Постанова

від 01.08.2019 по справі 212/2925/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6903/19 Справа № 212/2925/18 Суддя у 1-й інстанції - Борис О. Н. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання- Голуб О.О.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальний позашкільний навчальний заклад Міський палац дитячо-юнацької творчості Горицвіт Криворізької міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року, ухваленого суддею Борис О.Н. у місті Кривому Розі , повний текст рішення суду складено 27 травня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Комунального позашкільного навчального закладу Міський палац дитячо-юнацької творчості Горицвіт Криворізької міської ради (надалі - КПНЗ Горицвіт ), третя особа відділ освіти Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з 24.08.1987 працювала у КПНЗ Горицвіт на різних посадах. ЇЇ звільнено 06 квітня 2018 року з посади заступника директора з навчально-виховної роботи КПНЗ Горицвіт на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок змін істотних умов праці. Вважає вказане звільнення незаконним, оскільки фактично у КПНЗ Горицвіт не відбулось змін в організації виробництва і праці. Також вважає, що її не було завчасно ознайомлено зі змінами умов праці. Вважає звільнення незаконним, просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 квітня 2018 року по день поновлення на роботі. Також вважає, що діями відповідача із незаконного звільнення їй заподіяно моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 100000,00 грн. та просить стягнути з відповідача.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з Комунального позашкільного навчального закладу Міський палац дитячо-юнацької творчості Горицвіт Криворізької міської ради з 06 квітня 2018 року на 27 квітня 2018 року.

Стягнуто з КПНЗ Горицвіт на користь ОСОБА_1 середній заробіток без утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4784,08 грн., моральну шкоду без утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 300 гривень. Стягнуто з КПНЗ Горицвіт на користь держави судовий збір в розмірі 752,64 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 травня 2019 року стягнуто з КПНЗ Горицвіт на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати пов`язані із розглядом справи в сумі 1084,18 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що істотні зміни в організації виробництва і праці не відбувалися. Зауважує, що відбулась зміна характеру виконуваної позивачем роботи в межах тієї самої кваліфікації. Судом помилково не застосовано до спірних правовідносин положення ст.235 КЗпП України в частині стягнення середнього заробітку. Судом не ураховано заподіяння їй істотної моральної шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргуКПНЗ Горицвіт посилаючись, що суттєві зміни в організації виробництва були викликані діями позивача у зв`язку із неналежним виконанням нею посадових обов`язків, що зафіксовано актами перевірок та скаргами батьків. З приводу ситуації, яка склалася була створена тимчасова робоча група міської ради, яка надала рекомендації про зміну та перерозподілу посадових обов`язків між директором та заступниками.

У відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 зазначає, що не відбулось зміни в організації виробництва та праці через затвердження нової посадової інструкції та встановлення нових функціональних обов`язків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавшипозивача та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, представника відповідача,яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно записів, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 , вона 27 листопада 2012 року призначена на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи у КПНЗ Горицвіт . (т.1 а.с. 59-60)

У штатному розписі КПНЗ Горицвіт станом на 01.01.2018 передбачено дві посади заступника директора, а саме заступник директора з навчально-виховної роботи та заступник директора з виховної роботи. (т. 1 а.с. 128)

Наказом КПНЗ Горицвіт від 30 січня 2018 року за № 22 внесено зміни до штатного розпису закладу з 02 квітня 2018 року. Виведено одну штатну посаду заступника директора з виховної роботи із штатного розпису та введено одну штатну одиницю посади заступника директора з навчально-методичної роботи до штатного розпису. Пунктом 2 наказу визначено здійснення перерозподілу посадових обов`язків ОСОБА_2 , заступника директора з виховної роботи та ОСОБА_1 , заступника директора з навчально-виховної роботи, у зв`язку зі змінами в організації роботи закладу. У пункті 3 наказу зазначено про ознайомлення 01 лютого 2018 року ОСОБА_2 , заступника директора з виховної роботи та ОСОБА_1 , заступника директора з навчально-виховної роботи з попередженням про зміну істотних умов праці, графіку роботи, проектом посадових інструкцій та з даним наказом під підпис. Пунктом 5 цього наказу зазначено про працевлаштування в закладі, у разі незгоди зі змінами істотних умов праці та при наявності вакантних посад, ОСОБА_2 , заступника директора з виховної роботи та ОСОБА_1 , заступника директора з навчально-виховної роботи. У наказі мається запис зроблений ОСОБА_1 від 01.02.2018, згідно якого посадова інструкція заступника директора з навчально-виховної роботи не відповідає освітньо-кваліфікованим вимогам. (т.1 а.с. 18-19).

Директором КПНЗ Горицвіт ОСОБА_3 . 01 лютого 2018 року вручено попередження ОСОБА_1 про наступну зміну з 02 квітня 2018 рок, істотних умов праці, зміни у штатному розписі, графіку роботи, перерозподілі обов`язків, які відбудуться по закінченню 2-х місяців з моменту вручення даного попередження. (т.1 а.с. 20)

Комісією КПНЗ Горицвіт складено Акт № 1 від 01 лютого 2018 року про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом КПНЗ Горицвіт № 22 від 30.01.2018, попередженням № 18 від 01.02.2018, проектом посадових інструкцій директора з навчально-виховної роботи та заступником директора з навчально-методичної роботи (т.1 а.с. 73-74)

Наказом КПНЗ Горицвіт від 27.02.2018 за № 47 було внесено зміни до наказу КПНЗ Горицвіт № 22 від 30.01.2018 Про зміну істотних умов праці заступників директора щодо перенесення терміну істотних умов праці з 02 квітня 2018 року на 10 квітня 2018 року. Також п.3 цього наказу затверджено штатний розпис зі змінами у новій редакції із визначенням введення його в дію з 10.04.2018. Також передбачено виведення зі штатного розпису однієї штатної одиниці заступника директора з виховної роботи та введення однієї штатної одиниці заступника директора з навчально-методичної роботи. (т.1 а.с. 108)

У штатному розписі КПНЗ Горицвіт станом на 10.04.2018 передбачено дві посади заступника директора, а саме заступник директора з навчально-виховної роботи та заступник директора з навчально-методичної роботи. (т. 1 а.с. 129)

07 березня 2018 року комісією КПНЗ Горицвіт складено Акт ознайомлення заступника директора з начальна-виховної роботи з наявними вакансіями, згідно якого ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення з листом КПНЗ Горицвіт за № 38 від 05.03.2018 про наявні у закладі вакансії. (т.1 а.с. 109-110)

05 квітня 2018 року директором КПНЗ Горицвіт ОСОБА_3 вручено повторне попередження ОСОБА_1 про наступну зміну істотних умов праці, зміни у штатному розписі, графіку роботи, перерозподілі обов`язків, які відбудуться по закінченню 2-х місяців з моменту вручення даного попередження (щодо перенесення зміни істотних умов праці з 02 квітня 2018 року на 10 квітня 2018 року). Також повідомлено ОСОБА_1 про необхідність в строк до настання зміни істотних умов праці, а саме 06.04.2018 до 17-30 включно, подати згоду на зміну істотних умов праці. (т.1 а.с. 26)

Комісією КПНЗ Горицвіт 05 квітня 2018 року складено Акт про відмову ОСОБА_1 у проставленні підпису в отриманні нею 05 квітня 2018 року повторного повідомлення про наступну зміну істотних умов праці, зміни у штатному розписі, графіку роботи, перерозподілі обов`язків, які відбудуться 10 квітня 2018 року. (т.1 а.с. 112)

ОСОБА_1 06 квітня 2018 року надано на ім`я директора КПНЗ Горицвіт ОСОБА_3 заяву в якій вона повідомляє про незгоду зі зміною істотних умов праці у закладі та про відсутність спливу 2-х місячного строку попередження про зміну істотних умов праці. (т.1 а.с. 27-28).

Наказом КПНЗ Горицвіт від 06 квітня 2018 року за № 39 к-тр звільнено заступника директора з навчально-виховної роботи з 06 квітня 2018 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці (п.6 ст. 36 КЗпП України) з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньої місячної заробітної плати відповідно до ст. 44 КЗпП України. (т.1 а.с. 17)

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст. 21,32,36 КЗпП України дійшов висновку, що в результаті перерозподілу функціональних обов`язків між директором та заступниками директора закладу з 10 квітня 2018 року утворено три нові посади з новим обсягом посадових обов`язків та обсягом повноважень. Позивач ОСОБА_1 попереджалась про зміну істотних умов її праці, проте не надала згоди на продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці у КПНЗ Горицвіт , не виявила бажання на зайняття вакантних посад у цьому ж закладі. Суд змінив дату звільнення позивача з 06 квітня 2018 року на 27 квітня 2018 року та стягнув середній заробіток за цей період в сумі 4784,08 грн., враховуючи що наказ про затвердження нового штатного розпису прийнятий 27 лютого 2018 року.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , щодо зміни дати звільнення позивача з 06 квітня 2018 року на 27 квітня 2018 року, стягнення середнього заробітку за цей період в сумі 4784,08 грн. та моральної шкоди в сумі 300 грн. відповідачем не оскаржується.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, про законність звільнення позивача із дотриманням вимог трудового законодавства, з огляду на наступне.

Згідно до ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Відповідно до положень ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до положень ст. 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Згідно роз`яснень, наданих судам у п. 10 постанови Пленуму Верховного України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 зазначено, що припинення трудового договору за п.6 ст.36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 , щодо відсутності істотних зміни в організації виробництва і праці.

Колегією суддів досліджені посадові інструкції директора КПНЗ Горицвіт та його заступників з яких видно, що у закладі відбулись зміни в організації праці його керівництва, та перерозподілу посадових обов`язків а саме: кадрову роботу і контроль за використанням робочого часу - включено до посадових обов`язків директора; методичну роботу, розробку навчально-методичної документації, координацію роботи методичних об`єднань та контроль роботи керівників гуртків - включено до посадових обов`язків заступника директора з навчально-методичної роботи закладу; виховну роботу, складання та оприлюднення звітів з виховної роботи, координацію дитячого самоврядування, роботу з батьківською громадськістю та громадськими організаціями, облік творчо обдарованих дітей - включено до посадових обов`язків заступника директора з навчально-виховної роботи закладу. (а.с. 21-25, 98-99, 103-105, 117-119 том. 1). У зв`язку із чим, збільшився обсяг функціональних та посадових обов`язків позивача.

В результаті перерозподілу функцій між директором закладу та заступниками директора з 10 квітня 2018 року фактично утворено у КПНЗ Горицвіт три нові посади з новим обсягом посадових обов`язків та повноважень.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у КПНЗ Горицвіт відбулися істотні зміни в організації виробництва і праці, зокрема зміна посадових та функціональних обов`язків, перерозподіл навантаження на позивача ОСОБА_1 , що обумовила необхідності її попередження про зміну істотних умов її праці та отримання її згоди на продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці у КПНЗ Горицвіт , яку ОСОБА_1 не надала та не виявила бажання займати іншу посаду, що стало підставою правомірного її звільнення за п.6 ст.36 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо не застосування судом першої інстанції положення ст.235 КЗпП України, є неприйнятними, оскільки суд не поновлював позивача на роботі, тому підстави для стягнення середнього заробітку відсутні.

Крім того, як видно з мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення при зміні дати звільнення з 06 квітня на 27 квітня 2018 року судом вірно стягнуто на користь позивача середній заробіток в сумі 4784,08 грн., виходячи з розрахунку 14 роб. днів. Правові підстави для стягнення іншого розміру середнього заробітку відсутні.

Доводи апеляційної скарги позивача про спричинення їй істотної моральної шкоди, колегія суддів вважає недоведеними.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції при частковому задоволенні спричиненої позивачу моральної шкоди із дотриманням принципу співмірності, розумності, справедливості та з урахуванням конкретних обставин справи, визначено розмір спричиненої позивачу моральної шкоди в сумі 300 грн. Доказів спричинення ОСОБА_1 істотної шкоди немайнового характеру позивачем не надано.

Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 серпня 2019 року.

Головуючий:

Судді: