Постанова

від 01.08.2019 по справі 904/5760/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5760/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

судді: Іванова О.Г., Широбокової Л.П. ( зміна колегії суддів відбулась на підставі розпорядження керівника апарату суду від 23.07.2019 № 1062/19)

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від скаржника: Гейко В.І., ордер №506/000036 від 01.09.2015 р., адвокат;

від ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області: Купцова О.М., довіреність № 12-10-10/4337 від 06.05.2019 р., представник;

від ДМР: Сірик А.С., довіреність №7/10-2010 від 27.06.2019 р., представник;

від скаржника: Довгаль О.С., паспорт серії АЕ № 91040 від 24.11.1997 р., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» (м. Дніпро)

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019р. у справі №904/5760/18 ( суддя Татарчук В.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» (м. Дніпро)

до Дніпровської міської ради (м. Дніпро),

Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» звернувся до Дніпровської міської ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про (з урахуванням уточнень) із позовом про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» безпідставно отриманих грошових коштів у якості плати за землю за період з 23.05.2010 по 28.12.2017 у сумі 527 164,97грн та процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 245642,43грн, а всього - 772807,40грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 року у справі №904/5760/18 та постановити нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Зокрема, апелянт посилається на те, що в ході вирішення спору судом не доведена відсутність підстав для стягнення з відповідачів спірної суми заборгованості згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України; не спростовано відсутність факту користування ним відповідною земельною ділянкою з червня 2010 року по січень 2018 рік; безпідставно відмовлено у нарахуванні процентів в сумі 245642,43 грн за користування грошима, не застосувавши статтю 1048 ЦК України з посиланням на аналогію закону на підставі статті 8 ЦК України; зроблено неправильний висновок про пропуск строку позовної давності.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду, та задоволення позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019р. у справі № 904/5760/18, розгляд призначено на 13.06.2019рік.

Відповідачем - Дніпровською міською радою надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.115-119,т.2).

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( а.с.133-135,т.2).

Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не уособлює собою Державу Україна, а його рахунки не уособлюють Державний бюджет України або місцевий бюджет.

Крім того, Головне управління є бюджетною установою і усі кошти зобов`язана використовувати згідно з затвердженими статтями кошторису, а видатки регулюються бюджетним законодавством України.

В апеляційній скарзі не наведено будь-яких доказів щодо правовідносин між апелянтом та Головним управлінням, відсутні факти нанесення Головним управлінням шкоди позивачу своїми незаконними діями. Апелянт не навів жодного посилання на будь-який закон або нормативний акт, яким би було передбачено, що в даному випадку шкода відшкодовується конкретною юридичною особою, саме - Головним управлінням державної казначейської служби України у Дніпропетровській області без надання будь-яких документів щодо підтвердження такого відшкодування.

В судовому засіданні 01.08.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2007 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Юкон Статус ЛТД» (орендар) укладено договір оренди землі.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,4360 га, яка знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 , зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_1 . Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1, 3.2, 3.3, 6.12 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,4360га. Договір укладено на три роки. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Початком виникнення права користування земельною ділянкою, що передається в оренду згідно з пунктом 1.1 договору, є дата реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом переукладення та державної реєстрації у встановленому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря (пункт 12.3 договору).

19.04.2007 наведені сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20.12.2017 Дніпровською міською радою прийнято рішення № 166/28 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у постійне користування КП «Міська інфраструктура» ДМР, код ЄДРПОУ 39754779, для проектування та будівництва багатофункціонального торгово-офісного комплексу» .

Відповідно до пункту 1 рішення передано земельну ділянку (план земельної ділянки додається), площею 1,4360га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), по АДРЕСА_2 у постійне користування комунальному підприємству «Міська інфраструктура» Дніпропетровської міської ради, код ЄДРПОУ 39754779, для проектування та будівництва багатофункціонального торгово-офісного комплексу за рахунок земель, раніше наданих ТОВ «Юкон Статус ЛТД» , код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність), код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Звертаючись до відповідачів - Дніпровської міської ради, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, із позовом про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» , посилався на те, що відповідачем було безпідставно отримані кошти у якості плати за землю за період з 23.05.2010 по 28.12.2017 у сумі 527164,97грн., які були сплачені позивачем як оредна плата за земельну ділянку, за відсутності договору оренди землі між сторонами.

За таких обставин позивач вважав, що зазначені грошові кошти одержані відповідачем без належної правової підстави і підлягають поверненню позивачу. Крім того, позивач вважав, що на суму цих коштів підлягають нарахуванню проценти у відповідності до ст. 536,1048 ЦК України у сумі 245642,43грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведена наявність підстав для стягнення з відповідачів спірної суми заборгованості згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не надано доказів того, що ним не використовувалась земельна ділянка у вказаному періоді. В матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем п. 7.8 договору оренди землі від 19.04.2007 щодо повернення міській раді земельної ділянки, а наявні матеріали справи дозволяють стверджувати про те, що позивач вчиняв дії, які підтверджують користування такою земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору оренди.

З урахуванням того, що ТОВ «Юкон Статус ЛТД» фактично користувалося відповідною земельною ділянкою і після закінчення дії договору оренди землі від 19.04.2007 суд дійшов висновку, що не можна вести мову про те, що сплачена позивачем спірна сума є безпідставно отриманою органом місцевого самоврядування.

Відмовляючи позивачу у стягненні процентів в сумі 245642,43грн., розрахованих позивачем на підставі застосування ст. 1048 ЦК України з посиланням на аналогію закону, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідні правовідносини не є подібними, оскільки питання позики є договірним зобов`язанням, а зобов`язання з повернення майна, набутого без достатньої правової підстави є недоговірним.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції зазначив, що товариством пропущено позовну давність щодо стягнення 524 231,25грн, оскільки відповідні суми були сплачені за період з 26.07.2010 по 18.11.2015.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення заявленої позивачем суми, як безпідставно отриманою відповідачем з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2018 по справі №904/869/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2018, відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Юкон Статус ЛТД» до Дніпровської міської ради, КП «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради та встановлений факт відсутності належним чином оформлених, у розумінні статей 1, 13, 18 Закону України «Про оренду землі» , орендних договірних відносин між ТОВ «Юкон Статус ЛТД» і Дніпровською міською радою з 23.05.2010 щодо відповідної земельної ділянки.

Колегія суддів у даній справі зазначила наступне: враховуючи, що міською радою відповідне рішення про поновлення договору від 19.04.2007 не приймалося, господарські суди у справі №904/8168/17 встановили факт припинення договору від 19.04.2007 з 23.05.2010, «що виключає його подальше неодноразове поновлення на той же 3-річний строк з 23.05.2013 і з 23.05.2016 на підставі частини 6 статті 33 Закону №161 (в редакції, чинній з 12.03.2011)» .

Крім того, колегія суддів зазначила, що доводи апелянта щодо користування земельною ділянкою до теперішнього часу, належне виконання умов договору не підтверджуються матеріалами справи, які не містять з цих питань належних та допустимих доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, за встановлених судовими рішеннями у вищезазначених справах обставинами вбачається, що договір оренди, укладений між сторонами по справі, припинив свою дію з 23.05.2010 року.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів даної справи, позивачем за період з червня 2010 року по січень 2018 року було сплачено до місцевого бюджету плату за землю в розмірі 527164,97грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача від 18.01.2010, 10.02.2010, 11.03.2010, 27.04.2010, 07.05.2010, 28.05.2010, 16.06.2010, 26.07.2010, 09.08.2010, 29.09.2010, 28.10.2010, 11.11.2010, 07.12.2010, 20.01.2011, 16.02.2011, 11.03.2011, 12.04.2011, 20.05.2011, 21.06.2011, 21.07.2011, 16.08.2011, 12.09.2011, 24.10.2011, 16.11.2011, 21.12.2011, 23.01.2012, 17.02.2012, 28.03.2012, 26.04.2012, 15.05.2012, 19.06.2012, 19.07.2012, 14.08.2012, 24.09.2012, 19.10.2012, 19.11.2012, 17.12.2012, 24.01.2013, 19.02.2013, 19.03.2013, 16.04.2013, 20.05.2013, 21.06.2013, 23.07.2013, 09.08.2013, 19.09.2013, 17.10.2013, 18.11.2013, 10.12.2013, 23.01.2014, 19.02.2014, 20.03.2014, 15.04.2014, 19.05.2014, 26.06.2014, 09.07.2014, 26.08.2014, 16.09.2014, 20.10.2014, 18.11.2014, 23.12.2014, 26.01.2015, 16.02.2015, 19.03.2015, 27.04.2015, 21.05.2015, 26.06.2015, 24.07.2015, 21.08.2015, 25.09.2015, 28.10.2015, 18.11.2015, 28.12.2015, 26.01.2016, 29.02.2016, 21.03.2016, 15.04.2016, 24.05.2016, 17.06.2016, 08.07.2016, 17.08.2016, 22.09.2016, 18.10.2016, 15.11.2016, 15.12.2016, 25.01.2017, 28.02.2017, 23.03.2017, 19.04.2017, 16.05.2017, 19.06.2017, 19.07.2017, 11.08.2017, 13.09.2017, 11.10.2017, 16.11.2017, 15.12.2017.

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що оплата за землю підтверджує факт користування земельною ділянкою і як наслідок, відсутність підстав вважати, що ця плата безпідставно отримана відповідачем, спростовується встановленими по справі обставинами та вищезазначеними рішеннями, з яких вбачається встановлення факту недоведеності позивачем - ТОВ Юкон Статус ЛТД факту користування земельною ділянкою.

Як вбачається з договору оренди земельної ділянки, який припинив свою дію з 23.05.2010 року, земельна ділянка надавалась для проектування та будівництва функціонального торгово-офісного комплексу.

Проте, саме неможливість використання позивачем земельної ділянки після припинення дії договору підтверджується численними справами за позовами позивача до міської ради про зобов`язання розглянути питання щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (справа № 200/592/15-а ), про зобов`язання укласти договір ( справа № 3/5005/453/2012 та інші).

Колегія суддів вважає, що лише сам факт здійснення позивачем плати за землю не є належним та допустимим доказом виристання ним земельної ділянки після припинення дії договору.

Не свідчить про фактичне користування позивачем земельною ділянкою і відсутність акту про повернення земельної ділянки відповідачу, як зазначив суд першої інстанції, оскільки без складання такого акту відповідач своїм рішенням від 20.12.2017 № 166/28 передав дану земельну ділянку у постійне користування КП «Міська інфраструктура» ДМР, код ЄДРПОУ 39754779, для проектування та будівництва багатофункціонального торгово-офісного комплексу.

Відповідачем не надано доказів ( як то, акту обстеження земельної ділянки), які б довели фактичне використання позивачем земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідач - Дніпровська міська рада набула майно, належне позивачу, а саме - грошові кошти у сумі 527 164,97 грн., сплачені ним хоч із призначенням платежу як платіж за землю, проте без належної правової підстави, без наявності договірних правовідносин, безпідставно, а тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, і підлягають задоволенню.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що під час судового розгляду справи відповідачем-1 подано заяву про сплив строку позовної давності (т. 2, а.с. 3-5).

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст. 261 Цивільного кодексу України, а саме, строк позовної давності починає спливати з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В силу ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач просить стягнути кошти сплачені без достатньої правової підстави за період з червня 2010 року по січень 2018 року.

ТОВ «Юкон Статус ЛТД» звернулось з даним позовом 20.12.2018, а тому позивачем пропущено позовну давність щодо стягнення грошових коштів за період з 26.07.2010 по 18.11.2015, тому в цій частині заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню.

Проте, у межах трирічного строку позовної давності до стягнення на користь позивача підлягає сума сплачених платежів у розмірі 214 698,05 грн. за платіжками з 28.12.2015 року по 15.12.2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплачував дані платежі як плату за землю, яка у відповідності до статті 9 розділу 1 Податкового кодексу належить до загальнодержавних податків і зборів, які є обов`язковими до сплати на усій території України, і в повному обсязі зараховується до місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до статті 78 Бюджетного кодексу України, Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу.

З огляду на вищезазначене, територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів місцевих бюджетів, а тому стягнення 214 698,05 грн. на користь позивача підлягає з місцевого бюджету Дніпровської міської ради в особі Головного Управління ДКУ у Дніпропетровській області.

Щодо вимог позивача про нарахування на суму безпідставно отриманих відповідачем коштів процентів, передбачених статтею 536 ЦК України, за аналогією зі ст. 1048 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такі вимоги не ґрунтуються на нормах цивільного законодавства з огляду на те, що відповідні правовідносини не є подібними, оскільки питання позики є договірним зобов`язанням, а зобов`язання з повернення майна, набутого без достатньої правової підстави є недоговірним.

Щодо доводів апелянта про переривання строку позовної давності, колегія суддів вважає їх безпідставними та погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Позивач, посилаючись на переривання строку позовної давності, посилався на подання ним позовів по справам №№3/5005/453/12, 904/808/17, 904/8168/17, 904/869/18, які розглядались Господарським судом Дніпропетровської області, справу №200/592/15-а, яка розглядалась Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

Проте, проаналізувавши зазначені рішення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що наведені справи мають інший предмет, ніж предмет спору по справі №904/5760/18.

Позивачем - ТОВ «Юкон Статус ЛТД» , не надано доказів звернення раніше з позовом про стягнення частини безпідставно отриманих міською радою коштів, які є предметом судового розгляду по справі № 904/5760/18, а тому відсутні підстави вважати, що строк позовної давності переривався.

Таким чином, оскільки господарський суд Дніпропетровської області дав неналежну правову оцінку доказам, неправильно застосував норми матеріального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення у відповідності до статті 277 ГПК України.

В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем сплачено за подання позову 11 592,11 грн. судового збору, то на його користь з відповідача -1 підлягає стягненню 3220,47 грн. витрат по сплаті судового збору у суді першої інстанції.

За подання апеляційної скарги позивачем сплачено 17388,17 грн., а тому на його користь з відповідача-1 підлягає стягненню 4830,43 грн. витрат за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019р. у справі №904/5760/18 - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" задовольнити частково.

Стягнути з місцевого бюджету Дніпровської міської ради в особі Головного Управління Державного Казначейства України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» (вул. Новоорловська, 2-б/32, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 33248776) 214698,05 грн безпідставно набутих грошових коштів.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Стягнути з Дніпровської міської ради на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» (вул. Новоорловська, 2-б/32, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 33248776) судовий збір за подачу позовної заяви у суді першої інстанції в сумі 3220,47 грн. та 4830,43 грн за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.08.2019.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.Г. Іванов