовом АТ Родовід Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
27.01.2011 року на підставі зазначеного рішення суду АТ Родовід Банк судом видано виконавчий лист.
14.03.2016 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 50400971 з примусового виконання вказаного виконавчого листа по цивільній справі № 2-3113/10.
05.11.2018 року АТ Родовід Банк отримало постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2018 року ВП №50400971, яка винесена старшим державним виконавцем Бачинською М.В. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є те, що реєстраційними органами повідомлено про відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.
Так, ПАТ Родовід банк просить визнати незаконними дії старшого державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бачинської Марії Вікторівни при винесенні постанови № 50400971від 27.06.2018 року про повернення виконавчого документа стягувану, скасувати вказану постанову, а також зобов`язати відновити виконавче провадження № 50400971.
В судове засідання представник ПАТ Родовід Банк не з`явився, подав заяву про розгляд скарги за його відсутності. До суду подав заяву по розгляд скарги без участі представника заявника.
Державний виконавець до суду також не з`явився. Подав заперечення проти скарги, посилався на її необгрунтованість.
Заінтересована особа в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, вивчивши матеріали скарги, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку про відмову в задоволенні скарги з наступних підстав.
06.07.2010 року Подільським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по цивільній справі № 2-3113/10 за позовом АТ Родовід Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
27.01.2011 року на підставі зазначеного рішення суду АТ Родовід Банк судом видано виконавчий лист.
14.03.2016 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 50400971 з примусового виконання вказаного виконавчого листа по цивільній справі № 2-3113/10.
05.11.2018 року АТ Родовід Банк отримало постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2018 року ВП №50400971, яка винесена старшим державним виконавцем Бачинською М.В. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є те, що реєстраційними органами повідомлено про відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.
Правовідносини, що виникли між сторонами виконавчого провадження регулюються Законом України Про виконавче провадження .
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Стаття 18 ЦПК України імперативно встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст. 10 Закону України Про виконавче провадження передбачені такі заходи примусового виконання рішень:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Крім того, ст. 18 вказаного Закону чітко регламентує права та обов`язки виконавця.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувану якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого.
З наданих матеріалів вбачається, що державним виконавцем 04.03.2016 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.
В межах виконавчого провадження було здійснено відповідні запити до Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України. Також було накладено арешт на кошти боржника розміщені в ПАТ А-Банк . Також, було оголошено розшук майна боржника, а саме автомобіль IKCO SAMAND; накладено арешт на невизначене нерухоме майно боржника.
Відтак, судом встановлено, що державним виконавцем було здійснено всіх необхідних заходів для розшуку майна боржника, надіслано відповідні запити до компетентних органів. Проте, встановити наявність майна, на яке могло б бути звернуто стягнення не вдалось.
За таких обставин, вбачаю, що дії державного виконавця по винесенню постанови про повернення виконавчого листа стягувачу були правомірними, адже всі необхідні дії державним виконавцем були вжиті щодо розшуку майна боржника, проте вони виявились безрезультатними.
Відтак, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 353, 447-453, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Родовід Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Родовід Банк Шевченка Андрія Миколайовича на дії старшого державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бачинської Марії Вікторівни, заінтересована особа: ОСОБА_1 , відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. В. Васильченко
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2019 |
Оприлюднено | 02.08.2019 |
Номер документу | 83384514 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Васильченко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні