Постанова

від 24.07.2019 по справі 357/2201/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 357/2201/18

провадження № 61-10031 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 ;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Тікос М ;

представники відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Тікос М на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2018 року у складі судді Дубановської І. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

товариства з обмеженою відповідальністю Тікос М (далі - ТОВ Тікос М ) про стягнення вартості частини майна у статутному капіталі товариства.

Позовна заява мотивована тим, що вона є спадкоємцем після свого чоловіка - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, яка складається із частки у статутному капіталі ТОВ Тікос М у розмірі 37,15 %.

Зазначала, що отримавши свідоцтво про право на спадщину, вона звернулась до ТОВ Тікос М з вимогою провести експертну оцінку нерухомого майна, яке знаходиться у власності товариства, з метою оцінки його реальної вартості, виділити та передати їй частку від всього майна, яке належить ТОВ Тікос М у розмірі 37,15 % та виплатити їй частку прибутку товариства за період з 01 січня 2016 року по 16 листопада 2016 року. Проте її вимоги задоволені не були.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТІКОС М на її користь вартість частини майна ТОВ Тікос М пропорційно частці у статутному капіталі ОСОБА_5 у розмірі 512 967 грн 12 коп., частину прибутку ТОВ Тікос М за 2016 рік у розмірі 8 953 грн 15 коп., а також понесені нею судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Тікос М на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 434 389 грн 67 коп., з яких: вартість частини майна ТОВ Тікос М у розмірі 429 014 грн 56 коп., частина прибутку ТОВ Тікос М за 2016 рік у розмірі 5 375 грн 11 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно передавального акту акціонерне товариство закритого типу Тікос (далі - АТЗТ Тікос ) передало ТОВ Тікос М , серед іншого, статутний капітал ОСОБА_5 у розмірі 93 210 грн. Отже, його викуплена частка від загального статутного капіталу становить 31,07 %. На час смерті ОСОБА_5 балансова вартість майна підприємства становила - 1 380 800 грн, прибуток - 17 300 грн. Таким чином, ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_5 у силу статті 55 Закону України Про господарські товариства , має право отримати частину вартості майна та частину прибутку у розмірі 31,07 %. Суд зазначив, що при вирахуванні чистих активів до уваги мають братися зобов`язання товариства, що виникли до смерті ОСОБА_5 і погашення яких в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів товариства, що втілюють у собі економічні вигоди. Проте відповідачем наданий розрахунок по витратам за майбутній період, в який включені витрати, що виникли, починаючи з другої половини листопада 2016 року, тобто після смерті ОСОБА_5 . Отже, суд дійшов висновку, що такий розрахунок слід відхилити.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Тікос М залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що відповідач надав розрахунок по витратам за майбутній період, в який включені витрати, що виникли, починаючи з другої половини листопада 2016 року, тобто після смерті ОСОБА_5 , а тому суд першої інстанції вірно не взяв до уваги цей розрахунок, розрахувавши частку, яка належить до виплати позивачу без вирахування таких витрат. Також суд зазначив, що сторони клопотань про витребування доказів чи призначення експертизи у справі не заявляли .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ТОВ Тікос М подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й вирішити спір по суті.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 травня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 357/2201/18 із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що при видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 нотаріусом не було враховано лист товариства від 21 липня 2017 року № 06, в якому товариство повідомило, що частка внеску в статутному капіталі ОСОБА_5 станом на 16 листопада 2016 року складала 18,2 % статутного капіталу, оскільки при припиненні АТЗТ Тікос та створенні ТОВ Тікос М решта частки ОСОБА_5 не була сплачена. Вважало, що судом безпідставно не враховано наданий товариством розрахунок чистих активів, не враховано неоплачений учасниками статутний капітал у розмірі 73300 гривень, а також зобов?язання підприємства у розмірі 1 093 300 грн.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вважала, що підстав для скасування судових рішень немає, розмір чистих активів розраховано судом вірно.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 березня 2011 року на загальних зборах АТЗТ Тікос вирішено припинити АТЗТ Тікос (а.с. 107, т. 1).

На загальних зборах акціонерів АТЗТ Тікос від 18 жовтня 2011 року вирішено затвердити передавальний акт (а.с. 109-110, 239, т.1).

Зборами засновників ТОВ Тікос М від 18 жовтня 2011 року вирішено створити ТОВ Тікос М шляхом перетворення АТЗТ Тікос та затверджено його статут.

