Ухвала

від 06.09.2019 по справі 904/5760/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 904/5760/18

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019

у справі № 904/5760/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД"

до:

1) Дніпровської міської ради;

2) Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

про стягнення безпідставно отриманих коштів,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 22.08.2019 звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 904/5760/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.08.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4. ст. 6 Закону встановлено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 у справі № 904/5760/18 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" про стягнення 772 807, 40 грн. відмовлено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 скасовано та задоволено позов в частині стягнення 214 698, 05 грн., в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 904/5760/18 скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 залишити в силі.

Враховуючи викладене, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 6 440 грн. (3 220, 47 грн.*200%).

Проте скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Натомість, у тексті касаційної скарги міститься клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судом рішення у справі, в обґрунтування якого заявник зазначає, що утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування. При цьому, кошторисні призначення для сплати судового збору на 2019 рік Казначейству передбачені, але такі кошти розділені на дванадцять частин, асигнування на сплату судового збору відкриваються помісячно.

Статтею 8 Закону визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 ст. 8 Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.

В свою чергу, наявність таких умов скаржником у клопотанні не наведено, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Касаційну скаргу підписано ОСОБА_1 як представником Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за довіреністю від 06.05.2019 №12-10-10/4337, ксерокопію якої додано до матеріалів касаційної скарги.

Згідно з ч. 2 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з тим, додана до касаційної скарги ксерокопія довіреності від 06.05.2019 № 12-10-10/4337 не відповідає вище викладеним вимогам, оскільки не містить слів "Згідно з оригіналом", ініціалів та прізвища особи, яка засвідчує копію, а також дати засвідчення копії.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 904/5760/18 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 6 440 грн. та документи (оригінал чи належним чином засвідчену копію), що посвідчують повноваження представника.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення буде розглянуто у випадку усунення викладених у даній ухвалі недоліків.

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 174, 234, 287-292 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

2. Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 904/5760/18 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 6 440 грн. та документи (оригінал чи належним чином засвідчену копію), що посвідчують повноваження представника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Могил С.К.