Ухвала

від 30.07.2019 по справі 905/944/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/944/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги East-West Bank S.A. (Іст. Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.)

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду (головуючий - О.А. Пуль, судді О.О. Крестьянінов, О.В. Шевель) від 01.04.2019

за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" -Металургійний завод"

про стягнення заборгованості в сумі 17 344 527 грн 27 коп. та 1 555 697, 79 рос. руб.

ВСТАНОВИВ:

22.04.2019 East-West Bank S.A. (Іст. Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 905/944/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою East-West Bank S.A. (Іст. Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 905/944/18 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2019 о 14 год. 00 хв.

Відповідно до частини 2 статті 216 ГПК України у судовому засіданні 09.07.2019 оголошено перерву до 16.07.2019 о 15 год. 00 хв., у судовому засіданні 16.07.2019 - до 30.07.2019 о 12 год. 45 хв.

Під час підготовки справи до розгляду, ознайомившись з матеріалами справи та касаційною скаргою, Суд встановив наступне.

18.05.2018 Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод" (далі - Відповідач) 17 344 527 грн 27 коп. та 1 555 697, 79 рос. руб., в тому числі заборгованості за нарахованими простроченими процентами за кредитним договором № 4 від 18.02.2011 (далі - Кредитний договір).

Позовна заява мотивована невиконанням Відповідачем як позичальником зобов`язань за Кредитним договором, укладеним із Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк", право вимоги до Відповідача за яким Позивач як новий кредитор набув за укладеним 04.08.2017 Позивачем з Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" договором про відступлення права вимоги за Кредитним договором, про що окремо повідомив Відповідача.

19.09.2018 Господарський суд Донецької області ухвалив затвердити мирову угоду від 18.09.2018, укладену між Позивачем і Відповідачем, відповідно до умов якої Відповідач зобов`язався повністю виплатити Позивачу протягом місяця з моменту затвердження цієї угоди грошові кошти, сума яких є предметом спору у цій справі; та закрити провадження у справі.

Рішення суду мотивоване поданням сторонами у справі спільної заяви про укладення мирової угоди, яка підписана уповноваженими на те представниками, не суперечить діючому законодавству, інтересам сторін та фактичним обставинам справи.

01.04.2019 Східний апеляційний господарський суд ухвалив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою East-West Bank S.A. на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.09.2018.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції не вирішувалось питання про права та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги, а у спірних правовідносинах відсутній правової зв`язок між заявником апеляційної скарги і сторонами у справі, оскільки заперечення скаржником ухвали про затвердження мирової угоди зводяться до існування певної черговості задоволення вимог кредиторів у разі погашення Відповідачем свої заборгованості перед контрагентами, зокрема перед Позивачем та East-West Bank S.A.

Підставою для касаційного оскарження цього рішення апеляційного суду стало неправильне, на думку скаржника, застосування апеляційним судом норм статей 17, 254 та пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, внаслідок чого апеляційний суд безпідставно закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою East-West Bank S.A. на ухвалу місцевого суду про затвердження мирової угоди між сторонами у цій справі, оскільки цією ухвалою місцевого суду було вирішено питання щодо охоронюваного законом інтересу East-West Bank S.A., який полягає у прагненні до користування конкретним матеріальним благом, а саме грошовими коштами в сумі 500 000 000 доларів США, які Відповідач має повернути за укладеним 28.06.2013 ним як позичальником з East-West Bank S.A. договором позики, за яким Відповідач допустив прострочення погашення зобов`язань; а незаконне затвердження у цій справі мирової угоди вирішує питання про інтерес скаржника щодо користування ним коштами, які Відповідач має повернути за укладеним між ними договором позики, оскільки кошти, які у безспірному порядку першочергово мають бути сплачені Позивачу за мировою угодою, могли б бути використані для погашення боргу перед скаржником, якби не мало місце незаконне затвердження мирової угоди, через що затвердження у цій справі мирової угоди ставить скаржника у нерівне становище порівняно з Позивачем.

09.07.2019 у справі № 905/257/18 Верховний Суд (у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.) за результатами розгляду касаційної скарги East West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 про закриття апеляційного провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна" до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод", Публічного акціонерного товариства "Ясинівський коксохімічний завод", Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", про стягнення 55 212 232 грн. 49 коп. постановив: касаційну скаргу East West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) залишити без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 про закриття апеляційного провадження у справі № 905/257/18 залишити без змін.

При цьому Суд у справі № 905/257/18, пославшись на правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12 , погодився із висновками апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за скаргою East West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.09.2018 про затвердження мирової угоди між сторонами та закриття провадження, дійшовши висновку про відсутність у Est West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) права апеляційного оскарження вказаної ухвали місцевого суду, оскільки зі змісту цієї ухвали не вбачається, що у ній розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є Est West United Bank S.A. (Іст Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.), або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах .

Водночас Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 10.01.2019 у справі № 569/3656/13-ц (провадження № 61-35528св18) скасував ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 30.08.2017 про закриття апеляційного провадження за скаргою стягувача боржника у виконавчому провадженні, що не брав участі у цій справі, на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30.09.2015 про визнання мирової угоди, укладеної між сторонами справи № 569/3656/13-ц (боржником і іншим стягувачем) на стадії виконавчого провадження з виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17.07.2013 про стягнення заборгованості, зазначивши про передчасність висновку апеляційного суду про те, що ухвалюючи рішення про визнання мирової угоди між сторонами, суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов`язки стягувача, який не брав участі у цій справі, оскільки цей стягувач боржника, хоча і не брав участь у справі, однак є також кредитором боржника, а тому у разі наявності майна у боржника матиме можливість за його рахунок стягнути з нього заборгованість в сумі 387 810 грн. 00 коп.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду при цьому виходив з того, що внаслідок винесення судом першої інстанції ухвали про затвердження мирової угоди майно, що на час укладення мирової угоди було наявним у боржника та за рахунок якого могла бути задоволена вимога як стягувача боржника у справі № 569/3656/13-ц, так і стягувача, що не брав участі у цій справі, вибуло з власності боржника і тим самим позбавило стягувача, що не брав участі у цій справі, права на задоволення вимоги за рахунок належного боржнику майна, а рішення суду, ухвалене на користь вказаного стягувача, залишилось невиконаним, що є порушенням права цієї особи (стягувача, що не був учасником та стороною справи № 569/3656/13-ц) на володіння стягнутими на її користь грошовими коштами.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 10.01.2019 у справі № 569/3656/13-ц, послався на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 № 6-2513цс16 (справа № 412/4157/2012).

Отже, у справі № 569/3656/13-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвалою про затвердження мирової угоди суд першої інстанції вирішував питання про права та обов`язки стягувача, який не брав участі у цій справі, з огляду на те, що за умовами мирової угоди з власності боржника вибуло майно, за рахунок якого могла бути задоволена вимога цього стягувача.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права.

Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є правова визначеність (legal certainty), згідно з якою юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування та не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. На це звертала увагу як Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у своїй доповіді "Верховенство права", схваленій на 86- му пленарному засіданні 26.03.2011 та у прийнятому 12.03.2016 на 106-му пленарному засіданні Контрольному списку питань для оцінки дотримання верховенства права, так і Конституційний Суд України у відповідних рішеннях від 22.09.2005 № 5-рп, 29.06.2010 №17-рп, 11.10.2011 №10-рп.

Процедурний аспект принципу верховенства права базується на тому, що вимоги правотворчої та правозастосовної практики повинні відповідати певним стандартам, як-от: заборона зворотної дії закону, вимога ясності та несуперечності закону; вимога щодо однакового застосування закону тощо .

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кантоні проти Франції" від 11 листопада 1996 року ("Cantoni v. France", заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" від 11 квітня 2013 року ("Vyerentsov v. Ukraine", заява "№ 20372/11, § 65)).

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або рішення містить судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

Згідно з касаційною скаргою East-West Bank S.A. у цій справі порушені питання:

- щодо застосування вказаних норм права в контексті права особи, яка не брала участь у справі, не є учасником правовідносин, щодо яких виник спір між сторонами, на оскарження судового рішення про затвердження мирової угоди між сторонами, яким не розглянуто і не вирішено спір про право цієї особи та яке не містить суджень про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, у разі, якщо особа, яка не брала участь у справі, оскаржуючи судове рішення про затвердження мирової угоди, посилається на те, що затвердження у цій справі мирової угоди ставить скаржника у нерівне становище порівняно з Позивачем через прагнення скаржника до користування конкретним матеріальним благом, а саме грошовими коштами, які Відповідач має повернути за договором позики, за яким Відповідач допустив прострочення погашення зобов`язань, однак які у безспірному порядку першочергово мають бути сплачені Позивачу за мировою угодою;

- чи вирішує у цьому разі затвердження судом мирової угоди питання про інтерес скаржника щодо користування коштами, що є предметом спору у цій справі.

Зважаючи на наведені у цій ухвалі обставини, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду констатує, що справа № 905/944/18 містить виключну правову проблему, вирішення якої повинно бути здійснене Великою Палатою Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у таких питаннях.

Відповідно до частин 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, більшістю від складу суду, що розглядає справу, та може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

Положеннями частин 1, 3, 4 статті 303 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи висновок, що справа № 905/944/18 містить виключну правову проблему, вирішення якої повинно бути здійснене Великою Палатою Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у таких питаннях, Суд дійшов висновку про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 905/944/18 за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Глорі" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний капітал Україна" до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" -Металургійний завод" про стягнення заборгованості в сумі 17 344 527 грн 27 коп. та 1 555 697, 79 рос. руб. передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік