Рішення

від 23.07.2019 по справі 915/946/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

==================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Справа № 915/946/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Лук`янової Ніни Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Титан , (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 4А, ідентифікаційний код 31259110)

про: визнання укладеним договору оренди торгівельного місця б/н від 06.03.2018 із запереченнями викладеними в протоколі розбіжностей,

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

11.04.2019 фізична особа-підприємець Лук`янова Ніна Миколаївна звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Титан , в якій просила визнати укладеним договір оренди торгівельного місця б/н від 06.03.2018 із запереченнями, викладеними в протоколі розбіжностей.

Позовні вимоги обґрунтовані недосягненням згоди з відповідачем щодо укладення договору оренди торгівельного місця б/н від 06.03.2018 з посиланням на такі письмові докази, як копії договору від 06.03.2018, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.03.2018, опису вкладення до листа від 06.03.2018, відповіді на додаткову угоду від 06.03.2018, протоколу розбіжностей, акту приймання - передачі від 06.03.2018, договору оренди торгівельного місця від 24.09.2010 № 97/10, акту приймання-передачі від 24.09.2010, листів відповідача від 03.04.2018 № 24, від 05.04.2018 № 25, від 16.02.2018 № 16 та застосування статей 179, 181, 187 Господарського кодексу України.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви суд ухвалою від 07.05.2019 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У відзиві, що надійшов до суду 30.05.2019, відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на те, що він є власником ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та з грудня 2017 року, повідомляв позивача про необхідність укладення договору оренди торгівельного місця, але позивач безвідповідально поставилася до узгодження всіх істотних умов договору з відповідачем. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на надані ним суду копії документів: інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів № 167507773, сформованої 22.05.2019, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.05.2009 № 22681152; договору оренди земельної ділянки та акту приймання земельної ділянки від 18.11.2017; схеми прив`язки кутів земельної ділянки до пунктів держгеомережі; рішення Южноукраїнської міської ради від 24.11.2017; плану ринку ТОВ Титан ; свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.04.2009; рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2016 у справі № 915/1001/16; калькуляцій надання в оренду 1 кв.м. на ринку ТОВ Титан з 01.02.2017, 12.02.2017; листа виконкому Южноукраїнської міської ради від 15.02.2017; листів відповідача на ім`я позивача: від 13.12.2017 № 35, від 05.01.2018 № 2, від 16.01.2018 № 6, від 03.04.2018 № 24, від 05.04.2018 № 25, від 18.04.2018 № 30, від 26.04.2018 № 32, від 19.02.2019 № 6; лист ТОВ Титан на ім`я керівника КП Критий ринок від 15.03.2018 № 20 та відповідь останнього на цей лист від 12.04.2018 № 41а; заяви відповідача від 22.03.2018 до Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП у Миколаївській області про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил торгівлі на ринках; попередження позивачу від 11.03.2019 № 8 з вимогою звільнити займане нею торгівельне місце; застосування статей 8, 41, 55, 129 Конституції України, статті 3, 6, пункту першого статті 180, статей 317, 627, 628, 638, 759, 761, 763, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статей 283, частини третьої статті 180, частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України.

У відповіді на відзив, що надійшов до суду 04.06.2019, позивач наголошує на існуванні договору оренди торгівельного місця від 24.09.2010 № 97/10, укладеного між позивачем та відповідачем, який не розірвано та строк дії якого встановлено до 24.09.2020, а також на невиконанні відповідачем вимог статті 181 Господарського кодексу України.

10.06.2019 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що спір між ним та позивачем фактично вичерпаний визнанням позивачем дії договору оренди торгівельного місця від 24.09.2010 № 97/10 за тієї умови, що одночасне існування двох договорів оренди одного й того самого торгівельного місця між ним та позивачем створить ситуацію правової невизначеності у регулюванні цих відносин.

Ухвалою від 02.07.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.07.2019.

У судове засідання 23.07.2019 позивач не з`явилася, свого представника не направила, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Разом із тим, у клопотанні, що надійшло до суду 10.07.2019, позивач просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідач свого представника для участі в судовому розгляді по суті 23.07.2019 не направив, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Дану справу розглянуто судом за правилами загального позовного провадження.

23.07.2019 відповідно до частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать, що відповідач є власником ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів № 167507773, сформованою 22.05.2019, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.05.2009 № 22681152.

24.09.2010 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 97/10 оренди торгівельного місця № 221 для установки контейнера, розташованого на території ринку відповідача. Згідно з пунктом 6.1 цього договору строк його дії визначено до 24.09.2020 .

24.09.2010 сторонами підписано акт приймання-передачі торгівельного місця № 221 на виконання вищенаведеного договору.

Враховуючи відсутність будь-яких відомостей щодо розірвання або визнання недійсним цього договору, суд вважає його чинним. Крім того, обставина чинності зазначеного договору підтверджується обома сторонами у письмових заявах по суті справи.

Також з матеріалів справи вбачається наступне:

Супровідним листом від 16.02.2018 № 16 відповідач направив позивачу два примірника проекту договору оренди торгівельного місця № 221 без зазначення номера, дати та два примірники акту приймання-передачі торгівельного місця. Дата направлення зазначеної пропозиції не встановлена з підстави ненадання сторонами доказів на її підтвердження.

06.03.2018 у відповідь на пропозицію відповідача позивач направила відповідачу рекомендованим поштовим відправленням із описом вкладення два примірники підписаного зі свого боку договору б/н від 06.03.2018 оренди торгівельного місця № 221, запропонованого відповідачем, проставивши дату укладання - 06.03.2018, два примірники протоколу розбіжностей до договору та акту приймання-передачі від 06.03.2018.

Протокол розбіжностей містив пункти 1.1, 1.2, підпункт 3.1.3 пункту 3.1 розділу 3, пункти 3.2.7, 3.2.8, 4.1 в редакції позивача. Крім того, позивач наполягала замінити за текстом договору слова тимчасова споруда на контейнер .

Вказане поштове відправлення відповідач отримав 07.03.2018.

Зазначені обставини підтверджуються копіями листів, договору, акту приймання-передачі, протоколу розбіжностей, зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення та опису вкладення до поштового відправлення.

Отже, позивач направила відповідачу відповідь на його пропозицію укласти договір у двадцятидениий строк з дати підписання відповідачем листа-пропозиції (тобто з 16.02.2018).

Листом від 03.04.2018 № 24 відповідач повідомив позивача про незгоду із протоколом розбіжностей та готовність вжити заходів врегулювання розбіжностей за договором мирним шляхом або готовність отримати згоду позивача на врегулювання спору в судовому порядку.

Предметом позову, що розглядається, виступає немайнова вимога позивача до відповідача щодо визнання договору укладеним, із запереченнями, викладеними в протоколі розбіжностей.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, що виникають під час укладання господарських договорів, регулюються як правовими нормами Господарського кодексу України, так і Цивільного кодексу України.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 627 Цивільного кодексу України розкриває зміст принципу свободи договору, а саме: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частини третя, четверта та сьома статті 179 ГК України визначають, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Обов`язковості укладення договору оренди торгівельного місця на ринку чинне законодавство України не передбачає. Зазначені договори укладаються учасниками господарських правовідносин на підставі вільного волевиявлення, з дотриманням принципу свободи договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

За правилами частини п`ятої статті 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторонни.

Відповідно до частин шостої - восьмої статті 181 ГК України у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що укладання господарського договору в судовому порядку можливе в таких випадках: якщо укладення договору є обов`язковим в силу закону, або якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, за згодою іншої сторони, передає до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, у двадцятиденний строк з дати отримання протоколу розбіжностей.

Як зазначено вище, обов`язковості укладення відповідного договору на підставі закону не передбачено.

Матеріали справи свідчать про недотримання учасниками вимог частини п`ятої статті 181 ГК України, а саме: до господарського суду звернувся позивач - особа, яка направила протокол розбіжностей до договору, а не відповідач - особа, яка одержала протокол розбіжностей; не дотримано двадцятиденний строк для врегулювання розбіжностей та звернення до суду; відсутні відомості щодо врегулювання розбіжностей до договору у двадцятиденний строк з дати отримання відповідачем протоколу розбіжностей; відсутні докази згоди обох сторін на передання розбіжностей за договором на розгляд суду.

Отже, відсутні визначені статтею 181 ГК України умови для визнання судом укладеним договору оренди торгівельного місця б/н від 06.03.2018. Невжиття відповідачем заходів з врегулювання з позивачем розбіжностей у двадцятиденний строк з дати отримання протоколу розбіжностей та незвернення відповідача до суду в цей самий строк свідчить про відсутність його згоди на укладення з позивачем договору оренди торгівельного місця від 06.03.2018 з урахуванням протоколу розбіжностей. Враховуючи відсутність згоди відповідача та відсутність обов`язковості укладення зазначеного договору на підставі закону, пропозиції позивача відповідачем не прийняті, відтак договір не є укладеним.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач і відповідач не досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди торгівельного місця від 06.03.2018 б/н, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), у зв`язку з чим відсутні підстави визнавати такий договір укладеним.

Крім того, суд зазначає про наявність між сторонами чинного договору оренди від 24.09.2010 № 97/10 того самого торгівельного місця № 221 на ринку ТОВ Титан , строк дії якого встановлений до 24.09.2020, питання про внесення змін до якого не є предметом спору.

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статттею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що крім письмових доказів, наведених у мотивувальній частині цього судового рішення, дослідив також інші надані суду документи: копії відповіді позивача на додаткову угоду від 06.03.2018; листів позивача відповідачу від 22.12.2017 та від 15.01.2018; договору оренди земельної ділянки та акту приймання земельної ділянки від 18.11.2017; схеми прив`язки кутів земельної ділянки до пунктів держгеомережі; рішення Южноукраїнської міської ради від 24.11.2017; плану ринку ТОВ Титан ; свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.04.2009; рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2016 у спрві № 915/1001/16; калькуляцій надання в оренду 1 кв.м. на ринку ТОВ Титан з 01.02.2017, 12.02.2017; листа виконкому Южноукраїнської міської ради від 15.02.2017; листів відповідача на ім`я позивача: від 13.12.2017 № 35, від 05.01.2018 № 2, від 16.01.2018 № 6, від 05.04.2018 № 25, від 18.04.2018 № 30, від 26.04.2018 № 32, від 19.02.2019 № 6; лист ТОВ Титан на ім`я керівника КП Критий ринок від 15.03.2018 № 20 та відповідь останнього на цей лист від 12.04.2018 № 41а; заяви відповідача від 22.03.2018 до Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП у Миколаївській області про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил торгівлі на ринках; попередження позивачу від 11.03.2019 № 8 з вимогою зільнити займане нею торгівельне місце.

Разом з тим, суд не бере до уваги ці докази з огляду на те, що вони не стосуються предмету доказування у справі, що розглядається, оскільки не стосуються відносин позивача і відповідача, що склалися у зв`язку з укладенням спірного договору оренди торгівельного місця б/н від 06.03.2018.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм та обставин справи свідчить про те, що позивач не довів наявність підстав для визнання укладеним договору оренди торгівельного місця б/н від 06.03.2018, зокрема, існування умов та дотримання у спірних правовідносинах процедури, передбаченої статтею 181 ГК України.

Одночасно враховуючи надану позивачем копію договору від 24.09.2010 № 97/10 суд установив наявність між сторонами чинного договору, що врегульовує правовідносини оренди позивачем торгівельного місця на ринку.

Отже, на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відмову в позові в повному обсязі.

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Фізична особа-підприємець Лук`янова Ніна Миколаївна ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Титан , (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 4А, ідентифікаційний код 31259110).

Повне рішення складено та підписано судом 02.08.2019.

Суддя О.Г. Смородінова