Постанова

від 01.08.2019 по справі 395/809/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2019 року м. Кропивницький

справа № 395/809/18

провадження № 22-ц/4809/491/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Дуковського О.Л.

суддів Письменного О.А., Чельник О.І.

з участю секретаря Демешко Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Вентура на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2018 року, у складі головуючого судді Забуранного Р.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю Вентура , Державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання незаконним рішення та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вентура , Державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання незаконним рішення та повернення земельної ділянки.

В обгрунтування позову вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 та після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

В установлений законом термін позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та 19.03.2015 року отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом відповідно до якого він являється власником 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 5,8871 га, що розташована на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

У листопаді 2017 року позивачу стало відомо, що 13.08.2013 року між його батьком ОСОБА_2 та ТОВ Вентура було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, відповідно до якого дана земельна ділянка передавалася в оренду строком на 10 років і лише 17.10.2017 року на підставі договору оренди державним реєстратором Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області було зареєстровано право оренди земельної ділянки за юридичною особою ТОВ Вентура .

Позивач вважає, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 13.08.2013 року укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ Вентура порушує його право на право власності на земельну ділянку.

Просив:

визнати незаконним рішення державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

скасувати рішення від 23 жовтня 2017 року про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № б/н від 13.08.2013 року, що укладений між ОСОБА_2 і ТОВ Вентура ;

зобов`язати ТОВ Вентура повернути позивачу 1/2 частину земельної ділянки площею 5,8871 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним рішення державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37701605 від 23 жовтня 2017 року та скасовано рішення від 23 жовтня 2017 року, індексний номер 37701605 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № б/н від 13.08.2013 року, що укладений між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю Вентура , (код ЄДРПОУ 32155508).

В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2018 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ТОВ Вентура подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконним рішення державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. В апеляційній скарзі представник відповідача посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Вказує, що відповідачами не було порушено будь - яких прав позивача, а ОСОБА_1 у свою чергу не надав належних та допустимих доказів порушення його прав, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та недоведеними.

Крім того зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та державним реєстратором виникли у зв`язку із виконанням державним реєстратором (як суб`єктом владних повноважень) покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій щодо прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, щодо правомірності здійснення реєстрації похідного речового права - права користування (оренди) земельною ділянкою, а тому дослідженню у даній справі підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, як суб`єкта владних повноважень, відтак спір не носить характер приватноправового, а є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, відповідно, провадження у справі підлягало закриттю.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

У судове засідання апеляційного суду з`явилися представник ТОВ Вентура - Головатюк С.А. та представник позивача - Тупало ОСОБА_3 , від державного реєстратора Павленко Н.В. надійшло повідомлення, що вона не займає посаду державного реєстратора Ганнівської сільської ради вже майже рік, доступу до реєстраційних справ та Державного реєстру вона не має, та просить вирішити справу на розсуд суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ Вентура - Головатюк С.А., який просив апеляційну скаргу задовольнити, пояснення представника позивача - Тупало ОСОБА_3 , який просив відмовити у її задоволенні, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду першої інстанції.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції послався на те, що державний реєстратор здійснив реєстраційні дії на спірну земельну після смерті ОСОБА_2 , коли у нього припинилась цивільна правоздатність, а також, що при вчиненні реєстрації були допущенні зазначені порушення законодавства, зокрема те, що станом на момент державної реєстрації власником 1/2 частини земельної ділянки являвся позивач ОСОБА_1 , станом на момент реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно містилися відповідні дані щодо наявності двох нових власників земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , в тому числі позивач, а тому суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову в частині визнання незаконним прийнятого державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасувати рішення від 23 жовтня 2017 року, про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № б/н від 13.08.2013 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Вентура .

Щодо позовної вимоги про повернення земельної ділянки суд послався на не доведеність факту перебування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у користуванні у ТОВ Вентура .

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення в частині визнання незаконним рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та його скасування не відповідає зазначеним вимогам з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є батьком позивача. За життя йому належала земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 5,89 га, яка знаходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією Державного акту про право власності на земельну ділянку виданого 09 грудня 2004 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на вищезазначену земельну ділянку та його син ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та 19.03.2015 року отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом відповідно до якого він являється власником 1/2 частки земельної ділянки, з кадастровий номером НОМЕР_1 , цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,8871 га, що розташована на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом зареєстрованого в реєстрі за № 374, Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 39925990 від 19.03.2015 року, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжено № 35162305 від 19.03.2015 року.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 стало відомо, що 13.08.2013 року між його батьком ОСОБА_2 та ТОВ Вентура було укладено договір оренди належної його батькові за час життя земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 5,89 га, яка знаходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, строком на 10 років, що підтверджується копією даного договору оренди № б/н від 13.08.2013 року.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 102638789 від 04.11.2017 року державним реєстратором Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області 17.10.2017 року на підставі договору оренди від 13.08.2013 року було здійснено державну реєстрацію даного договору та винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37701605 від 23.10.2017 року, тобто право оренди зареєстровано за ТОВ Вентура .

Звертаючись до суду із позовом позивач зазначав, що реєстрація речового права Вентура на спірну земельну ділянку нібито відбулась без перевірки відомостей Державного земельного кадастру та за відсутності присвоєного їй кадастрового номера.

Частинами 2,4 п.12 постанови КМ №1127 визначено, що під час розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про поверненню доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Таким чином, реєстратор зобов`язаний перевіряти відомості реєстрів.

В даному випадку, реєстратор повністю дотримався зазначених норм чинного законодавства, оскільки перевірив відомості про зазначену ділянку по кадастровому номеру НОМЕР_1 .

Відомості про неї містились в Державному земельному кадастрі.

Висновок суду першої інстанції про те, що договір не був зареєстрований в установленому законом порядку є некоректним та не відповідає обставинами справи, оскільки, з 01.01.2013 року, реєстрації підлягали не договори оренди землі, а речові права за ними, а речове право товариства було зареєстровано без вказівки на сторону договору та відповідно до його умов щодо прав та обов`язків правонаступників.

Висновок суду першої інстанції про те, що державний реєстратор не перевірив факт зміни права власності на земельну ділянку право оренди якої він реєстрував за ТОВ Вентура та не повідомив власника земельної ділянки про реєстрацію договору оренди чим порушив права позивача, також не відповідає обставинам справи, оскільки пунктом 40 договору оренди землі, укладеного між товариством та ОСОБА_4 , визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також у разі смерті Орендодавця або при реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тому, відповідні права та обов`язки ОСОБА_1 за договором оренди землі, увійшли до складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_2 .

Таким чином, реєстрація речового права ТОВ Вентура за договором оренди землі, який укладений з ОСОБА_2 , після успадкування позивачем 1/2 частини спірної земельної ділянки, повністю узгоджується із нормами чинного законодавства України та безпосередньо з вимогами договору про оренду землі і ніяким чином не порушила і не могла порушити права позивача, а тому висновок суду першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач обмежений у своєму праві власності щодо успадкованої земельної ділянки умовами вже існуючого договору оренди землі, укладеного ОСОБА_2 (спадкодавцем) позивача, ще до моменту спадкування.

З матеріалів справи також вбачається наявність акту прийому - передачі земельної ділянки ТОВ Вентура , що є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, державна реєстрація права оренди відповідає волевиявленню сторін угоди щодо виникнення певних правовідносин, що визнані Державою.

Колегія суддів, з урахуванням викладеного вважає за необхідне ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині визнання незаконним рішення державного реєстратора та його скасування, у зв`язку із необґрунтованістю позовних вимог ОСОБА_1 .

Оскільки, у задоволенні позову необхідно відмовити, витрати пов`язані із розглядом справи підлягають відшкодуванню у відповідності до ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Колегія суддів, дійшла висновку про стягнення з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вентура - задовольнити.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог та додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2019 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю Вентура , Державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання незаконним рішення державного реєстратора - відмовити.

В частині відмови у задоволенні позову про повернення земельної ділянки рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2018 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмежено відповідальністю Вентура (ЄДРПОУ 32155508) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2114,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

02.08.2019 року - складено постанову.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді О.А. Письменний

О.І. Чельник