Постанова

від 14.11.2019 по справі 910/921/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р. Справа№ 910/921/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи 1: не прибув;

від третьої особи 2: не прибув,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Автоінвестстрой-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року (повний текст складено 02.08.2019 року)

у справі № 910/921/19 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Дочірнього підприємства "Автоінвестстрой-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НД-Україна"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Автоінвестстрой-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" (далі - відповідач ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" (далі - третя особа 1) та на стороні відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - третя особа 2) про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" рухоме майно, наведене у п. 1 прохальної частини заяви, на загальну суму 74 900,00 грн, що на праві власності належить Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС"; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" передати Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС" рухоме майно, наведене у п. 2 прохальної частини заяви, на загальну суму 74 900,00 грн, що на праві власності належить Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, без достатніх правових підстав утримує майно, власником якого є Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Житомир" ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС".

Господарський суд міста Києва у задоволенні позову відмовив повністю своїм рішенням від 18.07.2019 року (повний текст складено 02.08.2019 року).

Не погоджуючись з рішенням, Дочірнє підприємство "Автоінвестстрой-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року у справі № 910/921/19 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права. Так, скаржник вказав, що оскільки основними засобами є матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності, надання послуг, то такі основні засоби перебували на території фактичного місця ведення діяльності позивача, за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44-В-44Г, де і використовувались ним в повсякденній господарській діяльності.

Крім того, скаржник зазначив, що з жовтня 219 року вищезазначені приміщення заблоковані представниками відповідача та, що, не дивлячись на неодноразові звернення позивача з листами й зі скаргами до органів поліції щодо не допуску до приміщень, представники позивача не були допущені до об`єктів нерухомого майна, в зв`язку з чим останній позбавлений можливості надати додаткові докази перебування спірного рухомого майна на території вказаних об`єктів нерухомості.

Також, скаржник вказав, що речі, про витребування якого просить позивач, відноситься до речей, визначених індивідуальними ознаками, які можуть бути об`єктом віндикаційного позову.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 року справа № 910/921/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Автоінвестстрой-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року у справі №910/921/19 своєю ухвалою від 05.09.2019 року.

16.09.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло пояснення по справі.

19.09.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Автоінвестстрой-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року у справі №910/921/19 залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що він не визнає зазначені позивачем обставини тривалого користування останнім нерухомим майном за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та 44Г, оскільки неможливо визнати обставини законного перебування позивача в оренді з 2012 року з огляду на те, що за власниками об`єкти нерухомого майна зареєстровані 21.02.2013 року, а договори оренди укладені з позивачем раніше - 13.12.2012 року.

Окрім того, відповідач вказав, що 04.03.2014 року Господарським судом міста Києва було ухвалено рішення № 910/16753/13, яким в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т" перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" звернули стягнення на предмет іпотеки та передали предмет іпотеки (приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13371018101; земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 51543818101; приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 683,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13993318101; земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 51571218101) в управління Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк".

Також у мотивувальній частині вказаного рішення, як вказується у відзиві на апеляційну скаргу, вказано, що укладені відносно об`єктів правочини про їх відчуження, в тому числі правочини за участі ТОВ "Укрбізнес ЛТД" та ТОВ "Легалплейс", є нікчемними. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 № 910/16753/13 заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" передавати в оренду чи користування приміщення виставкового торгово-сервісного центру за адресою м. Житомир, Київське шосе, 44В. Таким чином, за висновком відповідача, ТОВ "Укрбізнес ЛТД" та ТОВ "Легалплейс" не мали права передавати об`єкти в оренду позивачу, що спростовує доводи позивача про законність користування ним об`єктами.

Таким чином, за твердженням відповідача, позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставини, що входять до предмета доказування, враховуючи правовий режим об`єктів, вимоги позивача не можуть бути задоволені, суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, позивач не довів будь-якого порушення судом норм права.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2019 року, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/921/19 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевич А.Г., Руденко М.А.

Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Автоінвестстрой-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року у справі №910/921/19 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Руденко М.А., Майданевич А.Г., та призначив розгляд на 14.11.2019 року своєю ухвалою від 08.10.2019 року.

Північний апеляційний господарський суд відклав розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Автоінвестстрой-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року у справі №910/921/19 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін у судове засідання 05.12.2019 року не з`явилися. Про час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлялися належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 року.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Автоінвестстрой-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 30.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" (орендодавець) та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Автоінвестстро-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" (орендар) було укладено договір оренди №НД/А005-99 (далі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у платне користування майно, що оформлюється актами приймання-передачі, які є невід`ємною частиною договору. В актах вказується найменування майна, кількість та вартість на день передачі в оренду.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору оренди, договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009. У випадку використання майна орендарем після закінчення строку договору, за відсутності заперечень зі сторони орендодавця, договір вважається поновленим на невизначений строк та кожна зі сторін має право у будь який час відмовитись від договору, попередивши при цьому сторону за один місяць.

Згідно з актами № НД-033/ОЗ-52 від 01.02.2013 року, № НД-033/ОЗ-10 від 01.11.2009 року, № НД-033/ОЗ-9 від 01.10.2009 року, № НД-033/ОЗ-36 від 01.12.2011 року, № НД-033/ОЗ-20 від 12.07.2010 року, № НД-033/ОЗ-55 від 01.03.2013 року, № НД-033/ОЗ-18 від 02.06.2010 року, № НД-033/ОЗ-17 від 28.05.2010 року, № НД-033/ОЗ1 від 01.04.2009 року, № НД-033/ОЗ-43 від 02.06.2012 року, № НД-033/ОЗ-71 від 18.08.2015 року, № НД-033/ОЗ-80 від 31.10.2017 року, № НД-033/ОЗ від 19.07.2013 року, № НД-033/ОЗ1 від 01.04.2009 року, № НД-033/ОЗ-23 від 02.09.2010 року, № НД-033/ОЗ-6 від 01.06.2009 року, № НД-033/ОЗ-49 від 23.11.2012 року, № НД-033/ОЗ-22 від 17.08.2010 року, № НД-033/ОЗ-7 від 01.07.2009 року, № НД-033/ОЗ-12 від 01.12.2009 року, № НД-033/ОЗ-44 від 23.07.2012 року приймання-передачі основних засобів Товариством з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" було передано, а Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Автоінвестстро-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" прийнято матеріальні цінності згідно договору оренди. При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що у вищевказаних актах визначено шифр, найменування, інвентарний номер, кількість та балансову вартість кожного об`єкта рухомого майна.

13.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" (орендодавець) та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Автоінвестстро-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №ЛП/А005-13 (далі договір №ЛП/А005-13), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне термінове користування нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 683,6 кв.м. з прилеглою територією 0,4998 га, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44г, з метою його використання орендарем у своїй господарській діяльності.

Згідно п. 1.3. договору №ЛП/А005-13, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 року.

Відповідно до акту приймання передачі нежитлових приміщень від 13.12.2012 року до договору оренди нерухомого майна № ЛП/А005-13 було передано орендарю у користування нежитлові приміщення загальною площею 683,6 кв. м. з прилеглою територією 0,4998 га, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44г.

13.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" (орендодавець) та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Автоінвестстро-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна № УБ/А005-13 (далі - договір № УБ/А005-13), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне термінове користування нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 696,7 кв. м. з прилеглою територією 0,4998 га, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44в, з ціллю його використання орендарем в своїй господарській діяльності.

Згідно п. 1.3. договору № УБ/А005-13, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 року.

Додатком № 1 до зазначеного договору сторонами погоджено перелік нерухомого майна, яке передане в оренду із зазначенням найменування приміщення, кв. м., літери та адреси.

Згідно з актом приймання передачі нежитлових приміщень від 13.12.2012 року до договору оренди нерухомого майна № УБ/А005-13 було передано орендарю у користування нежитлові приміщення загальною площею 696,7 кв. м. з прилеглою територією 0,4998 га, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44г.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/7255/17 від 22.09.2017 року, було накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, що належать на праві власності Tовариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД", а саме:

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13371018101;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 51543818101.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/7258/17 від 22.09.2017 року, було накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", а саме:

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 683,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13993318101;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 51571218101.

Надалі, як правильно встановлено судом першої інстанції, по вказаним об`єктам було проведено державну реєстрацію обтяження їх арештами та зазначено, що особою, в інтересах якої встановлено обтяження, є Головне управління Національної поліції у м. Києві.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/3256/17 від 24.04.2018 року, було вирішено передати арештовані об`єкти нерухомого майна в управління спеціальному органу державної влади, а саме Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління з метою забезпечення збереження або збереження їх економічної вартості, а саме:

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13371018101;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 51543818101.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/3258/17 від 20.04.2018 року, було вирішено передати арештовані об`єкти нерухомого майна в управління спеціальному органу державної влади, а саме Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління з метою забезпечення збереження або збереження їх економічної вартості, а саме:

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 683,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13993318101;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 51571218101.

06.09.2018 року між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" (управитель) було укладено договір управління майном (активами), зареєстрований в реєстрі за № 442, відповідно до умов якого (з урахуванням внесених змін додатковим договором від 11.09.2018 року) установник управління передав в управління управителеві на строк, визначений у пункті 1.3. розділу І цього договору, нерухоме майно в кількості 99 окремих об`єктів нерухомості, зокрема: 91) виставковий торгово-сервісний центр (друга черга) загальною площею 683,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13993318101, ринковою вартітю згідно зі звітом про оцінку 4 658 427,00 грн; 92) земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 51571218101, ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку 1 093 213,00 грн; 94) приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13371018101, ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку 4 756 936,00 грн; 95) земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 51543818101, ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку 1093213,00 грн.

12.10.2018 року між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" було складено та підписано Акти приймання-передачі об`єкту нерухомого майна, згідно зі змістом яких установник управління передав, а управитель прийняв:

- земельну ділянку, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44Г, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0032, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 51571218101, підстава передачі об`єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 року у справі № 752/19045/17;

- виставковий торгово-сервісний центр (друга черга) загальною площею 683,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13993318101, підстава передачі об`єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 року у справі №752/19045/17;

- приміщення виставкового торгово-сервісного центру (друга черга) загальною площею 696,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, будинок 44В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13371018101, підстава передачі об`єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 року у справі № 752/19045/17;

- земельна ділянка, загальною площею 0,4998 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, буд. 44В, кадастровий номер: 1810136600:06:001:0031, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 51543818101, підстава передачі об`єкту в управління: ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 року у справі № 752/19045/17.

Так, у зазначених актах міститься застереження, що під час передачі об`єктів їх візуальний огляд не проводився та в момент приймання-передачі об`єктів сторонами не перевірялись їх технічний стан та наявність прихованих дефектів (характеристики об`єктів визначені на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Місцем передачі об`єктів в акта зазначено: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1.

Листом від 30.10.2018 року позивач просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" організувати безперешкодний доступ до приміщень, які знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В, на час, необхідний для звільнення приміщень від товарно-матеріальних цінностей, обладнання, запасних частин, тощо (інвентаризаційна відомість станом на 30.10.2018 року). До вказаного листа було додано інвентаризаційну відомість майна, копії договорів оренди № ЛП/А00-13 від 13.12.2012 року та № УБ/А0005-13 від 13.12.2012 року та перелік уповноважених осіб.

Проте, у зв`язку з недопуском представників позивача до приміщень, останнім було складено 01.11.2018 року Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

Листом від 09.11.2018 року позивач просив відповідача організувати безперешкодний доступ до приміщень за вказаною вище адресою з доданим переліком уповноважених осіб.

12.11.2018 року, у зв`язку з недопуском представників позивача до приміщень, позивачем було складено Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

Листом від 21.11.2018 року позивач вчергове просив відповідача організувати безперешкодний доступ до приміщень за вказаною вище адресою з доданим переліком уповноважених осіб.

23.11.2018 року представників позивача не було допущено до офісних приміщень, про що позивачем було складено Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

Листом від 28.11.2018 року позивач також просив відповідача організувати безперешкодний доступ до приміщень за адресою м. Житомир, Київське шосе, 44В, з доданим переліком уповноважених осіб.

30.11.2018 року, у зв`язку з не допуском представників позивача до офісних приміщень, позивачем складено ще один Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

Листом від 07.12.2018 року позивач вп`яте просив відповідача організувати безперешкодний доступ до приміщень за адресою м. Житомир, Київське шосе, 44В, з доданим переліком уповноважених осіб.

10.12.2018 року, у зв`язку з не допуском в цей день представників позивача до офісних приміщень, позивачем складено Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

21.12.2018 року, у зв`язку з не допуском представників позивача до офісних приміщень, позивачем складено Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача.

Листом від 26.12.2018 року позивач вшосте просив відповідача організувати безперешкодний доступ до приміщень за адресою м. Житомир, Київське шосе, 44В, з доданим переліком уповноважених осіб.

28.12.2018 року, позивачем складено Акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г за підписами представників позивача, у зв`язку з не допуском в цей день представників позивача до офісних приміщень.

Листом від 16.01.2019 року позивач востаннє звернувся до відповідача з проханням організувати безперешкодний доступ до приміщень за адресою м. Житомир, Київське шосе, 44В, з доданим переліком уповноважених осіб.

Останній акт про недопуск до офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В та м. Житомир, Київське шосе, 44Г позивачем було складено 18.01.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 10.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" (продавець) та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Автоінвестстро-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № НД/П003-16, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Асортимент, кількість та ціна договору визначається у Специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. вказаного договору).

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору купівлі-продажу, місцем передачі товару є склад покупця за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В. Товар фактично передано покупцю до моменту укладання цього договору, а факт приймання товару підтверджується підписанням сторонами цього договору. Акт приймання-передачі товару сторонами не складається.

У додатку № 1 та додатку № 3 до договору купівлі-продажу сторонами визначено специфікацію товару, в якій наведено перелік товару, його кількість та ціну.

На виконання вказаного договору № НД/П003-16 від 10.12.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Автоінвестстро-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" було складено та підписано видаткову накладну № 59 від 17.12.2018 року на суму 71 800,00 грн, у тому числі ПДВ 11 966,67 грн та видаткову накладну № 28 від 18.02.2019 року на суму 3100,00 грн, у тому числі ПДВ 516,67 грн (наявні в матеріалах справи).

Проте, за твердженням позивача, представників останнього так і не було допущено до офісних приміщень, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44Г та 44В, і не надано можливості для вивозу товарно-матеріальних цінностей, обладнання, запасних частин тощо, що знаходились у цих приміщеннях.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

За приписами ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а також ст. 20 Господарського кодексу України.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388 Цивільного кодексу України), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389 Цивільного кодексу України), захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння (ст.391 Цивільного кодексу України), визнання права власності (ст. 392 Цивільного кодексу України) тощо.

У системі правових норм, що регулюють цивільно-правовий захист права власності, центральне місце займають норми, які передбачають такий речово-правовий спосіб захисту права, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикація.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Вказану правову позицію визначено Верховним Судом у постанові від 23.01.2019 року у справі № 910/2868/16.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем - має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.06.2019 року у справі № 911/604/18.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що, звертаючись з даним позовом, позивач мав надати докази на підтвердження права власності на спірне майно, мав довести індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.

Крім того, при розгляді віндикаційного позову позивач повинен підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

Отже, умовами задоволення такого позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння.

Аналогична правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі № Б-19/207-09.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, матеріали справи не містять, а скаржником не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів перебування майна, щодо якого заявлено позовні вимоги, саме у приміщеннях, які розташовані у місті Житомир, Київське шосе, 44В та 44Г, та знаходяться в управлінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка".

Так, як встановлено судом, згідно з договором оренди № НД/А005-99 від 30.03.2009 року позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" було взято в оренду майно, що оформлено актами приймання-передачі основних засобів (перелік актів наведений вище).

Водночас, колегія суддів відзначає, що в актах приймання-передачі основних засобів, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" та позивачем в межах договору № НД/А005-99 від 30.03.2009 року, та умовам вказаного правочину, відсутні положення стосовно місця (адреси), в якому орендарем розташовується орендоване рухоме майно.

З умов вказаного договору не вбачається місця перебування (зберігання) переліченого в актах приймання-передачі основних засобів майна, що унеможливлює встановлення судом факту фактичного місця передачі такого майна та подальшого його утримання.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що за договором купівлі-продажу № НД/П003-15 від 10.12.2018 року товар, згідно з додатком № 1 до цього договору, фактично переданий позивачу за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В до моменту укладення цього договору і факт його укладення є підтвердженням приймання-передачі товару, як зазначено сторонами.

Отже, з умов вказаного договору, вбачається, що він укладений після фактичного передання позивачу перелічених основних засобів, тобто без належного підтвердження факту дійсного перебування майна за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44В станом на момент укладення Договору купівлі-продажу № НД/П003-15 від 10.12.2018 року. Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, зазначена умова договору не є достеменним свідченням перебування спірного майна за вказаною адресою в момент вчинення правочину.

Так, при дослідженні актів приймання-передачі основних засобів судом встановлено наявність у кожній позиції (рядок в таблиці переліченого товару) шифру - індивідуально-визначеної ознаки рухомого майна.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно з додатком № 1 до договору купівлі-продажу № НД/П003-16 від 10.12.2018 року жоден з перелічених товарів не містить індивідуальної ознаки його ідентифікації, що дало б змогу встановити відповідність основних засобів придбаному за вказаним договором товару.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майном у розумінні Цивільного кодексу є речі та майнові права і обов`язки.

Згідно зі ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

За приписами ст. 184 Цивільного кодексу України речі можуть бути з родовими ознаками та з індивідуальними. Зазначеною нормою визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов`язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.

Як вказувалось вище об`єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, неможливо встановити факт тотожності рухомого майна, яке було отримане позивачем на підставі договору оренди, та товару, придбаного позивачем згідно з договором купівлі-продажу № НД/П003-16 від 10.12.2018 року, оскільки жоден з цих товарів (зазначених у додатку № 1) не має індивідуально-визначених ознак.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що речі, про витребування якого просить позивач, відноситься до речей, визначених індивідуальними ознаками, які можуть бути об`єктом віндикаційного позову.

Позивачем не доведено обставин перебування спірного рухомого майна у відповідача, як однієї з обов`язкових складових предмету доказування у спорах про витребування майна, що фактично унеможливлює задоволення позовних вимог.

Щодо посилання скаржника те, що спірне рухоме майно використовувались ним на підставі договору оренди № НД/А005 від 30.03.2009 року, а приміщення, що розташовані у місті Житомирі, Київське шосе, 44В та 44Г, перебували у строковому платному користуванні згідно з договорами оренди нерухомого майна № ЛП/А005-13 та № УБ/А005-13 від 13.12.2012 року та не допуск його представників до вказаних приміщень, колегія суддів відзначає наступне.

Так, як було зазначено вище, після накладення ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/7255/17 від 22.09.2017 року та № 1-кс/752/7258/18 від 22.09.2017 року, арешту на вказані приміщення та земельні ділянки, останні були передані згідно з ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17, провадження № 1-кс/752/3256/17 від 24.04.2018 року та № 1-кс/752/3258/17 від 20.04.2018 року, в управління відповідачу згідно з Договором управління майном (активами) від 06.09.2018 (з урахуванням змін, внесених Додатковим договором про внесення змін від 11.09.2018 року), після чого позивача було позбавлено доступу до приміщення та рухомого майна, яке, за твердженням останнього, у вказаному приміщенні перебуває та належить йому на підставі договору купівлі-продажу № НД/П003-16 від 10.12.2018 року.

Тобто, з 20.04.2018 року було обмежено права власника (власників) спірних активів (щодо об`єктів нерухомості) застосуванням заходів кримінально-процесуального примусу в спосіб, встановлений законом. Отже, і право користування такими приміщеннями виключалося.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що у скаржника був відсутній доступ до об`єктів нерухомості (приміщень), в яких знаходилося рухоме майно.

З огляду на викладене та враховуючи, що спірне рухоме майно не має індивідуально-визначених ознак, за якими можливо було б його ідентифікувати та встановити власника, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Так, скаржники не надали суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Автоінвестстрой-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Макс ЛЛС" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року у справі №910/921/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянтів.

4. Матеріали справи №910/921/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

М.А. Руденко

Дата складення повного тексту 16.12.2019 року.