Згідно з пунктом 2.1 Статуту розмір статутного фонду становить 300 тис. грн, статутний фонд формується коштами і майном учасників та розподіляється засновниками наступним чином: ОСОБА_3 - 37,15 %, ОСОБА_5 - 37,15 %, ОСОБА_6 - 25,7 % (а.с. 10-16, т. 1).

Відповідно до передавального акту АТЗТ Тікос передало ТОВ Тікос М , серед іншого, статутний капітал ОСОБА_5 у розмірі 93 210 грн.

Суд дійшов висновку, що викуплена ОСОБА_5 частка від загального статутного капіталу становить: 93 210 грн/300 000 грн = 31,07 %. На час смерті ОСОБА_5 балансова вартість майна підприємства становила 1 380 800 грн, прибуток - 17 300 грн (а.с. - 23, 237-238, т. 1).

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с. 17, т. 1).

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 отримала у спадщину частку в статутному капіталі ТОВ Тікос М , належну ОСОБА_5 , яка становить 37,15%, а розмір внеску до статутного фонду складає 111 450 грн (а.с. 17, т. 1).

05 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ Тікос М із заявою, в якій просила виділити та передати їй, як спадкоємиці ОСОБА_5 , частку від всього майна відповідача у розмірі 37,15 % та частину прибутку товариства за період з 01 січня 2016 року до 16 листопада 2016 року (а.с. 19, т. 1).

У відповідь ТОВ Тікос М повідомило, що вона має право лише на частку фактично викупленого статутного капіталу ОСОБА_5 у розмірі 18,2 %, що дорівнює 54 632 грн 50 коп. за мінусом податків на дохід, та на суму прибутку у розмірі 4 240 грн 60 коп., а всього 44 697 грн 44 коп. (а.с. 20-21, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ Тікос М задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Права правонаступників (спадкоємців) померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю регулюються нормами цивільного законодавства (статтями 147, 148 ЦК України, чинними на час смерті учасника товариства), Законом України Про господарські товариства та положеннями статуту ТОВ Тікос М .

Частиною п?ятою статті 147 ЦК України передбачено перехід до спадкоємця фізичної особи-учасника товариства з обмеженою відповідальністю частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України, чинної на час смерті учасника товариства, спадкоємець, як і учасник, який вийшов з товариства, набуває право одержати вартість частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі. За домовленістю між спадкоємцем (учасником) та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

У пункті 17.2 статуту ТОВ Тікос М передбачено, що учасник, який виходить із товариства має право одержати вартість частки майна, пропорційну його сплаченій частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасниками та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена передаванням майна в натурі. Якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Згідно з пунктом 17.3 статуту ТОВ Тікос М частка майна належна учасникові оцінюється по балансовій вартості та виплачується протягом місяця з дня виходу учасника товариства.

Отже, статутом передбачено, що учасник, який виходить із товариства має право на частину вартості майна пропорційну його сплаченій частці у статутному капіталі.

Відповідно до статті 55 Закону України Про господарські товариства у редакції на час виникнення спірних правовідносин при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку зі смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

У пункті 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів судам роз?яснено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства з обмеженою відповідальністю (товариства з додатковою відповідальністю), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Згідно з пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України від 07 липня 2009 року № 163 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 чисті активи - це активи підприємства за вирахуванням його зобов`язань.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Вирішуючи спір, суди на підставі належним чином оцінених доказівдійшли правильного висновку про те, що спадкоємець померлого учасника товариства набула право на отримання частки у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. Частка ОСОБА_5 у статутному капіталі становить 31,07 %, а на час смерті ОСОБА_5 балансова вартість майна товариства становила 1 380 800 грн, прибуток складав 17 300 грн. Таким чином, ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_5 , у силу статті 55 Закону України Про господарські товариства має право отримати частину вартості майна та частину прибутку у розмірі 31,07 %.

При цьому суди правильно зазначили, що при розрахунку чистих активів до уваги мають братися зобов`язання підприємства, що виникли до смерті ОСОБА_5 і погашення яких в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Проте наданий відповідачем розрахунок по витратам за майбутній період містить витрати, що виникли, починаючи з другої половини листопада 2016 року, тобто після смерті ОСОБА_5 . Отже, суди дійшли правильного висновку про те, що такий розрахунок слід відхилити. Клопотань про призначення судової експертизи з метою визначення вартості частки учасника товариства, що вибув, ТОВ Тікос М не заявляло.

Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_5 завдав шкоди товариству і погашення цих збитків у майбутньому призведе до зменшення ресурсів підприємства, безпідставні і належними та допустимими доказами не підтверджені.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Тікос М залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року залишити без змін .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович