Ухвала

від 05.03.2019 по справі 2-3113/10

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-3113/10

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Ларіоновій Н.М.,

при секретарі - Мариненко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за скаргою Публічного акціонерного товариства Родовід Банк , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Староміський відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, головний державний виконавець Чуднєцова Віолета Юріївна, на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Представник скаржника ПАТ Родовід Банк в квітні 2017 року звернувся до суду із скаргою в якій просив визнати незаконними дії державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Чуднєцової В.Ю. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.03.2017 року та скасувати постанову державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Чуднєцової В.Ю. про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.03.2017року. Мотивуючи свої вимоги тим, що постановою державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Чуднєцовою В.Ю. від 28.03.2017 року скаржнику був повернутий виконавчий документ про стягнення боргу з за кредитним договором з ОСОБА_1 .. Підставою для повернення виконавчого листа державний виконавець вказав неможливість його виконання через відсутність у боржника будь-якого майна. Але при цьому скаржник вважає дії державного виконавця незаконними, оскільки державним виконавцем не було здійснено весь обсяг дій, передбачених діючим законодавством, для виконання судового рішення, що потягло за собою порушення прав заявника.

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 28.09.2017 року матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Ларіонової Н.М.

У судове засідання заявник не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу в його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності заявника, за наявних у справі матеріалів.

Заінтересована особа - державний виконавець Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Чуднєцова В.Ю. - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності заінтересованої особи.

Заінтересована особа - ОСОБА_1 - у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Суд вважає можливим розглядати справу в її відсутність, за наявних у справі матеріалів.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.10.2010 року Подільським районним судом м. Києва ухвалено рішення в цивільній справі № 2-3113/10 за позовом ПАТ Родовід Банк про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в розмірі 261 282,92 грн., судових витрат в розмірі 1700,00 грн. та витрат на ІТЗ в розмірі 120,00 грн.

28.03.2017 року державним виконавцем Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Чуднєцовою В.Ю. винесено постанову ВП № 52388847 про відкриття виконавчого провадження.

18.04.2017 року державним виконавцем Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Чуднєцовою В.Ю. винесено постанову ВП № 52388847 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Підставою для повернення виконавчого листа державним виконавцем було вказано відсутність зареєстрованого за боржником будь-якого майна, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

У своїх вимогах заявник посилається на те, що дії державного виконавця є незаконними, оскільки ним не було здійснено весь обсяг дій щодо виконання виконавчого листа, що передбачені діючим законодавством, а тому підстав для повернення виконавчого листа не було.

Разом з тим, статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачає, що виконання рішень, перелік яких встановлюється законом про виконавче провадження, покладається на державних виконавців відповідних відділів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 10 Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 вказаного вище Закону у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Отже, враховуючи викладене вище, державний виконавець мав подати до суду подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проте доказів про здійснення цих дій до суду надано не було.

Крім того, відсутні докази на підтвердження здійснення державним виконавцем належного виклику боржника та виходу державного виконавця за місцем проживання для з`ясування майнового стану ОСОБА_1 ..

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Крім того, у відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Однак, будь-яких документів на підтвердження проведення державним виконавцем необхідних виконавчих дій на виконання рішення суду державним виконавцем надано не було, в зв`язку з чим суд вважає повернення виконавчого документу передчасним, а дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.04.2017 року неправомірними.

Приймаючи до уваги зазначене, скарга ПАТ Родовід Багк щодо неправомірності дій державного виконавця та скасування постанови є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 447-451 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід Банк , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Староміський відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, головний державний виконавець Чуднєцова Віолета Юріївна, на дії державного виконавця - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Чуднєцової Віолети Юріївни по виконавчому провадженню ВП № 52388847 при винесенні постанови від 28.03.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу - неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Чуднєцової Віолети Юріївни по виконавчому провадженню ВП № 52388847 при винесенні постанови від 28.03.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова