Рішення
від 18.07.2019 по справі 910/921/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2019Справа № 910/921/19

За позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Автоінвестстро- Житомир Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Макс ЛЛС

до Товариства з обмеженою відповідальністю Житловий комплекс Воздвиженка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю НД-Україна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Удалова О.Г.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача Осипчук Н.О. (адвокат за ордером КС№293244 від 13.03.2019);

від відповідача Кривоспицька А.Ю. (адвокат за довіреністю від 13.11.2018);

від третіх осіб не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" (далі - відповідач) про:

- витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" рухомого майна на загальну суму 71 800,00 грн, наведеного у п. 1 прохальної частини позовної заяви, що на праві власності належить Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС";

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" передати Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС" рухоме майно, що залишилося за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44в, наведене у п. 2 прохальної частини позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, без достатніх правових підстав утримує майно, власником якого є Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС".

Ухвалою Господарського суду від 30.01.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.

04.02.2019 через відділ автоматизованого діловодства суду позивач подав заяву про усунення недоліків позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче засідання на 28.02.2019 у порядку загального позовного провадження.

13.02.2019 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

19.02.2019 від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

28.02.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (збільшення позовних вимог), в якій сторона просить суд:

- витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" рухоме майно, наведене у п. 1 прохальної частини заяви на загальну суму 74 900,00 грн., що на праві власності належить дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" передати дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС" рухоме майно, наведене у п. 2 прохальної частини заяви на загальну суму 74 900,00 грн., що на праві власності належить Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС".

У підготовчому засіданні 28.02.2019 в справі оголошено перерву до 14.03.2019.

05.03.2019 від відповідача надійшла заява про продовження строку на подання відзиву.

14.03.2019 відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до змісту вказаного відзиву, відповідач зазначає, що згідно з публічнодоступними даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (даті/ - ДРРПНМ) проведено державну реєстрацію права власності на наступні об'єкти нерухомого майна (далі відповідно - Об'єкт-1, Об'єкт-2, Об'єкт-3, Об'єкт-4, а разом - Об'єкти), а саме: 1. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13371018101, приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга), загальною площею 696,7 кв. м., Житомирська область, місто Житомир, Київське шосе, будинок 44в; 2. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51543818101, земельна ділянка кадастровий номер: 1810136600:06:001:0031, площею 0,4998 га, Житомирська область, місто Житомир, Київське шосе, земельна ділянка 44в; 3. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13993318101, приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга), загальною площею 683,6 кв. м., Житомирська область, місто Житомир, Київське шосе, будинок 44г; 4. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51571218101, земельна ділянка кадастровий номер: 1810136600:06:001.0032, площею 0,4998 га, Житомирська область, місто Житомир, Київське шосе, земельна ділянка. 44г.

Згідно з публічнодоступними даними ДРРПНМ власником Об'єкту-1 з 21.02.2013 та Об'єкту-2 з 18.09.2014 є товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД", власником Об'єкту-3 з 21.02.2013 та Об'єкту-4 з 17.04.2014 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" (далі - Власник-2, ТОВ "Легалплейс ". Згідно з публічнодоступними даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) 16.10.2013 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження № 12013110000001043 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України. Ухвалою слідчого судді Голосїївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/7255/17 від 22.09.2017 у межах кримінального провадження № 12013110000001043 вирішено накласти арешти на Об'єкти-1, 2, які є речовими доказами у кримінальному провадженні.

14.03.2019 у підготовчому засіданні суд протокольно прийняв заяву позивача про зміну предмету позову, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду та оголосив перерву до 09.04.2019.

19.03.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів та відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 відкладено підготовче засідання на 25.04.2019; залучено до участі у справу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" (далі - третя особа, на стороні позивача); задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача документів, що підтверджують ідентифікацію рухомого майна, що знаходилось/знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44в та 44г станом на час передачі майна в управління відповідачеві.

10.04.2019 від позивача надійшла заява про зміну місця знаходження Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС".

15.04.2019 від позивача надійшов лист на виконання ухвали суду від 09.04.2019.

22.04.2019 від третьої особи надійшли пояснення щодо відзиву.

24.04.2019 від відповідача надійшла заява на виконання процесуального рішення суду про витребування документів та зобов'язання вчинити інші дії.

24.04.2019 від позивача надійшла заява про забезпечення доказів, у якій сторона просила суд зобов'язати відповідача провести повну інвентаризацію рухомого майна, що залишилося на об'єктах нерухомого майна за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44в та Київське шосе, 44г, з обов'язковим залученням представників позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення доказів; залучено до участі у справу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - третя особа, на стороні відповідача); запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо доцільності та можливості проведення у справі судової експертизи; кола питань, роз'яснення яких потребує висновку експерта; експертної установи, якій слід доручити проведення експертизи, а також порядку оплати вартості експертних досліджень, а також відповідь на відзив за первісним позовом; запропоновано третій особі на стороні відповідача надати суду пояснення щодо необхідності складання інвентаризаціонного опису рухомого майна, що знаходиться в об'єкті нерухомості, яке передається в управлення та відкладено підготовче засідання на 14.05.2019.

26.04.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

07.05.2019 від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

10.05.2019 від позивача надійшли письмові пояснення щодо доцільності проведення експертизи на виконання вимог ухвали суду від 25.04.2019, а також письмові пояснення щодо вжиття дій, які має вчинити управитель нерухомого майна.

13.05.2019 від третьої особи на стороні відповідача надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 поновлено строк для надання доказів відповідачу. Долучено до участі у справі докази, подані відповідачем 14.05.2019 разом з заявою. Відхилено клопотання відповідача про призначення експертизи. Запропоновано відповідачу та третій особі надати суду міркування щодо письмових пояснень позивача від 10.05.2019 та відкладено підготовче засідання на 21.05.2019.

Ухвалою від 20.05.2019 року було виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та у вступній частині вказаної ухвали зазначено вірно За заявою дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Автоінвестстрой-Житомир ТОв Девелопмент Макс ЛЛС .

21.05.2019 у підготовчому засіданні суд протокольно ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 25.06.2019. Викликано у наступне засідання третіх осіб.

29.05.2019 від позивача надійшли письмові пояснення.

24.06.2019 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.06.2019 від третьої особи на стороні позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.06.2019 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 25.06.2019 судом було задоволено клопотання позивача, відповідача та третьої особи на стороні позивача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті на 18.07.2019.

У судовому засіданні 18.07.2019 представник позивача підтримав викладені ним позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача підтримав викладені ним заперечення на позовну заяву та просив в задоволенні позову відмовити.

Представники третіх осіб у судове засідання 18.07.2019 не з'явились.

У судовому засіданні 18.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.03.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" (орендодавець) та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями Автоінвестстро-Житомир Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Макс ЛЛС (орендар) було укладено Договір оренди №НД/А005-99, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у платне користування майно, що оформлюється актами приймання-передачі, які є невід'ємною частиною договору. В актах вказується найменування майна, кількість та вартість на день передачі в оренду.

Пунктами 6.1, 6.2 Договору оренди № НД/А005-99 від 30.03.2009 передбачено, що договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009. У випадку використання майна орендарем після закінчення строку договору, за відсутності заперечень зі сторони орендодавця, договір вважається поновленим на невизначений строк та кожна зі сторін має право у будь який час відмовитись від договору, попередивши при цьому сторону за один місяць.

Згідно з актами № НД-033/ОЗ-52 від 01.02.2013, № НД-033/ОЗ-10 від 01.11.2009, № НД-033/ОЗ-9 від 01.10.2009, № НД-033/ОЗ-36 від 01.12.2011, № НД-033/ОЗ-20 від 12.07.2010, № НД-033/ОЗ-55 від 01.03.2013, № НД-033/ОЗ-18 від 02.06.2010, № НД-033/ОЗ-17 від 28.05.2010, № НД-033/ОЗ1 від 01.04.2009, № НД-033/ОЗ-43 від 02.06.2012, № НД-033/ОЗ-71 від 18.08.2015, № НД-033/ОЗ-80 від 31.10.2017, № НД-033/ОЗ від 19.07.2013, № НД-033/ОЗ1 від 01.04.2009, № НД-033/ОЗ-23 від 02.09.2010, № НД-033/ОЗ-6 від 01.06.2009, № НД-033/ОЗ-49 від 23.11.2012, № НД-033/ОЗ-22 від 17.08.2010, № НД-033/ОЗ-7 від 01.07.2009, № НД-033/ОЗ-12 від 01.12.2009, № НД-033/ОЗ-44 від 23.07.2012 приймання-передачі основних засобів Товариством з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" було передано, а Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями Автоінвестстро-Житомир Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Макс ЛЛС прийнято матеріальні цінності згідно договору № НД/А005-99 від 30.03.2009. При цьому, у вказаних актах визначено шифр, найменування, інвентарний номер, кількість та балансову вартість кожного об'єкта рухомого майна.

13.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" (орендодавець) та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями Автоінвестстро-Житомир Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Макс ЛЛС (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №ЛП/А005-13, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне термінове користування нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 683,6 кв.м. з прилеглою територією 0,4998 га, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44г, з метою його використання орендарем у своїй господарській діяльності.

Вказаний договір згідно п. 1.3. набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013.

Згідно з Актом приймання передачі нежитлових приміщень від 13.12.2012 до Договору оренди нерухомого майна № ЛП/А005-13 від 13.12.2012 ТОВ Легалплейс було передано орендарю у користування нежитлові приміщення загальною площею 683,6 кв. м. з прилеглою територією 0,4998 га, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44г.

13.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" (орендодавець) та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями Автоінвестстро-Житомир Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Макс ЛЛС (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна № УБ/А005-13, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне термінове користування нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 696,7 кв. м. з прилеглою територією 0,4998 га, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44в, з ціллю його використання орендарем в своїй господарській діяльності.

Вказаний договір згідно п. 1.3. набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013.

Додатком № 1 до зазначеного договору сторонами погоджено перелік нерухомого майна, яке передане в оренду із зазначенням найменування приміщення, кв. м., літери та адреси.

Згідно з Актом приймання передачі нежитлових приміщень від 13.12.2012 до Договору оренди нерухомого майна № УБ/А005-13 від 13.12.2012 ТОВ Укрбізнес ЛТД було передано орендарю у користування нежитлові приміщення загальною площею 696,7 кв. м. з прилеглою територією 0,4998 га, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44г.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/7255/17 від 22.09.2017, було накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, що належать на праві власності Tовариству з обмеженою відповідальністю Укрбізнес ЛТД , а саме:

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13371018101;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51543818101.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/7258/17 від 22.09.2017, було накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, що належать на праві власності Tовариству з обмеженою відповідальністю Легалплейс , а саме:

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 683,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44Г, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13993318101;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51571218101.

Надалі по вказаним об'єктам проведено державну реєстрацію обтяження їх арештами та зазначено, що особою, в інтересах якої встановлено обтяження, є Головне управління Національної поліції у м. Києві.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/3256/17 від 24.04.2018, було вирішено передати арештовані об'єкти нерухомого майна в управління спеціальному органу державної влади, а саме Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління з метою забезпечення збереження або збереження їх економічної вартості, а саме:

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13371018101;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51543818101.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/3258/17 від 20.04.2018, було вирішено передати арештовані об'єкти нерухомого майна в управління спеціальному органу державної влади, а саме Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління з метою забезпечення збереження або збереження їх економічної вартості, а саме:

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 683,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44Г, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13993318101;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51571218101.

06.09.2018 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" (управитель) було укладено Договір управління майном (активами), зареєстрований в реєстрі за № 442, відповідно до умов якого (з урахуванням внесених змін додатковим договором від 11.09.2018) установник управління передав в управління управителеві на строк, визначений у пункті 1.3. розділу І цього договору, нерухоме майно в кількості 99 окремих об'єктів нерухомості, зокрема: 91) виставковий торгово-сервісний центр (друга черга) загальною площею 683,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44Г, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13993318101, ринковою вартітю згідно зі звітом про оцінку 4 658 427,00 грн; 92) земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51571218101, ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку 1 093 213,00 грн; 94) приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13371018101, ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку 4 756 936,00 грн; 95) земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51543818101, ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку 1 093 213,00 грн.

12.10.2018 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" було складено та підписано Акти приймання-передачі об'єкту нерухомого майна, згідно зі змістом яких установник управління передав, а управитель прийняв:

- земельну ділянку, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51571218101, підстава передачі об'єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 752/19045/17;

- виставковий торгово-сервісний центр (друга черга) загальною площею 683,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44Г, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13993318101, підстава передачі об'єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі №752/19045/17;

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13371018101, підстава передачі об'єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 752/19045/17;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51543818101, підстава передачі об'єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 752/19045/17.

У зазначених актах міститься застереження, що під час передачі об'єктів їх візуальний огляд не проводився та в момент приймання-передачі об'єктів сторонами не перевірялись їх технічний стан та наявність прихованих дефектів (характеристики об'єктів визначені на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Місцем передачі об'єктів в акта зазначено: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1.

Листом від 30.10.2018 позивач просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" організувати безперешкодний доступ до приміщень, які знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В, на час, необхідний для звільнення приміщень від товарно-матеріальних цінностей, обладнання, запасних частин, тощо (інвентаризаційна відомість станом на 30.10.2018). До вказаного листа було додано інвентаризаційну відомість майна, копії договорів оренди № ЛП/А00-13 від 13.12.2012 та № УБ/А0005-13 від 13.12.2012 та перелік уповноважених осіб.

Проте, у зв'язку з недопуском представників позивача до приміщень, останнім було складено 01.11.2018 Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

Листом від 09.11.2018 позивач просив відповідача організувати безперешкодний доступ до приміщень за вказаною вище адресою з доданим переліком уповноважених осіб.

12.11.2018, у зв'язку з недопуском представників позивача до приміщень, позивачем було складено Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

Листом від 21.11.2018 позивач вчергове просив відповідача організувати безперешкодний доступ до приміщень за вказаною вище адресою з доданим переліком уповноважених осіб.

23.11.2018 представників позивача не було допущено до офісних приміщень, про що позивачем було складено Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

Листом від 28.11.2018 позивач також просив відповідача організувати безперешкодний доступ до приміщень за адресою м. Житомир, Київське шосе, 44В, з доданим переліком уповноважених осіб.

30.11.2018, у зв'язку з не допуском представників позивача до офісних приміщень, позивачем складено ще один Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

Листом від 07.12.2018 позивач вп'яте просив відповідача організувати безперешкодний доступ до приміщень за адресою м. Житомир, Київське шосе, 44В, з доданим переліком уповноважених осіб.

10.12.2018, у зв'язку з не допуском в цей день представників позивача до офісних приміщень, позивачем складено Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

21.12.2018, у зв'язку з не допуском представників позивача до офісних приміщень, позивачем складено Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

Листом від 26.12.2018 позивач вшосте просив відповідача організувати безперешкодний доступ до приміщень за адресою м. Житомир, Київське шосе, 44В, з доданим переліком уповноважених осіб.

28.12.2018, позивачем складено Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача, у зв'язку з не допуском в цей день представників позивача до офісних приміщень.

Листом від 16.01.2019 позивач востаннє звернувся до відповідача з проханням організувати безперешкодний доступ до приміщень за адресою м. Житомир, Київське шосе, 44В, з доданим переліком уповноважених осіб.

Останній акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г позивачем було складено 18.01.2019.

10.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" (продавець) та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями Автоінвестстро-Житомир Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Макс ЛЛС (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № НД/П003-16, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Асортимент, кількість та ціна договору визначається у Специфікації (додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. вказаного договору).

У п.п. 2.2., 2.3. Договору №НД/П003-16 від 10.12.2018 зазначено, що місцем передачі товару є склад покупця за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В. Товар фактично передано покупцю до моменту укладання цього договору, а факт приймання товару підтверджується підписанням сторонами цього договору. Акт приймання-передачі товару сторонами не складається.

У додатку № 1 та додатку № 3 до Договору № НД/П003-16 від 10.12.2018 сторонами визначено специфікацію товару, в якій наведено перелік товару, його кількість та ціну.

На виконання вказаного Договору № НД/П003-16 від 10.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями Автоінвестстро-Житомир Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Макс ЛЛС було складено та підписано видаткову накладну № 59 від 17.12.2018 на суму 71 800,00 грн, у тому числі ПДВ 11 966,67 грн та видаткову накладну № 28 від 18.02.2019 на суму 3 100,00 грн, у тому числі ПДВ 516,67 грн.

Проте, як стверджує позивач, представників Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Автоінвестстро-Житомир Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Макс ЛЛС так і не було допущено до офісних приміщень, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44Г та 44В, і не надано можливості для вивозу товарно-матеріальних цінностей, обладнання, запасних частин тощо, що знаходились у цих приміщеннях, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, що він не визнає зазначені позивачем обставини тривалого користування останнім нерухомим майном за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та 44Г, оскільки неможливо визнати обставини законного перебування позивача в оренді з 2012 року з огляду на те, що за власниками об'єкти нерухомого майна зареєстровані 21.02.2013, а договори оренди укладені з позивачем раніше - 13.12.2012, що суперечить здоровому глузду.

Окрім того, 04.03.2014 Господарським судом міста Києва ухвалено рішення № 910/16753/13, яким в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т" перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" звернули стягнення на предмет іпотеки та передали предмет іпотеки (приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13371018101; земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 51543818101; приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 683,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13993318101; земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51571218101) в управління Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк".

Також у мотивувальній частині вказаного рішення, як вказується у відзиві, вказано, що укладені відносно об'єктів правочини про їх відчуження, в тому числі правочини за участі ТОВ Укрбізнес ЛТД та ТОВ Легалплейс , є нікчемними. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 № 910/16753/13 заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Укрбізнес ЛТД передавати в оренду чи користування приміщення виставкового торгово-сервісного центру за адресою м. Житомир, Київське шосе, 44В. Таким чином, за висновком відповідача, ТОВ Укрбізнес ЛТД та ТОВ Легалплейс не мали права передавати об'єкти в оренду позивачу.

Відповідач наголошує на тому, що ним було вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення користувачів об'єктів нерухомості, зокрема, розміщено оголошення в газеті Голос України , здійснено публікацію в газеті Урядовий кур'єр та розміщено необхідну інформацію Інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна). Крім того, відповідач зазначає, що зміст листів позивача № 33 від 23.08.2018 та № 37 від 12.09.2018 підтверджує, що вже станом на 23.08.2019 позивачу було відомо про прийняття нерухомого майна в управління відповідачем, тобто до моменту публікації оголошення в газеті Урядовий кур'єр № 179 (6295) від 25.09.2018. Таким чином, зволікання позивача у виконанні законної вимоги про невідкладне звільнення об'єктів від майна, устаткування, інших речей має ознаки недобросовісної поведінки останнього, що порушує права відповідача. Також позивачеві видається дивним те, що за позицією позивача він здійснив огляд майна та придбав його, однак водночас вказує, що до майна не має доступу, як і дивним є те, що майно фактично передано позивачу до моменту укладення договору оренди, що свідчить про введення суду в оману. Відповідач також наголосив на тому, що при прийманні об'єктів в управління не було виявлено майна, яке є предметом спору, та яке можна відокремити від об'єктів без пошкодження або істотного знецінення об'єктів.

У відповіді на відзив, у противагу поясненням відповідача позивачем зазначено, що в підтвердження доказів листування з позивачем не надав жодного документу. Окрім того, за твердженнями позивача, йому ніколи не було відомо про обставини кримінального провадження в рамках, якого об'єкти нерухомого майна передані в управління відповідача, так само невідомо й про рішення суду, відповідно до якого вказані об'єкти нерухомого майна перейшли в управління АТ Укрсиббанк . Крім того, обов'язок позивача як орендаря щодо постійного моніторингу та пошуку інформації в засобах масової інформації, інтернеті щодо конфіскації, передачі в управління орендованих об'єктів третім особам не встановлено нормами чинного законодавства України. Позивач відзначив, що до 30.10.2018 між відповідачем та позивачем листування не велося. Лише 24.10.2018 (день коли представники відповідача з'явились на об'єктах нерухомого майна) позивачеві стало відомо про те, що ТОВ ЖК Воздвиженка на підставі договору управління нерухомим майном набуло право управління цим майном. Окрім того, за весь період надіслання позивачем на адресу відповідача листів з проханням надати доступ до об'єктів, доступ так і не був наданий, про що складені рапорти працівниками поліції, засвідчено довідкою про результати розгляду матеріалів, зареєстрованих в ЖЕО. Також позивачем відзначено, що право власності на спірне майно перейшло до позивача в грудні 2018 року, тобто вже після того, як відповідач протиправно почав утримувати вказане майно. Доводи про те, що демонтаж майна призведе до пошкодження або істотного знецінення об'єктів чи унеможливлення використання його за призначенням, є голослівним та не підтвердженим, оскільки.

Третьою особою на стороні позивача в наданих суду поясненнях вказано, що твердження відповідача щодо речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не стосуються обставин, які входять до предмету доказування в даній справі, оскільки стосуються, по-перше, інших правовідносин, по-друге, інших юридичних осіб, які не є сторонами в даній справі. Вказана третя особа також зазначила про недоведеність відповідачем факту листування з позивачем починаючи з вересня 2018 року. ТОВ НД-Україна вважає, що позивач є законним орендарем. Також третьою особою зазначено, що представники позивача неодноразово не допускались до об'єктів, що порушує його права. Також в поясненнях відзначено, що договір купівлі-продажу № НД/П003-15 від 10.12.2018 є дійсним і відповідає вимогам ст. 203 ЦК України. Окрім того, третьою особою на стороні позивача наголошено на тому, що твердження відповідача про неможливість демонтажу майна (без уточнення найменування такого майна) жодним доказом не підтверджується, а з матеріалів справи вбачається протилежне.

Третьою особою на стороні відповідача в своїх пояснення вказано, що ухвала про накладення арешту та передачу в управління Національному агентству активу позивача набула законної сили, є чинною та обов'язковою для виконання. Правомочності (володіння, розпорядження, користування) ТОВ Укрбізнес , ТОВ Легалплейс , а також позивача щодо реалізації права власності щодо активу, в порядку та на підставі статті 170 КПК України, обмежені в силу ухвали про накладення арешту та ухвали про передачу в управління активів Національному агентству.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, господарський суд вважає що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

За приписами ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а також ст. 20 Господарського кодексу України.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388 Цивільного кодексу України), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389 Цивільного кодексу України), захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст.391 Цивільного кодексу України), визнання права власності (ст. 392 Цивільного кодексу України) тощо.

У системі правових норм, що регулюють цивільно-правовий захист права власності, центральне місце займають норми, які передбачають такий речово-правовий спосіб захисту права, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикація.

Відповідно до закріпленого у статті 387 Цивільного кодексу України загального правила власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Вказану правову позицію визначено Верховним Судом у постанові від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем - має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.06.2019 у справі № 911/604/18.

У ході розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно, позивач повинен надати суду відповідні докази. Наведеної правової позиції стосовно предмету доказування у спорах про витребування майна дотримується Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 У справі № Б-19/207-09.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, враховуючи зміст ст. 129 Конституції України, ч.ч. 1-3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем при зверненні до суду з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння повинно бути доведено суду належними, допустимими та достатніми доказами право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Як вказувалось вище, в обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що спірне рухоме майно використовувались ним на підставі Договору оренди № НД/А005 від 30.03.2009, а приміщення, що розташовані у місті Житомирі, Київське шосе, 44В та 44Г, перебували у строковому платному користуванні згідно з Договорами оренди нерухомого майна № ЛП/А005-13 та № УБ/А005-13 від 13.12.2012.

Проте, після накладення ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/7255/17 від 22.09.2017 та № 1-кс/752/7258/18 від 22.09.2017, арешту на вказані приміщення та земельні ділянки, останні були передані згідно з ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/3256/17 від 24.04.2018 та № 1-кс/752/3258/17 від 20.04.2018, в управління відповідачу згідно з Договором управління майном (активами) від 06.09.2018 (з урахуванням змін, внесених Додатковим договором про внесення змін від 11.09.2018), після чого позивача було позбавлено доступу до приміщення та рухомого майна, яке, за твердженням останнього, у вказаному приміщенні перебуває та належить йому на підставі Договору купівлі-продажу № НД/П003-16 від 10.12.2018.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 року).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Проте, всупереч обов'язку доказування, позивачем обставини перебування майна, щодо якого заявлено позовні вимоги, саме у приміщеннях, які розташовані у місті Житомир, Київське шосе, 44В та 44Г, та знаходяться в управлінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка", суду не доведено.

Так, як встановлено судом, згідно з Договором оренди № НД/А005-99 від 30.03.2009 позивачем у ТОВ НД-Україна було взято в оренду майно, що оформлено актами приймання-передачі основних засобів (перелік актів наведений вище).

З умов вказаного договору не вбачається місця перебування (зберігання) переліченого в актах приймання-передачі основних засобів майна, що унеможливлює встановлення судом факту фактичного місця передачі такого майна та подальшого його утримання.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що за Договором купівлі-продажу № НД/П003-15 від 10.12.2018 товар, згідно з додатком № 1 до цього договору, фактично переданий позивачу за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В до моменту укладення цього договору і факт його укладення є підтвердженням приймання-передачі товару, як зазначено сторонами.

Отже, з умов вказаного договору, вбачається, що він укладений після фактичного передання позивачу перелічених основних засобів, тобто без належного підтвердження факту дійсного перебування майна за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В станом на момент укладення Договору купівлі-продажу № НД/П003-15 від 10.12.2018. Тобто, зазначена умова договору не є достеменним свідченням перебування спірного майна за вказаною адресою в момент вчинення правочину.

Судом також враховано, що 12.10.2018 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" було складено та підписано Акти приймання-передачі об'єкту нерухомого майна, згідно зі змістом яких установник управління передав, а управитель прийняв:

- земельну ділянку, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51571218101, підстава передачі об'єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 752/19045/17;

- виставковий торгово-сервісний центр (друга черга) загальною площею 683,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44Г, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13993318101, підстава передачі об'єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 752/19045/17;

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13371018101, підстава передачі об'єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 752/19045/17;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51543818101, підстава передачі об'єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 752/19045/17.

У той же час, у вказаних актах відсутні відомості щодо наявності в приміщеннях рухомого майна, яке є предметом спору у справі № 910/921/19.

Щодо надання оцінки наявним у матеріалах справи актам приймання-передачі основних засобів, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" та позивачем в межах договору № НД/А005-99 від 30.03.2009, та умовам вказаного правочину, то суд відзначає про відсутність у зазначеному правочині положень стосовно місця (адреси), в якому орендарем розташовується орендоване рухоме майно.

Суд звертає увагу на неможливість встановлення факту тотожності рухомого майна, яке було отримане позивачем на підставі Договору оренди, та товару, придбаного позивачем згідно з Договором купівлі-продажу № НД/П003-16 від 10.12.2018, оскільки жоден з цих товарів (зазначених у додатку № 1) не має індивідуально-визначених ознак.

Так, при дослідженні Актів приймання-передачі основних засобів судом встановлено наявність у кожній позиції (рядок в таблиці переліченого товару) шифру - індивідуально-визначеної ознаки рухомого майна.

Проте, згідно з додатком № 1 до Договору купівлі-продажу № НД/П003-16 від 10.12.2018 жоден з перелічених товарів не містить індивідуальної ознаки його ідентифікації, що дало б змогу встановити відповідність основних засобів придбаному за вказаним договором товару.

З огляду на викладене, за висновками суду, позивачем не доведено обставин перебування спірного рухомого майна у відповідача, як однієї з обов'язкових складових предмету доказування у спорах про витребування майна, що фактично унеможливлює задоволення позовних вимог.

Аналогічного правового висновку стосовно відмови в задоволенні віндикаційного позову у зв'язку з недоведенням перебування майна саме у відповідача наведено у постанові від 07.11.2018 Верховного Суду по справі № 760/21787/16-ц.

У той же час, необхідно звернути увагу на те, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Вказану правову позицію висловлено у постанові від 05.06.2019 Верховного Суду по справі № 926/1288/18.

Статтею 184 Цивільного кодексу України визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Проте, рухоме майно (придбане за Договором купівлі-продажу № НД/П003-15 від 10.12.2018, щодо якого позивачем заявлено вимоги про витребування та зобов'язання повернути, не має індивідуально-визначених ознак, про що зазначалось судом вище, за якими можливо було б його ідентифікувати та встановити власника.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 922/3002/16.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості та відсутності підстав для задоволення позову Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Автоінвестстро-Житомир Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Макс ЛЛС у даній справі.

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, виходячи з висновків суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.08.2019.

Суддя О.Г. Удалова

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення18.07.2019
Оприлюднено02.08.2019
Номер документу83398769
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/921/19

Ухвала від 18.12.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Постанова від 14.11.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 14.11.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 08.10.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 05.09.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Калатай Н.Ф.

Рішення від 18.07.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 25.06.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 21.05.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 20.05.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 14.05.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні