Ухвала

від 02.08.2019 по справі 916/2135/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2135/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Волковицької Н. О., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 і

рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 у справі

за позовом заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України, 2) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси

до 1) Одеської міської ради. 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль-Карім"

про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 17.12.2013 № 4424-VI, визнання недійсним з моменту укладення договору оренди землі від 21.01.2014,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 (повний текст складено 31.05.2019) і рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 у справі № 916/2135/16, подана 02.07.2019 через Південно-західний апеляційний господарський суд.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як видно із судових рішень у справі № 916/2135/16, позовну заяву заступник військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України подав у серпні 2016 року, її предметом є дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016 установлено у розмірі 1 378,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що для визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, має визначатися за розміром ставок, установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" на час пред`явлення відповідного позову. Об`єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об`єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума всіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).

Міністерство оборони України у касаційній скарзі просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 у справі № 916/2135/16 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 5 512,00 грн, а саме 1378,00 х 2 х 200 %, де 1 378 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Міністерство оборони України не додало до касаційної скарги платіжного доручення, яке підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку та розмірі.

Натомість скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому зазначив про неможливість своєчасно сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю належного фінансування.

Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено відстрочення сплати судового збору юридичним особам, клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню в силу закону.

З огляду на положення частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що для усунення недоліків касаційної скарги Міністерство оборони України має надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 у справі № 916/2135/16 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 5 512,00 грн, за наведеними нижче реквізитами.

Отримувач коштів: УК у Печерському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: 31219207026007

Код банку отримувача (МФО): 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Символ звітності банку: 207.

Крім того Верховним Судом установлено, що повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 складено 31.05.2019, тому останнім днем оскарження зазначеної постанови, відповідно до частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, є 20.06.2019.

Проте Міністерство оборони України подало касаційну скаргу 02.07.2019, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Міністерство оборони України у касаційній скарзі просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження і зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційної інстанції отримало 10.06.2019, яку в подальшому направлено для підготовки касаційної скарги представнику, який безпосередньо приймав участь у розгляді справи. На підтвердження викладеного, скаржник подав копію конверта в якому оскаржувана постанова надійшла на його адресу та копію супровідного листа від 13.06.2019 № 298/5/10-799/с.

Отже, скаржник звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 у справі № 916/2135/16 на 22 день з дня складення повного оскаржуваного судового рішення, тобто поза межами строку встановленого частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши клопотання Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки направлення копії постанови для підготовки касаційної скарги представнику, який безпосередньо приймав участь у розгляді справи, визнається Верховним Судом неповажною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.

Частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Міністерства оборони України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 у справі № 916/2135/16 підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом наведення підстав та надання відповідних доказів на підтвердження таких підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, а також надання суду оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у сумі 5 512,00 грн.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Міністерству оборони України буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 916/2135/16 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 288, 290, частинами 2 і 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 у справі № 916/2135/16 залишити без руху до 27.08.2019, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Н. О. Волковицька

В. А. Зуєв