Рішення

від 05.08.2019 по справі 910/6742/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2019Справа № 910/6742/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фабрика Сімі (вул. Володимирська, буд. 92, м. Васильків, Київська область, 08600) до Товариства з обмеженою відповідальністю Прод Ка (вул. Залізничне шосе, буд. 47, м. Київ, 01103) про стягнення 139413,13 грн.,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фабрика Сімі , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Прод Ка , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Прод Ка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фабрика Сімі заборгованість у розмірі 128472,76 грн., пеню у розмірі 6689,96 грн., 10% річних у розмірі 1881,66 грн., інфляційні втрати у розмірі 1389,02 грн., штраф у розмірі 979,73 грн., сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу (правову) допомогу.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 02.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фабрика Сімі та Товариством з обмеженою відповідальністю Прод Ка укладено договір купівлі-продажу № 12/17, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товари, асортимент, кількість, ціна, а також інші характеристики яких вказані в рахунках-фактури, податкових, видаткових накладних. На виконання своїх зобов`язань ТОВ ВФ Сімі поставлено ТОВ Прод Ка товар на загальну суму 133032,01 грн. Відповідачем з простроченням (15.05.2019) погашено лише частину заборгованості у розмірі 4559,25 грн. за видатковою накладною № 1887 від 08.02.2019. Заборгованість відповідача у загальному розмірі становить 128472,76 грн., нарахована пеня - 6689,96 грн., 10% річних -1881,66 грн., інфляційні втрати - 1389,02 грн., штраф - 979,73 грн.,

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження отримано позивачем 06.06.2019, відповідачем - 20.06.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 71-72).

08.07.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Прод Ка надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд позовну заяву залишити без задоволення. В обґрунтування поданого відзиву відповідач зазначає, що деякі із наданих позивачем накладних взагалі не містять даних про отримувача товару (прізвище та ініціали), на деяких взагалі відсутні підпис і печатка отримувача товару, в деяких накладних підписи в графі Отримав(ла) виконані абсолютно різними особами, що унеможливлює встановлення особи, яка приймала товар. Крім того, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за спірними накладними, виданих відповідачем іншим особам, немає, що підтверджується самими видатковими накладними, де в графі за довіреністю № ___від ____ на жодній видатковій накладній не вказано реквізитів таких довіреностей, як і не надано безпосередньо таких довіреностей у зв`язку з чим надані накладні не можуть вважатися первинними документами, які надають дозвіл на здійснення господарської операції.

Позивачем відповіді на відзив подано не було. 09.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов розрахунок судових витрат, поданий представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фабрика Сімі - адвокатом Олексієнко Л.В.

В період часу з 19.07.2019 до 02.08.2019 включно суддя Демидов В.О. перебував у щорічній основній відпустці.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фабрика Сімі (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Прод Ка (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 12/17, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товари, асортимент, кількість, ціна, а також інші характеристики яких вказані в рахунках-фактурах, податкових, видаткових накладних.

Відповідно до п.п. 1.2. - 1.4. статті 1 договору якість товарів, що поставляються відповідно до цього договору, підтверджуються сертифікатами відповідності та санітарно-гігієнічними висновками. Товари поставляються партіями. Розмір, вартість та асортимент відповідної партії узгоджується сторонами та фіксуються в рахунках-фактурах та накладних. Загальна сума по договору визначається сумою по видатковим накладним, якими оформлюється кожна партія товару отриманого покупцем від продавця на протязі дії цього договору.

Відповідно до п. 6.1. статті 6 договору даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення календарного року, але в будь-якому випадку до погашення сторонами своїх зобов`язань, в т.ч. документів. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш, ніж 20 днів до закінчення терміну дії даного договору, не повідомляють один одного про бажання розірвати його, то останній вважається продовженим терміном на кожен наступний календарний рік.

За умовами п.п. 2.1. - 2.2. статті 2 договору доставка товарів здійснюється транспортом та за рахунок покупця. Доставка товарів, можлива, транспортом та за рахунок продавця у випадку замовлення не менш, як на 1000,00 грн. Доказом передачі товару у власність покупця є видаткова накладна, оформлена належним чином (підпис уповноваженої особи покупця, печатка або штамп покупця, доручення на отримання партії товару з посиланням на номер і загальну суму вказану у видатковій накладній).

Ціни за товар обумовлюються сторонами у видаткових накладних, інших додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Ціни, які зазначені у видаткових накладних на окрему партію товару, є фіксованими і не можуть бути змінені в односторонньому порядку (п.п. 3.1., 3.2. статті 3 договору).

Відповідно до п. п. 3.3., 3.4. статті 3 договору оплата покупцем кожної партії товару проводиться за кожну отриману партію товару з відстрочкою платежу 30 календарних днів по безготівковому розрахунку. Розрахунки між сторонами за товар здійснюються в гривнях шляхом перерахування відповідних коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На підтвердження виконання умов договору в частині передачі позивачем товару на користь відповідача, позивачем до матеріалів справи долучено видаткову накладну № 1887 від 08.02.2019 на суму 14356,57 грн., видаткову накладну № 2009 від 12.02.2019 на суму 19889,46 грн., видаткову накладну № 2197 від 13.02.2019 на суму 15562,89 грн., видаткову накладну № 2366 від 19.02.2019 на суму 27840,52 грн., видаткову накладну № 2541 від 22.02.2019 на суму 3509,25 грн., видаткову накладну № 3137 від 05.03.2019 на суму 21329,57 грн., видаткову накладну № 3136 від 05.03.2019 на суму 1774,50 грн., видаткову накладну № 3298 від 07.03.2019 на суму 3509,25 грн., видаткову накладну № 3673 від 15.03.2019 на суму 3509,25 грн., видаткову накладну № 3888 від 19.03.2019 на суму 1770,00 грн., видаткову накладну № 4124 від 25.03.2019 на суму 3509,25 грн., видаткову накладну № 4805 від 05.04.2019 на суму 4559,25 грн., видаткову накладну № 4996 від 09.04.2019 на суму 3509,25 грн., видаткову накладну № 5027 від 10.04.2019 на суму 8403,00 грн. (а.с. 40-54).

Згідно із п.п. 4.1. - 4.4. статті 4 договору у випадку несвоєчасної оплати відповідної партії товару, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення. Окрім сплати пені, передбаченої п. 4.1. договору, покупець відшкодовує продавцю 10% річних від суми несвоєчасно сплаченого товару, які визнаються збитками. У випадку прострочення терміну оплати передбаченого п. 3.3. договору строком більше ніж на 70 календарних днів, покупець повинен сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від простроченої суми. В інших випадках не передбачених умовами цього договору, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату за товар на загальну суму 4559,25 грн. за видатковою накладною № 1887 від 08.02.2019, проте не здійснив повної оплати за договором у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В підтвердження факту продажу обумовленого договором товару на загальну суму 133032,01 грн., позивачем надано видаткові накладні № 1887 від 08.02.2019, видаткову накладну № 2009 від 12.02.2019, видаткову накладну № 2197 від 13.02.2019, видаткову накладну № 2366 від 19.02.2019, видаткову накладну № 2541 від 22.02.2019, видаткову накладну № 3137 від 05.03.2019, видаткову накладну № 3136 від 05.03.2019, видаткову накладну № 3298 від 07.03.2019, видаткову накладну № 3673 від 15.03.2019, видаткову накладну № 3888 від 19.03.2019, видаткову накладну № 4124 від 25.03.2019, видаткову накладну № 4805 від 05.04.2019, видаткову накладну № 4996 від 09.04.2019, видаткову накладну № 5027 від 10.04.2019.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно із п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до видаткових накладних останні містять відомості про постачальника Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Сімі , від імені якого видаткові накладні підписані директором Серенко І.Ю. та містять відбиток печатки позивача. Видаткові накладні також містять відомості про покупця Товариство з обмеженою відповідальністю Прод Ка , в графі Отримав(ла) містять підпис без найменування посади, в графі За довіреністю № ____від ____ також відсутні дані. Печатка сторони отримувача Товариства з обмеженою відповідальністю Прод Ка на вказаних видаткових накладних наявна.

При цьому суд розцінює відсутність відомостей про особу та/або посаду особи, яка прийняла товар згідно наданих видаткових накладних як неістотні недоліки у документі, що містить відомості про господарську операцію (первинні документи), враховуючи наявність на вказаних документах печатки відповідача (покупця), зазначення дати складення видаткових накладних, номеру, адреси доставки, змісту та обсягу господарської операції.

Таким чином, заперечення відповідача в частині відсутності відомостей про особу одержувача товару як на підставу визнання видаткових накладних неналежними первинними документами не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно п.п. а п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент здійснення спірних поставок товару) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент здійснення спірних поставок товару) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п.п. 201.1., 201.7., 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України(в редакції, чинній на момент здійснення спірних поставок товару) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.п. 201.14., 201.15. ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент здійснення спірних поставок товару) платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Таким чином, з вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що як постачання, так і придбання товару, що підлягає оподаткуванню зобов`язує платників податків вести облік вказаних операцій, а продавець в свою чергу зобов`язаний також скласти податкову накладну та зареєструвати останню в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також надати останню покупцю за його вимогою. З огляду на вказане, при здійсненні поставки товару, про що позивачем стверджено у позовній заяві, останній повинен був скласти відповідну податкову накладну на кожну поставку товару.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів складення податкових накладних при здійсненні операцій зі спірних поставок товару за період лютого - квітня 2019 року на підставі наявних у матеріалах справах копій видаткових накладних, не надано суду відомостей відображення у податкових зобов`язаннях виданих податкових накладних продавця, щоб у своїй сукупності із наявними видатковими накладними свідчило б про виконання умов договору купівлі-продажу в частині як продажу на користь відповідача обумовленого сторонами товару, так і зобов`язань відповідача щодо здійснення плати за придбаний товар.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини суд приходить до висновку про недоведеність належними доказами заявлених позовних вимог з боку позивача та відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору та сплаті витрат на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фабрика Сімі (вул. Володимирська, буд. 92, м. Васильків, Київська область, 08600) до Товариства з обмеженою відповідальністю Прод Ка (вул. Залізничне шосе, буд. 47, м. Київ, 01103) про стягнення 139413,13 грн. у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2019.

Суддя В.О.Демидов