Рішення

від 26.07.2019 по справі 923/249/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2019 року Справа № 923/249/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Межерицькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Перспектива ЛТД", м. Харків

до Каховської міської ради Херсонської області, м. Каховка Херсонської області

про стягнення 263955,40 грн.

За участю представників сторін :

від позивача - Бігдан О.А., довіреність б/н від 01.10.2018;

від відповідача - Коваль В.С., довіреність № 02-13/367 від 17.01.2019р.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Перспектива ЛТД" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Каховської міської ради Херсонської області суми грошових коштів у розмірі 263955,40 грн., з якої: 183828,00 грн. - сума сплачена за договором купівлі-продажу, 65704,39 грн. - сума інфляційних втрат та 14423,01 грн. - сума 3 % річних. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на положення ст.ст. 11, 536, 625, 653, 1212, 1214 ЦК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2019р. визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.04.2019 року суд залишив позовну заяву ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД" без руху та надав час для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 18 квітня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Справу № 923/249/19 визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу в строк до 14.05.2019р. надати до суду відзив на позовну заяву, належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, позивачу запропоновано надати до суду відповідь на відзив у разі отримання відзиву, у встановлені судом строки.

18 червня 2019 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Щодо наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, то суд зазначає наступне.

Ухвалою від 18.04.2019р. суд запропонував відповідачу в строк до 14.05.2019р. надати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Судом встановлено, що відповідачем ухвалу суду від 18.04.2019р. отримано 22.04.2019р., що підтверджено повернутим на адресу суду поштовим повідомленням (а.с. 42).

У відповідності до положень статті 118 господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючі, що відповідачем не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву з зазначенням причин пропуску встановленого строку для надання відзиву, суд залишає наданий відзив на позовну заяву без розгляду та долучає його до матеріалів справи .

За клопотанням позивача судові засідання у справі проводяться в режимі відеоконференції з Господарським судом Харківської області.

З метою дотримання основних принципів здійснення правосуддя, а також для забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, суд ухвалою від 16 травня 2019 року продовжив строк розгляду справи № 923/249/19 та відклав розгляд справи на 18 липня 2019 року на 10:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні 18.07.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.07.2019р. надав усні пояснення, в яких позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 18.07.2019р. оголошувалась перерва до 14:30 год. 26.07.2019р.

Представник позивача у судовому засіданні 26.07.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.07.2019р. надав усні пояснення, в яких позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 30 березня 2009 року між Каховською міською радою (надалі - продавець або відповідач) і ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД" (надалі - покупець або позивач) був укладений договір купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації серії ВМС № 452412, комплексу будівель та споруд парку культури та відпочинку, що знаходяться за адресою: м. АДРЕСА_1 (надалі - Договір).

Відповідно до умов п.1.4. Договору об`єкт приватизації продано за 183828,00 грн.

Позивачем на підтвердження факту проведення розрахунку за Договором додано до позовної заяви копію виписки з особового рахунку за липень 2009 року та за вересень 2009 року (а.с. 16-17).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду Херсонської області від 03.08.2016 у справі № 923/378/16 розірвано укладений між сторонами Договір та зобов`язано ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД" повернути Каховській міській раді комплекс будівель та споруд парку культури та відпочинку, що знаходяться за адресою: м. Каховка, вул. Дніпровська, 8.

Позивачем на підтвердження виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016р. у справі № 923/378/16 до позовної зави додано копію акта - приймання передачі від 17.05.2017р., за яким ТОВ Компанія Перспектива ЛТД повернуло Каховській міській раді майно, визначене у Договорі.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, в обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що позивач виконав своє зобов`язання щодо повернення отриманого за договором майна, що підтверджується Актом приймання-передання від 17.05.2017р., однак відповідач, всупереч приписів ст. 1212 ЦК України, на цей час не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 183828,00 грн., які безпідставно, із дати прийняття апеляційним господарським судом рішення про розірвання договору, без належних правових підстав перебувають у власності відповідача,

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ч.4 ст. 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Підставою для застосування приписів ст. 1212 ЦК України є скасування, визнання недійсною, зміна або припинення правової підстави, на якої та чи інша особа набула майно, в тому числі і грошові кошти.

Правова підстава, згідно якої відповідач набув право власності на грошові кошти позивача - Договір купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 30.03.2009р., відпала у зв`язку із винесенням постанови Одеським апеляційним господарським судом від 03.08.2016р. у справі № 923/378/16.

Також приписи ч.4 ст. 653 та ст. 1212 ЦК України є правовою підставою для виникнення зобов`язання відповідача повернути позивачу грошові кошти в розмірі 183828,00 грн., які отримані за договором, розірваним рішенням суду.

Суд звертає увагу, що до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Таким чином, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав своє зобов`язання щодо повернення отриманого майна за договором.

Відповідач на даний час не повернув позивачу грошові кошти отримані за розірваним договором в розмірі 183828,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що з боку відповідача наявне безпідставне утримання перерахованих позивачем грошових коштів в розмірі 183828,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми грошових коштів в розмірі 183828,00 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 65704,39 грн. а суми 3% річних у розмірі 14423,01 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на даний час у відповідача існує обов`язок сплатити на користь позивача грошові кошти в розмірі 183828,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Таким чином, за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати 183828,00 грн., відповідач згідно із приписами ст. 625 ЦК України зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач визначає з 03.08.2016р. по 15.03.2019р..

Водночас суд зазначає, що у відповідності до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Так, при визначенні строків несвоєчасного повернення грошових коштів позивач вказав на початок перебігу строків з дня винесення постанови Одеським апеляційним господарським судом - 03.08.2016р., який не відповідає вказаним правовим положенням, оскільки початок такого строку ним визначено не з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, а з того ж самого дня коли рішення набуло чинності.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання слід обраховувати з 04.08.2016р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його вірним, а тому вимоги щодо стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 65704,39 грн. та суми 3% річних у розмірі 14423,01 грн. (за період з 04.08.2016р. по 20.03.2019р.), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Усні пояснення відповідача, в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Каховської міської ради Херсонської області (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Велика Куликовська, 103, код ЄДРПОУ 26433050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія " Перспектива ЛТД" (61003, м. Харків, провулок Університетський, 1, код ЄДРПОУ 34862860) грошові кошти в розмірі 183828,00 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 65704,39 грн., суму 3% річних у розмірі 14423,01 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3959,33 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.08.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко