Постанова

від 16.07.2019 по справі 160/403/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2019 року м. Дніпросправа № 160/403/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 р. в адміністративній справі №160/403/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпропетровська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- Дніпропетровська митниця ДФС, в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 20.11.2018 №120-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки в ньому не конкретизовано в чому саме виявилося неналежне виконання позивачем службових обов`язків з організації роботи митного посту та опрацювання профілів ризику, а також не зазначені причини притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 20.11.2018 №120-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні Представник відповідача за довіреністю (Опанасенко О.В.) підтримала доводи апеляційної скарги, позивач та його представник (Пільх А.В.) заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 працює на посаді начальника митного поста Центральний Дніпропетровської митниці ДФС.

На виконання наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 07.02.2018 №25 Про проведення тематичної перевірки (зі змінами внесеними наказом Дніпропетровської митниці ДФС від 12.03.2018 №57) та на підставі звернення народного депутата України, голови підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України, Комітету з питань податкової та митної політики Острікової Т.Г. від 23.01.2018 №146/7, робочою групою було здійснено тематичну перевірку дотримання вимог чинного законодавства посадовими особами митного поста Центральний Дніпропетровської митниці ДФС під час здійснення митного оформлення товарів, які надійшли на адресу ТОВ Брунія (код ЄДРПОУ 41253644) та ТОВ Токада (код ЄДРПОУ 41677437) у контейнерах CXDU2231890, BSIU9105150, BSIU9527432, CCLU9926015,CXDU2188006, GVCU9017763, MRKU4010000, GFSU7808530, EISU8025031, CXDU2193105,CAIU9010640, TEMU8020586, TGBU5491807, GVCU9013958, SEGU5779130, CBHU8558583, OOLU8169519 та були оформлені у митному відношенні у період з 09.01.2018 по 22.01.2018.

Перевіркою встановлено, що під час здійснення митного оформлення товарів у посадових осіб поста відсутній єдиний підхід при фіксуванні виконання відповідних митних формальностей в електронних митних деклараціях, а саме, встановлено систематичну відсутність тої чи іншої митної формальності всупереч положенням Митного кодексу України та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі-Порядок 631).

За результатами тематичної перевірки, призначеної наказом Дніпропетровської митниці ДФС від 07.02.2018 №25 Про проведення тематичної перевірки було складено акт від 16.03.2018.

20.11.2018 року Державною фіскальною службою України було прийнято наказ №120-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності . Підставою для видання вищезазначеного наказу стали матеріали дисциплінарного провадження, що свідчать про неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків, неналежну організацію роботи митного посту, незабезпечення належного опрацювання профілів ризику підлеглими посадовими особами.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факт невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, як об`єктивної сторони дисциплінарного проступку. Вказане свідчить про безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстаннції з огляду на наступне.

Згідно із статтею 64 Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закону №889) №889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Приписами частини 2 статті 65 Закону №889 визначено, що дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, у відповідності до приписів частини 1 статті 65 Закону №889, є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини 2 цієї ж статті, дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до частини 2 цієї статті Закону №889 дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Водночас, частиною 1 статті 66 Закону №889 законодавець визначив заходи дисциплінарного впливу для державних службовців, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 3 статті 66 Закону №889 встановлено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до частин 1, 9-11 статті 69 Закону №889, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з частинами 1, 3, 9 статті 71 Закону №889, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 73 Закону №889, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

За приписами частини 2 статті 74 Закону №889 дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє зробити висновок, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України Про державну службу та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкта, суб`єкта, об`єктивної сторони, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, у наказі ДФС від 20.11.2018 №120-дс зазначено, що факт вчинення дисциплінарного проступку начальником митного поста Центральний Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1 полягає у неналежному виконанні службових обов`язків, організації роботи митного поста, незабезпеченні належного опрацювання профілів ризику, що підтверджено за результатом розгляду дисциплінарного провадження.

При цьому підстави для дисциплінарного притягнення та оголошення догани позивачу у наказі не зазначені та не визначено, які саме порушення посадових обов`язків, в який період були допущені позивачем.

Крім того, у оскаржуваному наказі зазначено підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вчинення ним порушення, зазначеного у доповідній записці Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії від 30.08.2018 №1233/99-99-20-01-01-18, подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 13.11.2018 №1212/99-99-00-ДК-18, пояснення ОСОБА_1 від 19.03.2018.

Так, у вказаній доповідній записці зазначено, що надані копії переліків митних формальностей за ЕМД від 13.01.2018 № UA110190/2018/500224, № UA110190/2018/50026, № UA11019/2018/500227, № UA110190/2018/500228, № UA110190/2018/500229, №UA110190/2018/500300 від 22.01.2018 №UA110190/2018/500407 у графі Підпис не містять підпису начальника митного поста Центральний ОСОБА_1 , що суперечить вимогам п. 8 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 №689.

Таким чином, в провину ОСОБА_1 поставлено неналежний контроль за організацією роботи на митному посту Центральний , незабезпечення ефективної роботи з питань протидії митним правопорушенням при здійсненні митного оформлення товарів. Крім того, ОСОБА_1 не забезпечено виконання основних завдань та функцій, передбачених п.п.3.3.1, 3.3.3, 3.3.22, 3.3.32 розділу 3 Положення про митний пост Центральний Дніпропетровської митниці ДФС, що стало можливим внаслідок неналежної організації роботи поста та незабезпечення належного контролю за діяльністю підлеглих під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що свідчить про можливе вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України Про державну службу України .

Судом апеляційної інстанції враховується, що ОСОБА_1 13.01.2018 року вихідний день та 22.01.2018 року (перебував у відпустці), був відсутній на службі, а тому не був зобов`язаний здійснювати контроль під час митного оформлення товарів (а.с.107, 140, т.1).

При цьому відповідно до наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 13.01.2018 року, митне оформлення здійснювалось відповідною посадовою особою та керівництво митного посту до цих процедур не залучались.

Таким, з урахуванням викладеного, у даному випадку у зв`язку з відсутністю начальника митного поста у графі «Підпис» проставлено підпис особи, яка мала на це право відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю та правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Крім того, відповідачем не конкретизовано в чому полягає порушення дисципліни позивачем.

Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 мав реальну можливість проконтролювати правильність митного оформлення товарів, які надходили на адресу ТОВ Токада та ТОВ Брунія . Окрім того, в посадові обов`язки позивача не входить здійснення контролю за правильністю митного оформлення товарів після їх митного оформлення іншими інспекторами.

Тобто, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 11.04.2018 року у справі№804/8092/16 (адміністративне провадження №К/9901/4753/17), від 04.04.2018 року у справі №821/935/16 (адміністративне провадження №К/9901/8814/18).

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів в вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного наказу від 20.11.2018 №120-дс.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 р. в адміністративній справі №160/403/19 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко